Рішення

від 04.05.2022 по справі 707/353/22

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/353/22

2/707/367/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

05 травня 2022 року Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Морозова В.В.

при секретарі Швидкій І.О.

розглянувши у порядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської філії корпорації ЕЛТЕКС про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з указаним позовом, мотивуючи його тим, що у період з 21 червня 2020 року по 16 червня 2021 року вона перебувала у трудових відносинах з Черкаською філією корпорації "ЕЛТЕКС". Зазначене підтверджується витягом з трудової книжки.

Під час перебування у трудових правовідносинах з відповідачем, з боку останнього була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 7130,62 грн., частково погашення відбулося в період з 13.07.2021 по 25.11.2021 на суму 3800 грн.

Таким чином, невиплачена заробітна становить 3330,62 грн.

Підтвердженням факту існування заборгованості є лист управління Держпраці у Черкаській області від 21.10.2021 № С-883/14-08/01/9318.

16 червня 2021 року вона була звільнена за власним бажанням, згідно наказу № 18-К від 16.06.2021 року.

Однак, в день звільнення 16.06.2021 р., відповідач письмово не повідомив її про нараховані суми належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням ч. 1 ст. 116 КЗпП України.

28.09.2021 року позивач звернулась на урядову гарячу лінію щодо невиплати заборгованості по заробітній платі та порушення трудових прав керівництвом Черкаської філії корпорації "ЕЛТЕКС".

Листом від 21.10.21 року управлінням Держпраці у Черкаській області № С-883/14- 08/01/9318 позивача повідомлено про розгляд звернення, згідно якого зокрема інспектором праці при проведенні інспекційного відвідування встановлено невиплату їй заробітної плати за лютий - червень 2021 року в сумі 7130,62 грн.

При цьому, на звернення від 02.11.2021 року надано копію акту інспекційного відвідування від 13.10.2021 №ЧК572/1508/АВ, яким чітко встановлено наявність заборгованості з виплати заробітної плати.

01.11.2021 року позивач повторно (письмово) звернулась до Черкаської філії корпорації "ЕЛТЕКС" з заявою щодо виплати заробітної плати за лютий-червень 2021 року та надання відповідних документів про заборгованість (вручена 24.11.2021 згідно СМС повідомлення від АТ «Укрпошта»), однак до цього часу відповіді не отримала.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню у судовому порядку 3330,62 грн.

Згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р. в інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середнього (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках передбачених чинним законодавством , календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік від 15 грудня 2020 року № 1082-ІХ встановлено розмір мінімальної заробітної плати на 2021 рік, а саме з 1 січня 2021 у місячному розмірі 6000 грн.

Розрахунок провадиться саме з мінімальної заробітної плати, оскільки відповідач на звернення щодо надання розрахункових листів доказів не надав, отже середньомісячна заробітна плата за два календарні місяці роботи склала 12000,00 грн

За таких обставин, середньоденна заробітна плата позивача складає (квітень - травень ) 196,72 грн.

У зв`язку з тим, що відповідач не провів повний розрахунок при звільненні позивача, та враховуючи те, що з моменту звільнення до моменту звернення до суду минуло 163 робочих дні, з нього підлягає стягненню середній заробіток за час затримки в розрахунку, на момент звернення до суду складає - 32065,36 грн.

У зв`язку з викладеним, позивач посилаючись на норми законодавства, просить суд стягнути з Черкаської філії корпорації "ЕЛТЕКС" код ЄДРПОУ 37517291 на її користь заборгованість по заробітній платі у сумі -3330,62 грн. Стягнути з Черкаської філії корпорації "ЕЛТЕКС" на її користь середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення.

Ухвалою суду від 11.02.2022 року провадження у справі відкрито та справу ухвалено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження, відповідачу надано термін для подання відзиву на позовну заяву. Крім, того витребувано від відповідача довідку про наявність чи відсутність заборгованості по заробітній платі та про середньоденну заробітну плату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Станом на день розгляду справи від відповідача відзив на позовну заяву не надходив, ухвала суду у частині витребування доказів не виконана, хоча поштова кореспонденція надсилалась судом за адресою реєстрації юридичної особи відповідно до даних ЄДРПОУ, у стані припинення юридична особа не перебуває. На адресу суду повернувся конверт із відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою.

За таких обставин, суд ухвалює рішення у заочному порядку відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Статтею 4ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що згідно даних трудової книжки, ОСОБА_1 з 21.06.2020 року прийнята на роботу у Черкаську філію корпорації "ЕЛТЕКС" на посаду термообробника (наказ 11-к від 21.06.2020 року). На підставі наказу № 18-К від 16.06.2021 року ОСОБА_1 16.06.2021 року звільнено за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України.

Згідно супровідного листа від 12.11.2021 року № С-958/14-08/01/10/21, Управлінням Держпраці у Черкаській області розглянуто звернення ОСОБА_1 на надіслано на її адресу наступні документи: копію акту № ЧК-572/1508/АВ від 13.10.2021 року, копію виписки про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ЧК-572/1508/АВ/П від 13.10.2021 року, копію протоколу про адміністративне правопорушення № ЧК-572/1508/АВ/П/ПТ від 13.10.2021 року.

Приписом Управління Держпраці у Черкаській області від 13.10.2021 року № ЧК 572/1508/АВ/П директора Черкаської філії корпорації "ЕЛТЕКС" Буценко Ларису Іванівну зобов`язано провести остаточний розрахунок з ОСОБА_1 у сумі 7130,62 грн.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № ЧК-572/1508/АВ/П/ПТ від 13.10.2021 року, який складено відносно директора Черкаської філії корпорації "ЕЛТЕКС" ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 41 КУпАП, відповідно до первинних банківських документів заробітна плата за січень ОСОБА_1 перерахована 10.02.2021року та 17.02.2021 року, заробітна плата за лютий 2021 року станом на 13.10.2021 року невиплачена. Відповідно до табелю використання робочого часу за березень 2021 року ОСОБА_1 знаходилася у відпустці, відпускні нараховані, але не виплачені, Згідно журналу-ордеру і відомості по рахунку 661 розрахунки за заробітною платою за 01.01.2020 31.12.2021 роки, кінцева заборгованість з виплати заробітної плати та остаточного розрахунку ОСОБА_1 станом на 16.06.2021 року, становить 7130,62 грн. без урахування податків, чим порушено вимоги ч. 1-4 ст. 115 КЗпП України.

Під час інспекційного відвідування встановлено, що при звільненні працівників, виплата сум, що належать йому від підприємства, проводилась не в день звільнення, а саме ОСОБА_1 16.06.2021 за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України), станом на 13.10.2021 остаточний розрахунок не проведений, чим порушено ст. 117 КЗпП України.

21.10.21 року Управлінням Держпраці у Черкаській області № С-883/14- 08/01/9318 позивача повідомлено про розглядзвернення,згідно якоговідповідно добухгалтерських документівзаробітна платаза січеньпозивачу перерахована10.02.2021та 17.02.2021,заробітна платаза лютий-червень 2021року станомна 13.10.2021не виплачена.Згідно журналу-ордеру івідомості порахунку 661«Розрахунки зазаробітною платою»за 01.01.2020-31.12.2021заборгованість звиплати заробітноїплати таостаточного розрахункустаном на13.10.2021року становить7130,62гри,без урахуванняподатків тазборів,чим порушеност.115Кодексу законівпро працюУкраїни (далі-КЗпП)та ст.24Закону України«Про оплатупраці».В день звільнення не виплатили всіх належних позивачу від товариства сум, чим порушено ст. 116 КЗпП України. В разі не виплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, зазначених в статті 116 КЗпП. України організація повинна виплати працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Товариство не проводило позивачу нарахування та виплату середнього заробітку за весь час фактичної затримки, чим порушено ст. 117 КЗпП України.

На підтвердження часткової виплати заробітної плати позивачем надано виписку з АТ Райффайзен Банк по рахунку № НОМЕР_2 за період з 01.10.2021 року по 31.12.2021 року, з якої вбачається, що їй виплачено заробітну плату 18.10.2021 року 1000,00 грн., 03.11.2021 року 1500,00 грн., 05.11.2021 року 800,00 грн., 25.11.2021 року 500,00 грн., на загальну суму -3800,00 грн. З виписок АТ Райффайзен Банк по рахунку № НОМЕР_2 за період з 01.04.2021 року по 30.06.2021 року та за період з 01.04.2021 року по 30.06.2021 року вбачається, що останній раз заробітна плата виплачувалась 27.04.2021 року. Тобто, відповідачем не виплачено 7130,62-3800=3330,62 грн. заробітної плати.

Згідно зі ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частиною першої статті 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтею 21 КЗпП України передбачений обов`язок роботодавця виплачувати працівникові заробітну плату.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені встатті 116 цього кодексу.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму (стаття 116 КЗпП України).

А тому, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі у розмірі 3330,62 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 117 КЗпП України визначено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

При цьому встановлений статтею 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця.

При вирішенні даного спору суд враховує, що працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. Водночас, у вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця.

Відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Відповідно до частини першої статті 9ЦК України така спрямованість притаманна і заходу відповідальності роботодавця, передбаченому статтею 117 КЗпП України.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що заборгованість відповідача по нарахованій, але не виплаченій позивачу заробітній платі становить 3330,62 грн. та яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав до стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Щодо заявленого позивачем у позовній заяві періоду затримки розрахунку при звільненні, суд зазначає, що з урахуванням пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, яким встановлено, що днем звільнення вважається останній день роботи, датою припинення трудових відносин ОСОБА_1 з роботодавцем є 16.06.2021 року.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст.27Закону України«Про оплатупраці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

Відповідно до абзацу 2 п. 2 указаного Порядку працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.

Абзацом 2 пункту 8 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КабінетуМіністрів Українивід 08.02.1995№ 100, визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

При розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми у день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу є невід`ємним правом позивача, захист якого гарантований частиною першою статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка відповідно до статті 9Конституції України є частиною національного законодавства.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст.27Закону України«Про оплатупраці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995 року.

У пункті 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, передбачено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

За змістом пункту 8 указаного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадиться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Згідно розділу III п. 3 вказаного Порядку, усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Враховуючи, що суд позбавлений можливості отримати від відповідача довідку про середньоденну заробітну плату позивача, а здійснений позивачем розрахунок середньоденної заробітної плати у розмірі 196,72 грн. виходячи з розміру мінімальної заробітної плати у 6000,00 грн. не є вірним, оскільки позивачем суму середньомісячної заробітної плати за два місяці 12000,00 грн поділено на кількість календарних днів за квітень-травень 2021 року- 61 день, тоді як правильним є ділення на кількість робочих днів за квітень травень 2021 року (22+20=42). Тобто 12000,00/42=285,71 грн.

Оскільки позивачем розрахована сума середнього заробітку станом на день подачі позовної заяви до суду, а у прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути середній заробіток станом на день ухвалення судового рішення, тому суд розраховує середній заробіток за час затримки розрахунку наступним чином.

При визначенні кількості робочих днів суд виходить із п`ятиденного робочого тижня позивача та даних, викладених у листі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 12.08.2020 року № 3501-06/219 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2021 рік».

Позивач вказав у позові, що період невиплати належної йому заробітної плати становить з 17.06.2021 року (наступний день після її звільнення) по 05.05.2022 року (день ухвалення судом рішення). (8+22+21+22+20+22+22+19+20+22+21+4)= 223 робочих днів.

Тому середній заробіток за весь час затримки розрахунку становить (223*285,71 грн.) = 63713,33 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оскільки позивачем заявлено розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку виходячи із середньоденного заробітку у сумі 196,72 грн., яку пораховано неправильно, а правильним згідно розрахунку суду є розмір 285,71 грн., однак розгляд справи судом здійснюється в межах заявлених позивачем вимог, суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимоги позивача в частині стягнення середнього заробітку за час розрахунку при звільненні у розмірі 196,72*223=43868,56 грн.

Також при вирішенні даного спору суд зазначає, що виходячи і системного аналізу законодавства України, зарплата і середній заробіток, які стягуються судом на користь працівника з роботодавця мають зазначатись судом без виключення з них податків і зборів, які сплачуються роботодавцем під час виконання рішення суду, однак, згідно з роз`ясненнями Пленуму ВСУ від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» на суд покладається обов`язок зазначення даної обставини в резолютивній частині рішення суду та посилання на те, що податок і збори підлягатимуть відрахуванню при сплаті.

Таким чином, на підставі викладеного, враховуючи підстави та предмет спору, виходячи із засад справедливості та розумності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимоги в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на підставі ст. 141 ЦПК України, суд приймає до уваги, що позивач при пред`явленні позову була звільнена від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення заробітної плати на підставі ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн.

У п.п. 57, 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 зазначено, що за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що позивачем не сплачено судовий збір за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 992,40 грн., який підлягає до стягнення з відповідача користь держави. Тобто, з відповідача на користь держави слід стягнути 992,40 +992,40= 1984,80 грн.

Згідно ст.430ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. У зв`язку з цим, рішення суду в цій частині підлягає негайному виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40, 47, 116,117, 139, 147, 148, 149, 235, КЗпП України, ст. ст. 12, 13, 76, 77, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України,-

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовольнити повністю.

Стягнути з Черкаської філії корпорації "ЕЛТЕКС" (код ЄДРПОУ 37517291, просп. Хіміків 70 м. Черкаси 18028) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 3330 (три тисячі триста тридцять) гривень 62 коп., з відрахуванням (утриманням) при виплаті податків та обов`язкових платежів та зборів, передбачених законодавством України.

Стягнути з Черкаської філії корпорації "ЕЛТЕКС" (код ЄДРПОУ 37517291, просп. Хіміків 70 м. Черкаси 18028) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за період затримки розрахунку у сумі 43868 (сорок три тисячі вісімсот шістдесят вісім) гривень 56 коп. з відрахуванням (утриманням) при виплаті податків та обов`язкових платежів та зборів, передбачених законодавством України.

Стягнути з Черкаської філії корпорації "ЕЛТЕКС" (код ЄДРПОУ 37517291, просп. Хіміків 70 м. Черкаси 18028) на користь держави судовий збір у розмірі 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 80 коп.

Рішення в частині стягнення заборгованості із заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня складення судового рішення до Черкаського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його перегляд та оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

Суддя: В. В. Морозов