Рішення

від 26.04.2022 по справі 691/587/21

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/587/21

провадження № 2/691/68/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2022 рокум. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області у складі: головуючого судді Подороги Л.В., за участю секретаря судових засідань Харук Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Городищенського районного суду, цивільну справу за позовом заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Іванової О., в інтересах держави в особі: Городищенської міської ради, Комунального підприємства «Комунальник» Городищенської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника,

в с т а н о в и в :

Заступник керівника Смілянської окружної прокуратури Іванова О., в інтересах держави в особі: Городищенської міської ради, Комунального підприємства «Комунальник» Городищенської міської ради, звернулася до суду з позовом у якому просить стягнути з ОСОБА_1 завдану внаслідок незаконного звільнення працівника шкоду в сумі 40000 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що у ході вивчення даних ЄДРСР встановлено, що ухвалою Городищенського райсуду від 28.09.2020 за позовом ОСОБА_2 до КП «Комунальник» Городищенської міської ради, треті особи: директор КП «Комунальник» Труш В.Л., Городищенська міська рада, НАЗК, про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу, затверджено мирову угоду, укладену 01.07.2020 між позивачем ОСОБА_2 , та представником відповідача ОСОБА_3 , за умовами якої: КП «Комунальник» визнає незаконність припинення трудових відносин 06.06.2017 із позивачем ОСОБА_2 та вважає їх припиненими з 01.07.2020 та вносить зміни до трудової книжки. Сторони погодили, що середній заробіток ОСОБА_2 за час вимушеного прогулу становить 40000 грн. Останній надає представнику відповідача номер рахунку відкритий на його ім`я в будь - якій фінансово - кредитній установі, на який будуть поступати грошові кошти, відмовляється від вимоги про поновлення на роботі та зобов`язується не пред`являти будь - яких інших вимог до КП «Комунальник» щодо виниклого трудового спору. Вказаною ухвалою закрито провадження у цивільній справі, яка набрала законної сили.

Позивач вважає що встановлений судом факт щодо звільнення ОСОБА_2 з посади водія КП «Комунальник», здійснено в.о. директора КП «Комунальник» ОСОБА_1 з порушенням вимог трудового законодавства.

Відповідно до п. 1 укладеної сторонами та затвердженої судом мирової угоди: «КП «Комунальник» визнає незаконність припинення трудових відносин 06.06.2017 із позивачем ОСОБА_2 та вважає їх припиненими з 01.07.2020 та вносить зміни до трудової книжки».

На виконання ухвали Городищенського райсуду від 28.09.2020 КП «Комунальник» виплачено ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 40000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: від 23.12.2020 № 148 на суму 32200 грн., від 23.12.2020 № 150 на суму 600 грн., від 23.12.2020 № 147 на суму 7200 грн.

Відповідно до інформації КП «Комунальник», наказ № 11 від 06.06.2017 про звільнення ОСОБА_2 із посади водія, на підприємстві відсутній.

Відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_2 , запис про звільнення останнього з посади водія КП «Комунальник» у зв`язку з закінченням строкового трудового договору на підставі наказу № 11 від 06.06.2017, підписаний в.о. директора КП «Комунальник» ОСОБА_1 .

Таким чином, порушення, яке зумовило виплату незаконно звільненому працівнику коштів за час вимушеного прогулу, допущено з вини в.о. директора КП «Комунальник» Труша В.Л., яким видано незаконний наказ від 06.06.2017 № 11 про звільнення ОСОБА_2 із займаної посади.

КП «Комунальник» на виконання ухвали Городищенського райсуду від 28.09.2020 виплачено ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 40000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 23.12.2020.

Відповідач як службова особа, яка видала наказ про звільнення, винний у завданій шкоді, що заподіяна комунальному підприємству у зв`язку з оплатою незаконно звільненому працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу та несе повну матеріальну відповідальність за вказані дії. Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

Посадова особа, яка винна у незаконному звільненні працівника має покрити шкоду, заподіяну установі у повному розмірі сплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Городищенського райсуду від 28.09.2020, встановлено незаконність припинення трудових відносин 06.06.2017 між ОСОБА_2 та КП «Комунальник».

Вказане свідчить про наявність причинно-наслідкового зв`язку між прийняттям в.о. директора КП «Комунальник» Трушем В.Л. протиправного наказу про звільнення та стягненням із КП «Комунальник» Городищенської міської ради коштів. Відповідно, у винної в цьому особи, виник обов`язок відшкодувати завдану таким звільненням шкоду у вигляді виплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 на розгляд справи не з`явився, хоча про дату, час та місце слухання справи був повідомленим вчасно та належним чином, про що свідчить реєстр відправки поштових повідомлень. Відповідач подавав до суду заяву, в якій просив відкласти судове засідання на інший час, посилаючись на ЗУ «Про введення воєнного стану» у зв`язку із воєнною агресією Російської Федерації проти України, запроваджений воєнний стан.

Відповідно до ст. 10, 26 Закону Країни «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження судів. Правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Таким чином, Городищенський районний суд Черкаської області продовжує працювати у період воєнного стану в штатному режимі.

Підстави для зміни режиму роботи суду у період воєнного стану на даний час відсутні.

Відповідач не обґрунтував у поданій до суду заяві яким чином введення воєнного стану перешкоджає його явці до Городищенського районного суду, з урахуванням того, що бойові дії на цій території не відбуваються.

Тому суд вважає, що відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Врахувавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до запису у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , належній ОСОБА_2 , останній 09.11.2016 прийнятий на роботу до КП «Комунальник» Городищенської міської ради на посаду водія.

06.06.2017 ОСОБА_2 звільнений із КП «Комунальник» Городищенської міської ради, з посади водія, у зв`язку із закінченням строкового трудового договору, про що здійснено відповідний запис у трудовій книжці за підписом в.о. директора Труш В.А. та міститься посилання на наказ № 11 від 06.06.2017.

01.07.2020 між ОСОБА_2 та представником КП «Комунальник» Трохименком Р.В. складено мирову угоду в цивільній справі № 691/1056/17 за позовом ОСОБА_2 до КП «Комунальник» Городищенської міської ради, треті особи: директор КП «Комунальник» Труш В.Л., Городищенська міська рада, НАЗК, про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Городищенського райсуду від 28.09.2020 затверджено мирову угоду в цивільній справі, укладену 01.07.2020 між ОСОБА_2 та представником КП «Комунальник» Трохименком Р.В., за умовами якої КП «Комунальник» визнає незаконність припинення трудових відносин 06.06.2017 із позивачем ОСОБА_2 , вважає їх припиненими з 01.07.2020 та вносить зміни до трудової книжки. Сторони погодили, що середній заробіток ОСОБА_2 за час вимушеного прогулу становить 40000 грн. Останній надає представнику відповідача номер рахунку відкритий на його ім`я в будь - якій фінансово - кредитній установі, на який будуть поступати грошові кошти, відмовляється від вимоги про поновлення на роботі та зобов`язується не пред`являти будь - яких інших вимог до КП «Комунальник» щодо виниклого трудового спору.

Наказом КП «Комунальник» Городищенської міської ради від 28.09.2020 № 62/1, на підставі ухвали Городищенського райсуду від 28.09.2020, скасовано наказ про звільнення з роботи водія ОСОБА_2 від 06.06.2017 № 11 у зв`язку із закінченням строку трудового договору. Вирішено виплатити ОСОБА_2 середній заробіток у розмірі 40000 грн. згідно затвердженої мирової угоди. Внесено зміни до трудової книжки ОСОБА_2 про його звільнення з посади водія з 01.07.2020 за згодою сторін.

Відповідно до платіжних доручень від 23.12.2020 № 145, № 150, № 147, КП «Комунальник» здійснило нарахування та виплату ОСОБА_2 заробітної плати в загальній сумі 40000 грн., з урахуванням податків і зборів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

Відповідно до п. 8 ст. 134 КЗпП України службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу несе матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації.

За нормами ст. 136 КЗпП України, покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду. Стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу.

Згідно ст. 237 КЗпП України, суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи. Такий обов`язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1992 № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» визначено, що застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі п. 8 ст. 134 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або яким затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі. Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

За п. 20 вище вказаної Постанови № 14, право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі і з цього ж часу обчислюється строк на пред`явлення регресного позову.

Пунктом 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» встановлено, що при незаконному звільнені або переведені на іншу роботу, невиконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію п. 8 ст. 134 КЗпП України та нової редакції ст. 237 КЗпП України (з 11.04.1992) настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб. Обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи може бути покладено при допущені ними в цих випадках будь-якого порушення закону.

За нормами ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Таким чином, при незаконному звільненні працівника настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов`язок покрити шкоду, заподіяну установі у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу, може бути покладено при допущенні ними будь-якого порушення закону.

Суб`єктами повної матеріальної відповідальності є службові особи, за наказом чи розпорядженням яких працівника незаконно звільнено чи переведено на іншу роботу.

Відповідно до встановлених судом обставин, звільнення ОСОБА_2 відбулося з порушенням вимог закону на підставі наказу в.о. директора КП «Комунальник» Труша В.Л., тому саме він, як службова особа, яка незаконно звільнила працівника, має нести повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству у зв`язку з оплатою незаконно звільненому працівникові часу вимушеного прогулу в розмірі 40000 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно зі ст. 56 ЦПК України з метою представництва інтересів держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), в якій самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини (пункт 6.43).

Оскільки у КП «Комунальник» Городищенської міської ради жодних заходів, спрямованих на усунення порушень законодавства, не вживалось, у прокурора виникли обґрунтовані підстави для захисту прав та інтересів, та звернення до суду з цим позовом.

При цьому суд враховує, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод органів місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування у визначених законом випадках є рівними за статусом носіями державної влади як і державні органи.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 12.10.2020 по справі № 645/5416/19.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем доведено неправомірність дій в.о. директора КП «Комунальник» Труша В.Л. щодо незаконного звільнення працівника та надано докази щодо виплати йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Крім того, суд приймає до уваги, що відповідач у судове засідання не з`явився та не подав своїх заперечень щодо предмету спору, а тому вважає, що слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 2270 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 5, 6, 12, 13, 14, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280 - 282 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 на користь Комунального підприємства «Комунальник» Городищенської міської ради, що розташоване по вул. Героїв Чорнобиля, 22-а м. Городище Черкаської області, код ЄДРПОУ 32899066, завдану внаслідок незаконного звільнення працівника шкоду в сумі 40000 (сорок тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 на користь Черкаської обласної прокуратури, код ЄДРПОУ 02911119, адреса реєстрації: бульв. Шевченка, 286 м. Черкаси, р/р UA 138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі в м. Київ, судові витрати в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення. У даному разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 06.05.2022.

Суддя Л. В. Подорога