Постанова

від 15.02.2022 по справі 925/1538/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2022 р. Справа№ 925/1538/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Тищенко А.І.

Грека Б.М.

при секретарі Токаревій А.Г.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 16.02.2022.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2021 у справі №925/1538/20 (суддя Довгань К.І., повний текст складено 23.07.2021)

за первісним позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз Агрохімтранс

2) ОСОБА_1

про стягнення 308 044,10 грн.

та зустрічним позовом ОСОБА_1

до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз Агрохімтранс» та до ОСОБА_1 про солідарне стягнення з відповідачів 308044,10 грн. заборгованості за договором банківського обслуговування від 19.05.2014 (далі - первісний позов).

В обґрунтування первісного позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачами зобов`язань за кредитним договором від 19.05.2014 та договором поруки від 19.12.2014 щодо повернення позивачу кредитних коштів та сплати процентів за користування ними.

16.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання поруки припиненою.

В обґрунтування поданого зустрічного позову про визнання недійсним договору поруки від 19.12.2014 №POR1418992866322 ОСОБА_1 вказав на те, що спірний договір укладений з порушенням чинного законодавства, а тому має бути визнаний судом недійсним.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 13.07.2021 первісний позов задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Союз Агрохімтранс» та з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» - 308044,10 грн. заборгованості за кредитом і 4620,66 грн. судового збору.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Вказане рішення мотивоване наступним:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз Агрохімтранс» протягом періоду з 10.06.2016 по 05.11.2021 користувалося встановленим йому Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» кредитним лімітом, а контррозрахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз Агрохімтранс» зроблений правильно;

- уклавши договір банківського обслуговування від 19.05.2014 його сторони в частині умов, які стосуються кредитного договору, досягли згоди з усіх його істотних умов, викладених в Умовах в редакції, чинній на день укладення цього договору, а заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз Агрохімтранс» від 19.05.2014 про приєднання до Умов і договір поруки від 19.12.2014 №POR1418992866322 як поручитель підписувалися однією і тією ж особою ОСОБА_1 , а це означає, що останньому було відомі зобов`язання, за які він поручався, зміст яких визначений Умовами в редакції, чинній на день подання вказаних заяв;

- оскільки позивач за первісним позовом згідно з пунктом 1.1.1 договору поруки від 19.12.2014 №POR1418992866322 надав свою згоду на збільшення без додаткового узгодження з ним зобов`язань, що забезпечуються порукою, і відповідно й на збільшення відповідальності поручителя за їх виконання, то передбачені частиною 1 статті 559 Цивільного кодексу України підстави для припинення поруки за договором поруки від 19.12.2014 №POR1418992866322 відсутні;

- також підстави, встановлені частиною 4 статті 559 Цивільного кодексу України, для припинення поруки також відсутні, оскільки передбачений пунктом 4.1 договором поруки від 19.12.2014 №POR1418992866322 п`ятнадцятирічний строк поруки наразі не закінчився, а решта передбачених частиною 4 статті 559 Цивільного кодексу України підстав для припинення поруки застосовуються лише у разі не встановлення строку поруки, який у даному випадку був встановлений;

- щодо строків позовної давності суд виходив з того, що у пункті 3.2.2.10.7 Умов сторони узгодили, що терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором становлять 15 років.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2021 у справі №925/1538/20 скасувати в частині солідарного стягнення заборгованості та в частині відмови в задоволенні зустрічного позову, а також ухвалити нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі зустрічний позов.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- договір поруки від 19.12.2014 №POR1418992866322 укладений з порушенням діючого законодавства та має бути визнаний судом недійсним;

- скаржник не несе відповідальності та не відповідає солідарно з боржником ТОВ «Союз Агрохімтранс» за виконання останнім умов та положень договору кредиту;

- апелянт подавав заяву про застосування строків позовної давності, яка залишена судом без уваги.

Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 20.08.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2021 у справі №925/1578/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Шаптали Є.Ю., суддів: Сітайло Л.Г., Грека Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 у справі №925/1538/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2021 у справі №925/1578/20 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.

Через канцелярію Північного апеляційного господарського суду 02.09.2021 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4293/21 від 09.09.2021, у зв`язку з перебуванням судді Сітайло Л.Г. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2021 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л.., Грек Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2021 у справі №925/1538/20 прийнято до свого провадження колегією суддів у визначеному складі.

Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2021 у справі №925/1538/20.

Учасникам справи повідомлено про право подати відзив на апеляційну скаргу, відповідь на відзив, заяви, клопотання, заперечення та строки на їх подання.

Розгляд справи призначено на 27.10.2021.

Учасники справи своїм процесуальним правом на надання своїх заперечень на апеляційну скаргу не скористались.

28.09.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, проведення якої доручити Господарському суду Черкаської області.

У період з 20.09.2021 по 03.10.2021 головуючий суддя - Шаптала Є.Ю. перебував у щорічній відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

25.10.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника ОСОБА_1 адвоката Петруніної В.В. надійшло клопоптання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Проведення відеоконференції доручити Господарському суду Черкаської області.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/5407/21 від 27.10.2021, у зв`язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тищенко А.І., Грек Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2021 у справі №925/1538/20 прийнято до свого провадження колегією суддів у визначеному складі. Клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Петруніної В.В. про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції задоволено. Повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в режимі відеоконференції 08.12.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 відкладено розгляд справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2021 у справі №925/1538/20 на 09.02.2022.

07.02.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» Назаренко С.М. надійшло клопоптання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «EasyCon».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 клопотання представника Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» Назаренко С.М. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 відкладено розгляд справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2021 у справі №925/1538/20 на 16.02.2022.

14.02.2022 до Північного апеляційного господарського суду від представника Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» Назаренко С.М. надійшла заява про участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «EasyCon».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 залишено без розгляду заяву представника Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» Назаренко С.М. про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції у справі №925/1538/20.

16.02.2022 у судове засідання представники учасників справи не з`явились.

Судом враховано, що у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд апеляційної інстанції враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Згідно з ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, а також з огляду на те, розгляд справи неодноразово відкладався, суд апеляційної інстанції вбачає за можливе розглядати дану апеляційну скаргу за відсутності представників учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 19 травня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз Агрохімтранс» в особі директора товариства Тяглого Максима Валентиновича підписало і подало акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» заяву про відкриття рахунку і заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, згідно з якою Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз Агрохімтранс» приєдналося до «Умов та правил надання банківських послуг» (далі також - Умови) і Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.pb.ua, які разом із цією заявою становлять договір банківського обслуговування від 19.05.2014 без номера (далі - договір від 19.05.2014), і зобов`язалося виконувати умови такого договору.

На час приєднання Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз Агрохімтранс» за вказаною вище заявою від 19.05.2014 до Умов вони містили, зокрема, такі положення (пункти):

За змістом п. 3.1.1.74. Умов банк надає послугу гарантованих платежів для виконання грошових зобов`язань за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом і банком. Послуга надається у вигляді виконання банком заявок на договірне списання коштів (далі - «гарантований платіж» або «заявка «), згідно якої клієнт - платник доручає банку зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами. Дата виконання гарантованого платежу може бути змінена відправником при отриманні згоди на її зміну від одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет- клієнт- банк «Приват24»). Гарантований платіж може бути відкликаний (відмінений) платником виключно при отриманні згоди на її відгук (скасування) від одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет- клієнт-банк «Приват24») .

У разі необхідності отримання отримувачем послуги, платник за допомогою системи дистанційного обслуговування інтернет- клієнт- банк «Приват24» подає в банк заявку на договірне списання коштів за встановленою формою, обов`язковими реквізитами якої є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарському договорі, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта/кредитних/змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу. Створені в Приват24 заявки в обов`язковому порядку підписуються ключами електронних підписів посадових осіб клієнтів - платників (п. 3.1.1.75. Умов).

Після отримання Банком за допомогою системи дистанційного обслуговування заявки, банк розглядає його на предмет надання або відмови в наданні послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або не кредитоспроможності платника (п. 3.1.1.76. Умов).

Пунктом 3.1.1.77.2. Умов передбачено, що якщо надання послуги здійснюється за рахунок кредитних коштів, Банк надає платникові кредит в розмірі, передбаченому в заявці (в межах встановленого ліміту) шляхом зарахування їх на рахунок 3648. Порядок надання банком кредиту та його порядок погашення платником здійснюється згідно п. 3.2.2 Умов.

Відповідно до п. 3.2.2.1. Умов банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені в заявці на договірне списання коштів, в обмін на зобов`язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим договором строки. Відновлювана кредитна лінія надається банком для виконання клієнтом платежів за заявками на договірне списання з датою виконання в майбутньому за господарськими договорами, яка не перевищує терміну повернення кредиту, та може бути змінена позичальником за згодою одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк 'Приват24»), шляхом перерахування банком кредитних коштів на рахунок 3648, з подальшим перерахуванням в дату виконання на поточний рахунок одержувачів, що вказані в заявці. Після видачі кредиту, подані позичальником банку заявки можуть бути відкликані позичальником виключно при отриманні згоди на її відкликання від одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк «Приват24»).

Пунктом 3.2.2.2. Умов визначено, що термін повернення кредиту зазначений в заявці. Згідно із ст. 212, 651 ЦК України у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови цих умов, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту письмове повідомлення із зазначенням дати повернення кредиту. У разі не погашення клієнтом заборгованості за цими зами у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, кінцевим терміном повернення кредиту є дата, зазначена в заявці про платіж.

Під датою виконання платежу сторони узгодили дату зарахування кредитних коштів на очний рахунок одержувача, зазначеного в заявці клієнта. Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці, у термі до 30 днів з дати виконання заявки.

За користування кредитом в період з дати ініціювання клієнтом заявки до дати виконання заявки клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 4% річних (але не менше 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного в черговій заявці клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується клієнтом в дату надання в банк чергової заявки.

У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 року клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 року - відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості, 64% річних від суми заборгованості за заявками, ініційованим з 01.02.2016 року, та 24% річних від суми заборгованості починаючи з 01.11.2017р (незалежно від дати ініціювання заявки).

У разі не погашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості, а починаючи з 01.02.2016 року - 64% річних від суми простроченою заборгованістю за заявками ініційованим з 01.02.2016 року, та 48% річних від суми простроченої заборгованості в разі виникнення простроченої заборгованості після 01.11.2017 року.

У випадку зміни вартості кредитних ресурсів на ринку грошових ресурсів, зміни облікової ставки НБУ, зміни курсу гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатору іноземних валют понад на 5 та більше процентів, сторони на дату закладання цього договору узгодили про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом. При цьому, таке збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом не повинно перевищувати подвійного розміру процентної ставки, зазначеної в цьому пункті.

Інформацію про розмір узгодженої зміненої процентної ставки за користування кредитом банк розміщує для клієнта одним з таких способів: в письмовій формі, через встановлені засоби електронного зв`язку банку та клієнта - системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк «Приват24», смс-повідомлення на останні відомі банку номери телефонів, наданих банку при ідентифікації та актуалізації відомостей про клієнта, або іншими засобами. Узгоджений змінений розмір процентів за користування кредитом є чинним з моменту розміщення його способом, зазначеним в цьому пункті, якщо інша дата не визначена в інформації про зміну розміру процентів.

Вказаний у пункті 3.2.2.2. строк може бути змінений згідно умов Договору.

У разі, якщо в дату виконання заявки або після неї, у клієнта на поточному рахунку недостатньо власних коштів - клієнт доручає банку в односторонньому порядку проводити списання коштів на погашення заборгованості як за рахунок власних коштів клієнта, що надходять на всі поточні рахунки, відкриті в банку, так і за рахунок невикористаних коштів по «кредитному ліміту на поточному рахунку», правовідносини за яким регулюються розділом 3.2.1. Умов.

Інші істотні умови кредитування наведено в заявці.

Відповідно до п. 3.2.2.5.2. Умов банк зобов`язується надати шляхом перерахування кредитних коштів на підставі виставлених клієнтом заявок, на цілі, відмінні від сплати страхових та/або інших платежів, у межах сум, обумовленої в заяві, а також за умови виконання клієнтом зобов`язань передбачених пунктами 3.2.2.6.1., 3.2.2.6.12. цього договору.

Зобов`язання з видачі кредиту або його частини згідно з умовами цього договору виникають у банка зі дня надання клієнтом заявок в межах зазначених у них сум у порядку, передбаченому п. 3.2.2.8.2. та з урахуванням п. 3.2.2.1. цього договору.

19.12.2014 року Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» як кредитор та ОСОБА_1 як поручитель уклали між собою договір поруки №POR1418992866322, предметом якого відповідно до його п. 1.1 є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Союз Агрохімтранс» як боржником зобов`язань за угодами приєднання до:

1.1.1. Розділу 3.2.1 «Кредитний ліміт» Умов та правил надання банківських послуг (далі - Угода1) щодо сплати:

а) процентної ставки за користуванням кредитом:

- за період користування згідно з п. 3.2.1.4.1.1 «Угоди 1» - 0 % річних;

- за період користування згідно з п. 3.2.1.4.1.2 «Угоди 1» - 36 % річних;

- за період користування згідно з п. 3.2.1.4.1.3 «Угоди 1» - 56 % річних;

б) комісійної винагороди згідно з п. 3.2.1.1.17 «Угоди 1» в розмірі 3 % від суми перерахувань:

в) винагороди за використання ліміту відповідно до п. 3.2.1.4.4. «Угоди 1» в сумі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць;

г) кредиту в розмірі 50000,00 грн.

Якщо під час виконання Угоди 1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором, збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. Поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Згідно з пунктом 1.2 договору поруки від 19.12.2014 №POR1418992866322 поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань, зокрема за «Угодою 1», в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

У пункті 1.3 договору поруки від 19.12.2014 №POR1418992866322 його сторони вказали, що Поручитель з умовами Угоди 1 ознайомлений.

Відповідно до пункту 2.1.2 договору поруки від 19.12.2014 №POR1418992866322 поруки, у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого пунктом 1.1. цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов`язання(нь). Направлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов`язань за Угодою 1, незалежно від факту направлення чи ненаправлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Згідно з пунктом 4.1 договору поруки від 19.12.2014 №POR1418992866322 його сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за «Угодою 1 цей договір припиняє свою дію.

На виконання договору від 19.05.2014 Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» відкрило Товариству з обмеженою відповідальністю «Союз Агрохімтранс» поточний рахунок № НОМЕР_1 .

Як було зазначено вище, Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» в обґрунтування первісного позову посилається на неналежне виконання відповідачами зобов`язань за кредитним договором від 19.05.2014 та договором поруки від 19.12.2014 щодо повернення позивачу кредитних коштів та сплати процентів за користування ними.

Суд наголошує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз Агрохімтранс» протягом періоду з 10.06.2016 по 05.11.2021 користувалося встановленим йому Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» на поточному рахунку № НОМЕР_1 кредитним лімітом.

При цьому, контррозрахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз Агрохімтранс» зроблений ним у відповідності з вимогами Умов в редакції, чинній на день укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз Агрохімтранс» і Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» договору банківського обслуговування від 19.05.2014, тобто зроблений правильно.

Щодо заявленого зустрічного позову судова колегія зазначає наступне.

В обґрунтування поданого зустрічного позову про визнання недійсним договору поруки від 19.12.2014 №POR1418992866322 Тяглий Максим Валентинович вказав на те, що спірний договір укладений з порушенням чинного законодавства, а тому має бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 1055 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом частин 1-3 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з ч. 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини 2 статті 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Отже, заяви про приєднання до Умов від 19.05.2014, а також самі Умови і Тарифи банку, розміщені в мережі Інтернет на сайті www.pb.ua, в їх сукупності визначають істотні умови договору банківського обслуговування та підтверджують факт його укладення між Акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз Агрохімтранс» (далі також - договір від 19.05.2014).

Факт укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз Агрохімтранс» і Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» договору банківського обслуговування від 19.05.2014 підтверджується банківською випискою з поточного рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз Агрохімтранс» № НОМЕР_1 , відповідно до якої останнє користувалося кредитним коштами.

При цьому, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз Агрохімтранс» і Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» договір банківського обслуговування від 19.05.2014 є договором приєднання і був укладений шляхом подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз Агрохімтранс» Акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» заяв про приєднання до Умов.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

За загальним правилом, передбаченим частиною 1 статті 1072 Цивільного кодексу України та частиною 22.9 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» банк повинен виконати розпорядження клієнта виключно в межах залишку грошей на рахунку платника.

Відповідно до частини 1 статті 1069 Цивільного кодексу України якщо відповідно до договору банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

З наведених положень вбачається, що норми чинного законодавства надають сторонам договору банківського рахунку можливість передбачити в ньому положення про надання банком кредиту, який надається понад залишок грошових коштів на поточному рахунку клієнта в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунка, що має місце у спірних правовідносинах, які склались між сторонами у справі з приводу виконання укладеного між ними договору банківського обслуговування від 19.05.2014, а таке кредитування рахунка клієнта надає останньому можливість здійснювати платежі за умови відсутності або недостатність грошових коштів на його рахунку.

Отже, за своєю правовою природою укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз Агрохімтранс» і Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» договору банківського обслуговування від 19.05.2014 є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору.

Водночас, уклавши договір банківського обслуговування від 19.05.2014, його сторони в частині умов, які стосуються кредитного договору, досягли згоди з усіх його істотних умов, викладених в Умовах в редакції, чинній на день укладення цього договору.

Як було зазначено вище, 19.12.2014 Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» як кредитор та ОСОБА_1 як поручитель уклали між собою договір поруки №POR1418992866322.

Приписами статті 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема порукою.

Відповідно до частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За змістом статті 559 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на день укладення договору від 19.05.2014) порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

У наразі чинній редакції статті 559 Цивільного кодексу України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов`язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу. Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання. Ліквідація боржника - юридичної особи не припиняє поруку, якщо до дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення боржника - юридичної особи кредитор звернувся до суду з позовом до поручителя у зв`язку з порушенням таким боржником зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до укладеного між Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» як кредитором і ОСОБА_1 як поручителем договором поруки від 19.12.2014 №POR1418992866322 поручитель поручився за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз Агрохімтранс» зобов`язань за угодами приєднання до Умов, без визначення конкретних ідентифікаційних ознак таких угод.

Водночас, суд звертає увагу, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз Агрохімтранс» від 19.05.2014 про приєднання до Умов і договір поруки від 19.12.2014 №POR1418992866322 як поручитель підписувалися однією і тією ж особою - ОСОБА_1 , що відповідно свідчить про те, що останньому було відомі зобов`язання, за які він поручався, зміст яких визначений Умовами в редакції, чинній на день подання вказаних заяв.

На момент ухвалення судом першої інстанції рішення зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз Агрохімтранс», забезпечене порукою за договором поруки від 19.12.2014 №POR1418992866322, не припинилось.

Разом з цим, ОСОБА_1 відповідно до п. 1.1.1 договору поруки від 19.12.2014 №POR1418992866322 надав свою згоду на збільшення без додаткового узгодження з ним зобов`язань, що забезпечуються порукою, і відповідно й на збільшення відповідальності поручителя за їх виконання.

Вказане свідчить про те, що підстави для припинення поруки за договором поруки від 19.12.2014 №POR1418992866322, передбачені частиною 1 статті 559 Цивільного кодексу України - відсутні, оскільки забезпечене порукою зобов`язання не припинилось.

Також підстави, встановлені частиною 4 статті 559 Цивільного кодексу України для припинення поруки також відсутні, оскільки передбачений пунктом 4.1 договором поруки від 19.12.2014 №POR1418992866322 п`ятнадцятирічний строк поруки наразі не закінчився.

Водночас, суд звертає увагу, що решта підстав, передбачених частиною 4 статті 559 Цивільного кодексу України для припинення поруки, застосовуються лише у разі не встановлення строку поруки, який у даному випадку був встановлений.

З викладеного вбачається відсутність підстав для задоволення зустрічного позову про визнання недійсним договору поруки від 19.12.2014 №POR1418992866322, що у свою чергу з огляду на обґрунтованість первісних позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» щодо солідарного стягнення з відповідачів 308044,10 грн. заборгованості за договором банківського обслуговування від 19.05.2014 у зв`язку з неналежним виконанням відповідачами зобов`язань за кредитним договором від 19.05.2014 та договором поруки від 19.12.2014 щодо повернення позивачу кредитних коштів та сплати процентів за користування ними - свідчить про наявність підстав для задоволення первісного позову.

Судом також враховано, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач - 2 звертався із заявою про застосування строків позовної давності, на неврахування якої судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення вказує скаржник в апеляційній скарзі.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

За змістом статті 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

У пункті 3.2.2.10.7 Умов сторони узгодили, що терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором становлять 15 років.

Частинами 3-5 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Отже, з викладеного вбачається, що у даному випадку відсутні підстави для застосування наслідків спливу позовної давності, оскільки сторонами в п. 3.2.2.10.7 Умов узгоджено позовну давності тривалістю 15 років, а тому і підстави для задоволення відповідної заяви ОСОБА_1 відсутні.

Також судова колегія зауважує, що доводи апелянта про залишення судом першої інстанції поза увагою його заяви про застосування строків позовної давності не відповідають дійсності.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що зустрічний позов задоволенню не підлягає, а первісний позов підлягає задоволенню та солідарному стягнення з відповідачів на користь позивача 308044,10 грн. заборгованості за кредитом.

Апеляційний господарський суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи учасників справи, дійшов висновку, що судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне та вмотивоване рішення на підставі належних та допустимих доказів, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

Таким чином, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2021 у справі №925/1538/20.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2021 у справі №925/1538/20 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, наведені в оскаржуваному рішенні.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2021 у справі №925/1538/20 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2021 у справі №925/1538/20 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 925/1538/20 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 02.05.2022.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді А.І. Тищенко

Б.М. Грек