Рішення

від 05.05.2022 по справі 340/5888/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/5888/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Казанчук Г.П. у порядку загального позовного провадження (в письмовому провадженні) розглянув адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ';'Регіональний центр безпеки'' до Управління Держпраці у Кіровоградській області про визнання протиправними й скасування припису та постанови, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ТОВ "Регіональний центр безпеки" (надалі позивач) звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Кіровоградській області від 16.07.2021 року № КР6840/227/АВ/П;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу Управління Держпраці у Кіровоградській області від 29.07.2021 року №КР6840/227/АВ/ТД-ФС.

В обґрунтування позову ТОВ ''Регіональний центр безпеки'' зазначено, що Управлінням Держпраці у Кіровоградській області винесено спірну постанову про накладення штрафу, якою на позивача накладено штраф у розмірі 720000,00 грн. за допуск до роботи громадян без укладення трудового договору та повідомлення ДПС. Позивач стверджує, що під час проведення інспекційного заходу перевіряючими особами було порушено порядок та процедуру проведення інспекційного заходу. Крім того, зазначає про те, що товариством було 15 липня 2021 року направлено повідомлення про прийняття на роботу до ГУ ДПС в Кіровоградській області.

Представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що після повідомлення інспектором у телефонному режимі про можливі порушення законодавства про працю, начальником відділу було складено службову запису на підставі якої видано наказ про призначено проведення інспекційного заходу від 16.07.2021 року. За наслідком проведення інспекційного заходу, складений акт інспекційного відвідування, в якому зафіксовано порушення ТОВ ''Регіональний центр безпеки'' законодавства про працю, а саме використання найманої праці без належного працевлаштування. На підставі складеного акту управління Держпраці у Кіровоградській області винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 720000 грн. Вважає, що спірна постанова, винесена на підставі норм законодавства, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представником позивача подано відповідь на відзив.

Рух справи:

Ухвалою від 10.09.2021 року суд вжив заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови від 29.07.2021 року №КР6840/227/АВ/ТД-ФС, винесеної Управлінням Держпраці у Кіровоградській області про накладення на товариство з обмеженою відповідальністю "Регіональний центр безпеки" штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення в розмірі 720000 грн., до набрання законної сили рішенням у справі №340/5888/21.

Ухвалою судді від 15.09.2021 року позовну заяву товариства було залишено без руху із наданням строку для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Ухвалою судді від 27.09.2021 року відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

В подальшому ухвалою від 27.11.2021 року суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні 22.04.2021 року представник позивача заявила клопотання про подальший розгляд справи за правилами письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання 22.04.2022 року не з`явився.

На підставі пункту 9 статті 205 КАС України суд ухвалив подальший розгляд справи провести у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, заслухавши покази свідків та пояснення представника позивача, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ ''Регіональний центр безпеки'' зареєстроване як юридична особа директором є Нікітіна Н.П., основним видом діяльності товариства є надання послуг з охорони об`єктів.

16.07.2021 року під час проведення заходів з легалізації найманої праці інспекторами превентивних праці ОСОБА_1 було виявлено можливе використання неоформленої праці у ТОВ ''Регіональний центр безпеки'' про що начальником відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Масловською Г.В. було складено службову записку з проханням провести інспекційне відвідування у ТОВ (а.с.28 т.1).

За результатом розгляду інформації, що містилась у вказаній службовій записці, видано наказ Управління Держпраці в Кіровоградській області від 16.07.2021 року №43 ''Про проведення інспекційного відвідування'' та направлення на проведення інспекційного відвідування від 16.07.2021 року №743/02.9, копію якого було вручено охороннику ОСОБА_2 для передачі (а.с.130-132 т.1).

16.07.2021 року інспектором держпраці складено Вимогу про надання документів №КР6840/227/ПД, якою зобов`язано керівника ТОВ ''Регіональний центр безпеки'', якою вимагалось надати паспорт, ідент.код керівника товариства (а.с.133 т.1).

За результатами інспекційного відвідування складено акт №КР6840/227/АВ від 19.07.2021 року, в якому зафіксовано, що 16.07.2021 року було проведено інспекційний захід у ТОВ ''Регіональний центр безпеки'' за адресами АДРЕСА_1 ; вул. Преображенська,5; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 під час якого 16.07.2021 року виявлено за роботою охоронників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в усній формі повідомили, що працюють другу зміну без оформлення трудових відносин, а працівники ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в усній формі повідомили, що працюють з 02.07.2021 року без оформлення трудових відносин. 19.07.2021 року керівником ТОВ ''Регіональний центр безпеки'' надані документи про працевлаштування вказаних працівників з 16.07.2021 року, отже працівники ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 прийняті на роботу в ході снпекційного відвідування. Вказане свідчить про використання керівником ТОВ ''Регіональний центр безпеки'' з порушенням вимог ст.21 та 24 КЗпП України (а.с.149-152 т.1).

19.07.2021 року інспекторам працю винесено припис КР6840/227/АВ/П, яким зобов`язано директора ТОВ ''Регіональний центр безпеки'' усунути виявлені під час проведення інспекційного відвідування порушення (надалі спірний припис, а.с.153 т.1).

На підставі вищезазначеного акту управління Держпраці у Кіровоградській області винесено постанову про накладення штрафу №КР6840/227/АВ/ТД-ФС від 29.07.2021 року, яким накладено на ТОВ ''Регіональний центр безпеки'' штраф у розмірі 720000 грн. (надалі спірне рішення, а.с.15 т.1).

Отже законність та правомірність винесених спірних припису та рішення є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Позивач, як на підставу своїх позовних вимог зазначив про те, що ТОВ ''Регіональний центр безпеки'' не використовувало найману працю без працевлаштування, оскільки усі чотири працівники були працевлаштовані та повідомлення про прийняття їх на роботу бути направлені до ГУ ДПС в Кіровоградській області. Крім того, представник позивача вказує на те, що проведення інспекційного відвідування може проводитись виключно з підстав, визначених п.5 Порядку здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, а тому вважає, що службова записка і повідомлення працівника держпраці не є належним джерелом інформації, наявність якого є достатньою підставою для проведення інспекційного відвідування.

Спірні у цій справі правовідносини урегульовані, зокрема, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року№877-V (надалі Закон №877-V), статтею 259 КЗпП України, а також Постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21.08.2019 року "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю" затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі - Порядок №823).

Перш за все суд зауважує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2) від 21 серпня 2019 року N 823 "Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю". Дане судове рішення згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року набрало законної сили.

За змістом частини 2 статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Оскільки, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року у справі № 640/17424/19 не містить жодних застережень з цього приводу, то постанова КМУ №823 вважається такою, що втратила чинність з дня набрання законної сили цим судовим рішенням, тобто 14.09.2021 року.

Тому, норми вказаного вище акту Уряду України підлягають застосуванню до спірних правовідносин, як такі, що були чинними на момент їх виникнення.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №420/5895/18 та у справі від 10.02.2020 у справі №1.380.2019.000037.

Відповідно до частини 1 статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України 11.02.2015 року №96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці, згідно з яким Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

Згідно з пунктом 7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Преамбулою до Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року №877-V (надалі Закон №877-V) визначені правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

За визначенням статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

В свою чергу, за змістом частини 4 статті 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону ( частина третя статті 2 Закону №877-V).

Статтею 3 цього ж закону визначені основні принципи державного нагляду (контролю) та встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб`єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб`єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання; дотримання умов міжнародних договорів України; незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об`єднань громадян; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Крім того, частиною 4 статті 4 Закону №877-V передбачено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Підставами для здійснення позапланових заходів згідно частини 1 статті 6 Закону №877-V є, зокрема: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Частиною ж 2-4 статті 6 Закону №877-V визначено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (далі також - Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На виконання частини 1 статті 259 КЗпП України Кабінет Міністрів України постановою від 21 серпня 2019 р. N 823 затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі Порядок №823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Як виплаває зі змісту пункту 2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

В наказі на проведення інспекційного заходу відповідачем вказана підстава підпункту 3 пункту 5 Порядку 823 (а.с.130 т.1).

У підпунктах 2,3 пункту 5 Порядку №823 зазначено, що підставами для здійснення інспекційних відвідувань є звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.

Отже, підставою для проведення позапланового заходу стала встановлена під час превентивних заходів інформація про можливе використання найманої працю без працевлашування.

Крім того, абзацом третім статті 1 Закону №877 визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Інспекційне відвідування як форма здійснення заходу державного контролю передбачена Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі та Конвенцією Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці у сільському господарстві, даними міжнародними актами визначається правомірність факту наявності та проведення такого заходу контролю органами державної влади.

При цьому процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю, з урахуванням особливостей вищезазначеними Конвенціями та Законом України ''Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності'' визначено Порядком №823, яким передбачено, що заходи державного контролю додержання законодавства про працю здійснюється у формі інспекційних відвідувань.

Частиною 3 статті 6 Закону №877 визначено, що суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Аналізуючи вищезазначене законодавство, що регулює спірні відносини, суд дійшов висновку, що призначення позапланового заходу здійснено у порядок та спосіб визначений законами, а відтак доводи представника позивача щодо протиправності проведення перевірки є безпідставними та відхиляються судом.

Керівник ТОВ ''Регіональний центр безпеки'' в судовому засіданні зазначила про те, що з 16.07.2021 року дійсно було прийнято на роботу чотирьох охоронців ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 про що складені відповідні накази та інформація про новий працівників була направлена до податкового органу. Так, вказані працівники з`явились зранку кожний у різний час і чекали, щоб керівник товариства провела відповідний інструктаж та навчання щодо техніки безпеки на охороньованих ними об`єктах, об`єкти охорони знаходились у різних. Отже, вказані працівники дійсно були зранку 16.07.2021 року на об`єктах охорони, проте до виконання своїх службових обов`язків (прийняття об`єктів під охорону) відбулось вже о 15.00, тобто після того, як податковий орган було повідомлено про новий працівників.

Судом в якості свідків допитані ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 ) ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ), які дали свідчення про те, що дійсно вони 16.07.2021 року зранку прибули на відділення пошти за адресами Гоголя об`єктах охорони та чекали керівника для навчання техніки безпеки та ознайомлення з інструкцією з охорони праці для працівника. Після того, як був проведений інструктаж усі свідки зазначили про те, що вони приступили до роботи після 14.30.

Свідок ОСОБА_10 повідомив суду, що 16.07.2021 року він перебував на чергуванні за адресою АДРЕСА_4 на об`єкті Укрпошти, чергування тривало з 15.07. по 16.07.2021 року. Зранку, 16.07.2021 року на об`єкт прийшов ОСОБА_2 , який чекав поки приїде керівник для того, щоб провести інструктаж. Після того, як був проведений інструктаж ОСОБА_2 змінив його на чергуванні о 15.00.

Позивачем надані суду копії журналів прийому-здачі чергувань в розрізі об`єктів (а.с.89-115 т.2), за змістом яких суд вбачає, що зміна/чергування 16.07.2021 року у ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 ) ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ) розпочалась о 15.00, тобто вже після того, як позивачем було направлено до податкового органу повідомлення про прийняття на роботу новий працівників.

Відповідно до частини 1 статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин 1,2 статті 69 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Позивач заперечує факт допуску до роботи неоформлених працівників.

У статті 24 КЗпП України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно абзацу першого частині 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Аналізуючи вказані норми, суд дійшов висновку, що фактичний допуск працівників до роботи є початок безпосереднього виконання такими працівниками своїх трудових обов`язків, які визначені їх посадовими інструкціями.

Дійсно під час проведення перевірки працівникі були на об`єктах охорони, водночас факт виконання ними своїх обов`язків відповідачем не доведено, тобто відсутній беззаперечний доказ, що вказані в акті особи виконували свої обов`язки з охорони об`єктів.

Як встановлено судом, фактичний допуск працівників до роботи відбувся вже після оформлення працівників на роботу та повідомлення про даний факт податковий орган, що підтверджений наказами про прийняття працівників на роботу та направленням повідомлення про прийняття працівників на роботу, а відтак позивачем не було допущено порушення трудового законодавства.

Суд вважає за необхідне зазначити, що інспекція держпраці є органом, який повинен перевіряти дотримання суб`єктами господарювання норм трудового законодавства, при цьому, під час вирішення питання про наявність складу адміністративно-господарського правопорушення, мають перевіряти детально усі обставини, а не бути формалізованим каральним органом.

Судом неодноразово викликались в судове засідання в якості свідків інспектора, які здійснювали перевірки, проте жодного разі викликані особи до суду не з`явились.

Згідно з частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Позивачем у ході судового розгляду спростовано факт фактичного допуску працівника до виконання ним своїх трудових обов`язків без працевлаштування.

Частинами 1, 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищеописане, суд дійшов висновку, що постанова про накладення штрафу №КР6840/227/АВ/ТД-ФС від 29.07.2021 року винесена без урахування усіх істотних обставин, а тому підлягає скасуванню, як протиправна.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №877 орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків.

Водночас, на переконання суду, порушення та недоліки, які має право вимагати усунути відповідач, мають бути встановлені саме під час інспекційного заходу.

Враховуючи зазначене спірний припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №КР6840/227/АВ/П від 16 липня 2021 року також підлягає скасуванню, як протиправний, оскільки усі працівники були фактично допущено до виконання своїх обов`язків після належного оформлення трудових відносин.

Згідно пунктом 5 частини статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збору у сумі 13751 грн (а.с.54, 62, 95 т.1), тому на його користь слід стягнути зазначену суму за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257 - 262, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ';'Регіональний центр безпеки'' (вул. вул. Пашутінська, 54/55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006; код в ЄДРПОУ 41537565) до Управління Держпраці у Кіровоградській області (вул. Дворцова, 24, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006; код в ЄДРПОУ 39808965) про визнання протиправними й скасування припису та постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпрацю у Кіровоградській області від 29 липня 2021 року №КР6840/227/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу на ТОВ ''Регіональний центр безпеки'' штрафу в розмірі 720000 гривень.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпрацю у Кіровоградській області про усунення виявлених порушень законодавств про працю №КР6840/227/АВ/П від 16 липня 2021 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю ';'Регіональний центр безпеки'' судові витрати по сплаті судового збору в сумі 13751 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Кіровоградській області.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук