Постанова
від 04.05.2022 по справі 761/37907/19
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

05 травня 2022 року

м. Київ

провадження № 22-ц/824/2118/2022

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мазурик О.Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Желепи О.В., Кравець В.А.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "АРХІТЕКТОР"

на рішення Шевченківського районного суду м. Києва

від 11 березня 2021 року

в складі судді Волошина В.О.

у цивільній справі №761/37907/19 Шевченківського районного суду м. Києва

за позовом Житлово-будівельного кооперативу "АРХІТЕКТОР"

до ОСОБА_1 , ОСОБА_2

про стягнення заборгованості зі сплати внесків та платежів на утримання будинку та прибудинкової території,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2019 року позивач - Житлово-будівельний кооператив "АРХІТЕКТОР" (далі - ЖБК "АРХІТЕКТОР", Кооператив) звернувся до суду з позовом, в якому посилаючись на те, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 є повнолітнім членом сім`ї та зареєстрований у даній квартирі, однак своєчасно та в повному обсязі не здійснюють оплату за житлово-комунальні послуги, просив солідарно стягнути з відповідачів заборгованість, яка за період з 01.04.2015 по 01.08.2019 становить 33 156 грн 74 коп.

Крім того, посилаючись на положення статті 625 ЦК України, позивач просив солідарно стягнути з відповідачів 3% річних за прострочення виконання зобов`язання в розмірі 2 064 грн 96 коп. та інфляційні втрати в в розмірі 8 301 грн 74 коп.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 березня 2021 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без повного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність позовних вимог, оскільки не врахував долучені до позовної заяви письмові докази, внаслідок чого неправильно встановив фактичні обставини справи, що в сукупності із неправильним застосуванням норм матеріального права призвело до неправильного вирішення спору.

Судом не взято до уваги, що співвласники багатоквартирного будинку та повнолітні члени сім`ї зобов`язані за власні кошти утримувати будинки та прибудинкові території шляхом сплати відповідних обов`язкових платежів та внесків.

Вказував, що 25.12.2010 загальними зборами членів ЖБК "АРХІТЕКТОР" було прийнято рішення про затвердження внесків на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 2,25 грн/м.кв., а рішенням від 12.05.2017 затверджено внесок у розмірі 5 грн/м.кв. Однак, відповідачі не сплачують затверджені органами управління Кооперативу обов`язкові внески, внаслідок чого мають заборгованість.

Суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за період з 01.04.2015 по 09.10.2018, посилаючись на те, що остання стала власником квартири лише з 09.10.2018 після вступу у спадщину, оскільки не врахував, що спадкоємці успадковують не тільки майнові права, а й їхні обов`язки та грошові зобов`язананя.

Суд помилково не прийняв до уваги довідку про реєстрацію та про фактично проживаючих у квартирі осіб, а саме другого відповідача ОСОБА_2 . Дана довідка є належним доказом і фактично доводить право вимоги позивача щодо ОСОБА_2 , як споживача комунальних послуг і повнолітнього члена сім`ї власника квартири.

Також, як на підставу скасування рішення суду посилався на те, що суд допустив порушення норм процесуального права та позбавив позивача права у наданні додаткових доказів на підтвердження наявності вказаних у позові обставин. Натомість, суд за відсутності будь-яких доказів зі сторони відповідача, відсутності відзиву на позов чи заперечень, неправомірно відмовив у задоволенні позовних вимог, чим порушив норми процесуального закону, які встановлюють порядок доказування.

За наведених обставин просив скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11.03.2021 та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Крім того, в апеляційній скарзі позивач просив поновити йому строк на подання письмових доказів та долучити ці докази до справи.

За приписами ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Спір у даній справі не належить до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; ціна позову не перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а відтак справа розглядається апеляційним судом у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 одночасно є представником відповідача ОСОБА_1 (а.с. 41).

Відповідач ОСОБА_2 приймав участь в суді та був присутній в судовому засіданні, в якому було ухвалено сдуове рішення, яке оскаржується.

Під час перебування справи в провадженні суду першої інстанції ОСОБА_2 звертався до суду з клопотанням, в якому зазначав свою адресу.

Матеріали справи не містять доказів, що відповідач повідомляв суд про зміну адреси проживання чи адреси листування.

Апеляційний суд, відповідно до ч. 2 ст. 128 ЦПК України, виконав свій обов`язок, неодноразово повідомляв відповідачів про вчинення процесуальних дій шляхом надсилання судових документів на адресу, зазначену відповідачем ОСОБА_2 , з метою повідомлення про надходження апеляційної скарги позивача та вчинення відповідних процесуальних дій суду. Відзиву на апеляційну скаргу від ОСОБА_2 на адресу суду не надходило.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що заявлялися у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено правових підстав для задоволення позовних вимог.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, позивач посилався на те, що судом не враховано солідарного обов`язку співввласників багатоквартирного будинку та повнолітніх членів сім`ї, зареєстрованих у квартирі, за власні кошти утримувати будинки та прибудинкові території шляхом сплати відповідних обов`язкових платежів та внесків, а також сплачувтаи комунальні послуги.

Колегія суддів вважає обґрунтованими такі доводи апеляційної скарги, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

Обслуговування мешканців та утримання будинку АДРЕСА_2 здійснює ЖБК "АРХІТЕКТОР", що підтверджується Статутом ЖБК "АРХІТЕКТОР" та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Пунктами 1.3., 1.7. Статуту ЖБК "АРХІТЕКТОР" передбачено, що Кооператив створений шляхом об`єднання на добровільних засадах фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам Кооперативу. Власники житлових чи нежитлових приміщень, розташованих умежах одного житлового будинку, які не є членами Кооперативу, діючть та виконують встановлені Кооперативом правила та вимоги цього Статуту.

За приписами п. 6.2. Статуту ЖБК "АРХІТЕКТОР" члени Кооперативу зобов`язані: додержуватися Статуту Кооперативу; виконувати рішення вищого органу управління, виконавчих органів та оргнів контролю за діяльністю кооперативу; виконувати свої зобов`язання перед кооперативом; своєчасно сплачувати усі внески та платежі.

В пункті 12.1. Статуту ЖБК "АРХІТЕКТОР" визначено, що для виконання стутної мети діяльності Коопертив надає послугу утримання будинку і споруд та прибудинкової території (послуги забезпечення експлуатації будинку) у будинку, в якому створено даний Кооператив. Сплата внесків та платежів за цінами та тарифами, встановленими вищим органом управління Кооперативу є обов`язковою як для членів Кооперативу так і для власників квартир у будинку та для наймачів квартир, які не оформили право власності на квартиру.

Оплата за послуги Кооперативу здійснюється на підставі укладення членами Кооперативу, власниками квартир, їх частин/часток, наймачів квартир публічної оферти (договору), підтвердженням укладення якої є хоча б одна сплата за послуги Кооперативу, як факт прийняття цих послуг. Оплата за послуги Кооперативу здійснюється щомісячно, у строки та у порядку визначені самостійно у відповідних платіжних вимогах, квитанціях за оплату послуг (п.п. 12.3., 12.4. Статуту ЖБК "АРХІТЕКТОР").

Отже, ЖБК "АРХІТЕКТОР", як неприбуткова юридична особа, шляхом самозабезпечення утримує та здійснює експлуатацію багатоквратирного будинку АДРЕСА_2 , і його прибудинкової території за рахунок коштів співвласників, напряму розраховуючись цими коштами із безпосередніми викоанвцями робіт по ремонту і експлуатації будинку, утриманню прибудинкової території, а також із викоанвцями комунальних послуг.

Звертаючись до суду з позовом позивач посилався на те, що ОСОБА_1 , як власник квартири, ОСОБА_2 , як зареєстрований член сім`ї власника, у період з 01.04.2015 по 01.08.2019 споживали послуги з утримання будинку та прибудинкової території, однак свої обов`язки ОСОБА_1 , як співвласник багатоквартирного будинку, а ОСОБА_2 , як повнолітній член сім'ї, який зареєстрований у квартирі, виконували неналежним чином та не в повному обсязі сплачували житлово-комунальні послуги.

З наведеного слідує, що між позивачем та відповідачами склалися відносини у сфері житлово-комунальних послуг, які регулюються положеннями Закону України «Про кооперацію» (далі - Закон) та іншими законодавчими актами.

