Рішення

від 08.05.2022 по справі 140/1202/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2022 року ЛуцькСправа № 140/1202/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальність "Волиньспецгруп" до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальність "Волиньспецгруп" (далі - ТзОВ "Волиньспецгруп", позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі - Волинська митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 15.12.2021 № 205140/2021/000118/2 та № 205140/2021/000116/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.12.2021 між ТзОВ "Волиньспецгруп" та фірмою ADMAR TRADE Sp.z о.о (Польща) було укладено контракт №01/12/2021. За умовами контракту продавець (фірма ADMAR TRADE Sp.z о.о.) зобов`язувався постачати ТзОВ "Волиньспецгруп" товари за ціною, зазначеною в інвойсах. ТзОВ "Волиньспецгруп" до Волинської митниці було подано митні декларації (МД) №UA205140/2021/108485 від 13.12.2021 та №UA205140/2021/109178 від 14.12.2021, а разом з ними - контракт, рахунки-фактури (інвойси), автотранспортні накладні, експортні декларації, банківські платіжні документи, платіжні доручення, яких було достатньо для завершення митного оформлення товару (робочого взуття та рукавичок робочих) за першим методом.

Однак, Волинською митницею 15.12.2021 були прийняті оскаржувані рішення про коригування митної вартості № 205140/2021/000118/2 та № 205140/2021/000116/2 та картки відмови у митному оформленні товару з посиланням на розбіжності в документах та ненадання додаткових документів.

Також позивач зауважує, що витребувані у декларанта документи (виписку з бухгалтерської документації; прайс-листи виробника товару для загального кола осіб; договір з третіми особами про поставку товару, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; транспортні перевізні документи, заяву на перевезення; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією) надати можливості не було, оскільки прайс-листи це документи, які у декларанта були відсутні і їх міг надати лише продавець. Така інформація є комерційною таємницею продавця.

Що стосується виписки з бухгалтерської документації ТОВ «Волиньспецгруп», то позивач зазначив, що частина 4 статті 53 МК України надає право митному органу вимагати виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України лише у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. В даному випадку відсутній будь-який взаємозв`язок між продавцем і покупцем, що міг вплинути або вплинув на митну вартість товару, тобто особи не є взаємопов`язаними.

Договори із третіми особами не надавалися митному органу, оскільки такі договори покупець не укладав, відповідно і не міг надати.

Щодо рахунків про здійснення платежів третім особам, то такі платежі не здійснювались, оскільки не передбачені контрактом.

Щодо платіжних документів про оплату товару, зазнаачє, що відповідно до наданого платіжного доручення від 10.12.2021 року оплата здійснювалась згідно з призначенням платежу по трьох рахунках-фактурах (інвойсах), а саме: Invoce №21-DEX/11/20/09 від 20.11.2021 на суму 25 086,06 польських злотих, Invoce №21-DEX/11/24/02 від 24.11.2021 на суму 25 433,02 польських злотих, Invoce №21-DEX/11/23/09 від 23.11.2021 на суму 25 458,28 польських злотих, всього на суму 75 977,36 польських злотих, що відповідає сумі зазначеній в платіжному дорученні від 10.12.2021.

Що стосується документально підтверджених транспортних документів позивач зазначив, що згідно довідок №72 від 24.11.2021, № 70 від 20.11.2021, виданою отримувачем товару - ТОВ «Волиньспецгруп» загальна вартість транспортних витрат становила 2 000,00 грн. Довідки були видані на підставі попереднього узгодження із перевізником вартості перевезення. В підтвердження саме таких транспортних витрат надано довідки від 14.12.2021 перевізника - фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 по перевезенню товару згідно Invoce №21-DEX/11/24/02 від 24.11.2021 та Invoce №21-DEX/11/20/09 від 20.11.2021. Крім цього, надано договір перевезення і заявку на перевезення..

Вказує на те, що висновок про вартісні характеристики, не є документом, який підтверджує митну вартість товару, тому його надання декларантом митному органу однаково не мало б ніякого впливу.

Необґрунтованим, на думку позивача, є висновок митного органу про цінову різницю в експортній декларації та митних деклараціях в режимі імпорту, адже брокер вказав середню статистичну вартість товару відповідно до правил заповнення декларації в країні відправлення. Також стаття 53 МК України не передбачає надання сертифікату для визначення митної вартості.

