Рішення

від 14.04.2022 по справі 160/3208/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2022 року Справа № 160/3208/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «ЕРБІ» до Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

10.02.22р. представник Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «ЕРБІ» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби в якій просить:

- визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо зменшення ПП «Науково виробнича фірма «Ербі» реєстраційного ліміту у розмірі 138 177,00 грн. в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- зобов`язати Державну податкову службу України збільшити в системі електронного адміністрування ПДВ суму реєстраційного ліміту ПП «Науково виробнича фірма «Ербі» на суму 138 177,00 грн.;

- зобов`язати ДПС України надати в 30-денний строк з дня набрання законної сили рішення суду звіт про його виконання.

В обгрунтування позовних вимог представником позивача зазначені наступні обставини. 25 листопада 2020 року ПП «Науково виробнича фірма «Ербі» було виписано та зареєстровано податкову накладну № 8 від 25.11.2020 року на загальну суму 829 062,00 грн. У зв`язку з тим, що реєстрація вищевказаної податкової накладної проведена помилково позивачем було складено та зареєстровано розрахунок коригування № 1 від 21.09.2021 року до податкової накладної № 8 від 25.11.2020 року на суму 829 062,00 грн. Цього ж дня було зареєстровано правильну податкову накладну №20 від 23.12.2020 (правильна дата) на загальну суму 829062,00, у тому числі ПДВ 138177,00грн. І відповідно, на суму ПДВ в розмірі 138 177,00 грн. було знову ж таки зменшено суму реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ. 30.09.2021 позивачем подано уточнюючі розрахунки до декларацій з ПДВ за листопад та грудень 2020р., у яких було відображено відповідні зміни. 13.10.2021 ПП «Науково-виробнича фірма «Ербі» було отримано Витяг щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з Системи електронного адміністрування ПДВ № 13319590, відповідно до якого суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні, реєстраційний ліміт складав 73640,37 грн. Тобто, Витягом відображено, що відбулося списання ДПС України реєстраційного ліміту у розмірі 138177,00грн, що призвело до суми перевищення податкових зобов`язань з поміткою Перевищення/09.2021. 21.01.2022 представником позивача надіслано адвокатський запит до ДПС України з проханням збільшити суму реєстраційного ліміту на суму 138177,00грн в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість позивача та надати підтверджуючі документи. 31.01.2022 відповідач надав відповідь, що згідно з базами даних ДПС у ПП «Науково-виробнича фірма «Ербі» сума перевищення розрахувалась і складає 138 177,00 грн., порушень в частині розрахунків показників у СЕА ПДВ по ПП «Науково- виробнича фірма «Ербі» не встановлено.

Вважаючи дії Державної податкової служби України протиправними у частині зменшення суми реєстраційного ліміту в Системі електронного адміністрування, позивач звернувся до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі №160/3208/22 за вищезазначеним позовом, ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження), згідно частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд в ухвалі від 15.02.2022 встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов в порядку ч. 1 ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 15-ти днів з моменту отримання відповідачем ухвали суду про відкриття провадження.

Копія ухвали від 15.02.2022 року направлялася відповідачу за адресою вказаною у позовній заяві поштовим відправленням.

На адресу суду 23.03.2022 повернулось поштове повернення з відміткою про отримання 21.02.2022 відповідачем копії ухвали про відкриття провадження по справі.

У строк, визначений положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, відзиву на адресу суду або клопотання про продовження строку на його подання до суду не надходило. Відтак, наявні підстави для розгляду адміністративної справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, відповідно до вимог ст. ст. 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено наступні обставини.

ПП «Науково-виробнича фірма «Ербі» є платником податку на додану вартість та з 04.07.1997 року перебуває на обліку в Головному управлінню Державної податкової служби у Дніпропетровській області.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем складено та зареєстровано. податкову накладну від 25.11.2020 №8 та від`ємний розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 21.09.2021 до податкової накладної №8 від 25.11.2020.

