Рішення

від 05.05.2022 по справі 214/3359/21

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 214/3359/21

Провадження № 2/177/57/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06 травня 2022 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Березюк М. В.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2

представника позивачів ОСОБА_3

представника відповідачів ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Чорної Оксани Сергіївни, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визначення додаткового строку для вступу у спадщину після смерті ОСОБА_7 , -

В С Т А Н О В И В:

Вказана цивільна справа надійшла до Криворізького районного суду Дніпропетровської області за підсудністю з Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу та ухвалою суду від 05.07.2021 провадження по справі відкрито та призначено до розгляду в загальному позовному провадженні.

Позивачі неодноразово змінювали свої позовні вимоги, востаннє уточнивши позовні вимоги просили суд визначити кожному з них, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , додатковий строк тривалістю три місяці, достатній для вступу в спадщину після смерті ОСОБА_7 , пропущений внаслідок недобросовісної поведінки приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Чорної О.С. Також просили суд вирішити питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування уточненого позову вказували, що ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , дошлюбне прізвище якої « ОСОБА_8 », а також ОСОБА_7 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дітьми ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_10 відкрилася спадщина у виді земельної ділянки. Оформленням спадкових справ займався ОСОБА_7 , якому позивачі довіряли, вважаючи, що спадщина оформлюється на кожного з дітей ОСОБА_10 , при цьому ОСОБА_7 надавав їм деякий час невеликі суми коштів за пай.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 , після смерті якого відкрилася спадщина, позивачі з заявами про прийняття спадщини не зверталися, оскільки були зайняті, не обізнані з нормами законодавства, довіряли ОСОБА_5 , яка запевняла їх, що всі вони включені до числа спадкоємців та продовжувала сплачувати позивачам частку з оренди земельної ділянки.

Починаючи з 2020 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса Чорної О.С. щодо спадкової справи після смерті її матері та брата. Позивач вважала, що від нотаріуса було приховано дійсне коло спадкоємців, а нотаріус не здійснював дій щодо встановлення кола спадкоємців, їх виклику шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі, роз`яснення їм права подачі заяви про прийняття спадщини, у зв`язку з чим позивачі вважають дії нотаріуса неправомірними. Вважали, що неправомірна поведінка нотаріуса є підставою для поновлення строку для прийняття спадщини.

Позивачі вказували, що ОСОБА_7 ввів їх в оману, отримавши спадщину одноособово, а відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які є спадкоємцями ОСОБА_7 захватили спірну земельну ділянку, квартиру та все майно в квартирі, розпоряджаються цим майном на власний розсуд.

У зв`язку з чим, позивачі вказуючи на своє порушене право, просили суд задовольнити позовні вимоги, визначивши кожному з них додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідачі позовні вимоги не визнали, надали суду відзиви на позовну заяву.

Так, відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заперечуючи проти позову вказували, що ОСОБА_7 який доводився їм батьком є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_10 , який у визначеному ст. 549 ЦК УРСР порядку прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_10 звернувшись до нотаріуса з відповідною заявою. Позивачі будучи дітьми ОСОБА_10 право на спадщину не реалізували, відповідних заяв до нотаріальної контори у визначений законом 6-ти місячний строк не подавали, у володіння та управління майном фактично не вступили. ОСОБА_7 реалізувавши право на спадкове майно після смерті матері, яке складалося з права на земельну частку (пай) розміром 7,13 га, з земель КСП «Красіно» с. Красіно Криворізького району Дніпропетровської області, отримав 31.01.2000 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері. Поданий позов не містить жодних позовних вимог щодо спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_10 , в тому числі визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері, позивачі не наводять поважних причин пропуску строку для прийняття вказаної спадщини, а ставлять перед судом лише питання про визначення додаткового строку саме для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , хоча будучи спадкоємцями другої черги спадкування, за наявності декількох спадкоємців першої черги спадкування, які реалізували право на спадщину, позивачі не підлягали закликанню до спадкування, оскільки відповідно до закону не мають права на спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_7 . Більш того, відповідачі не наводять жодних поважних причин для визначення їм додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 .