Статтею 12 Закону передбачено, що до основних обов`язків власника - члена кооперативу, зокрема віднесено: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Крім цього, відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень, як співвласників багатоквартирного будинку регулюються також Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 7 ЗаконуУкраїни «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Отже, відповідно до наведених положень закону особа, яка є власником приміщення, і у свою чергу, співвласником багатоквартирного будинку, в якому створено ЖБК, зобов`язана брати участь у витратах на утримання та збереження будинку (сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги). В свою чергу, кооператив наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів.

Також слід враховувати, що за приписами положень ч. 4 ст. 319, ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить. А згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до пунктів 5, 10 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

З наведеного слідує, особа, яка є власником квартири, а відтак і споживачем житлових послуг, зобов`язана сплачувати надані їй житлово-комунальні послуги вчасно та внески на підставі рішення ЖБК.

В матеріалах справи відсутні докази, що ЖБК "АРХІТЕКТОР" в спірний період неналежним чином виконував свої обов`язки щодо надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , як власник квартири, свої обов`язки щодо оплати внесків та коштів за отримані житлово-комунальні послуги виконувала неналежним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження наявності та розміру заборгованості позивачем ЖБК "АРХІТЕКТОР" до позовної заяви долучено розрахунок заборгованості станом на 01.08.2019 по комунальним платежам ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 5-7). Згідно даного розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за спожиті послуги у період з 01.04.2015 по 01.08.2019, з урахуванням здійсненої оплати у жовтні 2017 року у розмірі 1000,00 грн, становить 33 156,77 грн.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості на підтвердження позовних вимог завірений належним чином, містить підпис уповноваженої особи - голови правління ЖБК "АРХІТЕКТОР" Тоцького О.І. та печатку ЖБК "АРХІТЕКТОР", а отже в силу ст. 77-79 ЦПК України є належним, допустимим та достовірним доказом у справі.

В свою чергу, ОСОБА_2 , який одночасно є представником ОСОБА_1 , не подавали до суду відзиву на позовну заяву із доказами на спростування розміру заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Матеріали справи не містять доказів сплати власником квартири розміру заборгованості в сумі 33 156,77 грн.

Отже, відповідачами не надано належних, допустимих та достовірних доказів на спростування наявності та розміру заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги у період з 01.04.2015 по 01.08.2019 в сумі 33 156,77 грн, які було надано позивачем до квартири АДРЕСА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду першої інстанції із заявою про відкладення розгляду справи, ОСОБА_2 , який одночасно є представником ОСОБА_1 , не подавав клопотання про застосування позовної давності та не заявляв такої вимоги в судовому засіданні.

Проте, ухвалюючи рішення, суд вищевказаного не врахував, неповно з'ясував обставини справи внаслідок чого дійшов помилкового висновку про недоведеність позовних вимог.

Отже, знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги, що суд безпідставно не врахував долучені до позовної заяви письмові докази та як наслідок неправильно встановив фактичні обставини справи, що в своюю чергу призвело до неправильного вирішення спору. Тому рішення суду в силу статті 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що суд помилково вважав, що обов'язки по утриманню квартири у ОСОБА_1 виникли з моменту реєстрації права власності на квартиру.

Як вже вказувалося вище, позивачем надано належний доказ на підтвердження розміру заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, за період з 01.04.2015 по 01.08.2019 в сумі 33 156,77 грн.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що незважаючи на те, що квартиру у власність ОСОБА_1 набула 09.10.2018 на підставі свідоцтва про право на спадщину, остання зобов'язана сплатити заборгованість за весь період.

Так, з матеріалів справи вбачається, що квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1 успадкувала (а.с. 17). Свідоцтво про право на спадщину серія та номер 1473 ОСОБА_1 видано 09.10.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Палагута Л.О. Тобто, право власності на квартиру у ОСОБА_1 виникло з 09.10.2018, а заборгованість по оплаті послуг на утримання будинку та прпибудинкової території позивач просить стягнути за період з 01.04.2015 по 01.08.2019.

Відповідно до частини першої статті 1297, статті 1299 ЦК України отримання свідоцтва про право на спадщину та проведення його державної реєстрації спадкоємцем, який прийняв спадщину у складі якої є нерухоме майно, є обов`язком спадкоємця. Право власності у спадкоємця на успадковане нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації майна.

Відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Верховний Суд у постанові від 15.03.2018 у справі №401/710/15-ц зазначив, що прийнявши спадщину відповідач набув право на квартиру, успадкувавши також права та обов`язки спадкодавця. Тому незалежно від того чи отримав відповідач свідоцтво про право на спадщину, чи здійснив реєстрацію права власника на успадковане нерухоме майно, він має належним чином утримувати майно, що належить йому.

Таким чином, колегія суддів вважає доводеденими позовні вимоги щодо наявності у ОСОБА_1 обов'язку зі сплати заборгованості за весь спірний період.

Колегія суддів також погоджується з доводами апеляційної скарги щодо наявності у власника квартири ОСОБА_1 та повнолітнього члена сім`ї ОСОБА_2 , який зареєстрований у квартирі, але не являється її співвласником, солідарного обов`язку з оплати заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно з чатсиною 4 вищевказаної норми закону, виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Отже, після виконання солідарного зобов'язання незалежно від того, виконане воно всіма боржниками або одним із них, воно повністю припиняється. Натомість, виникає нове зобов'язання між боржником, який виконав зобов'язання, й іншими боржниками, яке визначено положеннями ст. 544 ЦК України.

Аналіз наведених положень закону вказує на те, що позивач має право вимагати виконання обов'язку зі сплати житлово-комунальних послуг від члена сім'ї власника квартири - ОСОБА_2 , який до того ж зареєстрований у квартирі з 14 травня 2002 року.

Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про солідарне стягнення з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинковох території за період з 01.04.2015 по 01.08.2019 в сумі 33 156,77 грн.

Колегія суддів також приходить до висновку щодо обгрунтованості позовних вимог про солідарне стягнення інфляційних втрат та 3% річних із відповідачів, з огляду на таке.

Положеннями статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Так, відповідно до наведеної норми, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох відсотків річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Правовий аналіз наведених положень дозволяє зробити висновок про те, що наявність боргу за житлово-комунальні послуги не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки зобов`язання залишається невиконаним належним чином.

Згідно розрахунку, наданого ЖБК "АРХІТЕКТОР", на суму заборгованості 33 156,77 грн за період з 01.04.2015 по 01.08.2019 сума інфляційних втрат становить 8 301,74,90 грн, а сума 3% річних - 2 064,96 грн (а.с. 7).

Загальна сума заборгованості з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних становить 43 523,47 грн.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, оскільки відповідачі отримували житлово-комунальні послуги, однак не сплачували їх вартості, а також солідарно не виконали обов`язків спадкодавця по утриманню майна, внаслідок чого утворилась заборгованість, наявні правові підстави для стягнення такої заборгованості разом з інфляційними втратами та суми 3% річних.

Таким чином, з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ЖБК "АРХІТЕКТОР" заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.04.2015 по 01.08.2019 в сумі 33 156,77 грн, а також інфляційні втрати в сумі 8 301,74,90 грн і 3% річних в сумі 2 064,96 грн.

За приписами ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції ухвалює нове судове рішення, то відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір стягується пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що за подання позовної заяви ЖБК "АРХІТЕКТОР" у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір» сплачено судовий збір в сумі 1 921,00 грн (а.с. 4), а за подання апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір у розмірі визначеному законом (150%, що підлягада сплаті при поданні позовної заяви), тобто 2 881,50 грн (а.с. 117).

Беручи до уваги викладене, зважаючи на ціну позову, з відповідачів на користь ЖБК "АРХІТЕКТОР" підлягає стягненню судовий збір в сумі 4 802,50 грн (1921+2881,50), по 2 401,25 грн з кожного із відповідачів.

Щодо розподілу інших судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, про які позивач зазначив у позовній заяві, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

В частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Отже, законодавцем визначено, що витрати на правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами лише в тому випадку, якщо таку допомогу було надано виключно адвокатом.

У позовній заяві позивач посилається на те, що ним понесено витрати в сумі 3 135,00 грн на послуги з підготовки до розгляду та розгляду справи в суді, а саме: складання розрахунку заборгованості з інфляцією та 3% річних, складання позовної заяви, формування матеріалів справи та подання позовної заяви до суду та участь у першому судовому засіданні.

На підтвердження понесення вищевказаних витрат позивач долучив до позовної заяви Договір про надання правової допомоги №Р/28082019/ХВ-1 від 28.08.2019, укладений між ЖБК "АРХІТЕКТОР" та ТОВ "КИЇВСЬКИЙ ЦЕНТ ПРАВА", підписаний головою правління ЖБК "АРХІТЕКТОР" Тоцьким І.О. та директором товариства Хоружим В.В.; платіжне доручення №66 від 28.08.2019 про сплату 3 135,00 грн за юридичні послуги по Договору №Р/28082019/ХВ-1 від 28.08.2019; розрахунок витрат на правову допомогу без дати та б/н, а також довіреність №2 від 04.09.2019, якою ЖБК "АРХІТЕКТОР" уповноважив Хоружого В.В., Шевчука А.В., Коршуна Т.О. та Ступака С.О. представляти його інтереси в усіх судах України (а.с. 18-24).

В довіреності №2 від 04.09.2019 зазначено, що Коршун Т.О. є адвокатом, згідно свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю №2204/10, видане 27.03.2003.

Також в матеріалах справи міститься довіреність №2 від 13.03.2019, якою ЖБК "АРХІТЕКТОР" уповноважив Хоружого В.В., Шевчука А.В. та Білонога О.О. представляти його інтереси в усіх судах України; довіреність №1 від 01.10.2020, якою ЖБК "АРХІТЕКТОР" уповноважив Хоружого В.В., Яковініча В.В. та Білонога О.О. представляти його інтереси в усіх судах України (а.с. 57, 81).

05 жовтня 2020 року позивач подав до суду клопотання про покладення на відповідачів витрат на правову допомогу (а.с.82-84). До даного клопотання позивач долучив платіжне доручення №1070 від 26.07.2018 про сплату за юридичні послуги 2560,00 грн (а.с. 85); рахунок на оплату №Б/Н від 28.08.2019, виписаний Хоружим В.В. (а.с. 86) та Акт №ОУ-291 здачі-прийняття робіт (наданих послуг) (а.с. 91).

Вищевказані докази не підтверджують понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката, а лише вказують на те, що позивачем фактично отримано юридичні послуги та сплачено за це грошові кошти. Матеріали справи не містять належних доказів надання правничої допомоги адвокатом Коршун Т.О.

Ураховуючи наведені обставини та положення закону, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав покладення на відповідачів витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, надану не адвокатом, тому апеляційна скарга в цій частині не підлягає задоволенню.

Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності є малозначними справами.

Оскільки ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа незначної складності, то вона відноситься до малозначних справ.

За приписами п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 376, 383, 384, 389 ЦПК України,

П О С ТА Н О В И В:

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "АРХІТЕКТОР" - задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 березня 2021 року - скасувати.

Позов Житлово-будівельного кооперативу "АРХІТЕКТОР" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати внесків та платежів на утримання будинку та прибудинкової території - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу "АРХІТЕКТОР" (код ЄДРПОУ: 22864327; місцезнаходження: м. Київ, вул. Грекова, 12-Б) заборгованість зі сплати внесків та платежів на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 квітня 2015 року по 01 серпня 2019 року в розмірі 33 156 (тридцять три тисячі сто п`ятдесят шість) грн 77 коп, інфляційні втрати в розмірі 8 301 (вісім тисяч триста одна) грн 74 коп. та 3% річних в розмірі 2 064 (дві тисячі шістдесят чотири) грн 96 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу "АРХІТЕКТОР" судовий збір в сумі 2 881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Житлово-будівельного кооперативу "АРХІТЕКТОР" судовий збір в сумі 2 881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн 50 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий О.Ф. Мазурик

Судді О.В. Желепа

В.А. Кравець

СудКиївський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення04.05.2022
Оприлюднено23.06.2022
Номер документу104209627
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них про стягнення плати за користування житлом

Судовий реєстр по справі —761/37907/19

Ухвала від 07.03.2024

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Волошин В. О.

Ухвала від 25.07.2023

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Волошин В. О.

Ухвала від 20.06.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Мазурик Олена Федорівна

Ухвала від 27.01.2023

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Волошин В. О.

Ухвала від 24.10.2022

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Волошин В. О.

Ухвала від 11.09.2022

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Волошин В. О.

Постанова від 04.05.2022

Цивільне

Київський апеляційний суд

Мазурик Олена Федорівна

Ухвала від 14.12.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Мазурик Олена Федорівна

Ухвала від 09.12.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Мазурик Олена Федорівна

Ухвала від 12.11.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Мазурик Олена Федорівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні