Рішення

від 08.05.2022 по справі 910/8754/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.05.2022Справа № 910/8754/21

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом Національної поліції України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Праймформ"

про стягнення 385 664, 00 грн

Без виклику представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національна поліція України (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Праймформ" (далі - відповідач) про стягнення 385 664, 00 грн, з яких: 207 147, 20 грн пеня та 178 516, 80 грн штраф.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказав на те, що відповідачем порушено умови Договору в частині своєчасної поставки товару, у зв`язку з чим позивачем нараховані штрафні санкції у відповідності до умов укладеного Договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

25.06.2021 від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за привалами загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Праймформ" про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач, у строк, визначений законом, відзиву не надав.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 07.06.2021 була вручена відповідачу 24.06.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105479957700.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.04.2020 між Національною поліцією України (далі - покупець/) та ТОВ "Праймформ" (далі - постачальник) укладено Договір про закупівлю спеціального одягу (жилет спеціальний ) (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-18410000-6) № 69 НП, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити покупцю жилети спеціальні (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-18410000-6) (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вказаний товар в порядку та на умовах визначених цим договором (п. 1.1. Договору).

Загальна кількість товару, що підлягає поставці та ціна договору визначається у Специфікації товару (Додаток № 1 до Договору) і ростовці товару (Додаток № 2 до Договору) (п. 1.2. Договору).

Відповідно до Специфікації товару та ростовки товару відповідач зобов`язався поставити позивачу товар (жилети спеціальні) у кількості 8 400 штук на загальну суму 2 550 240, 00 грн (ціна за одиницю товару 303, 60 грн).

Ціна договору становить 2 550 240, 00 грн також визначена і в п. 3.1. Договору.

Згідно п. 5.1 Договору постачальник зобов`язується здійснити поставку товару протягом 45 календарних днів включно з дати набрання чинності цього договору, за адресою у місті Києві (вул. Святошинська, 27, м. Київ, 03115). У разі якщо день поставки припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем поставки вважається перший за ним робочий день.

Як вказано у п. 5.2 договору датою поставки товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін накладної.

Пунктом 9.2 Договору сторони визначили, що за порушення строків виконання зобов`язання з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості товару.

При цьому, день поставки товару, поставленого постачальником з порушенням строку, передбаченого пунктом 5.1 розділу 5 Договору, вважається днем прострочення, за який постачальнику нараховуються штрафні санкції згідно умов цього Договору.

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, реєстрації у покупця та діє до 31.12.2020, але в будь - якому випадку - до повного виконання сторонами зобов`язань.

Як зазначає позивача, всупереч умовам договору товар відповідачем поставлено з простроченням виконання зобов`язання, а саме:

- партію Товару у кількості 3134 комплектів поставлено17.08.2020, що підтверджується накладною від 17.08.2020 № ПР-0000038, тобто з простроченням терміну поставки Товару на 69 днів (з 10.06.2020 по 17.08.2020);

- партію Товару у кількості 2883 комплектів поставлено 27.08.2020, що підтверджується накладною від 27.08.2020 № ПР-0000042, тобто з простроченням терміну поставки Товару на 79 днів (з 10.06.2020 по 27.08.2020);

- партію Товару у кількості 2383 комплектів поставлено 17.09.2020, що підтверджується накладною від 17.09.2020 № ПР-0000049, тобто з простроченням терміну поставки Товару на 100 днів (з 10.06.2020 по 17.09.2020).

Позивач направив відповідачу претензію від 19.10.2020 № 5044/26/3-2020 про сплату штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань по поставці товару у розмірі 385 664, 00 грн, яка відповідачем задоволена не була, що і стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 9.2 Договору сторони визначили, що за порушення строків виконання зобов`язання з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості товару.

Згідно ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 217 ГК України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій зокрема як штрафні санкції.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Частиною 2 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема у такому розмірі - за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0, 1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Позивач вказує, що відповідачем не було вжито заходів щодо належного виконання ним своїх зобов`язань за Договором, крім того відповідач не повідомляв покупця про затримку поставки товару та її причини, що позбавило Національну поліцію можливості вчасного забезпечення поліцейських одностроєм, у зв`язку з чим позивачем за умовами договору за прострочення виконання зобов`язання по поставці товару відповідачу нараховано пеню у розмірі 207 147, 20 грн. (по видатковій накладній № ПР- 0000038 від 17.08.2020 на суму 951 482, 40 грн прострочено виконання на 69 днів; по видатковій накладній № ПР- 0000042 від 27.08.2020 на суму 875 278, 80 грн прострочено строк виконання на 79 днів; по видатковій накладній № ПР- 0000049 від 17.09.2020 на суму 723 478, 80 прострочено виконання зобов`язання на 100 днів).

Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку пені по вказаним накладним, суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим та арифметично правильним, у зв`язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума у розмірі 207 147, 20 грн.

Крім того, позивач відповідно до п. 9.2 договору за порушення строків постачання продукції понад 30 днів просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 7% від суми 2 550 240, 00 грн, що становить 178 516, 80 грн.

У випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17.

Судом перевірено розрахунок заявленого до стягнення з відповідача розміру штрафу, з урахуванням приписів чинного законодавства України та п. 9.2 Договору, та встановлено, що сума нарахована позивачем є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у розмірі 178 516, 80 грн.

Відповідачем письмового відзиву на позов не подано, належними та допустимим доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано, підстав звільнення від обов`язку виконання зобов`язання зі сплати заявленої до стягнення суми не доведено.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, у які позивачем включено витрати по оплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 178, 233, 236, 237, 240 - 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Національної поліції України задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймформ» (вул. Садова, 49 а, буд. 12, м. Київ, 02132; код ЄДРПОУ 39012343) на користь Національної поліції України (вул. Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 40108578) пеню у розмірі 207 147 (двісті сім тисяч сто сорок сім) грн 20 коп та штраф у розмірі 178 516 (сто сімдесят вісім тисяч п`ятсот шістнадцять) грн. 80 коп , а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 784 (п`ять тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн. 96 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 09.05.2022.

Суддя М.Є.Літвінова