Рішення

від 04.05.2022 по справі 914/99/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2022 Справа № 914/99/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Дозор Україна, м. Житомир

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Говерла Торгбуд, м.Львів

про стягнення заборгованості за договором

Суддя Коссак С.М.

за участі секретаря Брошко І.Б.

Представники:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився.

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Дозор Україна, м. Житомир до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Говерла Торгбуд, м.Львів про стягнення заборгованості за договором у розмірі 15 510,00грн. та просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме судовий збір та витрати на послуги адвоката.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.01.2022р. позов залишено без руху, позивачу встановлено строк для виправлення виявлених недоліків.

07.02.2022 року від позивача до суду надійшла заява про виконання вимог ухвали суду за вх.№3061/22 (від 26.01.2022 року) відповідно до якої позивачем усунуто недоліки позовної заяви та додано докази надіслання даної заяви відповідачу.

Ухвалою суду від 08.02.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, розгляд справи по суті призначено на 03.03.2022 о 10:45 год.

Ухвалою суду від 03.03.2022 року розгляд справи по суті відкладено на 14.04.2022 року. Жодних заяв процесуального характеру від сторін до суду не надходило. З метою надання сторонам можливості реалізувати свої права та обов`язки, подання заяв процесуального характеру, у зв`язку з неявкою усіх учасників справи, ухвалою суду від 14.04.2022 року розгляд справи по суті відкладено на 05.05.2022 року.

03.05.2022 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання за вх.№9132/22 про надіслання всіх процесуальних документів по справі на електронну адресу представника та надійшов супровідний лист за вх.№9131/22, в якому представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить здійснювати розгляд справи без участі позивача та просить стягнути з відповідача 3000,00грн. понесених судових витрат, надає докази понесених судових витрат.

В судове засідання 05.05.2022 року позивач явку уповноваженого представника не забезпечив.

В судове засідання 05.05.2022 року відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, суд належним чином та завчасно (15.04.2022 року) повідомив відповідача про день та час розгляду справи, про що свідчить список розсилки поштової кореспонденції. Одночасно слід зазначити, що відповідно до відстеження поштового повідомлення про відправлення відповідачу поштової кореспонденції (ухвала від 03.03.2022 року) за №77901414469941: вручено особисто, тобто відповідачу відомо про розгляд справи і мав достатньо часу для висловлення своєї позиції щодо вимог позовної заяви та надання заяв процесуального характеру.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвали суду надіслані учасникам справи за адресами, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та адресами, яка вказана позивачем у позовній заяві.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Таким чином, судом було вчинено всіх можливі за даних обставин дії щодо належного повідомлення відповідача про розглядуваний спір. Зважаючи на зазначене, учасники справи належним чином були повідомлені про судовий процес та відповідачу відомо про розгляд справи, судом неодноразово відкладався розгляд справи з метою надання можливості відповідачу подати відзив на позовну заяву чи заперечення, однак відповідач своїм правом на захист не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справи за наявними матеріалами.

Отже, в матеріалах справи достатньо доказів для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення.

З урахуванням того, що розгляд справи відбувається за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву, в суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, які передбачені статтями 202, 216 ГПК України, суд дійшов висновку про прийняття рішення у справі.

Аргументи позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дозор Україна» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Говерла Торгбуд» (покупець) 23.11.2020р. укладено Договір постачання № 02-23/11.

Відповідач у порушення умов ст. 692 ЦК України та Договору постачання № 02-23/11 від 23.11.2020 року не здійснив своєчасно та повну оплату поставленого товару, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 15510,00грн. за поставлений товар та його монтаж. Доказом поставки товару та наданих послуг позивачем додано до матеріалів справи: видаткову накладну № 6006 від 24.12.2020р., видаткову накладну № 1931 від 06.05.2021р. та Акт наданих послуг № 1932 від 06.05.2021р. Відтак позивач просить стягнути з відповідача залишок неоплаченої заборгованості у розмірі 15510,00грн.

Попередній розрахунок судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи, складається з суми сплаченого судового збору у розмірі 2481,00грн. та витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 3000,00грн.

Аргументи відповідача.

Вимог ухвали суду не виконав, проти позову в установленому порядку не заперечив. Тому суд розглянув справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дозор Україна» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Говерла Торгбуд» (покупець) 23.11.2020р. укладено Договір постачання № 02-23/11.

Відповідно до п.п. 1.1., 2.1. Договору ТзОВ «Дозор Україна» зобов`язалося виготовити та провести поставку та встановлення Товару у визначені цим Договором строки, а саме - Двохстороннє електронне табло DozoR та інше додаткове устаткування, згідно специфікації на загальну суму 134 700,00 грн.

Згідно з п. 1.2. відповідач зобов`язався оплатити і прийняти Товар на умовах, зазначених у даному Договорі.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що відповідач зобов`язаний здійснювати оплату за наступними етапами: 1. сума у розмірі 42 510,00 грн. попередня оплата протягом 5 банківських днів після укладення Договору; 2. сума у розмірі 56 680,00 грн. попередня оплата протягом 10 банківських днів після укладення Договору; 3. сума у розмірі 35 510,00 грн. післяплата протягом 5 банківських днів після поставки Товару.

На підставі видаткової накладної № 6006 від 24.12.2020р. відповідачеві було відпущено товар на суму 12 000,00 грн., яка підписана та скріплена печатками обох юридичних осіб.

Відповідно до видаткової накладної № 1931 від 06.05.2021р. відповідач прийняв товар на суму 114 100,00 грн., що відповідає підписаній між Сторонами Специфікації, що є додатком № 1 до Договору постачання № 02-23/11, яка підписана та скріплена печатками обох юридичних осіб.

Згідно з Актом наданих послуг № 1932 від 06.05.2021р. ТзОВ «Дозор Україна» виконало роботи по монтажу поставленого Товару на суму 8 600,00 грн., а відповідач прийняв вказані роботи. Даний акт підписаний та скріплений печатками обох юридичних осіб.

Таким чином, загальна вартість поставленого відповідачеві товару разом з монтажними роботами становить 134 700,00грн.

Відповідно до матеріалів справи, відповідачем було частково проведено розрахунки, а саме 25.11.2020р. в сумі 42510,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №610; 16.12.2020р. в сумі 56680,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №92; 07.06.2021р. в сумі 20 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №967. Відтак, відповідачем проведено розрахунків на суму 119 190,00 грн.

Таким чином, відповідачем залишилось неоплаченим сума 15510,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

04.10.2021р. позивач звернувся до відповідача з претензією у якій зазначив про необхідність сплати суми заборгованості у розмірі 15510,00грн. Вказана претензія була направлена на юридичну адресу відповідача, та отримана ним 27.10.2021р., що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи. Дана претензія залишена відповідачем без відповіді та реагування, залишку заборгованості відповідачем не проведено, дози такої оплати в матеріалах справи відсутні.

Відтак, в порушення умов поставки та Договору про поставку товару, Відповідач за отриманий товар та надані послуги по монтажу грошову суму у розмірі 15 510,00 грн. не сплатив, відтак основний борг Відповідача перед позивачем становить 15 510,00 гривень.

Норми права та висновки суду.

Предметом доказування є встановлення факту неналежного виконання умов договору постачання та надання послуг з монтажу, а відтак виконання обов`язку щодо його повної оплати.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ч.1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частина 1 статті 693 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов`язання.

