Рішення

від 09.05.2022 по справі 910/1080/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.05.2022Справа № 910/1080/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

позовної заявиПриватного виробничо-налагоджувального підприємства "Нікоінтерм"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Ідеалінвестбуд"

простягнення 320 693,40 грн,

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2022 року Приватне виробничо-налагоджувальне підприємство "Нікоінтерм" (далі позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Ідеалінвестбуд" (далі відповідач) про стягнення 320 693,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати виконаних позивачем будівельних робіт за договором підряду № 03/02-21 від 03.02.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2022 відкрито провадження у справі № 910/1080/22 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд зазначає, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України № 2212-IX від 21.04.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

За змістом статей 10, 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» , у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження, зокрема, судів. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а суди повинні забезпечувати безпеку учасників судового провадження, запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист та визначених законом процесуальних прав в умовах воєнного стану, коли реалізація учасниками справи своїх прав і обов`язків є суттєво ускладненою.

Рада суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, зокрема, вказала по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя.

Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Так, ухвала суду від 27.01.2022 була отримана позивачем 07.02.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01054 74791250.

Відповідачу копія вказаної ухвали суду направлена на адресу, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з рекомендованим повідомленням за № 01054 74791269, проте була повернута до суду з довідкою відділення поштового зв`язку, в якій причиною невручення вказаного поштового відправлення зазначено «адресат відсутній за вказаною адресою/вибули».

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, заперечень проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні до суду не надходило.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

03.02.2021 між ТОВ "Нікоінтерм" (підрядник) та ТОВ "Будівельна фірма Ідеалінвестбуд" (замовник) був укладений договір № 03/02-21 (далі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору підрядник зобов`язується за завданням замовника на свій ризик власними силами і засобами та з власних матеріалів виконати роботи по об`єкту «Капітальний ремонт нежитлової будівлі (корпус № 1, літера «А») за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 14, що здійснюється в 2021 році» і передати їх результати замовнику у встановлений вказаним договором строк, а замовник зобов`язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), здійснювати прийняття виконаних підрядником робіт та проводити оплату зазначених робіт відповідно до умов договору.

Згідно з п. 2.1 договору ціна договору є твердою та визначається як сукупність виконаних за договором робіт та включає в себе вартість матеріалів підрядника та вартість монтажних робіт, що затверджується сторонами і є додатком до вказаного договору (додаток № 1).

Пунктом 2.2 договору, сторонами погоджено, що попередня ціна договору відповідно до договірної ціни, що є невід`ємною частиною договору, складає 320 693,40 грн, у т.ч. ПДВ 53 448,90 грн.

Відповідно до п. 2.7 договору підставою для здійснення розрахунків є підписані та скріплені печатками сторін акти виконаних робіт (за формою КБ-2В) та довідка (за формою КБ-3), що складаються підрядником і подаються для підписання замовнику протягом 3 (трьох) календарних днів з дня закінчення виконання робіт. Замовник сплачує підряднику ціну договору протягом 3 банківських днів з дати з дати підписання сторонами акту виконаних робіт. В разі, якщо замовник не підписує акт виконаних робіт протягом 5 днів після його надання підрядником та не надає вмотивованих зауважень та заперечень, такий акт вважається підписаним без зауважень.

Згідно з п. 3.3.4 договору замовник протягом 5 робочих днів після отримання документів про виконання договору зобов`язаний: прийняти виконані належним чином роботи, підписати акт приймання виконаних робіт (за формою КБ-2В), довідку (за формою КБ-3) та акти прихованих робіт і повернути підряднику один примірник підписаних документів; негайно надати підряднику мотивовану письмову відмову в прийнятті робіт і підписанні акту приймання виконаних робіт, довідки (за формами КБ-2В, КБ-3) та актів прихованих робіт з зазначенням виявлених недоробок.

Відповідно до п. 10.1 договору останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.05.2021, а в частині виконання сторонами своїх зобов`язань, передбачених договором, - до їх повного виконання.

Між сторонами додатком до вказаного договору погоджено договірну ціну в розмірі 320 693,40 грн.

Судом встановлено, що відповідно до довідки від 28.12.2021 про вартість виконаних будівельних робіт за травень-грудень 2021 року (КБ-3), акту від 28.12.2021 приймання виконаних робіт за травень-грудень 2021 року (КБ-2В), а також акту вартості устаткування від 28.12.2021 позивачем виконані роботи на загальну суму 320 693,40 грн.

Вказані документи підписані позивачем та в них вказано, що замовник від підпису відмовився, вказані документи направлялись позивачем відповідачу для підписання 30.12.2021 відповідно до листа № 97 від 28.12.2021, що підтверджується описом вкладення від 30.12.2021 та накладною про поштове відправлення за № 5400308308819.

Також позивач 11.01.2022 звертався до відповідача з претензією № 1 від 10.01.2022, в якій вимагав проведення розрахунків за виконанні ним роботи протягом 7 днів з дня отримання претензії.

Проте, як вказується позивачем, виконані ним роботи лишились неоплаченими відповідачем, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 318 Господарського кодексу України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як передбачено ч.ч. 2, 4 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Згідно з ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.1.2 договору сторонами погоджено, що роботи, які передбачені умовами договору мають бути закінчені та передані замовнику у строк до 31.03.2021 та такий строк є кінцевим й не підлягає перегляду та продовженню, крім випадків, передбачених договором.

Водночас, строк дії вказаного договору сторонами погоджено до 31.05.2021, а в частині виконання сторонами своїх зобов`язань, передбачених договором до їх повного виконання.

Під час розгляду справи сторонами не надано доказів того, що дія укладеного між ними договору була припинена або відповідач відмовився від укладеного договору.

За вказаних обставин, враховуючи, що позивачем виконувались взяті на себе зобов`язання щодо виконання робіт, передбачених договором, суд дійшов висновку про те, що договір станом на момент надіслання позивачем відповідачу документів, а саме акту за формою КБ-2В та довідки (за формою КБ-3), був чинним.

Відповідачем не наведено мотивів відмови від підписання документів, надісланих йому позивачем для підписання, а також не надано документів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем в повному обсязі або спростовували доводи останнього.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 320 693,40 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у вказаному розмірі.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, в позовній заяві позивачем в попередньому орієнтованому розрахунку суми судових витрат зазначено про понесення витрат на правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

При цьому згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, з укладеного між позивачем (замовник) та адвокатом Максименко С.В. (адвокат) договору від 12.07.2021 вбачається, що розмір оплати праці адвоката, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатках до вказаного договору (п. 4.1 договору).

20.01.2022 між адвокатом Максименко С.В. та позивачем підписано додаток № 2, згідно якого вартість наданих послуг складає 5 000,00 грн, а також вказано, що такий додаток є актом виконаних робіт.

Проте, в такому додатку не визначається умови та порядок розрахунків.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача про покладення витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн на відповідача правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносин викладено в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 по справі № 922/445/19

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Ідеалінвестбуд" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код 42659230) на користь Приватного виробничо-налагоджувального підприємства "Нікоінтерм" (54003, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, буд. 129-А, кв. 1, код 32508277) основний борг у розмірі 320 693,40 грн (триста двадцять тисяч шістсот дев`яносто три грн 40 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 810,40 грн (чотири тисячі вісімсот десять грн 40 коп.), 5 000,00 грн (п`ять тисяч грн 00 коп.) витрат на оплату витрат на правничу допомогу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 10.05.2022.

СуддяО.Г. Удалова