Як вважає позивач, митний орган без будь-якого правового аналізу піддав під сумнів норми законодавства Європейського Союзу та проігнорував документи, видані продавцем товару, якими визначено умови поставки та ціна товару.

Крім того, не є зрозумілим визначення відповідачем митної вартості нових робочих рукавичок за кілограм ваги, а не за пару.

Водночас позивач звертає увагу на той факт, що у поданих до митного оформлення митних деклараціях було включено ряд товарів, зокрема, головні убори, куртки до яких у митного органу не було жодних претензій, хоча перевезення здійснювалось одним і тим же транспортним засобом, до митного оформлення подавалась одна і та ж експортна декларація країни виробника на весь товар, в тому числі і на той, на який митний орган не коригував митну вартість, проплата за товар здійснювалась по одному інвойсу та одним платіжним дорученням.

На думку позивача, ним надано усі документи, які передбачені частиною другою статті 53 МК України, а витребування додаткових документів митницею є безпідставним; рішення про коригування митної вартості товару не ґрунтуються на законі й у графі 33 цих рішень не вказано розрахунок митної вартості за резервним методом й причин відхилення документів, наданих декларантом; також в порушення статті 55 МК України у рішеннях відсутній розрахунок числового значення скоригованої митної вартості, пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, було встановлено розбіжності та неточності, а тому у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару. Зокрема, за МД №UA205140/2021/108485 від 13.12.2021 митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що в декларації країни відправлення №21PL301010E1414680 від 11.12.2021 загальне числове значення становить 24967 злотих, а в рахунку-фактурі №21-DEX/11/24/02 від 24.11.2021 - 25433,02 злотих; зазначений рахунок-фактура передує даті контракту № 01.12.2021 від 01.12.2021; в CMR від 11.12.2021 зазначений перевізник ОСОБА_2 , а довідка про транспортні витрати № 72 від 24.11.2021 від ТзОВ «Волиньспецгруп»; вказана довідка про транспортні витрати передує даті поставки. За МД №UA205140/2021/109178 від 13.12.2021 митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що вартість товару, зазначена в експортній декларації №21PL301010E1414655 від 11.12.2021 становить 24621 злотих, а в рахунку-фактурі №21-DEX/11/20/09 від 20.11.2021 - 25086,06 злотих; зазначений рахунок-фактура передує даті контракту № 01.12.2021 від 01.12.2021; в CMR від 11.12.2021 зазначений перевізник ОСОБА_2 , а довідка про транспортні витрати № 70 від 20.11.2021 від ТзОВ «Волиньспецгруп»; вказана довідка про транспортні витрати передує даті поставки.

При цьому відповідач на доводи позивача про зазначення в експортній декларації статистичної вартості зауважив, що митна вартість товару, яка вказується декларантом у митній декларації при ввезенні товару на територію України, не може бути меншою за вартість товару, яка вказується в декларації країни відправлення, адже митна декларація країни відправлення це оформлена в країні експорту товару митна декларація в митному режимі експорт, яка містить, зокрема, показник статистичної вартості.

Як зазначив відповідач, за вказаними митними деклараціями відбулось спрацювання профілів ризику Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР). У зв`язку з перевіркою відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах згідно зі статтею 53 МК України та спрацювання системи ризиків декларанту направлено повідомлення з вимогою надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Такі документи декларант не надав.

Зважаючи на неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 МК України визначено за резервним методом.

Відповідно до рішення від 15.12.2021 № 205140/000116/2 митну вартість товару № 3 визначено на рівні 14,01 дол. США/кг за МД №UA205140/2021/007172 від 12.07.2021, товару № 5 - 7,42 дол. США/кг за МД №UA205140/2021/0033989 від 19.08.2021, товару № 6 - 9,62 дол. США/кг за МД №UA204120/2021/56544 від 19.04.2021.

Відповідно до рішення від 15.12.2021 № 205140/000118/2 митну вартість товару визначено на рівні 21,46 дол. США/кг за МД №UA205140/2021/004750 від 08.07.2021.

З наведених підстав відповідач вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості є законними та обґрунтованими.

01.03.2022 представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи або оголошення перерви у зв`язку із введенням на території України воєнного стану Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022.

Проте суд враховує, що ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 КАС України.