Згідно з ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд зазначає, що відповідно до пункту 3.2. Договору передбачено, що відповідач зобов`язаний здійснювати оплату за наступними етапами: 1. сума у розмірі 42 510,00 грн. попередня оплата протягом 5 банківських днів після укладення Договору; 2. сума у розмірі 56 680,00 грн. попередня оплата протягом 10 банківських днів після укладення Договору; 3. сума у розмірі 35 510,00 грн. післяплата протягом 5 банківських днів після поставки Товару. А відповідно до 4.6 Договору передбачено, що передача-приймання товару у власність замовника здійснюється за видатковими накладними. Відповідно до матеріалів справи, які містять підписані уповноваженими сторонами видаткові накладні та акт надання послуг, засвідчують факт поставки позивачем відповідачу товару та його монтаж на загальну суму 134 700,00грн. З урахуванням трьох проплат, здійснених відповідачем позивачеві, Відповідач за отриманий товар грошову суму у розмірі 15 510,00 грн. позивачеві не здійснив.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 15 510,00грн. основного боргу є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення та підтверджується матеріалами справи.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів щодо існування простроченої заборгованості, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а стягненню підлягає: 15 510,00грн. основного боргу.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2481,00 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, у зв`язку з задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 2481,00грн.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу.

Відповідно ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При поданні позовної заяви, позивачем заявлено попередній орієнтований розрахунок які позивач поніс і планує понести, а саме витрати на правову допомогу у сумі 3 000,00грн.

Відповідно до п. 5.1 Договору про надання правничої допомоги від 15 грудня 2021 року, вартість послуг (гонорар) адвоката за договором узгоджується сторонами у відповідності до додаткових угод до даного договору, а їх надання підтверджується підписаними з обох сторін Актами здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг). Пунктом 5.2 договору визначено, що оплата послуг адвоката та оплата понесених витрат за договором здійснюється клієнтом протягом 3-денного строку з моменту виставлення відповідного рахунку адвокатом для проведення оплати.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу заявником (позивачем) долучено до матеріалів справи супровідним листом за вх.№9131/22 від 03.05.2022 року наступні документи: 1. договір про надання правової допомоги від 15 грудня 2021 року; 2. Додаток №1 до договору про надання правової допомоги від 15.12.2021 року, відповідно до п.п. 5.1.1.,5.1.2, 5.1.3 якого сторони узгодили, що вартість послуг (гонорар) адвоката за договором визначається з розрахунку 1000,00грн. за годину роботи адвоката з врахуванням в даній справі співмірності факторів; обсяг наданих послуг в виконаних робіт та їх вартість, що сплачена або підлягає сплаті клієнтом та розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги сторони зазначають в Актах здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг); для визначенням судом розміру витрат на правову допомогу з метою розподілу судових витрат адвокат подає суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; 3. Акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 28,01.2022 року на суму 3000,00грн. детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (відповідно до вимог ст. 126 ГПК України) по справі №914/99/22, рахунок-фактура №626 від 28.12.2021 року на суму 3000,00грн., платіжне доручення №6772 від 28.12 2021 року за надані послуги згідно рахунку №626 від 28.12.2021 року на суму 3 000,00грн., копія ордеру про надання правової допомоги та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 3 000,00грн. понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частинами 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Від відповідача станом на час розгляду справи заяви про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката до суду не поступало, попередній орієнтовний розрахунок яких було заявлено позивачем у позовній заяві.

Відтак, як вбачається з обставин справи, позивачем до стягнення заявлено 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому суд зазначає, що згідно ч.5 ст.126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічну правову позицію викладено зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15-ц та у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19.

З урахуванням вищенаведеного, суд прийшов до висновку стягнути з відповідача на користь позивача 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які вважає співмірними, документально обґрунтованими та правомірно заявленими.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76 - 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Говерла Торгбуд (79037, м. Львів, вул. Творча, будинок 14, квартира 19, код ЄДРПОУ 43309028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дозор Україна (10029, м. Житомир, пр-т Незалежності, 57, код ЄДРПОУ 36548816) 15 510,00 боргу, 2481,00грн. судового збору та 3000,00грн. витрат на правову допомогу.

3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 10.05.2022 року.

Суддя Коссак С.М.