Рішення
від 08.05.2022 по справі 160/853/20
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2022 року Справа № 160/853/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНТА. ЛТД» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕНТА. ЛТД» звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС, в якому просило визнати протиправною та скасувати податкову вимогу форми «Ю» від 18 грудня 2019 року № 838-50 про нарахування пені у сумі 54971,29 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилалось на безпідставність формування відповідачем податкової вимоги про нарахування пені, оскільки суму грошового зобов`язання у розмірі 126627,64 грн, зазначену у податковому повідомленні-рішенні від 6 листопада 2017 року №0010284617, ТОВ «ВЕНТА. ЛТД» сплатило згідно платіжного доручення № 16214 від 27 листопада 2019 року, тобто наступного дня після набрання законної сили постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року у справі №804/486/18. На думку позивача, оскільки податковий борг ТОВ «ВЕНТА. ЛТД» було сплачено у повному обсязі, то підстави для нарахування пені у розмірі 54971,29 грн. відсутні.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що доводи позивача про безпідставність нарахування пені у розмірі 54971,29 грн. до ТОВ «Вента. ЛТД» є хибними. Станом на 18.12.2019 року у позивача в ІКП по платежу «Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини» (код 19010300) обліковувався податковий борг на загальну суму 54971,29 грн. (пеня). Податковий борг по платежу виник з причини несплати пені, яка нарахована в ІКП в автоматичному режимі відповідно до вимог пп. 129.1.2 ст. 129 ПКУ на податкове повідомлення-рішення (форма «Р») №0010284617 після підтвердження його правомірності у судовому порядку (справа №804/486/18 від 26.11.2019 року). На підставі п.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. На підставі п.1 розділу III Наказу Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610 «Про затвердження Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків» податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів. Враховуючи вищенаведене, підприємству в автоматичному режимі в ІТС «Податковий блок» сформовано податкову вимогу від 18.12.2019 року №838-50, яка вручена посадовій особі під підпис 18.12.2019 року. Також відповідачем зазначено, що платіжним дорученням №12172231 від 19.12.2019 року позивачем самостійно здійснено сплату коштів по платежу «Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини» (код 19010300) в сумі 54971,29грн. Відповідно, у зв`язку з самостійним погашенням податкового боргу у повному обсязі, опис майна підприємства у податкову заставу не проводився, податкова вимога №838-50 від 18.12.2019 року відповідно до п.п.60.1.1. п.60.1. ст.60 Податкового кодексу України вважається відкликаною, про що позивача було повідомлено листом №841/10/28-10-10-02-23 від 10.01.2020 року у відповідь на запит від 02.01.2020 року. Самостійне та добровільне погашення податкової вимоги позивачем свідчить про його фактичну згоду з податковою вимогою. Зважаючи на викладене, позовні вимоги є необґрунтованими, підстави для задоволення позову відсутні.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року у задоволенні позовної заяви відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.05.2020 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу форми «Ю» від 18 грудня 2019 року № 838-50, винесену Офісом ВПП ДПС. Стягнуто з Офісу ВПП ДПС за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ВЕНТА. ЛТД» сплачений судовий збір у розмірі 5255 грн.

Не погодившись з ухваленим у справі судовим рішенням апеляційної інстанції, Офіс ВПП ДПС звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року залишити в силі.

На наслідками розгляду даної касаційної скарги, постановою Верховного Суду від 12.01.2022 року у даній справі, касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.05.2020 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи судові рішення попередніх інстанції, суд касаційної інстанції виходив з того, що представником ТОВ «ВЕНТА. ЛТД» до контролюючого органу було направлено адвокатський запит, в якому останній просив надати, зокрема, інформацію стосовно розміру пені, вказаної у тексті оскаржуваної податкової вимоги від 18 грудня 2019 року № 838-50, а саме: яка база та ставка для нарахування пені; який період нарахування вказаної пені у тому числі які дата початку нарахування пені та дата закінчення нарахування пені, а також, які періоди зупинення нарахування пені/зупинення строків нарахування пені; які облікові ставки НБУ використовувались для розрахунку і нарахування пені за період нарахування пені; яка формула для нарахування пені використовувалася. Листом від 10 січня 2020 року Офіс ВПП ДПС на вказаний запит позивача повідомив, що нарахування пені в інтегрованій карті платника ТОВ «ВЕНТА. ЛТД» з надходжень від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах (код кдб 19010300) ITC «Податковий блок» здійснено відповідно до Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України 7 квітня 2016 року №422, в автоматичному режимі нарахування пені здійснюється у порядку та строки, визначенні статті 129 Податкового кодексу України. Самого ж розрахунку розміру пені, визначеного оскаржуваною податковою вимогою позивачу не надано. Не надано такого розрахунку контролюючим органом і до суду. Враховуючи зазначене, колегія суддів касаційної інстанції вважає передчасними висновки судів як першої так і апеляційної інстанцій наведені в їхніх рішеннях про правомірність чи протиправність дій податкового органу щодо винесення оскаржуваної податкової вимоги у частині правильності розрахунку пені. Положення статей 9, 73, 74, 76, 90 КАС України зобов`язують суд вжити заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об`єктивно оцінити наявні у справі докази тощо. Отже, вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Верховним Судом правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