При цьому, в даному випадку, відповідач скористався своїм правом на подання відзиву 26.04.2022 на позовну заяву, який судом враховано під час розгляду даної справи.

Отже у суду наявні всі можливості для розгляду даної справи по суті без порушення прав відповідача.

А тому враховуючи вищевикладене в задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи необхідно відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 01.12.2021 між ТзОВ "Волиньспецгруп" (покупець) та фірмою ADMAR TRADE Sp. z о.о. (постачальник) було укладено контракт №01/12/2021, за яким постачальник зобов`язується поставити для ТзОВ "Волиньспецгруп" товари згідно з інвойсом та за цінами, зазначеними в них. У пунктах 1.2, 1.3 контракту №01/12/2021 встановлено, що загальна сума контракту складається із сум всіх поставок, здійснених продавцем покупцю протягом дії контракту; ціна на товар встановлюється на умовах EXW Okszow, Poland (ІНКОТЕРМС-2010). Відповідно до пункту 3.1 контракту №01/12/2021 покупець зобов`язується провести 100% передоплату за кожну партію товару згідно з рахунком-фактурою (інвойсом), виставленому постачальником товару. Пунктом 4.1 передбачено, що якість товару повинна відповідати стандартам і бути підтверджена такими документами і сертифікатами, наданими постачальником: оригіналом рахунку-фактури (інвойсом) (а.с.119-121).

14.12.2021 товариство подало МД №UA205140/2021/109178 для митного оформлення ввезеного на територію України товару, зокрема, товару № 3 "куртка для чоловіків захисний водостійка (для захисту від дощу) з синтетичних волокон (30% ПВХ, 70% поліефір); KPNPG XL KURTKA OCHRONNA PRZECIWDESZCZOWY 15 шт; KPNPG XXL KURTKA OCHRONNA PRZECIWDESZCZOWY 15 шт; виробник: RAW-POL STEFANSKI SPOLKA JAWNA EU, торгівельна марка REIS. У графі 42 декларації зазначено фактурну вартість товару 607,20 польських злотих. Митну вартість визначено за першим методом (графа 43) на рівні 615,18 польських злотих (еквівалентно 4037,90 грн);

товару № 5 «рукавички робочі трикотажні просочені або покриті гумою: захисні рукавички RECODRAG_SBXL rekawice ochronne a120-120 пар, рукавички захисні, виготовлені з трикотажу, покриті гумою з пористою структурою, світло-сірого кольору (SB) розміром XL, торгівельна марка REIS. Виробник: RAW-POL STEFANSKI SPOLKA JAWNA EU. У графі 42 декларації зазначено фактурну вартість товару 169,20 польських злотих. Митну вартість визначено за першим методом (графа 43) на рівні 172,12 польських злотих (еквівалентно 1129,79 грн);

товару № 6 «рукавички робочі захисні, виготовлені з яловичої шкіри RLCMZ REKAWICE OCHRONNE 576 пар, рукавички робочі захисні виготовлені з козячої шкіри RMC-HUMPER BRBY 10 REKAWICE OCHRONNE 36 пар, торгівельна марка REIS. Виробник: RAW-POL STEFANSKI SPOLKA JAWNA EU. У графі 42 декларації зазначено фактурну вартість товару 4167,36 польських злотих. Митну вартість визначено за першим методом (графа 43) на рівні 4205,35 польських злотих (еквівалентно 27603,28 грн);

До митної декларації додано: контракт від 01.12.2021 №01/12/2021, рахунок-фактуру (інвойс) від 20.11.2021 № 21-DEX/11/20/09; автотранспортну накладну від 11.12.2021; банківський платіжний документ від 10.12.2021 № Р2112108759004; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 20.11.2021 № 70; декларація-інвойс, складена експортером від 20.11.2021 № 21-DEX/11/20/09; експортну декларацію від 11.12.2021 №21PL301010E1414655; лист повідомлення від 01.09.2021; лист-пояснення від 01.09.2021, судові рішення.

