Рішення

від 09.05.2022 по справі 760/18671/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/18671/21

2/760/612/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2022 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Оксюти Т.Г.

при секретарі Горупа В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Жуляни-1», Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Жуляни-1» про визнання недійсним договору, стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОК «Житлово-будівельний кооператив «Жуляни-1» про визнання недійсним договору, стягнення коштів.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 03 липня 2017 року між ним та ОК «Житлово-будівельний кооператив «Жуляни-1» в особі ОСОБА_5 був укладений договір про пайову участь у кооперативі № 17/06/93, відповідно до умов якого позивач, як асоційований член кооперативу, зобов`язався внести пайовий внесок до кооперативу, а кооператив зобов`язався забезпечити набуття ним права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 28,00 кв. м.

Згідно з п. 4.1 договору пайовий внесок складав 275000 гривень 00 коп.

Пайовий внесок позивачем був сплачений 24 червня 2017 року, що підтверджується квитанцією №0.793541957.1 від 24 червня 2017 року та довідкою до договору про пайову участь у кооперативі № 15/11/23 від 05 листопада 2017 року.

Відповідно до п. 6.2.1 договору ОК «Житлово-будівельний кооператив «Жуляни-1» зобов`язався забезпечити набуття позивачем у власність квартири після введення в експлуатацію об`єкта будівництва. Пунктом 3.3. договору встановлено, що запланований термін введення об`єкта будівництва в експлуатацію - 2 квартал 2018 року.

Станом на липень 2021 зобов`язання за договором відповідачем не виконано, будинок не збудовано та в експлуатацію не введено.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва у справі № 760/13466/20 за позовом ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Жуляни-1» про визнання недійним договору, стягнення коштів, що набрало законної сили 17.06.2021 встановлено наступні обставини: земельна ділянка площею 0,0709 га на АДРЕСА_2 , на якій проводиться будівництво житлового будинку, мала кадастровий номер 8000000000:72:576:0028 та була передана у приватну власність фізичній особі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на підставі рішення Київської міської ради від 18 грудня 2008 року № 922/922. Зазначене підтверджується відповіддю Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради від 02 червня 2020 року.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 26 травня 2017 року № 760/442/17 було задоволено позов ОСОБА_3 до ОК «Житлово-будівельний кооператив «Жуляни» про розірвання договору суперфіцію від 06 листопада 2014 року та повернення земельних ділянок. Зазначеним рішенням було повернуто ОСОБА_4 , зокрема, й земельну ділянку площею 0,0709 га на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 8000000000:72:576:0028.

Встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 червня 2015 № 826/11280/15 року позов Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОК «Житлово-будівельний кооператив «Жуляни» про застосування заходів реагування задоволено. Зупинено виконання робіт із будівництва житлового будинку на АДРЕСА_3 . Зазначеною постановою встановлено, що будівельні роботи, що виконуються фактично містять ознаки самочинного будівництва.

Таким чином, зазначена земельна ділянка на момент укладення договору про пайову участь у кооперативі № 17/06/93 від 03 липня 2017 року не належала ОК «Житлово-будівельний кооператив «Жуляни-1» ні на праві власності, ні на праві користування. Крім того, будівництво житлового будинку проводилось без дозвільних документів.

ОК «Житлово-будівельний кооператив «Жуляни-1», укладаючи з ним договір про пайову участь у кооперативі № 17/06/93 від 03 липня 2017 року, умисно ввів його в оману щодо обставин, які мають істотне значення, а саме відсутність у кооперативу дозвільних документів на будівництво житлового будинку та самовільне зайняття земельної ділянки для будівництва, що фактично унеможливлює в майбутньому введення житлового будинку в експлуатацію та набуття квартири у власність.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 02.08.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 03 липня 2017 року між ОСОБА_1 та ОК «Житлово-будівельний кооператив «Жуляни-1» в особі ОСОБА_5 був укладений договір про пайову участь у кооперативі № 17/06/93, відповідно до умов якого позивач, як асоційований член кооперативу, зобов`язався внести пайовий внесок до кооперативу, а кооператив зобов`язався забезпечити набуття ним права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 28,00 кв. м.

Згідно з п. 4.1. договору пайовий внесок складав 275000,00 гривень.

Пайовий внесок позивачем був сплачений 24.06.2017 року, що підтверджується квитанцією № 0.0.793541957.1 від 24.06.2017 року та довідкою до договору про пайову участь у кооперативі № 15/11/23 від 05.11.2017 року.

Відповідно до п. 6.2.1. договору ОК «Житлово-будівельний кооператив «Жуляни-1» зобов`язався забезпечити набуття позивачем у власність квартири після введення в експлуатацію об`єкта будівництва. Пунктом 3.3. договору встановлено, що запланований термін введення об`єкта будівництва в експлуатацію - 2 квартал 2018 року.

Станом на липень 2021 зобов`язання за договором відповідачем не виконано, будинок не збудовано та в експлуатацію не введено.

Позивач просив визнати недійсним договір про пайову участь від 24 червня 2017 року № 17/06/93 укладений між ОСОБА_1 та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Жуляни-1», на що слід зазначити наступне.

Згідно з єдиним реєстром документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо видачі/реєстрації документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва у справі № 760/13466/20 за позовом ОСОБА_2 до ОК «Житлово-будівельний кооператив «Жуляни-1» про визнання недійним договору, стягнення коштів, що набрало законної сили 17.06.2021 (посилання на рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень - https://revestr.court.gov.ua/Review/96947128') встановлено наступні обставини:

Земельна ділянка площею 0,0709 га на АДРЕСА_2 , на якій проводиться будівництво житлового будинку, мала кадастровий номер 8000000000:72:576:0028 та була передана у приватну власність фізичній особі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на підставі рішення Київської міської ради від 18 грудня 2008 року № 922/922. Зазначене підтверджується відповіддю Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради від 02 червня 2020 року.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 26 травня 2017 року № 760/442/17 було задоволено позов ОСОБА_3 до ОК «Житлово-будівельний кооператив «Жуляни» про розірвання договору суперфіцію від 06 листопада 2014 року та повернення земельних ділянок. Зазначеним рішенням було повернуто ОСОБА_4 , зокрема, й земельну ділянку площею 0,0709 га на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 8000000000:72:576:0028.

Встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 червня 2015 № 826/11280/15 року позов Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОК «Житлово-будівельний кооператив «Жуляни» про застосування заходів реагування задоволено. Зупинено виконання робіт із будівництва житлового будинку на АДРЕСА_3 . Зазначеною постановою встановлено, що будівельні роботи, що виконуються фактично містять ознаки самочинного будівництва.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частинами 1, 4, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Статтею230 ЦК України визначено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Сторона, яка застосувала обман, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв`язку з вчиненням цього правочину.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Судом встановлено, що ОК «Житлово-будівельний кооператив «Жуляни-1» під час укладення з позивачем договору про пайову участь у кооперативі № 17/06/93 від 24.06.2017 року, не було повідомлено позивачу про існуючі порушення щодо об`єкту будівництва, право власності на який він зобов`язався передати позивачу після введення його в експлуатацію.

Відповідно до частин 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За нормами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Доказів на спростування доводів позивача відповідачем суду не надано.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач довів обставини, на які посилалась як на підставу для задоволення позовних вимог, а тому договір про пайову участь в кооперативі № 17/06/93 від 24.06.2017 року, укладений між позивачем та ОК «Житлово-будівельний кооператив «Жуляни-1» підлягає визнанню недійсним.

Позивач також просив суд стягнути солідарно з ОК «Житлово-будівельний кооператив «Жуляни-1» на його користь суму пайового внеску за договором про пайову участь у кооперативі № 17/06/93 від 24.06.2017 року в розмірі 275000,00 гривень.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, з ОК «Житлово-будівельний кооператив «Жуляни-1» слід стягнути пайовий внесок у розмірі 275000,00 гривень, внесений позивачем.

З огляду на наведене, вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись статтями 203, 215, 228, 230 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 206, 223, 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Жуляни-1», Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Жуляни-1» про визнання недійсним договору, стягнення коштів задовольнити.

Визнати недійсним договір про пайову участь у кооперативі № 17/06/93 від 24.06.2017 року, укладений між ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Жуляни-1», код ЄДРПОУ 40580976.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Жуляни-1», код ЄДРПОУ 40580976, місцезнаходження за адресою:м. Київ, вул. Добробутна, 7 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 суму пайового внеску за договором про пайову участь у кооперативі № 17/06/93 від 24.06.2017 року в розмірі 275000,00 гривень та 3658,00 гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: