Рішення

від 09.05.2022 по справі 910/139/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.05.2022Справа № 910/139/22

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінта-груп" (вулиця Січових Стрільців, будинок 37-41, місто Київ, 04053) доТовариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-промислова компанія "Альтеко" (вулиця Княжий Затон, будинок 2/30, офіс 640, місто Київ, 02055)простягнення 287 950 грн 69 коп.Представники сторін:не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

04.01.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінта-груп" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-промислова компанія "Альтеко" про стягнення 287 950 грн 69 коп. заборгованості за договором про надання послуг технічного обслуговування дорожніх транспортних засобів та виконання авторемонтних робіт від 14.09.2020 № ТЦАЛ14/09/2020, в тому числі: 272 976 грн 26 коп. основної заборгованості, 10 220 грн 60 коп. інфляційних втрат та 4 753 грн 83 коп. 3 % річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору про надання послуг технічного обслуговування дорожніх транспортних засобів та виконання авторемонтних робіт від 14.09.2020 № ТЦАЛ14/09/2020 щодо оплати наданих послуг, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 272 976 грн 26 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань позивачем нараховано 10 220 грн 60 коп. інфляційних втрат та 4 753 грн 83 коп. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 відкрито провадження у справі № 910/139/22 та прийнято позовну заяву до розгляду, справу визнано малозначною розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

21.02.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив та заява із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження.

Відповідно до частин 1-4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Розгляднувши заяву відповідача, суд залишає її без розгляду, оскільки ухвалою від 20.01.2022 дану справу визнано малозначною на підставі частини п`ятої статті 12 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

14.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінта-груп" (позивач у справі, виконавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортно-промислова компанія "Альтеко" (відповідач у справі , замовник за договором) укладено договір №ТЦАЛ14/09/2020 про надання послуг технічного обслуговування дорожніх транспортних засобів та виконання авторемонтних робіт (далі - договір), відповідно до умов якого виконавець зобов`язується за завданням замовника надавати послуги по технічному обслуговуванню ДТЗ та виконувати авторемонтні роботи, пов`язані з технічним обслуговуванням та ремонтом ДТЗ, які належать замовникові, зі свого матеріалу або матеріалу замовника, а замовник зобов`язується оплачувати надані послуги та виконані роботи в порядку, розмірі та строки, передбачені договором (п. 1.1 договору).

Замовник зобов`язується здійснювати розрахунки з виконавцем відповідно до виставлених рахунків протяго 21 календарного дня з моменту закінчення надання послуг/виконання робіт та підписання сторонами акту виконаних робіт (наданих послуг). Повідомлення про закінчення надання послуг/виконання робіт та виставлення рахунку здійснюється виконавцем по телефону або факсу або електронною поштою (п. 2.4 договору).

Роботи за договором вважаються виконаними, а послуги наданими належним чином після підписання сторонами акту виконаних робіт (наданих послуг). Ненадання замовником підписаних актів або мотивованої відмови від підписання протягом п`яти днів означає, що акти повністю прийняті і підлягають повній оплаті. Зобов`язання замовника з оплати вважаються виконаними після надходження всіх сум, зазначених у підписаному сторонами замовленні-наряді згідно виставлених рахунків (п. 3.7 договору).

Виконавець зобов`язаний виставляти рахунок замовникові на підставі замовлення-наряду не пізніше 1 робочого дня з моменту закінчення надання послуг та/або виконання робітй підписання акту виконаних робіт (наданих послуг) (п. 4.1.2 договору).

Замовник зобов`язаний здійснювати оплату наданих послуг та виконаних робіт в порядку, розмірі та у строки, передбачені розділом 2 договору та замовленням-нарядом (п. 4.3.6 договору).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Позивачем та відповідачем були складені та підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) згідно договору №ТЦАЛ14/09/2020 від 14.09.2020 №ТС2100319 від 11.03.2021 на суму 103 128 грн 98 коп., №ТС2100449 від 14.05.2021 на суму 285 940 грн 00 коп., №ТС2101450 від 28.06.2021 на суму 76 638 грн 00 коп. Крім того, позивачем та відповідачем були складені та підписані видаткові накладні на використані матеріали №ТС2100074 від 15.01.2021 на суму 898 грн 00 коп., №ТС2100756 від 30.03.2021 на суму 600 грн. 00 коп., №ТС2101219 від 20.05.2021 на суму 1 294 грн. 87 коп., №ТС2101220 від 20.05.2021 на суму 2 138 грн. 00 коп., №ТС2101224 від 21.05.2021 на суму 718 грн. 00 коп., №ТС2101240 від 24.05.2021 на суму 1 620 грн. 41 коп. Копії вказаних документів долучені до матеріалів справи.

Позивач вказує, що відповідач частково розрахувався з а надані послуги на суму 200 000 грн 00 коп., на підтвердження чого надає банківську виписку від 29.07.2021.

Враховуючи вищевикладені обставини та з огляду на умови договору за відсутності претензій відповідача з приводу отриманих послуг, заперечень щодо результатів наданих послуг та відмов від підписання актів наданих послуг, суд приходить до висновку те, що вказані в цих актах послуги є такими, що позивачем надані в повному обсязі та відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов укладеного сторонами договору №ТЦАЛ14/09/2020 від 14.09.2020 та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повної оплати наданих позивачем послуг, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 272 976 грн 26 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів оплати наданих послуг та використаних матеріалів на суму 272 976 грн 26 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення основної заборгованості підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з оплати вартості послуг за договором №ТЦАЛ14/09/2020 від 14.09.2020 та факту наявності заборгованості за отримані послуги та використані матеріали у розмірі 272 976 грн 26 коп., вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 10 220 грн 60 коп. інфляційних втрат та 4 753 грн 83 коп. 3 % річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна правова позиція щодо застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 та постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 905/587/18.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Відповідно до умов договору №ТЦАЛ14/09/2020 від 14.09.2020 настання обов`язку з оплати пов`язується із виставленням рахунків на підставі замовлень-нарядів. У матеріалах справи відсутні докази виконання позивачем обов`язку з виставлення рахунків відповідачу або надання повідомлення телефоном або електронною поштою, також відсутні копії замовлень-нарядів. Відтак, суд позбавлений можливості встановити початок перебігу прострочення виконання зобов`язання відповідача з оплати наданих послуг.

З огляду на вищенаведене та недоведення факту несвоєчасності виконання зобов`язання з оплати за договором №ТЦАЛ14/09/2020 від 14.09.2020, вимоги позивача про стягнення з відповідача 10 220 грн 60 коп. інфляційних втрат та 4 753 грн 83 коп. 3 % річних задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-промислова компанія "Альтеко" (вулиця Княжий Затон, будинок 2/30, офіс 640, місто Київ, 02055, ідентифікаційний код 42656486) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінта-груп" (вулиця Січових Стрільців, будинок 37-41, місто Київ, 04053, ідентифікаційний код 37729515) 272 976 (двісті сімдесят дві тисячі дев`ятсот сімдесят шість) грн 26 коп. основної заборгованості та судовий збір у розмірі 4 094 (чотири тисячі дев`яносто чотири) грн 64 коп.

3. У задоволенні вимог про стягнення 10 220 грн 60 коп. інфляційних втрат та 4 753 грн 83 коп. 3 % річних відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Плотницька