24.01.2022 року справа 160/853/20 надійшла до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2022 року зазначена вище справа розподілена та 25.01.2022 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 року прийнято до свого провадження справу №160/853/20, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано у Офісу великих платників податків ДП: письмові та обґрунтовані пояснення, детальний розрахунок та усі документи, які слугували підставою для винесення податкової вимоги форми «Ю» від 18 грудня 2019 року № 838-50 про нарахування пені у сумі 54971,29 грн. Вказані витребувані письмові докази слід було подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у строк до 22 лютого 2022 року. Судом попереджено Офіс великих платників податків ДП про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2022 року витребувано від Офісу великих платників податків ДПС: письмові та обґрунтовані пояснення, детальний розрахунок та усі документи, які слугували підставою для винесення податкової вимоги форми «Ю» від 18 грудня 2019 року № 838-50 про нарахування пені у сумі 54971,29 грн. Витребувані судом докази слід було подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 06 квітня 2022 року. Судом попереджено Офіс великих платників податків ДПС про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.05.2022 року поновлено провадження в адміністративній справі №160/853/20, розгляд справи продовжено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків до суду подано розрахунок пені по податковій вимозі форми «Ю» від 18 грудня 2019 року № 838-50 про нарахування пені у сумі 54971,29 грн. та додаткові пояснення, в яких містилось клопотання щодо заміни Офісу великих платників податків ДПС на його правонаступника - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботів з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 43968079), та клопотання щодо розгляду справи за участю відповідача із повідомленням про дату, час та розгляд справи із проведенням судового засідання.

В обґрунтування додаткових пояснень Східне міжрегіональним управління ДПС по роботі з великими платниками податків зазначило, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 року по справі №804/486/18 апеляційну скаргу Відповідача було задоволено частково, тоді як позивачу було відмовлено у визнанні протиправним та скасуванні податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 06.11.2017 року №0010284617, внаслідок чого зазначене податкове повідомлення-рішення набуло статусу узгодженого і відповідно до п.п.14.1.175. п.14.1 ст.14 ПКУ одержало статус податкового боргу. Внаслідок цього, згідно з п.57.3. ст.57 ПКУ у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Таким чином, при узгодженні сум податкового боргу. 26.11.2019 року (ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, яке набрало законної сили з моменту його проголошення) строк самостійної сплати узгодженої суми податкового боргу спливав 06.12.2019 року, тоді як суму нарахованої пені позивач сплатив лише 19.12.2019 року, що свідчить про прострочення ним встановлених п.57.3. ст. 57 ПКУ строків. Разом з тим, на підставі п.1 ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. На підставі п.1 розділу III Наказу Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610 «Про затвердження Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків» податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів. На виконання вимог п.1 розділу III Наказу Міністерства фінансів України від 30.06.2017 року №610 контролюючим органом в автоматичному режимі було сформовано податкову вимогу від 18.12.2019 року №838-50, яка була одержана позивачем 18.12.2019 року. Зі свого боку, платіжним дорученням №12172231 від 19.12.2019 року позивачем самостійно здійснено сплату коштів по платежу «Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини» (код 19010300) в сумі 54 971,29 грн. Відповідно, погашення податкової вимоги позивачем було здійснено самостійно та в добровільному порядку, що свідчить про згоду позивача із винесеною податковою вимогою. Відповідно до норм підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПКУ, визначено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). З урахуванням цього, граничним строком сплати податкового зобов`язання, починаючи з першого робочого дня, наступного за яким здійснюється нарахування пені, передбаченої пп. 129.1.1 п.129.1 ст.129 Кодексу, є граничний строк сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного Кодексом по відповідному періоду, по якому виявлено заниження (тобто з урахуванням дати, коли таке податкове зобов`язання повинно було бути сплачено за відповідний податковий період та за весь період такого заниження). Відповідно до п. 19 ч. 1 ст.4 КАСУ індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. При цьому, рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 року №7 встановлено, що ненормативні правові акти є актами одноразового застосування та вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання. До ненормативних актів належать конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, які застосовуються одноразово. Відповідно, оскаржувана позивачем податкова вимога від 18.12.2019 року №838-50 підпадає під нормативне визначення акту індивідуальної дії, дія якого була вичерпана внаслідок його самостійної сплати позивачем, відповідно податкова вимога від 18.12.2019 року №838-50 не може були скасована або змінена, оскільки вона є погашеною та відкликаною. Разом з цим, навіть скасування податкової вимоги від 18.12.2019 року №838-50 не призведе до поновлення прав позивача. Крім цього, у зв`язку з самостійним погашенням податкового боргу TOB «ВЕНТА ЛТД» 19.12.2019 року у повному обсязі, опис майна підприємства у податкову заставу не проводився, податкова вимога №838-50 від 18.12.2019 року відповідно до п.п. 60.1.1 п.60.1. ст.60 Податкового кодексу України вважається відкликаною, про що позивача був належним чином повідомлений (лист №841/10/28-10-10-02-23 від 10.01.2020 року, наявний в матеріалах справи). У зв`язку з тим, що контролюючим органом було повністю дотримано вимоги податкового законодавства, а позивач самостійно та в добровільному порядку погасив оскаржувану податкову вимогу, вважаємо, що податкова вимога від 18.12.2019 року №838-50 є правомірною, законною та скасуванню не підлягає.

Щодо клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про заміну Офісу великих платників податків ДПС на його правонаступника - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботів з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 43968079) суд зазначає наступне.

За приписамистатті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» від 30 вересня 2020 року № 893(далі - Постанова № 893) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком (у тому числі Офіс великих платників податків ДПС).

Територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієїпостанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієїпостановита прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієїпостанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (пункт 2 Постанови 893).

Згідно з наказом Державної податкової служби України «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» від 30 вересня 2020 року № 529 утворені як відокремлені підрозділи Державної податкової служби України територіальні органи згідно з переліком (додаток до цього наказу), серед яких Східне міжрегіональне управління ДПС по роботів з великими платниками податків.

Згідно з Положенням про Східне міжрегіональне управління ДПС по роботів з великими платниками податків, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12 листопада 2020 року №643, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботів з великими платниками податків, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 43968079).

Наказом Державної податкової служби України «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» від 24 грудня 2020 року №755 розпочато з 01 січня 2021 року здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом Державної податкової служби від 30 вересня 2020 року №529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 Постанови 893.

З таких підстав Східне міжрегіональне управління ДПС по роботів з великими платниками податків є належним правонаступником Офісу великих платників податків ДПС у відповідних сферах діяльності.

Відтак, клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про заміну сторони у даній справі підлягає до задоволення, та суд вважає за необхідне замінити Офіс великих платників податків ДПС на його правонаступника як Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Щодо клопотання про розгляд справи за участю відповідача із повідомленням про дату, час та розгляд справи із проведенням судового засідання суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьоїстатті 166 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Як передбачено пунктом 20 частини першоїстатті 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно із частиною другоюстатті 12 КАС Україниспрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частина другастатті 257 КАС Українипередбачає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертоїстатті 12 КАС України.

Відповідно до частини першоїстатті 260 КАС Українипитання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно із частиною третьоюстатті 257 КАС Українипри вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідностатті 258 КАС Українисуд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно частини чотири, п`ятьстатті 257 КАС Україниза правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд має відмовити у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміну предмета позову справа підпадає під дію частини четвертої цієї статті.

Крім того, частиною четвертоюстатті 12 КАС Українивстановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставіЗакону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першоюстатті 266-1 цього Кодексу.

Вищенаведений перелік справ, які належить розглядати виключно у порядку загального позовного провадження, визначений частиною четвертою статті12та частиною четвертою статті257 КАС України, є вичерпним, а отже будь-які інші справи, у спорах, не встановлених цим переліком можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.

