Рішення

від 03.05.2022 по справі 466/10521/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/10521/21

Провадження № 2/466/703/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

04 травня 2022 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Єзерського Р.Б.

при секретарі Ваврин М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тенго» про захист прав споживачів, визнання недійсним кредитного договору в частині нарахування штрафу та пені,

установив:

08 листопада 2021 ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому просить суд ухвалити рішення, яким визнати недійсним договір, укладений між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тенго» в частині нарахування штрафу та пені; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Тенго» списати незаконно нараховані штрафи та пеню за кредитним договором, укладеного між ОСОБА_1 та ТзОВ «Тенго».

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що між нею та ТзОВ «Тенго» було укладено кредитний договір про споживчий кредит. Вважає, що при укладенні вищевказаного кредитного договору порушені її права як споживача, згідно з нормами Закону України «Про захист прав споживачів, Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про захист персональних даний», зокрема, їй не була надана інформація, яка стосується суті наданих відповідачем фінансових послуг, а також відсутні докази про ознайомлення її з умовами кредитного договору, розмір пені є несправедливим. Крім того, вона як військовослужбовець зверталася до ТзОВ «Тенго» з вимогою про здійснення реструктуризації заборгованості за кредитним договором та відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», однак ТзОВ «Тенго» незаконно нарахувало їй проценти за кредитним договором, всупереч законодавству та не дивлючись на її неодноразові звернення. Зазначає, що на час укладення кредитного договору в період виконання його умов, вона мала статус військовослужбовця ЗСУ та на неї поширюються пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тому до неї не могла застосовуватися відповідальність у виді штрафних санкцій та пені за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також був відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом. У зв`язку із вищенаведеним просить позовні вимоги задовольнити.

У судове засідання позивач не з`явилася, надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Представник відповідач ТзОВ «Тенго» у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про місце, час та дату судового засідання, відзиву на позовну заяву до суду не подавав.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.

Згідно ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких мотивів.

Судом встановлено, що 18.02.2021 року між ТзОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №103862368, на підставі якого Товариством було надано кредит шляхом безготівкового переказу коштів на емітовану банківську карту ОСОБА_1 у розмірі 9000 грн. В подальшому, відповідно до договору відступлення права вимоги правонаступником усіх прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Тенго», яке набуло право нового кредитора до позичальника за кредитним договором.

Позивач ОСОБА_1 неодноразово зверталася до ТзОВ «Тенго» з вимогою про здійснення реструктуризації заборгованості за кредитним договором, відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», однак ТзОВ «Тенго» незважаючи на це нарахувало їй проценти за кредитним договором.

Відповіддю № 1774/21-04 від 21.04.2021 ТзОВ «МІЛОАН» повідомило позивача ОСОБА_1 , що ними не отримано документального підтвердження проходження ОСОБА_1 військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

П.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правий захист військовослужбовців і членів їх сімей» передбачаються наявність пільг для військовослужбовців з початку запровадження особливого періоду, тобто з 17 березня 2014 року. Із початком цього періоду усіх військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів було звільнено від сплати процентів за користування кредитом, штрафних санкцій та пені за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, зокрема банками та фізичними особами.

Рішенням Верховного Суду від 30.05.2018р. \справа №521\12726\16-ц\ було визнано, що штрафні санкції та проценти за користування кредитом не підлягають стягненню з військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів.

Водночас, Національний банк України у своєму листі від 02.09.2014р. №18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлених листом МО України від 21.08.2014 р.№322\2\7142. Такими документами є: військовий квиток, у якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг з наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України у м. Львові, з 03 травня 2017, що стверджується довідкою №684 від 29.10.2021, виданої т.в.о. першого заступника командира частини НОМЕР_1 Національної гвардії України - начальника штабу Лановим О.

Відтак, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Збройних Силах України, а тому на неї поширюються пільги, передбачені п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правий захист військовослужбовців і членів їх сімей».

Аналогічні позиції щодо звільнення військовослужбовців від сплати штрафних санкцій та відсотків за кредитами були викладені у рішеннях Верховного Суду від 11.12.2019р. справа №199\2418\15-ц\, від 21,02,2018 р. у справі №306\1157\15-ц, від 10.01.2019 р. №327\353\16-ц.

Судом встановлено, що по укладеному між ТзОВ «МІЛОАН» та позивачем кредитному договору №103862368 від 18.02.2021 нараховувалися штраф та пеня, і такі списані не були.

Позивач просить суд визнати недійсним договір, укладений між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тенго» в частині нарахування штрафу та пені; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Тенго» списати незаконно нараховані штрафи та пеню за кредитним договором, укладеного між ОСОБА_1 та ТзОВ «Тенго».

Кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до рішення Верховного Суду від 10.10.2019 р. у справі №320\8618\15-ц\ тлумачення статей 14,16 ЦК України дозволяє зробити висновок, що неефективним способом захисту є: визнання неправомірними дії в частині не зарахування сплати, зобов`язання зарахувати перераховані щомісячні платежі, скасування та списання заборгованості, зобов`язання скасувати суму пені, заборона здійснювати подальше нарахування пені та\або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договором, зобов`язання вчинити дії із скасування нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, зобов`язання скасувати незаконно нараховані штрафні санкції за несвоєчасно здійснену оплату, оскільки не передбачають відповідного обов`язку іншого суб`єкта цивільного правовідношення та не забезпечують відновлення прав особи, що заявляє такі вимоги. Нарахування позивачу відсотків, пені, штрафу може бути лише попередньою фіксацією факту порушення цивільно-правових зобов`язань та безпосередньо не впливає на права позивача. Відповідний розрахунок може бути письмовим доказом, який у разі виникнення спору між сторонами, буде оцінюватись судом відповідно до вимог процесуального законодавства.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 про списання незаконно нарахованого штрафу та пені, згідно кредитного договору, не підлягають до задоволення.

Однак, виходячи із положень Закону України «Про соціальний і правий захист військовослужбовців і членів їх сімей» та підтвердженого статусу ОСОБА_1 , як військовослужбовця, суд вважає за можливе зобов`язати здійснити відповідачем перерахунок суми штрафу та пені за користування кредитним договором, із врахуванням пільг, передбачених цим Законом.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 89, 223, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 3, 14, 16, 1054, 1055 ЦК України, суд,-

у х в а л и в :

позовні вимоги ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тенго», ЄДРПОУ: 44096142, місцезнаходження: м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 17-21 про захист прав споживачів, визнання недійсним кредитного договору в частині нарахування штрафу та пені - задовольнити частково.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Тенго», ЄДРПОУ: 44096142, місцезнаходження: м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 17-21 здійснити перерахунок суми штрафу та пені за кредитним договором №103862368 від 18.02.2021, укладеного із ОСОБА_1 , із врахуванням пільг, передбачених п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Р. Б. Єзерський