Рішення

від 05.05.2022 по справі 420/11619/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/11619/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

06 травня 2022 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді: Бойко О.Я.

розглянувши у порядку письмового провадження заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.Трейд» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень від 03.06.2021 №43093 та зобов`язати виключити з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку,-

ВСТАНОВИВ:

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 18.02.2022 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.Трейд» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень від 03.06.2021 №43093 та зобов`язати виключити з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку задовольнив.

22.02.2022 від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі 420/11619/21.

Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення може за заявою учасника чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі № 420/11619/21 у порядку письмового провадження.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд встановив, що для надання правничої допомоги та представництва своїх інтересів позивач, в особі директора Лєфі Бориса Костянтиновича, та адвокат, Гершман Людмила Володимирівна, уклали договір про надання правової допомоги № 01/06 від 01.06.2021.

Крім того, сторони підписали Додаткову Угоду №1 від 07.06.2021 до Договору про надання правової допомоги № 01/06 від 01.06.2021, де погодили вартість послуг наданих адвокатом, а саме: вартість однієї години з надання послуг правової допомоги складає 1000,00 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

Представник позивач надав Акт № 21/02 наданих послуг від 21.02.2022 за Договором про надання правової допомоги № 01/06 від 01.06.2021 та Додаткової угоди № 1 від 07.06.2021, відповідно до якого:

- аналіз рішення ГУ ДПС в Одеській області від 03.06.2021 № 43093 про відповідність ТОВ «Д.Трейд» критеріям ризиковості платника податку, проведення адвокатом з керівництвом ТОВ «Д.Трейд» зустрічі для обговорення та визначення стратегії та правової позиції ТОВ «Д.Трейд» за позовом про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії: витрачений час 1 год, вартість (ціна), грн. 1000;

- підготовка (складення) позовної заяви ТОВ «Д.Трейд» про визнання протиправним та скасування рішення від 03.06.2021 № 43093, зобов`язання ГУ ДПС в Одеській області виключити ТОВ «Д.Трейд» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку: витрачений час 3 год, вартість (ціна), грн. 3000;

- збирання та копіювання доказів, що були долучені до позовної заяви для суду та відповідача: витрачений час 1 год, вартість (ціна), грн. 1000;

- аналіз відзиву ГУ ДПС в Одеській області, аналіз судової практики в частині позиції, висловленої відповідачем у відзиві: витрачений час 1 год, вартість (ціна), грн. 1000;

- підготовка (складення) та направлення відповіді на відзив: витрачений час 2 год, вартість (ціна), грн. 2000;

- участь в підготовчому судовому засіданні 08.12.2021 в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду: витрачений час 1 год, вартість (ціна), грн. 1000;

- участь в судовому засіданні (розгляд справи по суті) 18.02.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: витрачений час 1 год, вартість (ціна), грн. 1000;

Разом: витрачений час 10 год, вартість (ціна), грн. 10000.

При цьому, суд встановив, що п.5 Додаткової угоди № 1 від 07.06.2021 сторони домовились, що клієнт зобов`язаний оплатити надані адвокатом послуги протягом десяти календарних днів з дня укладення сторонами Акту наданих послуг, але в будь-якому випадку не пізніше семи робочих днів з дня ухвалення судом судового рішення.

Відповідно до п.3 Акту наданих послуг № 21/02 від 21.02.2022 клієнт зобов`язується сплатити за надані адвокатом послуги в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень протягом 10 календарних днів з дати підписання даного Акту.

Так, Європейський суд з прав людини у п.115 рішення по справі «Бєлоусов проти України», №4494/07, від 07.11.2013, зазначає що хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром «фактично понесеними».

З огляду на вищевикладене, позивач ще не сплатив грошових коштів на момент подання даної заяви за договором №01/06 про надання правової допомоги через те, що за умовами договору передбачена сплата за надані послуги протягом 10 календарних днів з дати підписання Акту наданих послуг № 21/02 від 21.02.2022.

Крім того, домовленість про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такою, що склалася між адвокатом та клієнтом в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати, що належать сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі Закон № 5076-VI).

Відповідно до ч. 3 Закону № 5076-VI адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно з п. 1, 2, 6 ч. 1, 2 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Частиною 3 статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Крім вищезазначеного закону, порядок оплати праці адвоката регулюється Правилами адвокатської етики, затверджених 09.06.2017 з`їздом адвокатів України.

Так відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики - формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту є гонорар.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. При цьому суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, законодавцем запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Так розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які належать розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).

Таким чином, у Кодексі адміністративного судочинства закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов`язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов`язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).

Неспівмірність витрат на правничу допомогу із передбаченими законом критеріями є підставою для подання стороною-опонентом клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, суд звертає увагу, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та покладається на сторону, яка подає таке клопотання.

Суд зазначає, що представник відповідача жодних заперечень проти розподілу судових витрат до суду не надав.

У відповідності з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі №826/841/17, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

На підставі викладеного, суд вважає, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 10 000, 00 грн. не є співмірним із складністю справи і наданими адвокатом послугами.

Суд також враховує, що стягнення витрат у заявленому розмірі становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат, у зв`язку із чим суд вважає, що обґрунтованим та розумним розміром витрат за надання правової допомоги у цій справі є сума 5 000, 00 грн., оскільки такий розмір гонорару є співмірним, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час.

На підставі викладеного, враховуючи досліджені докази, вимоги чинного процесуального законодавства щодо справедливого вирішення спорів та дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 139, 252, 255 КАС України, , суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника позивача по справі № 420/11619/21 за вхід. № ЕП/10836/22 від 22.02.2022,- задовольнити частково.

2.Ухвалити по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.Трейд» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень від 03.06.2021 №43093 та зобов`язати виключити з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, додаткове рішення.

3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.Трейд» витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч),00 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Оксана БОЙКО