ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" травня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/4567/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аустер" (63421, Харківська область, Зміївський р-н, с. Бірки, вул. Набережна, 52) про стягнення 44339,27 грн. без виклику учасників справи
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аустер", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь вартість безпідставно спожитої теплової енергії без укладання договору в сумі 44329,27 грн за період з квітня 2018 по квітень 2021 року включно. Витрати по сплаті судового збору позивач просить покласти на відповідача. На обґрунтування позову вказує про споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщень за період квітень 2018 р. - квітень 2021 р. (включно) без укладання договору, оскільки система опалення приміщень відповідача є єдиною і невід`ємною частиною системи опалення будівлі, до якої позивач здійснював постачання теплової енергії.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.11.2021 у справі № 922/4567/21 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 16.12.2021 о 12:30.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.12.2021 у справі № 922/4567/21 відкладено підготовче засідання на 17.01.2022 об 11:30.
Судове засідання, призначене на 17.01.2022, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Ольшанченка В.І. на лікарняному.
У зв`язку з тимчасовою непрацездатності судді Ольшанченка В.І. та відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 922/4567/21, про що керівником апарату суду складено та підписано відповідне Розпорядження №35/2022 від 16.02.2022.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2022 для розгляду справи № 922/4567/21 визначено головуючого суддю: Жиляєва Є.М.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.02.2022 прийнято справу № 922/4567/21 до свого провадження та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, позивачу - для подання відповіді на відзив, а відповідачу - заперечення на відповідь на відзив.
З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, судом було направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи.
Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався, відзив на позов не надав. Разом з цим, суд зазначає, що копія ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.02.2022, яка надсилалась судом на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Аустер", повернулась до суду 22.02.2022 з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою, а тому суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі в розумінні п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.
Крім того, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, відповідно до яких направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.
Суд констатує, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
Матеріалами справи установлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Аустер" (відповідач) займає нежитлові приміщення 1-го поверху №1,2 площею 41,1 кв.м, та 2-го поверху № 16, 17 площею 43,1 кв.м в житловому будинку літ. А-2 у житловому будинку № 6 по вул. Харківська набережна у м. Харкові з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює КП «Харківські теплові мережі». Із обставин справи слідує, що відповідач займає зазначені приміщення на підставі договору міни від 29.03.2018 року.
Система опалення приміщень відповідача є невід`ємною частиною системи опалення вказаного будинку, розташованого за адресою вул. Харківська набережна, бум. Харків, тому при подачі теплової енергії у централізовану систему опалення житлового будинку одночасно опалюються нежитлові приміщення відповідача.
Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки позивач здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а на потреби гарячого водопостачання - протягом року.
На підставі розпоряджень Харківського міського голови в опалювальних сезонах 2018-2019, 2019-2020, 2020-2021 років КП «Харківські теплові мережі» здійснювало постачання теплової енергії у житловий будинок,де розташовані нежитлові приміщення відповідача.
Факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщень з квітня 2018 року по квітень 2021 року підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином засвідченими копіями актів про підключення опалення на початку опалюваного сезону та про відключення опалення наприкінці опалюваного сезону до житлового будинку, де розташовані нежитлові приміщення відповідача. Вищезазначені акти на підключення та відключення опалення підписані та скріплені печатками уповноважених представників КП «Харківські теплові мережі» та балансоутримувача цих будинків - КП Жилкомсервіс.
Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначив про те, що в порушення статті 24 Закону України Про теплопостачання відповідач не уклав договір з КП Харківські теплові мережі та споживав теплову енергію на потреби опалення за відсутності письмового договору.
У зв`язку з вищенаведеним, станом на 01.11.2021 по особовому рахунку відповідача 17400-7450 обліковується заборгованість за безпідставно спожиту теплову енергію на потреби опалення без укладення договору в сумі 44339,27 грн., яка утворилася за період з квітня 2018 року по квітень 2021 року включно.
Згідно з розрахунком позивача, вартість теплової енергії, що була поставлена відповідачу обчислюється позивачем на підставі даних про кількість (обсяг) спожитої теплової енергії в спірний період відповідно до діючого тарифу та становить 44339,27 грн.
Із обставин справи слідує, що відповідачу направлялися рахунки-фактури за спожиту теплову енергію, які відповідачем не були оплачені.
Також, 12.08.2021 позивачем було надіслано відповідачу лист-вимогу за вих. № 409-603 про оплату вартості безпідставно спожитої теплової енергії в сумі 44339,27 грн. за період з квітня 2018 по квітень 2021 включно.