Також 13.12.2021 декларантом подано Волинській митниці МД №UA205140/2021/108485 для митного оформлення імпортованого товару "Робоче взуття на підошві з поліуретану та верхом з пресованої коров`ячої шкіри з металевим підноском: X BRYES-P-OB 42 buty bespieczne 50 пар; X BRYES-Т-OB 41 buty zawodowe 120 пар; X BRYES-Т-OB 43 buty zawodowe 250 пар; X BRYES-Т-OB 44 buty zawodowe 100 пар; X BRYES-Т-OB 45 buty zawodowe 80 пар; X BRYES-Т-OB 46 buty zawodowe 80 пар; X BRYES-Т-OB 48 buty zawodowe 30 пар; X BRYES-Т-OB 49 buty zawodowe 10 пар; X BRYES-Т-OB 50 buty zawodowe 10 пар». У графі 42 митної декларації зазначено фактурну вартість товару 25195,60 польських злотих. Митну вартість визначено за першим методом (графа 43) на рівні 167249,68 грн.

Разом із митною декларацією декларант подав також контракт від 01.12.2021 №01/12/2021; рахунок-фактуру (інвойс) від 24.11.2021 №21-DEX/11/24/02; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 24.11.2021 № 72; експортну декларацію від 11.12.2021 №21PL301010E1414680; лист повідомлення від 01.09.2021; лист-пояснення від 01.09.2021, судові рішення.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею в електронних повідомленнях декларанту запропоновано подати такі документи: виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товарів на заявлених комерційних умовах поставки товару; прайс-листи, каталоги, специфікації виробника товару для широкого кола осіб; договір з третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; висновок про якісні та вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями. Крім вказаних документів, здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару за МД №UA205140/2021/109178, декларанту запропоновано подати платіжні документи, що даної операції, письмову заяву покупця, передбачену пунктом 3.2 контракту № 01/12/2021 від 01.12.2021 та документально підтверджені транспортні витрати.

На електронні повідомлення митниці товариство листами від 15.12.2021 № 73023, № 73025 інформувало відповідача про те, що ним були подані всі наявні документи, а стосовно неможливості надання інших витребуваних документів надані відповідні пояснення (а.с. 51-53, 144-146).

15.12.2021 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2021/000118/2 (а.с. 21-22) та №UA205140/2021/000116/2 (а.с.126-127).

У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2021/000118/2 від 15.12.2021 зазначено, що "Митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: у декларації країни відправлення від 11.12.2021 №21PL301010E1414680 загальне числове значення становить 24967 злотих, а в рахунку-фактурі №21-DEX/11/24/02 від 24.11.2021 - 25433,02 злотих. Рахунок-фактура №21-DEX/11/24/02 від 24.11.2021 передує даті контракту №01/12/2021 від 01.12.2021, при чому в рахунку-фактурі, який був виписаний раніше контракту, зазначений контракт та дата. В CMR від 11.12.2021 зазначений перевізник ОСОБА_2 , а довідка про транспортні витрати № 72 від 24.11.2021 від ТОВ «Волиньспецгруп». До того ж довідка про транспортні витрати № 72 від 24.11.2021 передує даті поставки.

Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно транспортних витрат, які є невід`ємною складовою митної вартості. Відповідно до наданого платіжного доручення №Р2112108759004 від 10.12.2021 оплата здійснена по контракту і декількох інвойсах, проте віднести даний платіж до даної поставки не має можливості, оскільки не можливо ідентифікувати даний платіж із всіма інвойсами, вказаними в призначенні платежу.

Згідно статті 54 МКУ митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Згідно вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України" та згідно статті 53 та статті 54 МКУ декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: 1) виписку з бухгалтерської документації ТОВ «Волиньспецгруп» (документи бухгалтерського та податкового обліку, що стосуються руху ідентичних або подібних оцінюваному товару в середині країни, за попередні періоди); прейскурант (прайс-лист) виробника товару для загального кола покупців відповідно до VII статті ГАТТ; транспортні (перевізні) документи (договір на перевезення, заявку на перевезення), що стосуються оцінюваного товару; договір з третіми особами про поставку товару, митна вартість якого визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Декларант не надав інших додаткових документів для підтвердження митної вартості, про що повідомив листом №73023 від 15.12.2021.

Митницею відповідно до положень статті 55 та статті 57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.

У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, також, вимогами ч.6 ст. 54 МКУ передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ митниця може відмовити у визнанні за явленої декларантом митної вартості. За умови надання, згідно ст. 53 МКУ документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України", на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні на товар №1 - 21,46 дол. США/кг за МД від 08.07.2021 № UA205140/2021/4750.

Також роз`яснено декларанту право на звернення до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X та ст.55 Митного кодексу».

У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2021/000116/2 від 15.12.2021 зазначено, що "Митна вартість товару №№ 3, 5, 6, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом.

Згідно статті 54 МКУ митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення товарів за МД № UA205140/2021/109178 документи містять розбіжності, а саме: вартість товару, зазначена в експортній декларації від 11.12.2021 №21PL301010E1414655 -24621 польських злотих не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі від 20.11.2021 №21-DEX/11/20/09 - 25086,06 польських злотих.

Рахунок-фактура №21-DEX/11/20/09 від 20.11.2021 передує даті укладення контракту №01/12/2021 від 01.12.2021.

В CMR від 11.12.2021 зазначений перевізник ОСОБА_2 , а довідка про транспортні витрати № 70 від 20.11.2021 від ТОВ «Волиньспецгруп». До того ж довідка про транспортні витрати № 70 від 20.11.2021 передує даті перевезення - 11.12.2021.

Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно транспортних витрат, які є невід`ємною складовою митної вартості.

Згідно з п. 2.6 контракту № 01/12/2021 від 01.12.2021 передбачено, що тара і пакування товару повинні відповідати вимогам нормативно-технічної документації, п.2.7 передбачає, що товар має бути належним чином забезпеченим пакуванням і маркуванням, однак в товаросупровідних документах відсутня інформація щодо пакування та маркування товару, зокрема, відсутній пакувальний лист, який має містити повний перелік товару за кожним товарним місцем: коробка, ящик, піддон тощо. Також відсутня інформація щодо виробника товару та торгівельної марки.

Згідно з п.3.2 контракту № 01/12/2021 від 01.12.2021 передбачено, що оплата здійснюється банківським переказом на основі письмової заявки покупця. Відповідно до наданого платіжного доручення № Р2112108759004 від 10.12.2021 оплата здійснена по контракту і декількох інвойсах, проте віднести даний платіж до даної поставки немає можливості, оскільки неможливо ідентифікувати даний платіж з всіма інвойсами, вказаними в призначенні платежу.

Зазначене спричиняє сумніви у достовірності заявлення умов продажу товарів та цін, що підлягали сплаті за імпортовані товари.

Згідно вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України" та згідно статті 53 та статті 54 МКУ декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: 1) виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товарів на заявлених комерційних умовах поставки товару; прайс-листи, каталоги, специфікації виробника товару для загального кола осіб; договір з третіми особами про поставку товару, митна вартість якого визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; платіжні документи, які стосуються даної операції, письмової заявки покупця, передбаченої п. 3.2 контракту № 01/12/2021 від 01.12.2021; документально підтверджені транспортні документи.

Декларант надав заявку до договору від 19.11.2021 № 19/11/21, договір про транспортування від 19.11.2021 № 19/11/21-ІІІ, лист відправника.

Декларант не надав інших додаткових документів для підтвердження митної вартості, про що повідомив листом №73025 від 15.12.2021.

Митницею відповідно до положень статті 55 та статті 57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.

У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, також, вимогами ч.6 ст. 54 МКУ передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ митниця може відмовити у визнанні за явленої декларантом митної вартості. За умови надання, згідно ст. 53 МКУ документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.

Митну вартість товару №№ 3, 5, 6 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України", на підставі цінової інформації наявної в митного органу за митною декларацією товар №3 - на рівні 14,01 дол. США/кг за МД від 12.07.2021 № UA205140/2021/007172, товар №5 - на рівні 7,42 дол. США/кг за МД від 19.08.2021 № UA205140/2021/0033989, товар №6 - на рівні 9,62 дол. США/кг за МД від 19.04.2021 № UA204120/2021/56544.

Також роз`яснено декларанту право на звернення до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X та ст.55 Митного кодексу».

16.12.2021 товар було випущено у вільний обіг за МД №UA205140/2021/110368, №UA205140/2021/110369 шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару - робоче взуття на підошві з поліуретану та верхом з пресованої коров`ячої шкіри з металевим підноском, куртки для чоловіків та рукавчики робочі трикотажні…. - за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У даному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України - декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зокрема, рахунки-фактури (інвойси), довідки про вартість перевезення, контракт (договір купівлі-продажу товару).

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом.

