Рішення

від 08.05.2022 по справі 160/27570/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2022 року Справа № 160/27570/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Піаніт» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Піаніт» до Дніпровської митниці, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 06.12.2021 за №UA110160/2021/000363/1, прийняте Дніпровською митницею.

В обґрунтування позову позивач посилається на протиправність оскаржуваного рішення, оскільки вважає, що ним подано до митного органу повний пакет необхідних документів, які не мали розбіжностей і містили усі необхідні відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості за заявленим методом. Позивач також зауважив, що у рішенні, прийнятому відповідачем, відсутнє обґрунтування прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості. З огляду на наведені обставини, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/27570/21 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Позовна заява не відповідала вимогам, установленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), тому ухвалою суду від 04.01.2022 була залишена без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали суду від 04.01.2022, 10.01.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Піаніт» до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 17.01.2022 прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Піаніт» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення і відкрито провадження у справі №160/27570/21 за наведеним позовом; зазначено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

09.02.2022 до суду від відповідача надійшла заява про продовження строку надання відзиву на позовну заяву, яка ухвалою суду від 18.02.2022 була задоволена.

10.02.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позов не визнав та заперечуючи проти його задоволення вказав, що наданими з митною декларацією документами, які містили розбіжності, неможливо підтвердити числові значення заявленої декларантом митної вартості за основним методом, у зв`язку з чим і було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом 2-ґ.

23.02.2022 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає про те, що відповідач не спростував доводи позивача про безпідставність та протиправність витребування додаткових документів та доводи про невідповідність оскаржуваного рішення за формою та змістом вимогам чинного законодавства. В обґрунтування своєї позиції навів ті ж самі обставини, що і в позовній заяві.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

УСТАНОВИВ:

11.02.2021 між JV LLC «ECO ORIENT GROUP» (продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Піаніт» (покупець) був укладений контракт №11-РІ (далі Контракт).

Згідно з п.1.1. Контракту, продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти і оплатити на умовах цього контракту за сільгосппродукцію, у подальшому товар.

Загальна вартість предмету Контракту складає 100 000 доларів США (п.1.2. Контракту).

Відповідно до п.1.3.-1.5. Контракту, вид перевезення: автотранспортом на умовах СРТ-Дніпро, Україна, згідно (ІНКОТЕРМС-2020). Вантажовідправник: JV LLC «ECO ORIENT GROUP» (Республіка Узбекистан). Місце відправлення товару автотранспортом з усіх митних постів УГТК Республіки Узбекистан.

Згідно з п.1.6. Контракту, виробник: JV LLC «ECO ORIENT GROUP» (Республіка Узбекистан).

За п.1.7. Контракту, місце переходу кордону автотранспортом кордони Республіки Узбекистан.

Вантажоодержувач: ТОВ «Піаніт», 49000, Україна, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, Новокадацький р-н, вул. Новоорловська, б.7 (п.1.8. Контракту).

Відповідно до розділу 3 Контракту, валютою контракту і платежу є долар США. Ціна товару включає в себе вартість товару, упаковки, транспортні витрати з доставки на станцію переходу і митні витрати з експорту. Оплата за товар, що поставляється за цим контрактом, здійснюється протягом 120 днів з дня оформлення митної декларації на експорт. Також можлива часткова або 100% передплата, згідно з цінами, зазначеними у специфікації, яка діє на цей період, з угодженими умовами поставки. Всі витрати банку і міжбанківські витрати за цим контрактом оплачуються наступним чином: витрати банку покупця і банків-кореспондентів за рахунок покупця; витрати по транспортуванню товару оплачують сторони згідно з умовами поставки, які вказані в п.1.3.

Згідно з розділом 4 Контракту, поставка кожної партії товару за цим контрактом буде здійснюватись протягом 60 календарних днів з моменту отримання продавцем письмової заявки за узгодженими цінами на кожну партію товару, яка відвантажується. Товар супроводжується наступними документами в оригіналі, копії яких протягом 24-х годин після відвантаження товару надсилаються покупцю по телефаксу або іншим зв`язком: товаротранспортна накладна; рахунок-фактура (на валюті платежу); експортна ГТД країни відправлення на кожну відвантажену партію товару; сертифікат походження форма СТ-І; карантинний сертифікат; інші необхідні документи.

Цей контракт набирає чинності з моменту підписання обома сторонами та діє до 31.12.2022 (п.9.1. Контракту).

12.10.2021 вантажовідправником JV LLC «ECO ORIENT GROUP» вантажоодержувачу ТОВ «Піаніт» був виставлений рахунок на оплату №3 за товар віники, кількість місць 28000, вага нетто 9800,00 кг, вага брутто 9800,00 кг, ціна за одиницю (долл. США) 0,300, сума (долл.США) 8400,00 (контракт №11-РІ від 11.02.2021), умови поставки: СРТ м. Дніпро (INCOTERMS-2010).

Згідно з рахунком-фактурою №ЕСО 87 від 22.11.2021, продавцем за контрактом від 11.02.2021 №11-РІ СП ООО «ECO ORIENT GROUP» поставлено покупцю ТОВ «Піаніт» віники господарські (країна походження Республіка Узбекистан), кількістю 28 000 шт, 560 зв`язок, вага нетто 10080,00 кг, вага брутто 10080,00 кг, ціна за одиницю (долл. США) - 0,300, сума (долл. США) 8400,00, умови поставки: СРТ Дніпро, Україна згідно з (ІНКОТЕРМС-2020).

Відповідно до калькуляції від 11.10.2021 №5 JV LLC «ECO ORIENT GROUP» виробництва 100 шт віників господарських, статті витрат складають: витрати сировини і матеріалів (сорго господарське); інші витрати виробництва електроенергія, фасування, упаковка, навантаження, етикетка, транспортні витрати на умовах СРТ Дніпро, цехові та загальновиробничі витрати, зарплата. Вартість без ПДВ 30,00 дол. США, експортна ціна за 1 кг 0,300 дол. США. На умовах поставки СРТ Дніпро згідно з Інкотермс 2020.

06.12.2021 уповноваженою особою позивача на декларування для митного оформлення вантажу була подана ЕМД №UA110160/2021/016987.

У графі 31 цієї декларації зазначені вантажні місця та опис товарів: віник для господарського використання. 560 зв`язок по 50 шт (28000 шт). вага нетто: 10080 кг, вага брутто: 10080 кг. Торгова марка: немає даних. Виробник: СП ООО «ECO ORIENT GROUP».

Графа 44 декларації містить інформацію про подані документи: сертифікат якості від 12.10.2021 №12/10-21/1; рахунок на оплату від 12.10.2021 №3; рахунок-фактура №ЕСО 87 від 22.11.2021; автотранспортна накладна від 22.03.2021; банківський платіжний документ, що стосується товару: Swift від 12.10.2021; калькуляція від 11.10.2021 №5, сертифікат про походження товару від 22.11.2021 №UZUA11013195, копія митної декларації країни відправлення.

06.12.2021 (13:26:35) митницею декларанту було направлено повідомлення №164526.

У цьому повідомленні зазначено таке.

Шановний декларанте! Відповідно до п.1 ст.54 МКУ «Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості». П.3 ст.54 МКУ передбачено зокрема, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Керуючись п.5 ст.54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст.53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. З урахуванням вищевикладеного прошу Вас надати документи (додаткові документи) передбачені митним кодексом України (ст.53) для підтвердження митної вартості товарів.

На це повідомлення уповноваженою особою декларанта митниці був направлений лист від 06.12.2021 №061221-1 про те, що згідно частини 2 статті 53 Митного кодексу України всі наявні документи вже надано, а саме: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір №11-РІ від 11.02.2021, рахунок-фактура №ЕСО 87 від 22.11.2021, банківський платіжний документ №Swift 12.10.2021, бухгалтерська довідка №3 від 24.11.2021. Згідно частини 3 статті 53 Митного кодексу України всі наявні документи вже надано, а саме: копія митної декларації країна відправлення №18005/23.11.21/0026084 від 23.11.2021, бухгалтерська довідка №3 від 24.11.2021, калькуляція ціна №5 від 11.10.2021. Більше наявних додаткових документів до ЕМД №UA110160/2021/016987 у 10-тиденний термін надати не можемо. Просимо продовжити митне оформлення згідно чинного законодавства.

06.12.2021 (15:48:23) митницею декларанту було направлено повідомлення №164582.

У цьому повідомленні зазначено таке.

Відповідно до частини 1 статті 320 Митного кодексу України, Форми та обсяги митного контролю обираються: 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками. Посадовою особою за митною декларацією від 06.12.2021 №UA110160/2021/016987 згенеровано обов`язкові форми митного контролю. Вам необхідно надати товар для проведення часткового митного огляду з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки. У зв`язку з викладеним вище Вам необхідно надати товари для проведення митного огляду та відповідні документи, згідно з вимогами, сформованими АСАУР. Відповідно до п.2 ст.249 Митного кодексу України необхідно забезпечити присутність декларанта для проведення митного огляду: 06.12.2021. 2. Час проведення митного огляду: 16-00 або в мінімальний можливий час з урахуванням часових нормативів, визначених Митним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами з питань державної митної справи та враховуючи графік роботи митного поста. 3. Місце доставки (прибуття) де буде здійснюватись митний огляд: - код місця доставки (прибуття) 110-268-1-1. назва місця доставки (прибуття), його адреса ЗМК: ЗМК відділу №2 митного поста «Спеціалізований», 49042, Дніпропетровська обл., Новоолександрівська сільрада, вул. Аеропорт, 1. 4. Зона митного контролю постійна, - ЗМК відділу митного оформлення №2 митного поста «Спеціалізований», 49042, Дніпропетровська обл., Новоалександрівська сільрада, вул. Аеропорт, 1. 5. Інформація про уповноваженого на проведення митного огляду інспектора Дніпропетровської митниці Держмитслужби: - П.І.Б. Широкий Володимир Миколайович посада: головний державний інспектор ЗМК відділу №2 митного поста «Спеціалізований» Дніпропетровської митниці Держмитслужби. - № службового посвідчення: ОН№000184.

Згідно з актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, митна декларація №UA110160/2021/016987, посадовою особою митного поста «спеціалізований» Дніпровської митниці, оглянуто товар (віники) і встановлено, що відкрито причеп автомобіля; в причепі знаходяться віники у пучках (зв`язках); маркування про виробника та торговельну марку відсутнє; інші відомості: в частині оглянутого товар відповідає даним ЕМД.

06.12.2021 (16:47:10) митницею декларанту направлено повідомлення №164611, в якому зазначено таке.