Однак, як слідує з матеріалів справи, предмет даного позову не підпадає під жодну з підстав, визначених частинами четвертою, п`ятоюстатті 257 КАС України, згідно яких дана справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Подане клопотання не містять належних обґрунтувань щодо необхідності проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Суд звертає увагу на те, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не нівелює обов`язок суду всебічно та у повному обсязі дослідити всі обставини справи, надавши їм належну правову оцінку.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справіАхеп v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 рокуAssalino contre le Portugal, заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суд вважає, що підстави для розгляду справи за правилами загального позовного провадження з мотивів, наведених у клопотанні відповідача, відсутні, а тому в задоволенні таких слід відмовити.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленогостаттею 258 Кодексу адміністративного судочинства України- в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕНТА. ЛТД» зареєстровано 12.01.1995 р., включено 25.04.2006 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 21947206.

06.11.2017 року Дніпропетровським управлінням Офісу ВПП ДФС на підставі акту перевірки №130/28-10-46-17/21947206 від 18.10.2017 р. прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0010284617, яким збільшено грошове зобов`язання за платежем «надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах» в розмірі 126627,64грн., з яких: 101302,11грн. за податковим зобов`язанням та 25325,53грн. - штрафних санкцій.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 року у адміністративній справі №804/486/18 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНТА. ЛТД» в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми«Р»від 06.11.2017 №0010284617 відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 року у адміністративній справі №804/486/18 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми«Р»від 06.11.2017 №0010284617 залишено без змін.

27.11.2019 року згідно з платіжним дорученням від 27.11.2019 р. №16214 Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕНТА. ЛТД» сплачено 126627,64грн., призначення платежу «сплата грошових зобов`язань за актом перевірки від 18.10.2017 р. №130/28-10-46-17/21947206-101302, штраф 25325,53 грн.».

Також, як було встановлено судом під час розгляду даної справи постановою Верховного Суду від 24.11.2020 касаційну скаргу задоволено, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 в частині відмови у задоволенні позову ТОВ «Вента. ЛТД» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 06.11.2017 № 0010404617 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем - ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 602 000 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 301 000 грн. скасовано. Адміністративну справу № 804/486/18 в цій частині направлено на новий розгляд до Третього апеляційного адміністративного суду. В іншій частині постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 - залишено без змін. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.01.2021 року у справі №804/486/18 аеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (правонаступник Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків) залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 року у справі № 804/486/18 залишено без змін.

18.12.2019 року в автоматичному режимі ІТС «Податковий блок» Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків ДПС сформовано ТОВ «ВЕНТА. ЛТД» податкову вимогу від 18.12.2019 р. № 838-50 по пені в сумі 54971,29 грн. у зв`язку з наявністю станом на 17.12.2019 року податкового боргу по пені.

Податкову вимогу від 18.12.2019 року № 838-50 вручено головному бухгалтеру 18.12.2019 року згідно з відміткою на корінці податкової вимоги.

Відповідачем прийнято рішення №2/21947206 про опис майна у податкову заставу.

19.12.2019 року згідно з платіжним дорученням від 19.12.2019 року №12172231 Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕНТА. ЛТД» сплачено 54971,29 грн.; призначення платежу «пеня по рішенню суду».

02.01.2020 року представником позивача в рамках надання правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЕНТА. ЛТД» сформовано адвокатський запит керівнику Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС, в якому зазначено, що суму податкового боргу у вигляді пені у розмірі 54971,29грн. сплачено ТОВ «ВЕНТА. ЛТД», у зв`язку з чим просить надати наступну інформацію:

1.чи є скасованим рішення № 2/21947206 про опис майна у податкову заставу?

2.чи була поширена податкова застава на майно ТОВ «Вента. ЛТД» з 12 грудня 2019 р., як про це зазначено в тексті податкової вимоги від 18 грудня 2019 р № 838-50?

3.стосовно пені, вказаної в тексті податкової вимоги від 18 грудня 2019 р № 838-50:

- яка є база та ставка для нарахування пені?

- який період нарахування вказаної у т.ч. які дата початку нарахування пені та дата закінчення нарахування пені та які періоди зупинення нарахування пені/зупинення строків нарахування пені?

- які облікові ставки НБУ використовувались для розрахунку і нарахування пені за період нарахування пені?

- яка формула для нарахування пені використовувалася.

Листом від 10.01.2020 р. за вих.№841/10/28-10-10-02-23 Офіс великих платників податків ДПС на запит від 02.01.2020 р. (вх.19/10 від 02.01.2020) повідомив, що у зв`язку з погашенням податкового боргу ТОВ «ВЕНТА ЛТД» 19.12.2019 у повному обсязі, опис майна підприємства у податкову заставу не проводився, податкова вимога № 838-50 від 18.12.2019 року відповідно до п.п.60.1.1.п.60.1. ст.60 Податкового кодексу України вважається відкликаною.

Також у листі зазначено, що нарахування пені в інтегрованій карті платника ТОВ «ВЕНТА. ЛТД» з надходжень від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах (код кдб 19010300) ІТС «Податковий блок» здійснено відповідно до Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України 07.04.2016 року №422, в автоматичному режимі нарахування пені здійснюється у порядку та строки, визначенні ст. 129 Податкового кодексу України.

Вважаючи спірну податкову вимогу про нарахування пені протиправною, та такою, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.39. п. 14.1. ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними упідпунктах54.3.1 - 54.3.6пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Положенням п. 57.4. ст. 57 ПК України пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов`язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов`язань або поверненню в порядку, встановленомустаттею 43цього Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Положенням п. 129.1. ст. 129 ПК України визначено, що нарахування пені розпочинається:

129.1.1. при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.2. при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.3. при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно достатті 50цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно допідпункту 39.5.4пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Положенням п. 129.2. ст. 129 ПК України визначено, що у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов`язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження, пеня за період заниження такого грошового зобов`язання (його частини) скасовується.

Згідно із п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йомуподаткову вимогувпорядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до п. 59.3. ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

30.06.2017 року наказом Міністерства фінансів України №610 від 30.06.2017 р. затверджено Порядок направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків (далі Порядок №610), який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.07.2017 р. за №902/30770 та який розроблений відповідно достатей 59та60глави 4 розділу II Податкового кодексу України (з урахуваннямстатей 42та58Кодексу) і визначає механізм формування, надсилання (вручення) та відкликання податкових вимог контролюючими органами.

Так, відповідно до розділу ІІ Порядку №610 податкова вимога платнику податків, у якого виник податковий борг, формується контролюючим органом, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції.

Податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановленіКодексомстроки суму:

узгодженого грошового зобов`язання;

непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеномуКодексом.

Протягом періоду оскарження суми грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом відповідно доКодексу, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Як передбачено ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У ході розгляду справи встановлено, що оскаржувана податкова вимога форми «Ю» від 18.12.2019 року № 838-50 сформована контролюючим органом у зв`язку з наявністю станом на 17.12.2019 року податкового боргу по пені.

Суд не враховує доводи позивача стосовно відсутності підстав для винесення податкової вимоги, оскільки податковий борг це не лише сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, це також і непогашена пеня, нарахована у порядку, визначеному цим Кодексом.

Порядок нарахування пені визначений статтею 129 Податкового кодексу України.

Згідно з пп. 129.1.1. п. 129.1. ст. 129 ПК України при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - нарахування пені розпочинається починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Лише із скасуванням нарахованого контролюючим органом грошового зобов`язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження, скасовується пеня за період заниження такого грошового зобов`язання (п. 129.2. ст. 129 ПК України).

Відповідні положення щодо долі пені за наслідками адміністративного та/або судового оскарження нарахованого контролюючим органом податкового зобов`язання міститься і в п. 57.4. ст. 57 ПК України.

Судом встановлено, що позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 06.11.2017 року №0010284617, прийняте відповідачем за наслідками податкової перевірки (акт перевірки №130/28-10-46-17/21947206 від 18.10.2017 року), у судовому порядку (адміністративна справа №804/486/18).

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 року у адміністративній справі №804/486/18 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНТА. ЛТД» у частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 06.11.2017 року №0010284617 відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 року у адміністративній справі №804/486/18 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 06.11.2017 року №0010284617 залишено без змін.

Отже, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 року у адміністративній справі №804/486/18, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 року в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНТА. ЛТД» про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 06.11.2017 №0010284617, визнано правомірним нарахування контролюючим органом позивачу грошового зобов`язання за платежем «надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах» в розмірі 126627,64 грн., з яких: 101302,11 грн. за податковим зобов`язанням та 25325,53 грн. - штрафних санкцій.

Відтак, податкове зобов`язання, визначене контролюючим органом за результатами податкової перевірки податковим повідомленням-рішенням від 06.11.2017 року №0010284617, є узгодженим у судовому порядку, не скасованим за наслідками судового оскарження та набуло статусу податкового боргу разом із пенею, нарахування якої розпочалось в порядку пп. 129.1.1. п. 129.1. ст. 129 ПК України.

Згідно з п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу. Відповідно до п. 59.3. ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Згідно з п. 2 розділу ІІ Порядку №610 податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановленіКодексомстроки суму: узгодженого грошового зобов`язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеномуКодексом.

Протягом періоду оскарження суми грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом відповідно до Кодексу, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається

Судом встановлено, про що також відсутній спір між сторонами, 27.11.2019 року згідно з платіжним дорученням від 27.11.2019 року №16214 товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕНТА. ЛТД» сплачено 126 627,64 грн. податкового боргу за податковим повідомленням-рішенням від 06.11.2017 року №0010284617, і лише 19.12.2019 року згідно з платіжним дорученням від 19.12.2019 року №12172231 сплачено 54971,29 грн. пені.

За таких обставин та виходячи положень п. 59.3. ст. 59 Податкового кодексу України та п. 2 розділу ІІ Порядку №610, суд вважає, що при прийнятті податкової вимоги форми «Ю» від 18.12.2019 року № 838-50 відповідач діяв у межах повноважень, а доводи позивача про безпідставність податкової вимоги необґрунтовані.

Також, суд зазначає, що за правилами підпункту16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України(надалі -ПК України(в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту36.1 статті 36 ПК Україниподатковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Як визначено підпунктом14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Підпунктом14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК Українипередбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту54.3 статті 54 ПК Україниконтролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо:

54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цьогоКодексута наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

54.3.5. дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

54.3.6. результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до пункту59.1 статті 59 ПК Україниу разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пункт59.3 статті 59 ПК України).

Водночас, приписамистатті 60 ПК Українипередбачено випадки, за яких податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними.

Так, підпунктом60.1.1 пункту 60.1 статті 60 ПК Українивизначено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

За змістом пункту60.2 статті 60 ПК Україниу випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

Отже, враховуючи наведені вище положення, податкова вимога вважається відкликаною та, як наслідок, не створює будь-яких негативних наслідків для платника податків та не порушує його права і законні інтереси у разі, якщо таким платником погашено суму податкового боргу, що визначена відповідним податковим рішенням (податковим повідомленням-рішенням або податковою вимогою).

Такі ж висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06 березня 2020 року у справі №816/1125/16, від 04 червня 2020 року у справі №826/26101/15, від 01 квітня 2021 року у справі №826/21868/15.

Так, в ході судового розгляду установлено, що 18.12.2019 року в автоматичному режимі ІТС «Податковий блок» Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків ДПС сформовано ТОВ «ВЕНТА. ЛТД» податкову вимогу від 18.12.2019 р. № 838-50 по пені в сумі 54971,29 грн. у зв`язку з наявністю станом на 17.12.2019 року податкового боргу по пені. 19.12.2019 року згідно з платіжним дорученням від 19.12.2019 року №12172231 позивачем сплачено 54971,29 грн.; призначення платежу «пеня по рішенню суду».

Відтак, з огляду на сплату товариством визначеного у податковій вимозі податкового боргу, тому така вимога є відкликаною та жодним чином не порушує права позивача.

При цьому, суд враховує те, що правова природа відкликання податкового рішення (чи то податкового повідомлення-рішення, чи то податкової вимоги) полягає у тому, що таке рішення припиняє свою дію, а тому не несе негативні наслідки для особи, якої стосується.

Відтак, з огляду на встановлені обставини слід дійти висновку, що податкова вимога від 18.12.2019 р. № 838-50 по пені в сумі 54971,29 грн. є відкликаною з дня сплати позивачем суми податкового боргу, що нею визначена, а тому така вимога не порушує прав та інтересів платника податків.

Згідно із ч. 1ст. 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У рішенні по справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно із його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Частиною першоюстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене вище, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНТА. ЛТД».

Враховуючи відмову у задоволені позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНТА. ЛТД» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправною та скасування податкової вимоги відмовити повністю.

Розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сергій ПРУДНИК

Дата ухвалення рішення08.05.2022
Оприлюднено25.06.2022

Судовий реєстр по справі —160/853/20

Рішення від 08.05.2022

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Прудник Сергій Володимирович

Ухвала від 08.05.2022

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Прудник Сергій Володимирович

Ухвала від 29.03.2022

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Прудник Сергій Володимирович

Ухвала від 31.01.2022

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Прудник Сергій Володимирович

Постанова від 12.01.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білоус О.В.

Ухвала від 22.12.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білоус О.В.

Ухвала від 01.07.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білоус О.В.

Постанова від 05.05.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Чепурнов Д.В.

Ухвала від 07.04.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Чепурнов Д.В.

Ухвала від 07.04.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Чепурнов Д.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні