Рішення

від 25.04.2022 по справі 914/4122/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2022 Справа № 914/4122/21

За позовом: Жовківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

Позивача: Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Ігнітус, м.Дубляни, Львівська область

про: розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості

Суддя У.І. Ділай

Секретар В.Д.Андрусик

За участі представників:

Від прокуратури: С.С.Максимовська - прокурор

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2021, справу №914/4487/21 розподілено судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 05.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27.01.2022.

Ухвалою від 27.01.2022 підготовче засідання відкладено на 10.02.2022.

Ухвалою від 10.02.2022 продовжено строк розгляду підготовчого провадження у справі та підготовче засідання відкладено на 17.03.2022.

Ухвалою від 17.03.2022 підготовче засідання відкладено на 05.04.2022.

Ухвалою від 05.04.2022 призначено справу до судового розгляду по суті на 26.04.2022.

Представник прокуратури в судовому засіданні 26.04.2022 підтримав позов, з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

Позивач в судове засідання 26.04.2022 явку повноважного представника не забезпечив, однак направив лист, в якому зазначено, що заборгованість за цим спором відповідачем не оплачена.

У судове засідання 26.04.2022 відповідач повторно явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Про розгляд справи відповідач належним чином повідомлений на адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач протягом розгляду справи не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Також суд зазначає, що участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком учасників справи.

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв`язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

29.05.2019 між Львівською обласною державною адміністрацією, в особі Кам`янка-Бузької районної державної адміністрації (орендодавець) та ТзОВ «Ігнітус» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п.1.1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств (КПЦПЗ 11.03), яка розташована на території Дідилівської сільської ради (після адміністративно-територіальної реформи на території Новояричівської селищної ради) за межами населеного пункту. Кадастровий номер 4622182300:05:000:0004.

Згідно з п. 3.1 Договору, такий укладено на строк 10 років.

Відповідно до п. 6.1. Договору земельна ділянка вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди та при наявності акту приймання -передачі земельної ділянки.

29.05.2019 між сторонами складено акт приймання-передачі земельної ділянки.

Вказаний договір оренди зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.06.2019, про що внесено запис про інше речове право за номером 31945774.

Інші відомості про спірну земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.

Згідно з п. 4.1. Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і становить 139481,42 грн на рік, або 11623,45 грн на місяць.

Відповідно до п. 4.3. Договору орендна плата вноситься орендарем щомісячно до 20 числа наступного місяця за звітним. Зміна банківських реквізитів отримувача орендної плати може змінюватись в односторонньому порядку і не потребує внесення змін до цього договору.

Пунктом 9.1. Договору передбачено право Орендодавця вимагати від Орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з п. 9.2. Орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату відповідно до умов договору.

Відповідно до 12.3 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом.

Згідно з п. 12.4 Договору підставою припинення договору шляхом розірвання в односторонньому порядку з ініціативи орендодавця може бути несплата орендарем орендної плати протягом 3-х місяців або самовільна зміна функцій використання земельної ділянки.

На підставі рішення Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області від 24.09.2021 № 1945 було зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4622182300:05:000:0004, площею 2,0522 га, за адресою с. Дідилів Львівського району Львівської області.

Згідно з повідомленням Новояричівської селищної ради від 03.12.2021 на запит місцевої прокуратури від 26.11.2021, з січня по листопад 2021 року відповідач не сплачував орендної плати за спірним договором, відтак утворилась заборгованість в розмірі 127857,97 грн.

За повідомленням ГУ ДПС у Львівській області від 03.12.2021, наданим на запит місцевої прокуратури від 26.11.2021, відповідач не сплачував орендної плати за спірну земельну ділянку.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 року № 624-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Львівської області» територія Дідилівської сільської ради увійшла до території Новояричівської селищної ради.

Зі змісту листів Новояричівської селищної ради від 11.11.2021 №1693, від 03.12.2021 №1787 від 21.12.2021 №1885 жодні заходи, спрямовані на захист інтересів держави, позивачем не вживались у зв`язку із відсутністю коштів на сплату судового збору. Для погашення боргу селищною радою лише відправлялося повідомлення про необхідність сплати заборгованості.

Спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих зобов`язань. Відтак, прокуратура подала позов до відповідача про стягнення 127857,97 грн заборгованості та розірвання договору оренди землі від 29.05.2019.

В обґрунтуванні наявності підстав для представництва та необхідність захисту інтересів держави прокуратура зазначила, що орендодавець, як сторона договору, незважаючи на очевидний характер порушень з боку відповідача, володіючи інформацією про допущені порушення, не вживав жодних заходів на припинення його права користування земельною ділянкою. Здійснюючи моніторинг судових рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень встановлено відсутність будь-яких рішень суду за позовними заявами позивача до ТзОВ «Ігнітус» щодо спірної ділянки, що вказує на невжиття заходів позивачем до відповідача, спрямованих на розірвання договору та стягнення заборгованості за договором за наявності для цього підстав.

Разом з тим, згідно із листом Новояричівської селищної ради Львівської області від 11.11.2021, скерованого до місцевої прокуратури, орган місцевого самоврядування просить вжити заходів цивільно-правового характеру до стягнення заборгованості з ТзОВ «Ігнітус», покликаючись на відсутність у бюджеті ради коштів на сплату судового збору.

Відповідач проти позову не заперечив.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Щодо права прокуратури на звернення до суду з даним позовом, суд враховує наступне.

Як встановлено судом та не заперечено сторонами Новояричівською селищною радою Львівської області, за наявності підстав, не вжито заходів щодо захисту інтересів держави з метою надходження коштів до місцевого бюджету.

Відповідно до частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Підставою для звернення з даним позовом до суду прокурором вказано те, що наслідком несплати коштів є ненадходження коштів до місцевого бюджету України, що, на думку прокуратури, суттєво порушує інтереси держави, а тому є підставою для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави в особі Новояричівської селищної ради Львівської області.

При цьому, судом встановлено, що до моменту звернення прокурора з даним позовом до господарського суду, а також після подання прокурором позову, Новояричівська селищна рада Львівської області не зверталася до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь органу місцевого самоврядування заборгованості та розірвання договору оренди спірної земельної ділянки.

Таким чином, дії позивача: Новояричівської селищної ради Львівської області свідчать саме про пасивність поведінки останнього, який, розуміючи порушення інтересів держави та маючи відповідні повноваження для їх захисту, за відповідним захистом не звертався.

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

У справі, що розглядається, прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" несплатою коштів відповідачем та ненадходженням коштів до Державного бюджету України.

Водночас пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Оцінюючи підстави для звернення прокурора з даним позовом, судом проаналізовано поведінку органу місцевого самоврядування, у повноваження якого володіння, ефективне користування і розпорядження на свій розсуд і в своїх інтересах належним майном. Про порушення умов договору оренди орендодавець - сільська рада знала, ще до того, як орган прокуратури звертався з запитами та листами для встановлення підстав для представництва, оскільки не отримувала орендної плати, починаючи з січня 2021 року. Новояричівській селищній раді Львівської області було відомо про несплату орендної плати.

Отже, протягом досить тривалого часу (розумного строку) Новояричівська селищна рада Львівської області знала про порушення її прав та не зверталася до суду за захистом таких, що є підставою вважати що рада не здійснила захисту інтересів держави.

За таких обставин, господарський суд приходить до висновку, що в даному випадку прокурор правомірно звернувся до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування та належним чином обґрунтував порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та неналежного здійснення такого захисту позивачем.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, Новояричівська селищна рада Львівської області (Львівська обласна державна адміністрація, в особі Кам`янка-Бузької районної державної адміністрації) та відповідач уклали договір оренди землі від 29.05.2019, у зв`язку з чим набули взаємних прав і обов`язків.

У частині 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується із частиною 1 статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати (частина 1 статті 24 Закону України "Про оренду землі").

За змістом статті 25 зазначеного Закону орендар земельної ділянки зобов`язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п`ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.

Згідно із частинами 3, 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

У частині 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Разом із тим за змістом частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що під час вирішення судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 ЦК України.

Аналогічну правову позицію, щодо застосування положень частини 2 статті 651 ЦК України під час вирішення судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, викладено Верховним Судом України у постанові від 11.10.2017 у справі № 6-1449цс17 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

З урахуванням викладених вище норм законодавства, у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки, дана обставина може бути підставою для розірвання такого договору.

При цьому сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому (після звернення з позовом про розірвання договору), оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 925/549/17, від 22.10.2019 у справі № 923/826/18, від 10.02.2021 у справі 923/1001/19 та від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19.

Господарським судом Львівської області під час розгляду справи встановлено, що згідно інформації Новояричівської селищної ради Львівської області орендна плата за період з січня по листопад 2021 року за спірним договором від ТзОВ «Ігнітус» до місцевого бюджету Новояричівської селищної ради Львівської області не надходила.

Відповідно до даних ГУ ДПС у Львівській області за період з січня по листопад 2021 року відповідач не сплачував орендної плати за спірну земельну ділянку.

З огляду на викладене, вищезазначені вимоги чинного законодавства та умови укладеного договору, які регулюють правовідносини між сторонами у справі, та несплату орендарем орендної плати за користування земельною ділянкою протягом січня-листопада 2021 року, господарський суд доходить висновку про доведеність факту систематичного порушення орендарем умов спірного договору оренди земельної ділянки щодо повного та своєчасного внесення орендних платежів, а також те, що неотримання орендодавцем орендної плати протягом 11 місяців безумовно свідчить, що орендодавець значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні спірного договору.

Відповідач проти наявності заборгованості по сплаті орендних платежів у розмірі 127584,97грн не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Відповідно до положень ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що прокуратурою та позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати заборгованості у розмірі 127584,97грн.

Таким чином, господарський суд вважає, що сам факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки в частині внесення орендних платежів, з огляду на положення чинного законодавства та умов пунктів 12.3,12.4 спірного договору, є підставою для розірвання договору.

Судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись статтями 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ігнітус» (80381, Львівська область, Львівський район, м. Дубляни, вул. Зелена, 8, кв. 3, ідентифікаційний код 39893207) на користь Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області (80465, Львівська область, Львівський район, смт Новий Яричів, пл. Єдності 22, ідентифікаційний код 04374137) 127584,97грн основного боргу.

3.Розірвати Договір оренди землі від 29.05.2021, укладений між Львівською обласною державною адміністрацією (м. Львів, вул. Винниченка, 18, 79008, ідентифікаційний код 00022562), в особі Кам`янка-Бузької районної державної адміністрації (м. Кам`янка-Бузька, вул. Незалежності, 27, Львівський район, Львівська область, 80400, ідентифікаційний код 04056345) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ігнітус» (80381, Львівська область, Львівський район, м. Дубляни, вул. Зелена, 8, кв. 3, ідентифікаційний код 39893207), на підставі якого в оренду передано земельну ділянку з кадастровим номером 4622182300:05:000:0004, площею 2,0522 га, яка розташована за межами населеного пункту с. Дідилів на території Новояричівської територіальної громади (до адміністративно-територіальної реформи, згідно договору оренди, на території Дідилівської сільської ради).

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ігнітус» (80381, Львівська область, Львівський район, м. Дубляни, вул. Зелена, 8, кв. 3, ідентифікаційний код 39893207) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, м.Львів, пр. Шевченка, 17/19, ідентифікаційний код 02910031) 4540,00грн судового збору.

5.Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 06.05.2022.

Суддя Ділай У.І.