Рішення

від 03.05.2022 по справі 140/14221/21

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2022 року ЛуцькСправа № 140/14221/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Смокович В.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Українські страви» до приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги Сергія Степановича, приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Таранка Дмитра Вікторовича про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Українські страви» (далі ТзОВ «Українські страви», позивач, товариство) звернулося в суд з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги Сергія Степановича (далі Пирога С.С., відповідач 1), приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Таранка Дмитра Вікторовича (далі Таранка Д.В., відповідач 2) про визнання протиправними дій приватного виконавця Пироги С.С. щодо пред`явлення до виконання постанови від 31 березня 2021 року ВП №64995525 про стягнення з боржника основної винагороди без повного та фактичного виконання рішення суду; про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця Пироги С.С. від 31 березня 2021 року ВП №64995525 про стягнення з боржника основної винагороди у сумі еквівалентній 9235,39 дол. США; про визнання протиправними дій приватного виконавця виконавчого Таранко Д.В. щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №67477062 від 10 листопада 2021 року; про скасування постанови приватного виконавця Таранко Д.В. про відкриття виконавчого провадження ВП №67477062 від 10 листопада 2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 листопада 2021 року на адресу ТзОВ фірма «Українські страви» надійшла постанова від 10 листопада 2021 року ВП № 67477062 приватного виконавця Таранко Д.В. про відкриття виконавчого провадження, стягнення витрат виконавчого провадження та арешт майна. Із вказаної постанови позивач дізнався, що вона була винесена на підставі постанови приватного виконавця Пирога С.С. про стягнення з боржника основної винагороди № 64995525 від 31 березня 2021 року.

ТзОВ фірма «Українські страви» уважає, що дії приватного виконавця Пироги С.С. щодо винесення постанови від 31 березня 2021 року у виконавчому провадженні № 64995525 про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі еквівалентній 9 235,39 доларам США - є неправомірними, а постанови про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця Пироги С.С. та відкриття виконавчого провадження приватного виконавця Таранко Д.В. підлягають до скасування.

Вказує, що 31 березня 2021 року приватним виконавцем Пирогою С.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64995525 за наказом Господарського суду Волинської області від 23 вересня 2016 року № 903/1215/15-1, виданого на примусове виконання рішення від 06 вересня 2016 року у справі №903/1215/15, що набрало законної сили 20 вересня 2016 року.

Позивач зазначає, що у виконавчому провадженні №64995525 12 серпня 2021 року приватним виконавцем за заявою первісного стягувача АТ «Альфа-Банк» винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувану. Фактичного стягнення коштів на користь стягувача приватним виконавцем Пирогою С.С. не здійснено.

З посиланням на вимоги статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» №1403-VІІІ та пункт 19 постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2016 року №643 «Про затвердження Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця» (далі - Порядок №643) вказує, що підставою для стягнення основної винагороди у межах виконавчого провадження є здійснення приватним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувана зазначених у виконавчому документі сум та основна винагорода обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум.

Уважає, що сума основної винагороди, визначена приватним виконавцем у постанові про її стягнення, яка винесена одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, не є винагородою, яка гарантовано має бути стягнута за наслідками фактичного виконання виконавчого провадження у випадках неповного виконання або ж невиконання відповідного виконавчого документа.

На думку позивача, дії відповідача 1 з пред`явлення до виконання постанови від 31 березня 2021 року № 64995525 про стягнення з боржника основної винагороди без повного виконання рішення суду є протиправними, а постанову про стягнення з боржника основної винагороди слід визнати протиправною та скасувати. А оскільки постанова приватного виконавця Таранко Д.В. про відкриття виконавчого провадження від 10 листопада 2021 року ВП № 67477062 прийнята на підставі протиправної заяви та постанови приватного виконавця Пироги С.С., відповідно і дії приватного виконавця Таранко Д.В. мають бути визнані протиправними та постанова про відкриття виконавчого провадження скасована.

З наведених підстав просить позовні вимоги задовольнити повністю.

В поданому до суду відзиві приватний виконавець Пирога С.С. позовні вимоги не визнав, просить відмовити у їх задоволенні з тих підстав, що постанова від 31 березня 2021 року ВП №64995525 про стягнення з боржника ТзОВ фірма «Українські страви» основної винагороди у сумі еквівалентній 9 235,39 дол. США та дії щодо пред`явлення її до виконання відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Наголошує, що починаючи з 28 серпня 2018 року згідно частини другої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що «підлягає примусовому стягненню», а не з «фактично стягнутої», як було передбачено в попередній редакції Закону (арк. спр. 98-105 том 1).

Приватний виконавець Таранко Д.В. у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, з тих підстав, що його дії щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 67477062 від 10 листопада 2021 року та постанова приватного виконавця Таранко Д.В. про відкриття виконавчого провадження ВП № 67477062 від 10 листопада 2021 року відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження» (арк. спр. 37-44 том 2).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року закрито провадження в адміністративній справі №140/14221/21 в частині визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги Сергія Степановича від 31 березня 2021 року ВП №64995525 про стягнення з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Українські страви» основної винагороди у сумі еквівалентній 9 235,39 дол. США (арк. спр. 86-87 том 2).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року у задоволенні адміністративного позову ТзОВ фірма «Українські страви» до приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги Сергія Степановича, приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Таранка Дмитра Вікторовича про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов відмовлено повністю (арк. спр. 90-92 том 2).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2022 року апеляційну скаргу ТзОВ фірма «Українські страви» задоволено частково: ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року у справі №140/14221/21 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (арк. спр. 163-165 том 2).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2022 року апеляційну скаргу ТзОВ фірма «Українські страви» задоволено частково: рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року у справі №140/14221/21 скасовано та ухвалено нове, яким позов ТзОВ фірма «Українські страви» до приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги Сергія Степановича, приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Таранка Дмитра Вікторовича про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов задоволено частково: визнано протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Таранка Дмитра Вікторовича щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 67477062 від 10 листопада 2021 року; визнати протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Таранка Дмитра Вікторовича про відкриття виконавчого провадження ВП №67477062 від 10 листопада 2021 року.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2022 року прийняти до провадження дану адміністративну справу в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги Сергія Степановича від 31 березня 2021 року ВП №64995525 про стягнення з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Українські страви» основної винагороди у сумі еквівалентній 9 235,39 дол. США, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із повідомленням сторін суддею одноособово, з урахуванням § 2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та призначено судове на 10:00 год. 04 травня 2022 року.

Представник позивача у заяві від 04 травня 2021 року просить розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити (арк. спр. 193 том 2).

Приватний виконавець Пирога С.С. 04 травня 2022 року подав до суду заяву, в якій просить дану справи розглядати без його участі та у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі з підстав, викладених у поданому ним відзиві (арк. спр. 194 том 2).

Відповідач 2 04 травня 2022 року також подав до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи за наявними матеріалами та у задоволенні позову відмовити (арк. спр. 195 том 2).

Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України у справах, визначених, зокрема, статтею 287 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Частиною четвертою статті 229 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи зазначені норми законодавства та скорочені строки розгляду такої категорії справ, визначені статтею 287 КАС України, судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності встановив такі обставини.

Приватним виконавцем Пирогою С.С. 31 березня 2021 року відкрито виконавче провадження № 64995525 на виконання наказу Господарського суду Волинської області №903/1215/5-1, виданого 23 вересня 2016 року, про: в рахунок погашення заборгованості за Договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №070-22-70/06 від 18 липня 2006 року ОСОБА_1 в сумі 2025577,44 грн., в тому числі 73349,30 доларів США, що еквівалентно 1608754,35 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 19004,57 доларів США, що еквівалентно 416823,09 грн. - заборгованість за відсотками, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 29 вересня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ковальчук Л.С., зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за №898, - нежитлове приміщення загальною площею 794,60 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належать на праві приватної власності ТзОВ «Українські страви» (арк. спр. 107 том 1).