Відповідно до частини першої статті 320 Митного кодексу України, форми та обсяги контролю обираються: 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками. За результатами форматно-логічного контролю автоматизованою системою аналізу згенеровано обов`язкові форми контролю за ЕМД від 06.12.2021 №UA110160/2021/016987: 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів; 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів. Підпунктом 3 пункту 1 ст.266 МКУ декларанта зобов`язано надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей. Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток ІІІ, параграф 6 Угоди). Керуючись положеннями частини п`ятої ст.54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку поданих для цілей визначення митної вартості товару. Відповідно до п.4.1. ст.54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Однією з форм митного контролю відповідно до частини першої статті 336 МКУ, є перевірка документів та відомостей, необхідних для митного контролю, які відповідно до статті 335 МКУ надаються під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та відповідно до ст.337 МКУ, перевірка документів і відомостей, які відповідно до ст.335 МКУ під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматно-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи передбачені цим МКУ. Декларант або уповноважена особа, які заявляють митну вартість товару, відповідно до п.2 та п.10 ст.58 МКУ та частини 2 ст.52 МКУ зобов`язані подавати митниці достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних. Відповідно до п.8 статті 264 МКУ з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. У відповідності до ст.337 МКУ, при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне. ТОВ «Піаніт» до митного контролю і оформлення за ЕМД від 06.12.2021 №UA110160/2021/016987 заявлено партію товару, імпортовану за контрактом від 11.02.2021 №11-РІ з компанією СП ООО «ECO ORIENT GROUP», інвойсу від 22.11.2021 №ЕСО 87. У відповідності до наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» код документа 4104 це Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів. Декларантом за ЕМД від 06.12.2021 №UA110160/2021/016987 контракт від 11.02.2021 №11-РІ з компанією СП ООО «ECO ORIENT GROUP», заявлено як угоду з виробником (код документу 4104). При цьому, заявлений товар бувшого використання, а товаросупровідні документи не містять відомості про виробника товару та торгівельну марку. Декларантом у електронному інвойсі митної декларації у графі «виробник, торгівельна марка» зазначено немає даних. Згідно з контрактом компанія СП ООО «ECO ORIENT GROUP» є постачальником товару. Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: - копія ліцензії на виробництво товару; - копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; - копія сертифікату на систему якості товару; - копія сертифікату продукції власного виробництва; - копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. Зазначені документи відсутні згідно графи 44 ЕМД. Відповідно до рахунку-інвойсу від 22.11.2021 №ЕСО 87 відправником товару є компанія СП ООО «ECO ORIENT GROUP». До митного оформлення наданий розрахунок на оплату №3 від 12.10.2021, згідно з яким заявлено, що 28000 шт віників загальною вагою 9800 кг (кожна одиниця товару складає 0,350 г), загальною вартістю 8400 дол США. Відповідно до рахунку від 22.11.2021 №ЕСО 87 загальна сума також складає 8400,00 дол США, але вага товару збільшилась і складає 10080,00 кг та віників залишилась таж кількість, як і у рахунку на оплату, (вага кожної одиниці товару складає 0,360 г), тобто до митного оформлення заявлений товар «віники» вагою більше ніж був у рахунку на оплату, але вартість товару залишилась такою ж. Тобто на товар виробником затрачено різну кількість сировини та інших загальновиробничих витрат, а вартість товару залишилась такою ж, що суперечить загальновизнаному поняттю рентабельності виробництва. Декларантом надано калькуляцію собівартості №5 від 11.11.2021. За визначенням калькуляція собівартості (calculationofcost) це вирахування у грошовій формі витрат на виробництво та реалізацію продукції, робіт, послуг, що містить певні статті витрат: - сировина та матеріали; пальне та енергія для технологічних цілей; заробітна плата, нарахування на заробітну плату; загальновиробничі витрати, комерційні витрати тощо. Відповідно до ч.4.1. ст.54 МКУ митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Калькуляція собівартості №5 від 11.10.2021 дана на виробництво 100 шт віників господарських. Зі змісту самої калькуляції з`ясовано, що на 100 шт віників, використовується 100 кг сировини «сорго господарське» та інші цехові та загальновиробничі витрати, з яких виходить, що собівартість віника господарського (вагою в 1 кг) буде складати 0,300 дол США. Дана калькуляція містить відомості щодо загально визначених статей витрат, що включаються до собівартості продукції, які є складовими митної вартості, але дана калькуляція не стосується поставки товару, що заявлена та подана до митного оформлення. Що унеможливлює проведення обчислення повноти заявленої декларантом митної вартості та розгляд наданої інформації як об`єктивної з урахуванням положень ст.52 МКУ. Також подані до митного оформлення рахунок на оплату №3 від 12.10.2021, рахунок ЕСО 87 від 22.11.2021 та калькуляція не можуть бути співставлені між собою. До митного оформлення декларантом наданий Swift від 12.10.2021, в якому відсутні підпис та печатки уповноваженого банку. Враховуючи зазначене, заявлений рівень вартості не обчислюється як ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті. Таким чином, у основних товаротранспортних документах та заявлених декларантом відомостях ЕМД містяться протиріччя щодо умов поставки товару, відповідно складових митної вартості відповідно до пункту 10 статті 58 МКУ. Зазначене свідчить про наявність розбіжностей у основних документах, що підтверджують заявлену митну вартість (п.2 та 3 статті 53 МКУ), а також невідповідність основних відомостей щодо обов`язкових складових митної вартості передбачених пунктом 10 статті 58 МКУ. Дана поставка товару заявлена на умовах поставки СРТ UA Дніпро, що суперечить заявленому пункту призначення згідно гр.3 CMR від 22.03.2021 №б/н, в якій зазначено, що місцем доставки є м. Київ. Так як декларантом не надані документи, що підтверджують вартість перевезення, митний орган не може достовірно визначити достовірність вартості перевезення. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу). Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості, з урахуванням ч.5 ст.54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості товару, з урахуванням п.3 ст.53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 3) якщо здійснювалося страхування страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 5) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 6) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 7) каталоги, прейскуранти (прас-листи) виробника товару. Згідно п.6 ст.53 Митного кодексу України, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. Строк подання документів 10 днів. Про відому від подання додаткових документів або про бажання надати додаткові наявні документи, прошу повідомити шляхом надіслання електронного повідомлення. Консультація проведена.

На це повідомлення уповноваженою особою декларанта митниці був направлений лист від 06.12.2021 №061221-2 про те, що згідно частини 2 статті 53 Митного кодексу України всі наявні документи вже надано, а саме: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір №11-РІ від 11.02.2021, рахунок-фактура №ЕСО 87 від 22.11.2021, банківський платіжний документ №Swift 12.10.2021, бухгалтерська довідка №3 від 24.11.2021. Згідно частини 3 статті 53 Митного кодексу України всі наявні документи вже надано, а саме: копія митної декларації країна відправлення №18005/23.11.21/0026084 від 23.11.2021, бухгалтерська довідка №3 від 24.11.2021, калькуляція ціна №5 від 11.10.2021. Більше наявних додаткових документів до ЕМД №UA110160/2021/016987 у 10-тиденний термін надати не можемо. Просимо продовжити митне оформлення згідно чинного законодавства.