Відповідачі зазначали, що вони та їх мати ОСОБА_11 , як спадкоємці першої черги спадкування після смерті ОСОБА_7 , реалізували право на спадкування у визначеному законом порядку, отримали свідоцтва про право на спадщину та реалізували право на поділ спадкового майна, шляхом укладення відповідного договору.

Крім цього, відповідачі просили суд застосувати строк позовної давності до заявлених позивачами позовних вимог.

Відповідачі просили суд стягнути з позивачів 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, на користь кожного з відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с. 102-109 т.1)

Відповідач приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Чорна О.С. позовні вимоги не визнала, зазначала, що вона як нотаріус, будучи публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення та вчинення інших дій з метою надання їм юридичної вірогідності, не є учасником цивільних правовідносин між сторонами, її діяльність як нотаріуса не порушує цивільних прав, а процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення відсутня. Тому ОСОБА_12 зазначала про те, що вона не є належним відповідачем по справі, позивачами не доведено, що пропуск строку для прийняття спадщини стався внаслідок неправомірних дій її як приватного нотаріуса, а тому просила в позові відмовити. Крім цього зазначала, що спадкоємцями першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 є його діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також дружина ОСОБА_11 , які звернулися до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини, отримали свідоцтва про право на спадщину, яку поділили між собою. У зв`язку з чим, позивачі, як спадкоємці за законом другої черги спадкування, не підлягали закликанню до спадкування за законом після смерті їх брата ОСОБА_7 , а отже їх вимоги є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону та задоволенню не підлягають. За вказаних обставин у нотаріуса не виникало обов`язку щодо розшуку спадкоємців другої черги спадкування, останні не повідомили про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини після смерті брата. Крім цього, нотаріус просила суд застосувати наслідки пропуску строку позовної давності для звернення до суду з вказаним позовом та просила суд відмовити у позові, вирішити питання про стягнення на її користь витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн. (а.с. 116-122 т.1).

Позивачі будучи ознайомлені з відзивами на позов, правом на подання відповіді на відзив не скористалися, в тому числі після ознайомлення з витребуваними доказами (а.с. 111 т.1).

Позивачі та їх представник у ході судового засідання уточнені позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, визначивши кожному з позивачів додатковий строк для прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , тривалістю три місяці. Причинами пропуску вказаного строку для прийняття спадщини вважали недобросовісну поведінку нотаріуса ОСОБА_12 . Представник позивачів вважав необґрунтованими вимоги щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відповідачам, зокрема просив суд відмовити в стягненні вказаних витрат, врахувати матеріальний стан позивачів, які є пенсіонерами. Разом з тим, адвокат Лівицький О.М. заявив про бажання скористатися правом визначеним ст. 246 ЦПК України, щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу на користь позивачів після ухвалення рішення по справі.

Представник відповідачів у ході судового засідання просив суд відмовити в задоволенні позову, з підстав викладених у відзивах, вирішити питання про розподіл судових витрат. Заяви про стягнення судових витрат, про які було заявлено в першій заяві відповідачів по суті справи, подано до суду з дотриманням вимог 137 ЦПК України (а.с. 97-116 т.2). Доводи представника позивачів щодо відсутності підстав для стягнення на користь відповідачів витрат на професійну правничу допомогу вважав необґрунтованими та безпідставними, зокрема вказував на не доведення позивачами та їх представником неспівмірності заявлених відповідачами витрат, як і не доведення неможливості позивачів сплатити вказані витрати.

Вислухавши пояснення позивачів, представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, встановивши правовідносини, які виникли між сторонами та яка норма права підлягає застосуванню до них, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_13 , ОСОБА_7 та ОСОБА_2 (а.с. 7-10 т.1) є дітьми ОСОБА_14 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження ОСОБА_2 та ОСОБА_15 (а.с. 10, 12 т.2), а також копією рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 27.12.2000 року, яке набрало законної сили 09.01.2001 р., яким встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_10 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно як донькою та матір`ю (а.с. 13 т.1), а також копією рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 20.01.2000, яке набрало законної сили 31.01.2000 року та яким встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , як між сином та матір`ю (а.с. 56 т.2). Факт того, ОСОБА_7 , ОСОБА_2 та ОСОБА_15 , а нині «Войцеховська», є рідними дітьми ОСОБА_10 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , та відповідно рідними братами та сестрами між собою, сторонами визнаний та не заперечувався.

Мати позивачів ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 15 т.1). Батько позивачів ОСОБА_16 загинув в березні 1944 року, що підтверджується повідомленням про смерть (а.с. 12, 16, 50 т.1).

За життя ОСОБА_10 їй належало право на земельну частку (пай) розміром 7,13 кадастрових одиниць (сертифікат № 0130567, виданий на підставі рішенням № 339-р від 30.05.1997), що підтверджується копією сертифікату (а.с. 53 т.2), довідкою Красівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 442 від 02.07.2020 (а.с. 72 т.1), копією розпорядження голови Криворізької РДА № 339-р від 30.05.1997 щодо розміру паю (а.с. 19 т1), а також копією відповіді юридичного департаменту Дніпропетровської ОДА від 04.09.2020 у відповідь на звернення ОСОБА_1 , довідкою Красівської сільської ради № 441 від 02.07.2020, згідно яких вказана земельна ділянка, що має кадастровий номер 1221883500:04:001:0408, на даний час належить ОСОБА_5 та перебуває в оренді ФГ «Лідер-3000» (а.с. 69-70, 71 т.1).

З копії спадкової справи, відкритої Криворізькою районної державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_10 (а.с. 6-15 т.2), слідує, що 31.01.2000 з заявою про прийняття спадщини після її смерті звернувся лише син ОСОБА_7 , який надав нотаріусу документи на підтвердження факту родинних відносин з матір`ю, а також документи на спадкове майно, зокрема сертифікат про право на земельну частку (пай) серії ДП № 0130567 на ім`я ОСОБА_10 , у зв`язку з чим отримав свідоцтво про право на спадщину за законом від 31.01.2000, спадкове майно складало право на земельну частку (пай) розміром 7,13 га, яка перебувала у колективній власності КСП «Красіно» Криворізького району Дніпропетровської області. На день смерті спадкодавець проживала одна (а.с. 11, 14 т.2).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 10.12.2010, виданого Саксагсньким ВДРАЦС Криворізького МУЮ Дніпропетровської області (а.с. 132 т.1).

Як слідує зі спадкової справи відкритої після смерті ОСОБА_7 (а.с. 124-209 т.1), з заявами про прийняття спадщини за законом після його смерті звернулася дружина ОСОБА_11 , доньки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 127-130, 134-141 т.1). Згідно довідки з місця проживання, спадкодавець ОСОБА_7 був зареєстрований до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 , разом з дружиною ОСОБА_11 (а.с. 131 т.1). Заповіт ОСОБА_7 за життя не складав, що підтверджується витягом зі спадкового реєстру, довідками наданими на запит нотаріуса (а.с. 142. 145-146 т.1). На підставі вищевказаних заяв та наданих нотаріусу документів на спадкове майно, нотаріусом Чорною О.С. видано свідоцтва про право на спадщину, а саме кожному із спадкодавців першої черги спадкування за законом: на 1/6 частку квартири АДРЕСА_2 , на 1/3 частину житлового будинку з господарчими спорудами за адресою: АДРЕСА_3 та 1/3 частку земельної ділянки площею 0,37 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення підсобного господарства, що розташована на території с. Красіно Красінської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, а також 1/3 частку земельної ділянки площею 6,2003 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Красінської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, право на яку належало спадкодавцю на підставі Державного акта № 044313 від 22.08.2003 (а.с. 158-197 т.1).

25.08.2011 між спадкоємцями першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 : ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , які прийняли спадщину та отримали свідоцтва про право на спадщину, укладено нотаріально посвідчений договір про поділ спадкового майна, відповідно до якого у приватну власність ОСОБА_6 переходить житловий будинок з господарчими побудовами, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , а також земельна ділянку площею 0,37 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення підсобного господарства, що розташована на території с. Красіно Красівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області; у приватну власність ОСОБА_5 переходить земельна ділянка площею 6,2003 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Красінської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, а у власність ОСОБА_11 перейшла Ѕ частка квартири АДРЕСА_2 (а.с. 198 т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_11 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 75 т.2).

21.07.2020 ОСОБА_1 зверталася до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області з листом щодо видачі копій документів з матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та оформлення свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_10 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . У відповідь на вказане звернення, ОСОБА_1 отримала інформацію про те, що вона не є спадкоємцем після смерті брата ОСОБА_7 , у зв`язку з чим їй не може бути видано копії документів, що зберігаються у нотаріуса, але такі документи можуть бути витребувані в тому числі судом, у разі звернення нею до судових органів з питання визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, яке видано спадкоємцям ОСОБА_7 (а.с. 20 т.1, 59 т.2).

Щодо видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_10 , позивачу роз`яснено, що таке свідоцтво видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку встановленому законом, а видача свідоцтва проводиться за місцем відкриття спадщини, яким є останнє місце проживання спадкодавця. Також нотаріусом роз`яснено, які документи подаються для одержання свідоцтва про право на спадщину (а.с. 20 т.1, 59 т.2).

Як слідує з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04.02.2022 прийнятої державним нотаріусом Шостої криворізької державної нотаріальної контори Деркач Я.В., 04.02.2022 ОСОБА_1 реалізувала право на подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , але їй було відмолено у вчиненні нотаріальної дії (а.с. 165-166 т.2).

08.02.2022 позивач ОСОБА_1 звернулася до поліції з заявою про вчинення кримінального правопорушення, зокрема підроблення заяви на вступ у спадщину після смерті її матері, а саме на земельну ділянку, що належала її матері, у зв`язку з чим внесено відомості до ЄРДР з правовою кваліфікацією ч.3 ст. 358 КК України (а.с. 163-164 т.2). 25.03.2022 вона звернулася до поліції з заявою щодо питання законності оформлення права на спадщину на земельну ділянку в с. Красіно нотаріусом Чорною О.С., відомості за вказаною заявою до ЄРДР у не внесено, що в ході судового засідання підтвердив представник позивачів (а.с. 162 т.2).

У зв`язку з чим, перед судовими дебатами, позивачі заявляли клопотання про зупинення провадження по справі. Однак, з урахуванням думки учасників провадження, керуючись ч.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України, суд ухвалою постановленою без виходу до нарадчої кімнати, на місці постановив відмовити у задоволенні даного клопотання, враховуючи предмет позову (визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , а не ОСОБА_10 ), відсутність на розгляді судів іншої справи, в тому числі кримінальної справи, до вирішення якої неможливо було б здійснити розгляду цієї справи, вважаючи, що зібрані по даній справі докази, дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

При ухвалення рішення по даній справі, суд виходить з наступного.

Так,відповідно дост.2ЦПК України,завданням цивільногосудочинства єсправедливий,неупереджений тасвоєчасний розгляді вирішенняцивільних справз метоюефективного захиступорушених,невизнаних абооспорюваних прав,свобод чиінтересів фізичнихосіб,прав таінтересів юридичнихосіб,інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно дост.13,14КПК України,цивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін. Учасникисправи маютьрівні праващодо здійсненнявсіх процесуальнихправ таобов`язків,передбачених законом. Кожнасторона повиннадовести обставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядаєсправи неінакше якза зверненнямособи,поданим відповіднодо цьогоКодексу,в межахзаявлених неювимог іна підставідоказів,поданих учасникамисправи абовитребуваних судому передбаченихцим Кодексомвипадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Виходячи з вищевказаних норм законодавства, суд здійснює цивільне судочинство, з метою захисту саме порушених, невизнаний або оспорених прав, та виключно в межах заявлених стороною вимог, на підставі поданих сторонами доказів та в спосіб визначений законом, або договором.

Обрання позивачем неналежного способу захисту, подання позову до неналежного відповідача, або неподання доказів на підтвердження позовних вимог, як і відсутність права, що підлягає захисту, може бути підставою для відмови у позові. При цьому ризик настання таких наслідків, в даному випадку несе позичав.

Позивачами перед судом заявлено позовні вимоги про визначення їм, кожному окремо, додаткового строку для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Так,відповідно дост.ст.1216-1218ЦК України,спадкуванням єперехід правта обов`язків(спадщини)від фізичноїособи,яка померла(спадкодавця),до іншихосіб (спадкоємців).Спадкування здійснюєтьсяза заповітомабо зазаконом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно дост.1222 1223ЦК України,спадкоємцями зазаповітом іза закономможуть бутифізичні особи,які єживими начас відкриттяспадщини,а такожособи,які булизачаті зажиття спадкодавцяі народженіживими післявідкриття спадщини. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зіст.1258,1261-1262ЦК України,спадкоємці зазаконом одержуютьправо наспадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259цього Кодексу. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Тобто, спадкоємці другої черги спадкування, якими є рідні брати та сестри спадкодавця, набувають право на спадкування за законом, виключно за умови відсутності спадкоємців першої черги спадкування за законом, усунення їх від права на спадкування, або неприйняття ними спадщини чи відмови від неї.

Відповідно дост.1268ЦК України,спадкоємець зазаповітом чиза закономмає правоприйняти спадщинуабо неприйняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу,він незаявив провідмову віднеї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно дост.1269-1270ЦК України,спадкоємець,який бажаєприйняти спадщину,але начас відкриттяспадщини непроживав постійноіз спадкодавцем,має податинотаріусу абов сільськихнаселених пунктах-уповноваженій наце посадовійособі відповідногооргану місцевогосамоврядування заявупро прийняттяспадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Як встановлено судом, після ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 який доводився рідним братом позивачам, спадщину за законом прийняли спадкоємці першої черги спадкування, а саме дружина та діти ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які отримали свідоцтва про право на вказану спадщину в порядку визначеному законом та розподілили її між собою. За наявності встановлених судом обставин, а саме відсутності заповіту від імені ОСОБА_7 , наявності спадкоємців першої черги спадкування за законом, не усунення їх права на спадкування, прийняття ними спадщини, у позивачів по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до закону не виникло право на спадкування після смерті брата ОСОБА_7 , відповідно таке право не могло бути порушено та не підлягає захисту.

Обраний позивача спосіб захисту, визначений в позовній заяві, а саме визначення їм додаткового строку для вступу в спадщину після смерті брата ОСОБА_7 , не є належним, оскільки можливість визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини в порядку ч.3 ст. 1272 ЦК України, може бути застосовано лише до осіб, які є спадкоємцями, мають право на спадкування. Однак, в даній справі позивачі не мають права на спадкування після смерті брата, відповідно вказані вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а отже задоволенню не підлягають.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Відповідні висновки викладені в постанові ВС від 16.02.2022 у справі № 299/857/19.

Інших позовних вимог позивачами перед судом не заявлено.

Крім цього, позивачі заявляючи вимоги про визначення їм додаткового строку для прийняття спадщини після смерті брата, посилаючись на недобросовісність поведінки приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Чорної О.С., залучили останню в якості відповідачів по справі.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача можлива в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто,визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Аналогічні висновки викладено в постанові ВС від 16.02.2022 у справі № 350/1862/19.

Відповідно до положень абз. 2 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», у справах за позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, відповідачами є спадкоємці, які прийняли спадщину, а при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», у справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановленоЗаконом України «Про нотаріат». Так, ч.1 ст. 1 Закону встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Частиною другою статті 1 Закону передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу - його стороною.Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

Тобто, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.

Аналогічні висновки викладено в постанові ВС від 12.11.2020 у справі № 200/3452/17.

У пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року в справі № 304/284/18 (провадження № 14-517цс19) зазначено, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.

У даній справі судом встановлено, що спір виник міжпозивачами та спадкоємцями першої черги спадкування після смерті ОСОБА_7 його дітьми ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та стосується права на спадкування, а тому приватний нотаріус Чорна О.С., яка реалізуючи надані їй державою повноваження на видачу свідоцтв про право на спадщину,не є учасником вказаних цивільних правовідносин щодо спадкування та відповідно не є неналежними відповідачем, що є підставою для відмови у позові щодо неї.

Подібні висновки містить постанова ВС від 03.11.2021 у справі № 302/857/19.

Що стосується тверджень позивачів, що підставою для пропуску ними строку для прийняття спадщини після смерті брата є протиправна поведінка нотаріуса ОСОБА_12 , суд вважає їх необґрунтованими та безпідставними, адже нотаріус Чорна О.С. при зверненні до неї позивача ОСОБА_1 діяла в межах наданих їй повноважень, а саме надала останній відповідь про неможливість надати копії документів із матеріал справи ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , з роз`яснення такої відмови, а саме про те, що ОСОБА_1 не спадкоємцем після його смерті, спадщину після смерті якого прийняли спадкоємці першої черги спадкування, а також нотаріусом роз`яснено, що такі документи можуть бути надані суду, у разі звернення позивачем до суду з питання визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину, що видані спадкоємцям ОСОБА_7 .

Крім цього, нотаріусом роз`яснено механізм отримання ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_10 , а саме необхідність звернення до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. Вказане право позивачем реалізовано, шляхом звернення до Шостої криворізької державної нотаріальної контори 04.02.2022 (а.с. 165-166 т.2).

Не заслуговують на увагу й твердження позивачів щодо того, що нотаріус Чорна О.С. не здійснювала дій щодо встановлення кола спадкоємців, виклику їх для спадкування та розміщення оголошення у пресі, адже за наявності спадкоємців першої черги та прийняття ними спадщини, у нотаріуса не виникає обов`язку щодо встановлення кола спадкоємців другої черги спадкування. У зв`язку з чим, безпідставними є й твердження позивачів, що ними пропущено строк для прийняття спадщини після смерті брата у зв`язку з неналежною поведінкою нотаріуса ОСОБА_12 . Інших підстав для пропущення вказаного строку позивачі перед судом не обґрунтували.

Доводи позивача ОСОБА_1 щодо введення позивачів в оману, при здійсненні права на спадкування після смерті матері, суд не приймає до уваги, оскільки вказані доводи не стосуються предмета спору, яким є виключно визначення додаткового строку для вступу у спадщину після смерті брата ОСОБА_7 , що не позбавляє позивача права звертатися до суду з іншими позовними вимогами, в порядку визначеному законом.

Твердження позивачів щодо захоплення відповідачем ОСОБА_5 земельної ділянки, яка належала ОСОБА_10 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 , спростовується дослідженими судом матеріалами спадкової справи після смерті ОСОБА_7 , відповідно до якої ОСОБА_5 набула право власності на земельну ділянку в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_7 та відповідного договору про поділ спадщини між спадкоємцями.

Надані позивачем ОСОБА_1 витяг з ЄРДР 12022041230000186 від 08.02.2022 та повідомлення від 25.03.2022, суд не приймає до уваги, оскільки вказані докази, не спростовують обставин встановлених судом в межах предмета доказування по даній справі, зокрема відсутності у позивачів права на спадкування після смерті брата ОСОБА_7 . Інших позовних вимог, позов не містить, а суд при розгляді справи не може виходити за межі позовних вимог.

Оскільки суд приходить до висновку про відмову в позові по суті, суд не приймає до уваги доводи представника відповідача щодо необхідності застосування строку позовної давності до заявлених вимог, що узгоджується з положеннями п. 11 постанови Пленуму ВС України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі».

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Так,відповідно доп.12ч.3ст.2ЦПК України,однією зосновних засад(принципів)цивільного судочинстває відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 134 ЦПК України, разом зпершою заявоюпо сутіспору кожнасторона подаєдо судупопередній (орієнтовний)розрахунок сумисудових витрат,які вонапонесла іякі очікуєпонести взв`язку ізрозглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, то витрати позивачів на оплату судового збору не підлягають відшкодуванню.