В рамках виконавчого провадження № 64995525 відповідачем 1 31 березня 2021 року прийнято постанову про стягнення з боржника основної винагороди, відповідно до якої з боржника ТзОВ фірма «Українські страви» на користь приватного виконавця Пироги С.С. стягнуто основну винагороди у сумі еквівалентній 9 235,39 дол. США. (арк. спр. 109-110 том 1).

Приватний виконавець Пирога С.С. звернувся до приватного виконавця Таранка Д.В. із заявою від 09 листопада 2021 року про примусове виконання вказаної постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 31 березня 2021 року ВП № 64995525, яка надійшла до відповідача 2 10 листопада 2021 року та зареєстрована за вхідним номером 561 (арк. спр. 58 том 1).

Постановою приватного виконавця Таранком Д.В. від 10 листопада 2021 року відкрито виконавче провадження №67477062 щодо виконання постанови приватного виконавця Пироги С.С. про стягнення з боржника основної винагороди №64995525 від 31 березня 2021 року (арк. спр. 56 том 1).

Не погоджуючись з вказаними постановами приватних виконавців, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другоюстатті 19 Конституції України встановлено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII) виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У пункті 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII передбачено, що рішення підлягають примусовому виконанню, зокрема, на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно із частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частинами першою та другою статті 27 Закону №1404-VІІІ установлено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України від 02 червня 2016 року №1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон № 1403-VIII).

Як установлено судом, 31 березня 2021 року приватним виконавцем Пирогою С.С. відкрито виконавче провадження №64995525 на виконання наказу Господарського суду Волинської області №903/1215/5-1.

В рамках виконавчого провадження № 64995525 приватним виконавцем Пирогою С.С. 31 березня 2021 року прийнято постанову про стягнення з боржника основної винагороди, відповідно до якої з боржника ТзОВ фірма «Українські страви» на користь приватного виконавця Пироги С.С. стягнуто основну винагороди у сумі еквівалентній 9235,39 дол. США (арк. спр. 109-110 том 1).

Відповідно до частин другої, третьої та четвертої статті 31 Закону №1403-VIII винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.

Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Частина п`ята статті 31 Закону № 1403-VIII передбачає, що, якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення (частина шоста статті 31 Закон № 1403-VIII.

Відповідно до частини сьомої статті 31 Закону № 1403-VIII приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Нормами частини третьої статті 45 Закону №1404-VIII визначено, що основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Згідно з частиною третьою статті 40 Закону №1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною першою статті 42 Закону №1404-VIII передбачено, що кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

На виконання статті 31 Закону № 1403-VIII постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2016 року №643 затверджено Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця (далі - Порядок № 643).

Відповідно до пункту 19 Порядку №643 приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за своїм призначенням основна винагорода приватного виконавця є винагородою приватному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови що такі заходи призвели до повного або часткового виконання рішення та стягується з боржника в пропорційному до фактично стягнутої суми розмірі.

Сума основної винагороди, визначена приватним виконавцем у постанові про її стягнення, яка винесена одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, не є винагородою, яка гарантовано має бути стягнута за наслідками фактичного виконання виконавчого провадження у випадках неповного виконання або ж невиконання відповідного виконавчого документа.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03 березня 2020 року в справі №260/801/19, від 10 вересня 2020 року в справі № 120/1417/20-а, від 28 жовтня 2020 року в справі №640/13697/19.

Як установлено судом, у зв`язку з поданням стягувачем заяви про повернення виконавчого документа (арк. спр. 208 том 1), приватним виконавцем Пирогою С.С. винесено постанову від 12 серпня 2021 року про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі пункту 1 чатсини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», припинено електронні торги по лоту №487933- іпотека. Приміщення кафе (А-2), загальною площею 872,1 кв.м. що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Ковельська, буд.82.

Відтак, суд дійшов висновку, що приватним виконавцем Пирогою С.С. не було вчинено продажу майна з електронних торгів щодо виконання наказу Господарського суду Волинської області №903/1215/5-1, виданого 23 вересня 2016 року, про: в рахунок погашення заборгованості за Договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №070-22-70/06 від 18.07.2006р. ОСОБА_1 в сумі 2025577,44 грн., в тому числі 73349,30 доларів США, що еквівалентно 1608754,35 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 19004,57 доларів США, що еквівалентно 416823,09 грн. - заборгованість за відсотками, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 29.09.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ковальчук Л.С., зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за №898, - нежитлове приміщення загальною площею 794,60 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Українські страви» з причин повернення виконавчого документу стягувачу за його заявою.

Незважаючи на відсутність дій приватного виконавця Пирогою С.С. щодо примусового стягнення вищезазначеної частини заборгованості, в рамках виконавчого провадження №64995525 відповідачем 1 31 березня 2021 року прийнято постанову про стягнення з боржника основної винагороди, відповідно до якої з боржника ТзОВ фірма «Українські страви» на користь приватного виконавця Пироги С.С. стягнуто основну винагороди у сумі еквівалентній 9 235,39 дол. США (арк. спр. 109-110 том 1).

Разом з тим, ураховуючи положення статті 31 Закону №1403-VIII та пункт 19 Порядку №643, підставою для стягнення основної винагороди у межах виконавчого провадження є здійснення приватним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум та основна винагорода обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та обставини у справі, суд дійшов висновку, що стягнення основної винагороди приватного виконавця за рішеннями майнового характеру вже після завершення виконавчого провадження (в тому числі в разі повернення виконавчого документа стягувачу або закінчення виконавчого провадження) за умови, що стягнення за рішенням фактично не відбулося, є неможливим в силу положень статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та пункту 19 Порядку №643, оскільки приватний виконавець зобов`язаний вирахувати розмір основної винагороди пропорційно від фактично стягнутої суми.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26 серпня 2021 року у справі № 380/6503/20, від 11 серпня 2021 у справі №500/2190/18, від 27 квітня 2021 року у справі №580/3444/20, від 21 січня 2021 року у справі № 160/5321/20.

Посилання відповідача 1 у відзиві на позовну заяву на положення частини другої статті 27 Закону №1404-VIII, на думку суду, є помилковими, оскільки, ця норма Закону не регулює питання визначення розміру основної винагороди приватного виконавця. Такий розмір визначено пунктом 19 Порядку № 643.

З аналогічних підстав суд відхиляє і посилання приватного виконавця Пироги С.С. на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 09 грудня 2021 року у справі №520/7192/20, оскільки у вказаній справі розглядалося питання застосування положень статей 27, 39, 40 Закону №1404, а не статті 31 Закону №1403-VIII та пункту 19 Порядку №643 що суттєво впливає на застосування таких позицій.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, в адміністративному процесі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги Сергія Степановича від 31 березня 2021 року ВП №64995525 про стягнення з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Українські страви» основної винагороди слід задовольнити.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує наступне.

За подання позовної заяви у даній справі позивачем згідно квитанції від 22 листопада 2021 року було сплачено судовий збір в сумі 3680,68 грн та згідно із квитанцією від 10 грудня 2021 року в сумі 6810,01 грн (арк. спр. 4, 21 том 1).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2022 року було стягнути на користь ТзОВ «Українські страви» частково понесені витрати по сплаті судового збору за рахунок приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Таранка Дмитра Вікторовича.

Оскільки суд задовольняє позов в частині позовних вимог до приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги Сергія Степановича, які були направлені для продовження розгляду до суду першої інстанції, тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 3680,69 грн (три тисячі шістсот вісімдесят гривень шістдесят дев`ять копійок).

Керуючись статтями 2, 72-77, 229, 243-246, 268, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Українські страви» (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, 82, ідентифікаційний код юридичної особи 21737880) до приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги Сергія Степановича (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Прогресу, 7, офіс 9, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Таранка Дмитра Вікторовича (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Рівненська, 54, офіс 42, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги Сергія Степановича від 31 березня 2021 року ВП №64995525 про стягнення з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Українські страви» основної винагороди.

Стягнути за рахунок приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги Сергія Степановича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Українські страви» судовий збір в сумі 3680,69 грн (три тисячі шістсот вісімдесят гривень шістдесят дев`ять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення складено 04 травня 2022 року