Проте вищевказана вимога з боку відповідача залишилася без відповіді та задоволення.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.
Так, цивільні права і обов`язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій суб`єктів. Такими діями зокрема, може бути користування тепловою енергією без договору.
Відповідно до положень Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Згідно зі ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" до основних обов`язків споживача теплової енергії відноситься своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Суд зазначає, що оскільки сторони не перебувають в договірних відносинах, які б регулювали відносини щодо постачання теплової енергії, як того вимагають норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що поставлена відповідачеві теплова енергія на зазначену позивачем суму є безпідставно набутою, а отже, до даних правовідносин повинні застосовуватись положення статтями 1212, 1213 Цивільного кодексу України.
Відповідно до вимог статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Таким чином, обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує виникнення даного виду зобов`язань, є відсутність правової підстави для набуття, збереження майна однією особою за рахунок іншої особи.
Також, приписами статті 1213 ЦК України передбачено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Як слідує із матеріалів справи, відповідач займає нежитлові приміщення 1-го поверху №1,2 площею 41,1 кв.м, та 2-го поверху № 16, 17 площею 43,1 кв.м в житловому будинку літ. А-2 у житловому будинку № 6 по вул. Харківська набережна у м. Харкові з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює КП «Харківські теплові мережі». Із обставин справи слідує, що відповідач займає зазначені приміщення на підставі договору міни від 29.03.2018 року.
Система опалення приміщень відповідача є невід`ємною частиною системи опалення вказаного будинку, розташованого за адресою вул. Харківська набережна, бум. Харків, тому при подачі теплової енергії у централізовану систему опалення житлового будинку одночасно опалюються нежитлові приміщення відповідача.
Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки позивач здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а на потреби гарячого водопостачання - протягом року.
Так, з наявних матеріалів справи вбачається, що на підставі розпоряджень Харківського міського голови в опалювальних сезонах 2018-2019, 2019-2020, 2020-2021 років КП «Харківські теплові мережі» здійснювало постачання теплової енергії у житловий будинок, де розташовані нежитлові приміщення відповідача.
Факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщень з квітня 2018 року по квітень 2021 року підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином засвідченими копіями актів про підключення опалення на початку опалюваного сезону та про відключення опалення наприкінці опалюваного сезону до житлового будинку, де розташовані нежитлові приміщення відповідача.
Вищезазначені акти на підключення та відключення опалення підписані та скріплені печатками уповноважених представників КП «Харківські теплові мережі» та балансоутримувача цих будинків - КП Жилкомсервіс.
За розрахунком позивача, вартість теплової енергії, що була поставлена відповідачу обчислюється позивачем на підставі даних про кількість (обсяг) спожитої теплової енергії в спірний період відповідно до діючого тарифу та становить 44339,27 грн.
Із обставин справи слідує, що відповідачу направлялися рахунки-фактури за спожиту теплову енергію, які відповідачем не були оплачені.
Враховуючи викладене, а також те, що на момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку або доказів відсутності обов`язку сплати грошових коштів у заявленому розмірі, відповідачем не спростовані доводи позивача, суд вважає заявлену вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суми вартості безпідставно спожитої теплової енергії за період з квітня 2018 року по квітень 2021 року в розмірі 44339,27 грн. нормативно та документально обґрунтованою, не спростованою відповідачем, та такою, що підлягає задоволенню.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008).
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, як обґрунтованого, підтвердженого доданими до матеріалів справи доказами та не спростованого відповідачем.
Відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 240 ГПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 4 с. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Разом з тим, 24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Також, указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022, затвердженим Законом України №2119-IX від 15.03.2022, продовжено строк дії воєнного часу в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до ст.26 Закону України Про правовий режим воєнного стану скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
Відповідно до Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася у місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку, встановленого ст. 248 ГПК України.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про повне задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн. на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аустер" (63421, Харківська область, Зміївський р-н, с. Бірки, вул. Набережна, 52, код ЄДРПОУ 38876945) на користь на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) - вартість безпідставно спожитої теплової енергії за період з квітня 2018 року по квітень 2021 року в розмірі 44339,27 грн. та 2270,00 грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "09" травня 2022 р.
СуддяЄ.М. Жиляєв
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 08.05.2022 |
Оприлюднено | 24.06.2022 |
Номер документу | 104231681 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Жиляєв Є.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні