Рішення

від 09.05.2022 по справі 120/18631/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

10 травня 2022 р. Справа № 120/18631/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Глуховецької селищної ради про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовною заявою до Глуховецької селищної ради (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними дії щодо ненадання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га із земель комунальної власності Глуховецької селищної ради, що викладено у листі від 06.09.2021 №536/18;

- зобов`язати розглянути питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га із земель комунальної власності Глуховецької селищної ради.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначає, що 09.08.2021 звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га із земель комунальної власності Глуховецької селищної ради.

Листом відповідача від 06.09.2021 № 536/18 його повідомлено про те, що дозвіл не може бути наданий, оскільки частина земельної ділянки 17,5863 га кадастровий номер 0521486600:04:003:0133 відноситься до земель загального користування (землі будь - якої категорії, які використовуються як майдани, вулиці, проїзди, шляхи, громадські пасовища, сіножаті, пляжі, парки, зелені зони, сквери, бульвари, водні об`єкти загального користування, а також інші землі, якщо рішенням відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування їх віднесено до земель загального користування). Згідно чинного законодавства, передача земель цієї категорії в приватну власність заборонена.

Позивач вважає, що за наслідком розгляду ініційованого ним земельного питання орган місцевого самоврядування повинен прийняти одне із передбачених нормами Земельного кодексу України рішень: 1) про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою; 2) мотивоване рішення про відмову у наданні дозволу. Натомість Радою розглянуто клопотання не у спосіб встановлений законом, адже жодного із передбачених Законом рішень не прийнято, що є ознакою протиправної поведінки. Тому з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів звернувся із цим адміністративним позовом до суду.

Ухвалою від 18.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачеві строк для подачі відзиву на позовну заяву.

04.02.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні. Відповідач зазначає, що Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області прийнято наказ від 07.10.2015 № 2-4408/20-15-СГ, яким Раді надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для потреб територіальної громади.

Відповідач вказує, що рішенням 14 сесії 8 скликання від 18.10.2021 № 377 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою створення громадських пасовищ, серед яких і бажана позивачем земельна ділянка. Згідно чинного законодавства, передача земель цієї категорії в приватну власність заборонена.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Відповідно до ст. 12 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Частинами першою, другою статті 26 цього Закону визначено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Водночас законних підстав для зупинення провадження у цій справі не встановлено.

З огляду на викладене та враховуючи, що учасники справи скористалися своїм правом на подання заяв по суті справи, суд доходить висновку про відсутність правових перешкод для ухвалення рішення в цій адміністративній справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

У серпні 2021 року позивач звернувся до Глуховецької селищної ради із клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га із земель комунальної власності Глуховецької селищної ради.

До клопотання долучено копію паспорта заявника, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, копію посвідчення учасника бойових дій та графічні матеріали на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Листом відповідача від 06.09.2021 № 536/18 позивача повідомлено про те, що бажаний для нього дозвіл не може бути надано, оскільки частина земельної ділянки 17,5863 га кадастровий номер 0521486600:04:003:0133 відноситься до земель загального користування (землі будь - якої категорії, які використовуються як майдани, вулиці, проїзди, шляхи, громадські пасовища, сіножаті, пляжі, парки, зелені зони, сквери, бульвари, водні об`єкти загального користування, а також інші землі, якщо рішенням відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування їх віднесено до земель загального користування). Згідно чинного законодавства, передача земель цієї категорії в приватну власність заборонена.

Позивач вважає таку відмову протиправною, а тому за захистом прав та законних інтересів звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених вимог в контексті цієї спірної ситуації, суд керується та виходить з наступного.

Відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-III (далі - ЗК України) громадяни набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Частиною 1 та 2 ст. 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. "в" ч. 3 ст. 116 ЗК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, в тому числі, особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч.7 ст. 118 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад. Такі питання вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Отже, аналізуючи вказані норми, суд наголошує на тому, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, повинен розглянути клопотання зацікавленої особи на пленарному засіданні відповідної ради і за результатом його розгляду прийняти індивідуальний акт у формі рішення яким надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою або мотивовано відмовити у його наданні.

Вирішення клопотання в інший спосіб, зокрема шляхом повідомлення заявника листом свідчить про порушення норм Земельного кодексу України.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права наведена у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 813/481/17, від 25.02.2019 у справі № 347/964/17, від 22.04.2019 у справі № 263/16221/17, від 08.11.2019 у справі № 420/914/19, від 09.10.2020 у справі № 1840/3664/18.

Крім того, суд звертає увагу, що законом визначено конкретний (місячний) строк для розгляду органом місцевого самоврядування клопотання громадянина про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та прийняття рішення. З цією метою частиною 5 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Натомість, як встановлено судом, відповідач отримавши клопотання позивача від 04.08.2021 не розглянув його у належний спосіб та строк, адже доказів прийняття Радою рішення до суду не подано.

Інформування позивача листом від 06.09.2021 № 536/18 про те, що дозвіл не може бути надано не може вважатися вирішенням безпосередньо Глуховецькою селищною радою, як органом місцевого самоврядування, в розумінні положень Земельного кодексу України питання щодо надання або відмову у наданні громадянину дозволу на розробку документації із землеустрою.

До того ж, відповідне рішення має бути прийняте на пленарному засіданні відповідної ради та після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.

Більше того, за висновками Верховного Суду (постанова від 11.04.2018 у справі № 806/2208/17) відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу або про відмову у наданні такого дозволу після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, незважаючи на надсилання заявнику листа про розгляд його клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

Таким чином, оскільки Глуховецькою селищною радою не прийнято рішення відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України за наслідками розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а про результат розгляду клопотання повідомлено листом, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач у своїй поведінці допустив протиправну бездіяльність.

Додатково слід зазначити, що під час розгляду справи суд не вдається до оцінки правомірності підстав для відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою, зазначених у листі від 06.09.2021 за № 536/18. Суд враховує, що такий лист немає самостійного правового значення, оформлений всупереч визначеній законом процедурі та не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні положень КАС України. У разі існування законних підстав для відмови у наданні дозволу, їх вичерпний перелік повинен бути зазначений у рішенні Ради.

Отже, в цій частині вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача розглянути питання про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою, суд зазначає наступне.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Як вже встановлено судом та зазначалось вище, відповідачем не прийнято відповідного рішення по суті клопотання позивача (про надання чи відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою).

За таких обставин, наявні підстави для зобовязання Глуховецької селищної ради розглянути клопотання ОСОБА_1 від 04.08.2021 про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Крім цього, Рада повинна врахувати, що Законом України від 24 березня 2022 року №2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07 квітня 2022 року, внесені зміни до Земельного кодексу України.

Так, вказаним законом розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей:

5) безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі земельних ділянок у власність.

Перевіривши доводи учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд доходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити повністю.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи судом не встановлено, питання щодо розподілу судових витрат у цій справі не вирішується.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень частини 1 статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Глуховецької селищної ради щодо не прийняття рішення у спосіб та строк встановлений Земельним кодексом України за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 04.08.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га із земель комунальної власності Глуховецької селищної ради.

Зобов`язати Глуховецьку селищну раду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 04.08.2021 у про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га із земель комунальної власності Глуховецької селищної ради та прийняти за результатом його розгляду рішення із урахуванням висновків суду в цій справі.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 908 грн. (дев`ятсот вісім грн.) за рахунок бюджетних асигнувань Глуховецької селищної ради.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Глуховецька селищна рада (вул. Шкільна, 41, смт. Глухівці, Вінницька область, 22130, код ЄДРПОУ 04328200)

Повний текст рішення складено та підписано суддею 10.05.2022

Суддя Томчук Андрій Валерійович