Повідомленням від 06.12.2021 №164545 (18:30:21) митницею декларанту було направлено рішення про коригування митної вартості товарів від 06.12.2021 №UA110160/2021/000363/1. Графа 33 цього рішення про обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовується митним органом для визначення митної вартості, заповнена не була.

06.12.2021 (18:31:56) митницею декларанту було направлено повідомлення №164646.

У цьому повідомленні зазначено таке.

Направляємо на Вашу адресу графу 33 рішення про визначення митної вартості від 06.12.2021 №UA110160/2021/000363/1. Відповідно до частини першої статті 320 Митного кодексу України, форми та обсяги контролю обираються: 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками. За результатами форматно-логічного контролю автоматизованою системою аналізу згенеровано обов`язкові форми контролю за ЕМД від 06.12.2021 №UA110160/2021/016987: 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів; 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів. Підпунктом 3 пункту 1 ст.266 МКУ декларанта зобов`язано надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей. Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток ІІІ, параграф 6 Угоди). Керуючись положеннями частини п`ятої ст.54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку поданих для цілей визначення митної вартості товару. Відповідно до п.4.1. ст.54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Однією з форм митного контролю відповідно до частини першої статті 336 МКУ, є перевірка документів та відомостей, необхідних для митного контролю, які відповідно до статті 335 МКУ надаються під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та відповідно до ст.337 МКУ, перевірка документів і відомостей, які відповідно до ст.335 МКУ під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматно-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи передбачені цим МКУ. Декларант або уповноважена особа, які заявляють митну вартість товару, відповідно до п.2 та п.10 ст.58 МКУ та частини 2 ст.52 МКУ зобов`язані подавати митниці достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних. Відповідно до п.8 статті 264 МКУ з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. У відповідності до ст.337 МКУ, при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне. ТОВ «Піаніт» до митного контролю і оформлення за ЕМД від 06.12.2021 №UA110160/2021/016987 заявлено партію товару, імпортовану за контрактом від 11.02.2021 №11-РІ з компанією СП ООО «ECO ORIENT GROUP», інвойсу від 22.11.2021 №ЕСО 87. У відповідності до наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» код документа 4104 це Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів. Декларантом за ЕМД від 06.12.2021 №UA110160/2021/016987 контракт від 11.02.2021 №11-РІ з компанією СП ООО «ECO ORIENT GROUP», заявлено як угоду з виробником (код документу 4104). При цьому, заявлений товар бувшого використання, а товаросупровідні документи не містять відомості про виробника товару та торгівельну марку. Декларантом у електронному інвойсі митної декларації у графі «виробник, торгівельна марка» зазначено немає даних. Згідно з контрактом компанія СП ООО «ECO ORIENT GROUP» є постачальником товару. Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: - копія ліцензії на виробництво товару; - копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; - копія сертифікату на систему якості товару; - копія сертифікату продукції власного виробництва; - копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. Зазначені документи відсутні згідно графи 44 ЕМД. Відповідно до рахунку-інвойсу від 22.11.2021 №ЕСО 87 відправником товару є компанія СП ООО «ECO ORIENT GROUP». До митного оформлення наданий розрахунок на оплату №3 від 12.10.2021, згідно з яким заявлено, що 28000 шт віників загальною вагою 9800 кг (кожна одиниця товар складає 0,350 г), загальною вартістю 8400 дол США. Відповідно до рахунку від 22.11.2021 №ЕСО 87 загальна сума також складає 8400,00 дол США, але вага товару збільшилась і складає 10080,00 кг та віників залишилась таж кількість, як і у рахунку на оплату, (вага кожної одиниці товару складає 0,360 г), тобто до митного оформлення заявлений товар «віники» вагою більше ніж був у рахунку на оплату, але вартість товару залишилась такою ж. Тобто на товар виробником затрачено різну кількість сировини та інших загальновиробничих витрат, а вартість товару залишилась такою ж, що суперечить загальновизнаному поняттю рентабельності виробництва. Декларантом надано калькуляцію собівартості №5 від 11.11.2021. За визначенням калькуляція собівартості (calculationofcost) це вирахування у грошовій формі витрат на виробництво та реалізацію продукції, робіт, послуг, що містить певні статті витрат: - сировина та матеріали; пальне та енергія для технологічних цілей; заробітна плата, нарахування на заробітну плату; загальновиробничі витрати, комерційні витрати тощо. Відповідно до ч.4.1. ст.54 МКУ митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Калькуляція собівартості №5 від 11.10.2021 дана на виробництво 100 шт віників господарських. Зі змісту самої калькуляції з`ясовано, що на 100 шт віників, використовується 100 кг сировини «сорго господарське» та інші цехові та загальновиробничі витрати, з яких виходить, що собівартість віника господарського (вагою в 1 кг) буде складати 0,300 дол США. Дана калькуляція містить відомості щодо загально визначених статей витрат, що включаються до собівартості продукції, які є складовими митної вартості, але дана калькуляція не стосується поставки товару, що заявлена та подана до митного оформлення. Що унеможливлює проведення обчислення повноти заявленої декларантом митної вартості та розгляд наданої інформації як об`єктивної з урахуванням положень ст.52 МКУ. Також подані до митного оформлення рахунок на оплату №3 від 12.10.2021, рахунок ЕСО 87 від 22.11.2021 та калькуляція не можуть бути співставлені між собою. До митного оформлення декларантом наданий Swift від 12.10.2021, в якому відсутні підпис та печатки уповноваженого банку. Враховуючи зазначене, заявлений рівень вартості не обчислюється як ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті. Таким чином, у основних товаротранспортних документах та заявлених декларантом відомостях ЕМД містяться протиріччя щодо умов поставки товару, відповідно складових митної вартості відповідно до пункту 10 статті 58 МКУ. Зазначене свідчить про наявність розбіжностей у основних документах, що підтверджують заявлену митну вартість (п.2 та 3 статті 53 МКУ), а також невідповідність основних відомостей щодо обов`язкових складових митної вартості передбачених пунктом 10 статті 58 МКУ. Дана поставка товару заявлена на умовах поставки СРТ UA Дніпро, що суперечить заявленому пункту призначення згідно гр.3 CMR від 22.03.2021 №б/н, в якій зазначено, що місцем доставки є м. Київ. Так як декларантом не надані документи, що підтверджують вартість перевезення, митний орган не може достовірно визначити достовірність вартості перевезення. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу). Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості, з урахуванням ч.5 ст.54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості товару, з урахуванням п.3 ст.53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 3) якщо здійснювалося страхування страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 5) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 6) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 7) каталоги, прейскуранти (прас-листи) виробника товару. Згідно п.6 ст.53 Митного кодексу України, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. Строк подання документів 10 днів. Про відому від подання додаткових документів або про бажання надати додаткові наявні документи, прошу повідомити шляхом надіслання електронного повідомлення. Своїм електронним повідомленням від 06.12.2021 декларантом ОСОБА_1 заявлено про неможливість подання додаткових документів у 10-денний термін. Жодного документа із переліку митниці (Повідомлення №1) згідно з п. 3 статті 54 МКУ не надано. Документального підтвердження або спростування виявлених розбіжностей не надано. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості. Враховуючи виявлені в ході перевірки невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару та ціни, що фактично сплачена, про що зазначено у ході проведення консультацій шляхом направлення електронних повідомлень митниці, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком, основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), не може бути застосованим, відповідно до частини шостої ст.54 МКУ та частини другої ст.58 МКУ. Відповідно до положень частини другої статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально, або не визначені кількісно і достовірні або відсутня хоча б одна з складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) неможливо застосувати відповідно до зазначених положень ст.58 МКУ та з урахуванням положень п.6 ст.54 МКУ. Відповідно до п.4 ст.57 МКУ проведено консультацію з приводу обрання методу визначення митної вартості. Відповідно до ст.59 МКУ, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст.58 МКУ, за основу її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник. Відповідно до положень п.4 ст.59 МКУ, ціна договору щодо ідентичних або подібних товарів береться за основу для визначення митної вартості, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах. Відповідно до п.3 ст.59 МКУ, незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті. Відповідно до ст.60 МКУ, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 МКУ, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеними до нього. Згідно з п.3 ст.60 МКУ, для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Відповідно до положень п.4 ст.59 та п.5 ст.60 МКУ, ціна договору щодо ідентичних або подібних товарів береться за основу для визначення митної вартості, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах. За результатами проведеного контролю співставлення у відповідності до положень статті 337 МКУ встановлено відсутність митних оформлень за ціною угоди (вартість операції) ідентичних/подібних товарів в понятті ст.59-60 МКУ, ввезених на митну територію України у наближений час, що унеможливлює застосування методів визначення митної вартості товару за ціною щодо ідентичних (ст.59 МКУ) та подібних (ст.60 МКУ) товарів. У зв`язку із неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості товарів, посадовою особою послідовно розглядалася можливість застосування наступного методу визначення митної вартості. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58-62 МКУ, їх митна вартість визначається згідно з положеннями ст.62 МКУ на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування ст.62 та ст.63 МКУ може бути зворотною. Методи на основі віднімання (ст.62 МКУ) та додавання (ст.63 МКУ) вартості повинні ґрунтуватися на даних, які є об`єктивними, підтверджуються документально, піддаватися обчисленню. Відсутність у митниці та не надання декларантом всіх необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів. У зв`язку з неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості послідовно розглядаємо можливість застосування резервного методу визначення митної вартості. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). До товарів №1 застосовано другорядний метод визначення митної вартості 2- ґ резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару. Визначена митна вартість товару №1 ґрунтується на раніше визначеній митній вартості з урахуванням країни походження (UZ), опису товару, умов поставки, вагових обсягів, оформлених за ЕМД від 25.10.2021 №UA1000180/2021/595919 на рівні 2,41дол США/кг (0,8676 дол США/шт.). У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято Рішення про коригування митної вартості від 06.12.2021 №UA110160/2021/000363/1. У відповідності до ст.52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: - на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої ст.55 МКУ (п.3.2 МКУ); - оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 МКУ, рішення про коригування митної вартості (п.3.4 МКУ).

Також 06.12.2021 митним органом було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110160/2021/000533, яка була направлена митним органом декларанту повідомленням від 06.12.2021 (18:52:26) №164649.

Згідно з п.7 ст.55 МКУ, уповноважена особа позивача подала ЕМД UA110160/2021/017036 від 07.12.2021 із застосуванням фінансової гарантії на сплату ПДВ в розмірі 87026,11 грн. Товар було випущено у вільний обіг.

Позивач не погоджується з рішенням відповідача про коригування митної вартості товару, вважає його протиправним, тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.

Частиною 2 статті 1 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 (далі МК України) закріплено, що правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до частини 1 статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).

Згідно з частиною 1 статті 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

За приписами частини 6 статті 257 МК України, умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом частин 1, 2 статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, у відповідності до частини 4 статті 58 МК України, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною 5 статті 58 МК України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За змістом частини 2 статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положеннями статті 53 МК України визначено перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 2 статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу приписів частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, МК України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. При цьому, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Згідно з частиною 1 статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).

Відповідно до частини 5 статті 57 МК України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 МК України).

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 64 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

В разі, якщо митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у статтях 58-63 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та за результатом проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано резервний метод визначення митної вартості.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16.

Оцінюючи висновки відповідача про наявність розбіжностей у документах, наданих до митного оформлення, що стали підставою для витребування додаткових документів та коригування заявленої позивачем митної вартості, суд зазначає про таке.

Так, відповідач посилається на те, що декларантом за ЕМД від 06.12.2021 №UA110160/2021/016987 надано контракт від 11.02.2021 №11-РІ, укладений з компанією СП ООО «ECO ORIENT GROUP», як з виробником товару. При цьому, як зазначає митний орган, товар, що декларується, є таким, що був у використанні, а вказана компанія є постачальником товару.

Такі зауваження відповідача суд уважає необґрунтованими, оскільки згідно з п.1.6. Контракту, виробником товару є саме JV LLC «ECO ORIENT GROUP» (Республіка Узбекистан). До того ж, сертифікатом якості від 12.10.2021 №12/10-21/1 та сертифікатом про походження товару форми СТ від 22.11.2021 №UZUA11013195 підтверджено те, що JV LLC «ECO ORIENT GROUP» є виробником товару, який заявлено до митного оформлення.

Також відповідач посилається на те, що до митного оформлення заявлений товар «віники» вагою більше, ніж був у рахунку на оплату, але вартість товару залишилась такою ж.

Як зазначено вище, 12.10.2021 JV LLC «ECO ORIENT GROUP» ТОВ «Піаніт» був виставлений рахунок на оплату №3 за товар віники, кількість місць 28000, вага нетто 9800,00 кг, вага брутто 9800,00 кг, ціна за одиницю (долл. США) 0,300, сума (долл. США) 8400,00 (контракт №11-РІ від 11.02.2021), умови поставки: СРТ м. Дніпро (INCOTERMS-2010).

Згідно з рахунком-інвойсом від 22.11.2021 №ЕСО 87, вага товару 10080 кг.

Суд зазначає, що вартість товару визначена за одиницю товару (0,300 дол. США), кількісне вираження товару (28 000 шт) залишилось незмінним у всіх документах, що підтверджують поставку цієї партії товару, така ж кількість товару була задекларована позивачем у декларації від 06.12.2021 №UA110160/2021/016987. Тому, загальна вартість (8400,00 дол. США) товару, заявленого до митного оформлення, визначена за ціною контракту від 11.02.2021 №11-РІ та доданими до нього документами на поставлену партію товару, тобто за першим методом визначення митної вартості товарів, який є основним методом.

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Митного кодексу України.

Щодо доводів відповідача про те, що надана калькуляція містить відомості щодо загально визначених статей витрат, що включаються до собівартості продукції, які є складовими митної вартості, але дана калькуляція не стосується поставки товару, що заявлена та подана до митного оформлення, суд зазначає, що калькуляція це розрахунково-вартісна методика обліку, за допомогою якого обраховується планова собівартість продукції. Всі види калькуляції є попередніми, їх розробляють до початку виробництва продукції та використовують при складанні кошторису. Тобто, калькуляція є довідковим документом постачальника і не відноситься законодавством до розрахункового документа, а тому, не є документом, який впливає на вартість товару, за якою сторони домовились здійснити операцію купівлі-продажу такого товару.

Суд зауважує, що частиною 2 статті 53 МК України визначено перелік обов`язкових документів, які підтверджують митну вартість товарів.

До того ж, відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 53 МК України, калькуляція є одним із документів, який декларант на вимогу митного органу повинен подати на підтвердження митної вартості товарів у разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Відповідачем у спірному рішенні не доведено обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, а тому у цьому випадку калькуляція не є обов`язковим для митного оформлення вантажу та не впливає на визначення митної вартості.

У спірному рішенні відповідач указує, що поставка товару заявлена на умовах поставки СРТ UA Дніпро, що суперечить заявленому пункту призначення згідно гр.3 CMR від 22.03.2021 №б/н, в якій зазначено, що місцем доставки є м. Київ. Так як декларантом не надані документи, що підтверджують вартість перевезення, митний орган не може достовірно визначити достовірність вартості перевезення.

Зазначені доводи відповідача суд уважає необґрунтованими, з огляду на п.3.2. Контракту, згідно з яким, ціна товару включає, у тому числі, транспортні витрати з доставки на станцію переходу. Наведене також підтверджується рахунком від 12.10.2021 №3, рахунком-фактурою від 22.11.2021 №ЕСО 87.

Крім цього, суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості (постанова Верховного Суду від 05.08.2021 у справі №1.380.2019.003193).

З огляду на викладене, суд відхиляє зауваження митного органу щодо наданого декларантом платіжного документа Swift.

Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а тих, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

На думку суду, доводи, які зазначені відповідачем, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідачем не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. В той час, як надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Тобто, у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд зауважує, що неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

Таким чином, ненадання декларантом всіх запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.

Встановлені обставини у справі свідчать про безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи, що відповідачем не було зазначено, які саме складові митної вартості є не підтвердженими, за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані ним для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування відповідачем переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, а подані товариством документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору.

За змістом частин 1-3 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

В порушення зазначених норм, інформацію про обставин прийняття рішення від 06.12.2021 №UA110160/2021/000363/1 та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, митний орган направив декларанту окремим повідомленням. Саме ж оскаржуване рішення (графа 33) таких обставин не містить.

Враховуючи наведене, зважаючи на встановлені обставини справи, у тому числі, щодо надання декларантом митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною угоди, які базувалися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню, суд погоджується із позицією позивача щодо протиправності оскаржуваного рішення.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідачем не були наведені докази правомірності оскаржуваного рішення, у зв`язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 2270,00 грн.

Таким чином, судовий збір у розмірі 2270,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Піаніт» (вул. Новоорловська, буд.7, м. Дніпро, 49017, код ЄДРПОУ 38974067) до Дніпровської митниці (вул. Ольги княгині, буд.22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 06.12.2021 за №UA110160/2021/000363/1, прийняте Дніпровською митницею.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (вул. Ольги княгині, буд.22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Піаніт» (вул. Новоорловська, буд.7, м. Дніпро, 49017, код ЄДРПОУ 38974067) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Піаніт» (вул. Новоорловська, буд.7, м. Дніпро, 49017, код ЄДРПОУ 38974067).

Відповідач: Дніпровська митниця (вул. Ольги княгині, буд.22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371).

Суддя Наталія КУЧУГУРНА