Рішення

від 20.04.2022 по справі 679/157/22

НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/679/193/2022

Справа № 679/157/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2022 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

судді Стасюка Р.М.,

секретар судових засідань Дмітрієвої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нетішин за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Терлеєв Іван Миколайович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Нетішинського міського суду Хмельницької області з вищезазначеним позовом.

В обґрунтування такого остання зазначила, що 24 січня 2022 року за місцем її роботи надійшла постанова про звернення стягнення із заробітної плати винесена приватним виконавцем виконавчого округу Хмельницької області Терлеєвим І.М. у виконавчому провадженні №61384725 про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором №02228/0020XSGF від 27 жовтня 2014 року.

Із означеної постанови вбачається, що виконавче провадження №61384725 відкрите за заявою відповідача про примусове виконання виконавчого напису вчиненого 26 грудня 2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С., який зареєстрований в реєстрі №3683.

За змістом цього виконавчого напису, з ОСОБА_1 , як боржника за Кредитним договором №02228/0020XSGF від 27 жовтня 2014 року укладеного між ПАТ «Платинум Банк» право вимоги за яким перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Аланд», стягнути на користь відповідача заборгованість за кредитним договором №02228/0020XSGF від 27 жовтня 2014 року, суму у розмірі: 10439, 51 грн., що складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту 6174, 17 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 4265,34 грн., за вчинення виконавчого напису нотаріусом 300 грн..

Загальна сума, яка підлягає стягненню з Боржника становить 10739,51 гривень.

Позивач зазначає, що на сьогодні Стягувач протиправно намагається в позасудовому порядку реалізувати своє право на примусове виконання зобов`язання по невідомому їй Кредитному договору.

На переконання позивача, означений виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С. протиправно, без належних на те правових підстав, за вимогами відповідача, що є неправомірними, у зв`язку з чим Позивач вимушена звернутися до суду з цим позовом за захистом свого права власності на грошові кошти та майно.

Зокрема, оспорений виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом на підставі статей 87 - 91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 ЗУ «Про нотаріат»). Цими актами є Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 22 лютого 2012 року за №282/20595 (далі Порядок вчинення нотаріальних дій) та постанова Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 № «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (далі Перелік).

На підставі наведеного позивач, посилаючись на ст. ст. 18, 202, 216, 256, 257, 261, 262, 526, 551, 612, 1054, 1212 ЦК України, ст. ст. 34, 87-91 Закону України «Про нотаріат», просить визнати виконавчий напис вчинений 26 грудня 2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С., зареєстрований в реєстрі за №3683, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд» не сплаченої в строк заборгованості за договором №02228/0020XSGF від 27 жовтня 2014 року, заборгованість за кредитним договором суму у розмірі 10739,51 грн. таким, що не підлягає виконанню. Стягнути з ТОВ «ФК «Аланд» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати.

03 лютого 2022 року сторона позивача звернулась до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за оспорюваним виконавчим написом.

У строк, установлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач відзив, а треті особи пояснень на позовну заяву не надали.

Будь-яких інших заяв від учасників справи до суду не надходило.

Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 04 лютого 2022 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено повністю, зупинено стягнення за оспореним виконавчим написом.

Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 04 лютого 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Будь-яких інших процесуальних дій суд не вчиняв.

18 березня 2022 року представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Волковим С.В. подано до суду заяву про подання доказів на підтвердження розміру судових витрат, в якій позивач просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу, та надав докази щодо розміру понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме: акт приймання - передачі правничої допомоги від 17 березня 2022 року, квитанцію №0.0.2490424888.1 про переказ коштів ОСОБА_1 від 17 березня 2022 року. Крім того, в означеній заяві, зазначив, що позов підтримує та просить розгляд справи проводити без сторони позивача.

Представник відповідача ТОВ «ФК «Аланд», повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Терлеєв І.М., повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов належить задовольнити зважаючи на таке.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 29 травня 2015 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 29 травня 2015 року зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Славутського міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області, ОСОБА_3 змінила прізвище на ОСОБА_4 (арк. спр. 7).

26 грудня 2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк В.С. вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №3683, про звернення стягнення з громадянина України, який є ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) (далі-Позивач), яка є боржником за Кредитним договором №02228/0020XSGF від 27 жовтня 2014 року, укладеним між ПАТ «Платинум Банк», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «ФК «Аланд» (арк. спр. 8).

Згідно означеного оскарженого виконавчого напису стягнення заборгованості проводиться за період з 20 серпня 2017 року по 29 листопада 2019 року.

Сума заборгованості становить 10439,51 гривень, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту 6174,17 гривень; прострочена заборгованість за комісією 0 гривень; прострочена заборгованість за процентами 4265,34 гривень.

За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати зі Стягувача в розмірі 300 гривень, які підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувача.

Загальна сума, яка підлягає стягненню з Боржника на користь АТ «ПУМБ» становить 10739,51 гривень.

25 лютого 2020 року ТОВ «ФК «Аланд» звернулося до приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Терлеєва І.М. із заявою вих. № 133483 (без дати) про примусове виконання рішення, якою просило розпочати примусове виконання означеного виконавчого напису.

25 лютого 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Хмельницької області Терлеєвим І.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61384725 з примусового виконання означеного виконавчого напису (арк. спр.10).

11 січня 2022 року приватним виконавцем Терлеєвим І.М. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку спрямовано на виконання до Управління освіти Виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області (код ЄДРПОУ 23846372). Цією постановою зобов`язано вказаний підрозділ здійснювати відрахування із доходів боржника у розмірі 20%, після утримання всіх податків та зборів. Відрахування проводити до повного погашення всієї суми заборгованості (із врахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження), що в загальній сумі становить 12213,46 грн.(арк. спр.11)

Оскільки позивач вважає, що ТОВ «ФК «Аланд» протиправно намагається в позасудовому порядку реалізувати своє право на примусове виконання його грошового зобов`язання, як боржником, а також те, що означений виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк В.С. протиправно, без належних на те правових підстав, то ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом свого порушеного права.

Таким чином між сторонами виник спір у сфері кредитних правовідносин. При вирішенні даного спору суд керується нормами Цивільного кодексу України, Законом України «Про нотаріат», Законом України «Про виконавче провадження», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року.

Відповідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року (далі Порядок).

Означеним Порядком встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача. Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Згідно пункту 3 Порядку, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Окрім того суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» №2 від 31 січня 1992 року, при вирішенні справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року №6-887цс17.

Згідно ст. 89 Закону України «Про нотаріат», у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

Як убачається із матеріалів справи, нотаріус видав спірний виконавчий напис керуючись пунктом 2 Переліку щодо стягнення заборгованості на підставі кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, яка ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року залишена без змін, у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано нечинною.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що на момент вчинення виконавчого напису нотаріус Кондратюк В.С. керувалася нормами Переліку, які за рішенням суду були визнані нечинними.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису): «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

Тому, на думку суду, у зв`язку з тим, що укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Така правова позиція висловлена у постанові ВП ВС від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17 (провадження №12-5гс21).

Таким чином, зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що при вчиненні оспорюваного виконавчого напису нотаріусом не було дотримано встановлену законом процедуру, а саме нотаріус не переконався у безспірності заборгованості та застосував норми законодавства, які на момент вчинення виконавчого напису на підставі рішення суду були визнані нечинними. В зв`язку з чим суд погоджується з доводами представника позивача з даного приводу.

За встановлених обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а тому позов підлягає до задоволення повністю.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

В той же час законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року по справі № 6-887цс17.

Аналогічний за змістом висновок зробила і Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 16 травня 2018 року по справі № 320/8269/15-ц, зазначивши, що Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стовно заборгованості як такого. Під час розгляду справ такої категорії суд перевіряє право стягувача на вчинення вказаної дії, повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріуса та встановлює той факт, чи дійсно розмір заборгованості, що підлягає стягненню, у тому числі розмір процентів, неустойки (штрафу, пені), якщо такі належать до стягнення, відповідає сумі, вказаній у виконавчому документі, та залежно від встановленого ухвалює рішення про відмову чи задоволення позову.

Таким чином, ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.

Як встановлено судом з матеріалів справи по виконавчому напису нотаріуса стягується з позивача заборгованість на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Аланд» за кредитним договором № 02228/0020XSGF від 27 жовтня 2014 року, укладеним між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк». Відомостей на підтвердження того, що позивач була повідомлена про зміну кредитора у зобов`язанні, стороною відповідача суду не представлено, а відтак в цій частині суд надає переваги доводам позивача, зазначеним у позовній заяві про те, що відповідачем не надано нотаріусу та не прошите до виконавчого напису договору, який підтверджував наявність права вимоги у відповідача щодо неї за спірним кредитним договором.

Крім того, детального розрахунку заборгованості, яка стягується з позивача по виконавчому написі, суду не представлено. Відсутні у справі й докази на підтвердження безспірності заборгованості боржника.

Тому, суд вважає правдивими і такими, що відповідають обставинам справи та наявним в ній матеріалам, покликання позивача про вчинення виконавчого напису з пропуском 3-річного строку давності. Оскільки жодних документів на спростування вказаних покликань стороною відповідача не представлено та клопотань про їх витребування суду не заявлено.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 3683, що вчинений 26 грудня 2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком В.С., про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованості за кредитним договором №02228/0020XSGF від 27 жовтня 2014 року, в розмірі 10739,51 грн. необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує вимоги ч. 1 ст. 141 ЦПК України та вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 992,40 грн. судового збору, сплаченого нею при поданні позову згідно квитанції від 31.01.2022 року (арк. спр. 1) та 496,20 грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову згідно квитанції від 31.01.2022 року (арк. спр. 15), а всього 1488,60 грн.

Крім того, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (ч. ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України).

Окрім того, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом установлено, що 27 січня 2022 року ОСОБА_1 з адвокатським бюро «ВОЛКОВ ТА ПАРТНЕРИ» (далі Бюро), в особі керуючого Бюро - адвоката Волкова С.В. договір про надання правничої допомоги.

Предметом зазначеного вище договору є надання професійної правничої допомоги Клієнту щодо оскарження в судовому порядку виконавчого напису №3683 виданого 26.12.2019 року, приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С.

В ньому ж зазначено, що адвокату буде сплачено вартість правничих послуг згідно даного договору, в означеному догові зазначено, що вартість правничих послуг узгоджується актом приймання-передачі правничої допомоги, виходячи з тарифів - одна година адвоката становить 900,00 грн.

Відповідно до даних квитанції № 0.0.2490424888.1 від 17.03.2022 року, яка містить дані про отримання Бюро від ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 4050, 00 грн. позивач виконала своє зобов`язання за договором та сплатила суму гонорару в розмірі обумовленого в договорі про надання правничої допомоги від 27 січня 2022 року.

У відповідності до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, ст. 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною другою статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України).

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки: 1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі; 2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; 3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; 4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; 5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду можливості пересвідчитись у співмірності розміру адвокатського гонорару, як того вимагає ч. 4 ст. 137 ЦПК України, зважаючи на заперечення відповідача щодо задоволення позову та стягнення з неї судових витрат.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить з встановленого у додатковій угоді розміру та порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Надання адвокатом Волковим С.В. позивачу правничих послуг підтверджується: договором про надання правничої допомоги від 27 січня 2022 року, актом приймання - передачі правничої допомоги від 17 березня 2022 року, квитанцією № 0.0.2490424888.1 від 17.03.2022

Згідно даних ату приймання - передачі правничої допомоги від 17 березня 2022 року Бюро на користь клієнта здійснено послуги: ознайомлення із наданими клієнтом документами, консультація 30 хв., складання позовної заяви про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню (опрацювання норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, опрацювання судової практики, копіювання додатків у кількості учасників) 3 години, складення заяви про забезпечення позову - 1 година.

У зазначеному договорі зазначається ціна договору (розмір послуг згідно погодинної ставки), яка встановлена у фіксованій сумі 900,00 грн. за годину.

В акті приймання - передачі правничої допомоги від 17 березня 2022 року зазначено назви послуг наданих адвокатом, вартість однієї години роботи адвоката - 900 грн., загальна кількість годин роботи адвоката - 4 години 30 хвилин та загальна їх вартість в сумі 4050 грн.

Визначаючи розмір витрат на правничу допомогу на підставі поданих позивачем доказів, суд враховує те, що ці судові витрати пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, сума судових витрат, заявлена до відшкодування, відповідає сумі заявленій в попередньому (орієнтовному) розрахунку.

При визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих позивачем доказів, суд також виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи).

Згідно поданих представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Волковим С.В. доказів при розгляді даної справи вона понесла судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4050 грн. Отже, із відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4050 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 246, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Терлеєв Іван Миколайович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 26 грудня 2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком Віктором Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за №3683 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд»</a> не сплаченої в строк заборгованості за договором №02228/0020XSGF від 27 жовтня 2014 року заборгованість за кредитним договором у сумі 10439,51 грн., що складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту 6174,17 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 4265,34 грн., за вчинення виконавчого напису нотаріусом 300 грн, та загальна сума яка підлягає стягненню 10739,51 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд»</a> на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4050 (чотири тисячі п`ятдесят) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд»</a> на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд»</a>, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 14, офіс 301, ЄДРПОУ 42642578.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Терлеєв Іван Миколайович, місце знаходження: 29000, м. Хмельницький, вул. Грушевського, 87, каб. 405.

Повне судове рішення складено 21 квітня 2022 року.

Суддя Р.М.Стасюк