Так контрактом від 01.12.2021 №01/12/2021 визначено, що предмет поставки, номенклатура та його ціна вказується в рахунках-фактурах (інвойсах) (а.с.119-121).

За змістом пункту 5.1 контракту товар поставляється на умовах EXW, в редакції Інкотермс 2010. Ці умови означають, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і оплатити перевезення від підприємства-продавця до пункту призначення, включаючи навантаження, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника.

Відповідно до рахунка-фактури від 24.11.2021 №21-DEX/11/24/02 (а.с. 38, 108 із перекладом) ціна товару становить 25433,02 злотих, така ж ціна вказана і в МД №UA205140/2021/108485 від 13.12.2021. Так само ціна в рахунку-фактурі від 20.11.2021 №21-DEX/11/20/09 (а.с. 30) 25086,06 злотих - відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №UA205140/2021/109178 від 13.12.2021.

Визначаючи митну вартість за першим методом, декларант у кожному випадку до фактурної вартості додав також витрати на перевезення товару.

Ці витрати підтверджуються договором на транспортне обслуговування від 19.11.2021 № 19/11/21-ІІІ, заявкою до договору від 19.11.2021, довідками № 72 від 24.11.2021, № 71 від 20.11.2021, № 70 від 20.11.2021 про транспортні витрати по перевезенню товару по інвойсах №21-DEX/11/24/02 від 24.11.2021, №21-DEX/11/20/09 від 20.11.2021, №21-DEX/11/23/09 від 23.11.2021. Вартість транспортних витрат за кожною довідкою становить 2000,00 грн. (а.с. 32-35, 37, 41, 133).

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару). До митних декларацій зазначені документи додавалися декларантом.

Зі змісту зовнішньоекономічного контракту від 01.12.2021 №01/12/2021, а також з рахунків-фактур (інвойсів) не вбачається, що на позивача покладалися інші фінансові зобов`язання (тобто, що він мав нести також інші витрати) у зв`язку із поставкою йому товару фірмою ADMAR TRADE Sp.z о.о.

Суд не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Стосовно надання виписки з бухгалтерської документації ТОВ «Волиньспецгруп» (документи бухгалтерського та податкового обліку, що стосуються руху ідентичних та/або подібних оцінюваному товару в середині країни, за попередні періоди) та прайс-листів, каталогів, специфікацій виробника товару, то ТОВ «Волиньспецгруп» у листах від 15.12.2021 (а.с. 51-53, 144-146) повідомляло митний орган, що в даному випадку відсутній будь-який взаємозв`язок між продавцем і покупцем, що міг вплинути або вплинув на митну вартість товару, тобто особи не є взаємопов`язаними.

Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості. При цьому ненадання такої документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару.

Також оскільки позивач у договірні відносини із третіми особами не вступав (жодні документи, які є в матеріалах справи, про зворотне не свідчать), то вимога про надання позивачем договорів (угод, контрактів) із третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця не є обґрунтованою; така вимога митного органу не може носити обов`язковий характер, а тому не може бути причиною відмови у митному оформлені за поданими документами.

Відповідач не навів переконливих мотивів з посиланням на норми законодавства про витребування у позивача сертифіката на товар для цілей підтвердження митної вартості. З цього приводу суд зазначає, що пункт 4.1 контракту від 01.12.2021 №01/12/20210 містить згадку про такий документ в контексті відповідності якості товару відповідним стандартам, що має бути підтверджено з боку постачальника рахунком-фактурою (інвойсом). Однак сертифікат про якісні характеристики товару не є документом, що підтверджує його ціну. Єдиним документом, що містить ціну товару, про яку сторони домовилися, є рахунок-фактура (інвойс), виданий продавцем. При цьому частини друга - третя статті 53 МК України не містить у переліку документів, які надаються для митного оформлення, такий документ як сертифікат про якісні характеристики товару. Разом з тим, частиною п`ятою статті 53 МК України заборонено вимагати від декларанта будь-які інші документи ніж ті, що зазначені в цій статті.

Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є і вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт (додаткові угоди до нього) та рахунок-фактура (інвойс).

Що стосується надання документально підтверджених транспортних документів, то суд зазначає, що такі документи позивачем були надані та у листах від 15.12.2021 (а.с. 51-53, 144-146) декларант повідомляв митний орган, що згідно довідок №72 від 24.11.2021, № 70 від 20.11.2021, виданих отримувачем товару - ТОВ «Волиньспецгруп» загальна вартість транспортних витрат становила 2 000,00 грн. відповідно. Довідки були видані на підставі попереднього узгодження із перевізником вартості перевезення. В підтвердження саме таких транспортних витрат надано довідки від 14.12.2021 перевізника - фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 по перевезенню товару згідно Invoce №21-DEX/11/24/02 від 24.11.2021, Invoce №21- DEX/11/20/09 від 20.11.2021. Крім цього, надано і договір перевезення і заявку на перевезення. Перевезення товару здійснювалось по товару згідно трьох рахунків-фактур (інвойсах), а саме по Invoce №21- DEX/11/20/09 від 20.11.2021, по Invoce №21-DEX/11/24/02 від 24.11.2021 по Invoce №21-DEX/11/23/09 від 23.11.2021.

Суд також наголошує, що вимога про надання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця (якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом)); виписки з бухгалтерської документації продавця щодо формування відпускної ціни товарів на заявлених комерційних умовах поставки товару; каталогу, специфікації, прейскурантів (прайс-листа) виробника товару; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями (пункти 1, 2 ,4, 6, 8 частини третьої статті 53 МК України), є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару за умови, якщо рахунок сплачено.

Проте вимога, адресована позивачу, про надання платіжних документів, письмової заявки покупця з посиланням на пункт 3.2 контракту від 01.12.2021 №01/12/2021 є необґрунтованою.

Так, пунктом 3.1 вказаного контракту передбачено, що покупець проводить 100% передоплату за кожну партію товару згідно з рахунком-фактурою (інвойсом), виставленого продавцем. Пунктом 3.2 цього контракту передбачено, що оплата за товар проводиться банківським переказом на рахунок постачальника у валюті контракту, згідно виставленим рахункам-фактурам (інвойсам) на основі письмової заявки покупця.

Пояснення про ці обставини позивач надавав у листах від 15.12.2021 (а.с. 51-53, 144-146) на повідомлення митниці. А саме про те, що відповідно до наданого платіжного документа від 10.12.2021 оплата здійснювалась згідно із призначенням платежу по трьох рахунках-фактурах (інвойсах), а саме: Invoce №21-DEX/11/20Т09 від 20.11.2021 на суму 25 086,06 польських злотих, Invoce №21-DEX/11/24/02 від 24.11.2021 на суму 25 433,02 польських злотих, Invoce №21-DEX/11/23/09 від 23.11.2021 на суму 25 458,28 польських злотих, всього на суму 75 977,36 польських злотих, що відповідає сумі зазначеній в платіжному дорученні від 10.12.2021.

Як слідує з матеріалів справи, сумніви митного органу щодо достовірності заявленої митної вартості товарів за МД №UA205140/2021/108485 від 13.12.2021, №UA205140/2021/109178 від 14.12.2021 виникли також у зв`язку з тим, що вартість товару, зазначена в експортних деклараціях від 11.12.2021 №21PL301010E1414680, від 11.12.2021 №21PL301010E1414655 не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунках-фактурах.

З цього приводу суд зазначає, що експортні декларації покупець не оформляє і участі в їх оформленні не бере. Водночас, як слідує з листа-повідомлення від 01.09.2021 продавця товару ADMAR TRADE Sp. z.o.o. (а.с. 99) і який було надано під час декларування, згідно законодавства Польщі, зокрема, Інструкції по заповнення митних декларацій AIS/IMPORT, AES/ECS2 NCTS2 від 22.05.2019 зазначається статистична вартість.

Суд звертає увагу, що в митних деклараціях №UA205140/2021/108485 від 13.12.2021, №UA205140/2021/109178 від 14.12.2021 зазначена позивачем фактурна вартість товару є вищою за статистичну вартість товару, зазначену в експортних деклараціях від 11.12.2021 №21PL301010E1414680 та від 11.12.2021 №21PL301010E1414655, що не може мати наслідком заниження митних платежів ТзОВ "Волиньспецгруп" при митному оформленні товару в режимі імпорту.

Стосовно твердження митного органу про те, що рахунки-фактури №21-DEX/11/20/09 від 20.11.2021, №21-DEX/11/24/02 від 24.11.2021 передують даті укладення контракту №01/12/2021 від 01.12.2021, то суд зазначає, що як слідує з матеріалів справи, 20.11.2021 та 24.11.2021 узгоджено попереднє замовлення товару, відповідно продавцем 20.11.2021 та 24.11.2021 було сформовано Invoce №21-DEX/11/20/09 на загальну суму 25 086,06 польських злотих та Invoce №21-DEX/11/24/02 на загальну суму 25 433,02 польських злотих. З врахуванням укладеного 01.12.2021 контракту №01/12/2021 всі поставки товару з 01.12.2021 здійснювалися безпосередньо на підставі зазначеного контракту. У зв`язку із тим, що відгрузка товару по вказаних рахунках-фактурах здійснювалась 11.12.2021, тобто після укладення контракту №01/12/2021, рахунки-фактури було додатково доповнено інформацією про контракт №01/12/2021 від 01.12.2021. Вказану додаткову інформацію було засвідчено печаткою і підписом продавця, що підтверджується листами компанії ADMAR TRADE Sp. Z о.о. (а.с. 92, 153).

Таким чином, твердження митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

З урахуванням наведеного висновки у спірних рішеннях про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, є безпідставними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Крім того, враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частин третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Разом з тим, у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Щодо митних декларацій від 08.07.2021 №UA205140/2021/4750 рівень митної вартості 21,46 дол. США/кг, від 12.07.2021 № UA205140/2021/007172 рівень митної вартості - 14,01 дол. США/кг, від 19.08.2021 № UA205140/2021/0033989 - 7,42 дол. США/кг, від 19.04.2021 № UA204120/2021/56544 - 9,62 дол. США/кг, які були використані відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірних рішень, то суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою/більшою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, відхиливши подану декларантом до митного оформлення документи. При цьому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару й не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Також не може залишитися поза увагою і той факт, що в поданих до митного оформлення документах ціна товару визначена за одиницю (за пару взуття, пару рукавичок), тоді як митний орган в оскаржуваних рішеннях використав цінове значення за кілограм, тобто, інше цінове визначення, ніж у документах, узгоджених покупцем і продавцем товару (позивачем та його контрагентом).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна довести законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Враховуючи вищезазначене, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Отже, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості товарів за резервним методом визначення митної вартості здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваних рішень.

Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 15.12.2021 № UA205140/2021/000118/2 та № UA205140/2021/000116/2 є необґрунтованими та безпідставними, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому їх слід визнати протиправними та скасувати, а позов задовольнити.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України установлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати у сумі 14962,00 грн, з них 4962,00 грн зі сплати судового збору та 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вказаних правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

Для підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано такі документи: копії договору про надання правничої допомоги від 20.01.2022 №20/01/22-2, укладеного між Адвокатським об`єднанням "Преміум Сервіс" (далі - Адвокатське об`єднання) та ТзОВ "Волиньспецгруп" (а.с.123-124), акта приймання-передачі наданих послуг від 21.01.2022 (а.с.125), рахунку-фактури від 21.01.2022 №21/01/22-2 (а.с.126), платіжне доручення від 24.01.2022 №20 (а.с.127).

Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг від 21.01.2022 Адвокатським об`єднанням надало такі послуги: надання правової інформації, консультацій, роз`яснень з питань правомірності винесення оскаржуваних рішень (1,5 год) - 3000,00 грн, складання позовної заяви (3,5 год) - 7000,00 грн. Платіжне доручення від 24.01.2022 №20 підтверджує оплату послуг.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом враховано, що ця справа є справою незначної складності; послуги з надання правової інформації, консультацій, роз`яснень з питань правомірності винесення оскаржуваних рішень охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду. Виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, справедливим буде відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 4500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 4962,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 24.01.2022 №25, № 26 (а.с.14-15).

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі 9462,00 грн (4962,00 грн - витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, та 4500,00 грн - витрати на правову допомогу адвоката).

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці від 15.12.2021 № 205140/2021/000118/2 та № 205140/2021/000116/2 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальність "Волиньспецгруп" за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір у розмірі 4962,00 грн (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні 00 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4500,00 грн (чотири тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньспецгруп" (43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Вахтангова, 12, код ЄДРПОУ 43628643).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська обл., Любомльський р-н, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя Р.С. Денисюк