Рішення

від 04.05.2022 по справі 914/3191/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2022 Справа № 914/3191/21

за позовом: Комунального підприємства Червоноградський ринок, м. Червоноград, Львівська обл.

до відповідача: Дацьків Олени Ігорівни , м. Великі Мости, Сокальський р-н, Львівська обл.

про стягнення заборгованості за договором оренди майна

Суддя Коссак С.М.

за участі секретаря Брошко І.Б.

Представники:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився;

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Комунального підприємства Червоноградський ринок, м. Червоноград, Львівська обл. до відповідача Дацьків Олени Вікторівни , м. Великі Мости, Сокальський р-н, Львівська обл. про стягнення заборгованості за договором оренди майна у сумі 13 123,1грн., з якої: 11 162,52грн. - заборгованість з орендної плати, 784,71грн. - пені, 340,54грн. - 3% річних, 835,33грн. - інфляційні втрати.

За приписами ч.6 ст.176 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Згідно Витягу з ЄДРЮО, ФОП та ГО станом на 27.10.2021 року ФОП Дацьків О.В. припинила підприємницьку діяльність за її рішенням 13.03.2020 року.

У зв`язку з тим, що відповідач - Дацьків Олена Вікторівна є фізичною особою, 27.10.2021 року Господарським судом Львівської області надіслано запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у Львівській області з метою встановлення зареєстрованого місця проживання вказаної особи.

10.11.2021 року від відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області надійшла відповідь на запит суду, у якій вказано, що за адресою - АДРЕСА_1 , Дацьків Олена Вікторівна не значиться.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 15.11.2021р. позов залишено без руху, позивачу встановлено строк для виправлення виявлених недоліків.

18.11.2021 року від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків за вх.№27472/21 відповідно до якої позивачем надано пояснення щодо вимог ухвали суду, та зазначено, що під час формування позовної заяви за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи представником позивача допущено помилку в заповнені анкетних даних відповідача, зокрема неправильно вказано по батькові відповідача " Вікторівна " замість " Ігорівна ", та подано докази надіслання її відповідачу.

Відтак, судом, виконуючи приписи ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з тим, що з"ясовано, що відповідачем є - Дацьків Олена Ігорівна , яка є фізичною особою, 19.11.2021 року Господарським судом Львівської області надіслано запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у Львівській області з метою встановлення зареєстрованого місця проживання вказаної особи.

07.12.2021 року на адресу суду від відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області надійшла відповідь на запит суду (вх.№29417/210, у якій вказано, що Дацьків Олена Ігорівна значиться за адресою - АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 13.12.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи по суті призначено на 13.01.2022 р. о 11:15 год. Ухвалою суду від 13.01.2022 року відкладено судове засідання на 10.02.2022 року на 09год. 40хв.

09.02.2022 року представником позивача подано через канцелярію суду додаткові пояснення за вх.33830/22 з документами згідно вказаного додатку.

Ухвалою суду від 10.02.2022 року відкладено судове засідання на 25.02.2022 року на 11год. 00хв., з урахуванням поданих пояснень позивачем щодо нарахування основної суми боргу.

Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року затверджено однойменний Указ Президента України. Відтак, у зв"язку з військовою агресією РФ, судове засідання 24.02.2022 року не відбулося (протокол зборів суддів №2 від 24.02.2022 року), відтак ухвалою суду від 01.03.2022 року розгляд справи призначено на 08.04.2022 року, а в подальшому на 05.05.2022 року.

05.05.2022 року представником позивача подано через канцелярію суду заяву за вх.№9326/22 про розгляд справи без його участі, у зв`язку з оголошенням у місті Львові повітряної тривоги. В судове засідання 05.05.2022 року представник позивача не з`явився. У поданих заявах 08.04.2022 року за вх.№7459/22 про розгляд справи без участі представника позивача та за вх.№9326/22 підтримує позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в повному обсязі.

В судове засідання 05.05.2022 року відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції за 12.04.2022 року. 11.01.2022 року та 29.03.2022 року на адресу суду від відповідача повернулися конверти із зазначенням причини повернення на довідці: «адресат відсутній за вказаною адресою». Ухвала суду від 10.02.2022 року про відкладення розгляду справи судом надіслана відповідачу 10.02.2022 року. Згідно відстеження Укрпошти №7901414423500: ухвала від 10.02.2022 року отримана відповідачем, відтак відповідачу відомо про розгляд справи у господарському суді Львівської області.

До суду станом на час слухання справи процесуальних документів чи відзиву від відповідача не надходило.

Ухвали суду надіслані відповідачу за адресою, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та адресою, яка вказана позивачем у позовній заяві, а саме АДРЕСА_1 , відтак відповідача - ФОП Дацьків Олену Ігорівну було належним чином повідомлено про розгляд справи.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

З урахуванням того, що розгляд справи відбувається за правилами спрощеного позовного провадження, позовні матеріали надіслано відповідачу, відповідач не повідомив суд про причини неявки в судове засідання, відтак в суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, які передбачені статтями 202, 216 ГПК України.

Таким чином, судом було вчинено всіх можливі за даних обставин дії щодо належного повідомлення відповідача про розглядуваний спір. Зважаючи на зазначене, учасники справи належним чином були повідомлені про судовий процес справи, судом неодноразово відкладався розгляд справи з метою надання можливості відповідачу подати відзив на позовну заяву чи заперечення, однак відповідач своїм правом на захист не скористався. Одночасно, суд зазначає, що провадження у справі відкрито 13.12.2021 року та справа слухалася ще до оголошення воєнного стану в Україні та неодноразово відкладався розгляд справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справи за наявними матеріалами.

Отже, неявка учасників справи (їх представників) в судове засідання 05.05.2022 року не перешкоджає розгляду справи по суті, в матеріалах справи достатньо доказів для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення. Суд дійшов висновку про прийняття рішення у справі.

Аргументи позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.12.2018 між Комунальним підприємством Червоноградський ринок (Орендодавець), в особі директора Воєводи Сергія Георгійовича, який діє на підставі Статуту, та фізичною особою-підприємцем (Орендар) Дацьків Оленою Ігорівною укладено Договір оренди торговельного місця на КП Червоноградський ринок № 974, відповідно до п. 1.1 якого передбачено, що Орендодавець надає Орендарю в оренду торговельне місце площею 4,32 м2, яке відображено на Схемі розташування торговельних місць на ринку за № 1076. Пунктами 4.1, 4.2 Договору встановлено, що розмір плати за оренду Торговельного місця, з врахуванням тарифу: 122,05 грн./м2, становить 527,26 гр. з ПДВ щомісяця починаючи з січня 2019 р. Загальний розмір оплати за цим Договором становить 527,26 грн. щомісяця.

Відповідно до п. 4.3 Договору, сума платежу, визначена пунктом 4.2 Договору, сплачується Орендарем готівкою в касу Орендодавця або безготівково на його розрахунковий рахунок до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата. Оплата цього платежу здійснюється незалежно від результатів провадження господарської діяльності Орендаря та фактичного використання ним Торговельного місця (користування додатковими послугами).

09.02.2022 року представником позивача подано через канцелярію суду додаткові пояснення за вх.33830/22 з документами згідно вказаного додатку, які судом прийняті як зменшення позовних вимог, в яких позивач надає пояснення щодо стягнення основної суми орендних платежів та просить стягнути з відповідача на користь позивача 11 074,11грн. боргу з оренди торговельного місця за мінусом 88,41грн., оскільки бухгалтерією позивача при складанні акту звірки взаєморозрахунків від 22.08.2019-02.09.2021 допущено помилку, а саме в частині нарахування за серпень 2019 року орендної плати в розмірі 88,41грн.

Відповідач зобов`язань по сплаті орендної плати у повному обсязі не виконав, відтак у нього перед позивачем виникла заборгованість оренди за період 22.08.2019 - 02.09.2021, складає 11 074,11 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 22.08.2019-02.09.2021 року, з урахуванням поданих додаткових пояснень 09.02.2022 року.

У зв`язку з простроченням орендарем грошового зобов`язання, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 784,71грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 340,54грн. та 835,33грн. інфляційних втрат. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з оренди торговельного місця у сумі 11 074,11рн., пеню у розмірі 784,71грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 340,54грн. та 835,33грн. інфляційних втрат.

Аргументи відповідача.

Вимог ухвали суду не виконав, проти позову в установленому порядку не заперечив. Тому суд розглянув справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, за наявними у ній матеріалами.

Обставини, встановлені судом.

28.12.2018 між Комунальним підприємством Червоноградський ринок (Орендодавець), в особі директора Воєводи Сергія Георгійовича, який діє на підставі Статуту, та фізичною особою-підприємцем (Орендар) Дацьків Оленою Ігорівною укладено Договір оренди торговельного місця на КП Червоноградський ринок № 974, відповідно до п. 1.1 якого передбачено, що Орендодавець надає Орендарю в оренду торговельне місце площею 4,32 м2, яке відображено на Схемі розташування торговельних місць на ринку (Додаток № 1 до Договору) за № 1076 (надалі за текстом - Торговельне місце).

Відповідно до п. 1.2 Договору, Торговельне місце надається Орендареві для реалізації та зберігання товару. Орендар набуває право користування Торговельним місцем з дня підписання цього Договору (п. 1.4 Договору).

Згідно з п. 2.2 Договору, Орендодавець зобов`язаний, окрім іншого, своєчасно та в повному обсязі надавати послуги, передбачені Правилами, цим Договором. А відповідно до п.п. 3.2.2. п. 3.2 Договору, Орендар зобов`язаний у встановлений Договором строк сплачувати Орендодавцю передбачені цим Договором платежі.

Пунктами 4.1, 4.2 Договору встановлено, що розмір плати за оренду Торговельного місця, з врахуванням тарифу: 122,05 грн./м2, становить 527,26 гр. з ПДВ щомісяця починаючи з січня 2019 р. Загальний розмір оплати за цим Договором становить 527,26 грн. щомісяця.

Відповідно до п. 4.3 Договору, сума платежу, визначена пунктом 4.2 Договору, сплачується Орендарем готівкою в касу Орендодавця або безготівково на його розрахунковий рахунок до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата. Оплата цього платежу здійснюється незалежно від результатів провадження господарської діяльності Орендаря та фактичного використання ним Торговельного місця (користування додатковими послугами).

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту підписання Сторонами та діє до 31.12.2021 р.

Відповідно до матеріалів справи, з вересня 2019 року Орендар перестав виконувати свої зобов`язання за Договором, а саме - не здійснював щомісячну оплату за оренду торговельного місця: за період вересень 2019 - серпень 2021 року.

Згідно поданого Акту звірки взаєморозрахунків за період 22.08.2019 - 02.09.2021, з урахуванням поданих додаткових пояснень, щодо помилкового зарахування орендної плати в сумі 88,41грн., заборгованість відповідача перед позивачем складає 11 074,11 грн.

Відтак, у відповідача перед позивачем заборгованість за договором оренди торговельного місця становить 11 074,11грн., яка не заперечується відповідачем у справі.

Згідно з п. 6.2 Договору, у випадку прострочення оплати послуг у строк, встановлений Договором, Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості. Відтак, позивачем нараховано відповідачу пеню за кожен місяць окремо у розмірі 784,71грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. У зв`язку із простроченням Орендарем грошового зобов`язання, позивачем нараховано відповідачу 3% річних від простроченої суми у розмірі 340,54грн. та 835,33грн. інфляційних втрат.

Відтак позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з оренди торговельного місця у сумі 11 074,11рн., пеню у розмірі 784,71грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 340,54грн. та 835,33грн. інфляційних втрат.

Норми права та мотиви суду.

Предметом доказування є обставини з яким пов`язується факт укладення договору оренди торговельного місця, його належне виконання в частині сплати орендної плати, застосування за невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань зі сплати орендної плати пені, 3 % річних у спосіб визначеним законодавством та нарахування інфляційних втрат.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 ЦК України).

Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного Договору оренди торговельного місця на КП Червоноградський ринок № 974 від 28.12.2018 року.

Як зазначено вище, договір укладався з ФОП. Згідно Витягу з ЄДРЮО, ФОП та ГО станом на 27.10.2021 року ФОП Дацьків О.В. припинила підприємницьку діяльність за її рішенням 13.03.2020 року.

Відтак, у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою як її права, так і обов`язки за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою (правова позиція, зазначена у постанові ВП ВС від 5 червня 2018 рогку у справі №338/180/17).

З 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем (постанова ВП ВС від 25 червня 2019 року у справі № 904/1083/18 п.4.29.).

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Одним із основних обов`язків орендаря у зобов`язанні з оренди майна є своєчасне та у повному обсязі внесення орендної плати.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до статті 761 цього Кодексу право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

У відповідача існує невиконаний ним обов`язок по сплаті орендної плати за договором про оренду торговельного місця, а саме заборгованість за період з 22.08.2019 року по 02.09.2021 рік у сумі 11 074,11грн.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов`язання щодо вчасної сплати орендної плати за торговельне місце за період з 22.08.2019 року по 02.09.2021 рік, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за торговельне місце в сумі 11 074,11грн., яка розрахована відповідно до умов договору, підлягає стягненню.

Щодо стягнення пені.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 4.3 Договору, сума платежу, визначена пунктом 4.2 Договору, сплачується Орендарем готівкою в касу Орендодавця або безготівково на його розрахунковий рахунок до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата. Оплата цього платежу здійснюється незалежно від результатів провадження господарської діяльності Орендаря та фактичного використання ним Торговельного місця (користування додатковими послугами).

Згідно з п. 6.2 Договору, у випадку прострочення оплати послуг у строк, встановлений Договором, Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості. Відтак, позивачем нараховано відповідачу пеню за період з 22.08.2019 року по 02.09.2021 за кожен місяць окремо у розмірі 784,71грн., яка розрахована позивачем згідно розрахунку доданого до позовної заяви.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 253 ЦК України)

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 907/65/18, від 07.06.2019 у справі №910/23911/16 та від 22.08.2019 у справі №914/508/17.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що при нарахуванні пені в даному випадку підлягає застосуванню строк, передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, тобто нарахування пені за кожним фактом поставки не може перевищувати 6 місяців з моменту настання строку для оплати. Надавши оцінку договору, сум які брались за кожен місяць прострочених орендних платежів та встановивши, що вони містить положення, які визначають нарахування пені з урахуванням умов та строків, зазначених у договорі, суд доходить висновку про те, що при нарахуванні пені позивачем в даному випадку правильно застосовано п. 6.2 Договору.

Відтак, суд перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, перевіривши періоди нарахування по кожній сумі яка бралась за кожен місяць прострочених орендних платежів за торгове місце окремо, з врахуванням вимог ст. 232 ГК України, здійснивши перевірку нарахування пені, з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, з врахуванням п. 6.2 Договору, та згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, прийшов до висновку така нарахована позивачем правильно та стягненню підлягає пеня в сумі 784,71грн.

Щодо стягнення 3% річних суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

У зв`язку із простроченням Орендарем грошового зобов`язання, позивачем нараховано відповідачу 3% річних від прострочених сум які підлягали сплаті за кожен місяць окремо, що складає 340,54грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Cплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, здійснивши перевірку нарахування позивачем 3% річних, з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, з врахуванням розпорядження КМУ від 10.01.2019 №7-р «Про перенесення робочих днів у 2019» та ст.73 «Святкові і неробочі дні» - Кодексу законів про працю України, прийшов до висновку, що позивачем зазначено правильні періоди прострочення грошового зобо`язання та суми від яких нараховувались 3% річних, відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3 % річних в сумі 340,54грн.

Щодо стягнення інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Дана правова позиція викладена постановою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Суд, перевіривши розрахунки позивача щодо стягнення 835,33грн. - інфляційних нарахувань, прийшов до висновку, що позивачем зазначено правильно суму боргу від сум яких здійснювались нарахування інфляційних втрат, відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягають стягнення інфляційні втрати в сумі 835,33грн.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів позовної заяви, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме стягненню підлягає: заборгованість з оренди торговельного місця у сумі 11 074,11рн., пеня у розмірі 784,71грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 340,54грн. та 835,33грн. інфляційних втрат.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем при поданні позову до суду через систему «Електронний суд» сплачено судовий збір в сумі 1816,00грн. на підставі ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», яка передбачає, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті (позовної заяви) в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 1816,00 грн.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 231, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Дацьків Олени Ігорівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства Червоноградський ринок (80105, Львівська обл., м. Червоноград, вул. Сокальська, 5, код ЄДРПОУ 03337929) 11 074,11грн. заборгованості з орендної плати, 784,71грн. пені, 340,54грн. 3% річних, 835,33грн. інфляційних втрат та 1816грн. судового збору.

3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 10.05.2022 року.

Суддя Коссак С.М.