Згідно зіст.137ЦПК України,витрати,пов`язані зправничою допомогоюадвоката,несуть сторони,крім випадківнадання правничоїдопомоги зарахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витратна оплатупослуг адвокатамає бутиспівмірним із: 1)складністю справита виконанихадвокатом робіт(наданихпослуг); 2)часом,витраченим адвокатомна виконаннявідповідних робіт(наданняпослуг); 3)обсягом наданихадвокатом послугта виконанихробіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно доч.5,6ст.137ЦПК україни,у разінедотримання вимогчастини четвертоїцієї статтісуд може,за клопотанняміншої сторони,зменшити розмірвитрат направничу допомогу,які підлягаютьрозподілу міжсторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно дост.141ЦПК України,інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,у разізадоволення позовупокладаються на позивача. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини визначені ч.3 ст. 141 ЦПК України.

Відповідно доч.8ст.141ЦПК України,розмір витрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, при поданні до суду відзиву на позов, кожен з відповідачів вказав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вони очікують понести у зв`язку з розглядом справи, а саме витрат на професійну правничу допомогу: нотаріус Чорна О.С. вказала про 10000 грн., а відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 по 5000 грн. кожна (а.с. 109, 122 т.1).

До закінчення судових дебатів по справі, представником відповідачів адвокатом Ямковим В.І. до суду подано заяви про стягнення судових витрат, з наданням доказів на їх обґрунтування, а саме детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, які відображені в додатковому договорі до договору про надання правничої допомоги від 09.07.2021, акті приймання-передачі наданих послуг від 25.01.2022 та квитанціями про оплату відповідачами наданих адвокатом послуг (а.с. 97-116 т.2). Вказаний представником відповідачів розмір витрат на правничу допомогу, а саме 10000 грн. за надання правничої допомогу відповідачу ОСОБА_17 та по 5000 грн. за надання правничої допомоги відповідачам ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , є витратами пов`язаними з розглядом даної справи, співмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та обсягом наданих адвокатом послуг, а також враховує можливість впливу вирішення справи на репутацію сторони, в тому числі ОСОБА_20 , як нотаріуса.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник позивачів, заявляючи про необгрунтованість вказаних витрат відповідачів, посилався виключно на матеріальний стан позивачів, разом з тим, неспівмірність вказаних відповідачами витрат перед судом не довів, їх розмір не спростував. Посилаючись на матеріальне становище позивачів, як підставу для не стягнення з них витрат на правничу допомогу відповідачів, позивачами не надано суду жодних доказів на підтвердження вказаних обставин, більш того позивач ОСОБА_1 підтвердила факт здійснення нею оплати послуг вільнообраного представника - адвоката Лівицького О.М., стверджувала, що не бажає звітувати про свій матеріальний стан, у зв`язку з чим, з урахуванням положень ст. 137 ЦПК України, яка не передбачає підстав для звільнення від сплати витрат на правничу допомогу з підстав визначених адвокатом Лівицьким О.М., у суду відсутні підстави для зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідачів.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст. ст. 137, 141 ЦПК України, виходячи з обґрунтованості розміру витрат відповідачів на правничу допомогу, не доведення позивачами перед судом їх не співмірності, суд вважає за необхідне стягнути з позивачів, кожного окремо, понесені відповідачами витрати на правничу допомогу, а саме на користь відповідача ОСОБА_12 10000 грн., а на користь відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 5000 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 247, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Чорної Оксани Сергіївни, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визначення додаткового строку для вступу в спадщину після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_12 ( АДРЕСА_6 ), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок, в рівних частках, тобто з кожного окремо по 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_5 ), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок, в рівних частках, тобто з кожного окремо по 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , АДРЕСА_8 , РНОКПП: НОМЕР_6 ), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок, в рівних частках, тобто з кожного окремо по 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 09.05.2022.

Суддя М.В. Березюк