28.09.2021 позивачем складено та зареєстровано податкову накладну від 23.12.2020 №20, що підтверджується матеріалами справи.

Витягом з Системи електронного адміністрування ПДВ від 13.10.2021 №13319590 відображено, що сумою податку, на яку платник податку має право зареєстровати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є 73640,37грн. Витягом від 19.10.2021 №19319603 відображено суму податку, на яку платник податку має право зареєстровати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, -64536,63.

Представник позивача звернувся до Державної податкової служби з адвокатським запитом щодо збільшення в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість ПП «Науково-виробнича фірма «Ербі» суми реєстраційного ліміту на суму 138177,00грн.

Представник ДПС України листом від 31.01.2022 №1793/6/99-00-18-03-04-06 повідомив про можливість виправлення показника Перевищення у ПП «Науково-виробнича фірма «Ербі» за рахунок приведення показників податкової звітності з ПДВ у відповідність з даними Єдиного реєстру податкових накладних за відповідний податковий період, шляхом подання платником уточнюючого розрахунку згідно Порядку заповнення і подання податкової звітності з податну на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (зі змінами) та відповідно до п.50.1 ст. 50 Кодексу.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи запроваджено систему електронного адміністрування ПДВ з 1 січня до 1 липня 2015 року (або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України про скорочення терміну перехідного періоду відповідно до пункту 7 Прикінцевих положень Закону 71) - у тестовому режимі; з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

Згідно з пунктом 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У разі коли платником податку після реєстрації податкової накладної виявлено помилковість виписки такої накладної або інші недоліки, законодавцем передбачено певний алгоритм дій для платників податків, направлених на усунення розбіжностей в податковому обліку платника у такому випадку.

Так, згідно пункту 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307, у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.

У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.

Підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України передбачено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Таким чином, у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг, виявленого після завершення процедури реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, та з метою виправлення допущеної помилки платник податків має право згідно пунктом 192.1 статті 192 ПК України скласти розрахунок коригування до помилково виписаної податкової накладної.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість визначено статтею 200-1 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

- суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

- суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 200-1.2 статті 200-1 ПК України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок №569).

Даний порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

За визначенням п.2 Порядку № 569 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі - електронний рахунок) - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок. Для кожного платника податку Казначейством відкривається один електронний рахунок.

Згідно з п. 3 Порядку №569 періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДФС та Казначейством.

Реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних здійснюється виключно у межах реєстраційної суми, яка обчислюється за формулою, встановленою пунктом 200-1.3 статті 200-1 розділу V ПК України та пунктом 9 Порядку № 569.

Відповідно п. 9 Порядку №569 платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі на суму податку (У Накл ), обчислену за такою формулою: ?Накл = ?НаклОтр + ? Митн + ? ПопРах + ? Овердрафт - ? НаклВид - ?Відшкод - ? Перевищ ,

де ?НаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в Реєстрі, яка визначається на підставі даних таких податкових накладних, складених за операціями, дата виникнення податкових зобов`язань за якими припадає на податковий період починаючи з 1 липня 2015 р., а також розрахунків коригування, складених починаючи з 1 липня 2015 р. та зареєстрованих в Реєстрі, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 р., що підлягали наданню покупцям - платникам податку;

?Митн - загальна сума податку, сплаченого платником податку безпосередньо або через уповноважену особу під час ввезення товарів на митну територію України, що визначається на підставі даних митних декларацій з урахуванням змін, внесених відповідно до аркушів коригування та додаткових декларацій, оформлених згідно із статтею 261 Митного кодексу України, виходячи із сум податку, сплачених починаючи з 1 липня 2015 р. під час ввезення товарів на митну територію України. Під час проведення розрахунку показника УМитн застосовуються документи (митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 р.;

?ПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунка платника його електронного рахунка, в тому числі з електронних рахунків, що були додатково відкриті відповідно до пункту 200 -1 .2 статті 200 -1 Кодексу платникам податку - сільськогосподарським підприємствам, що до 1 січня 2017 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу.

?Овердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені (розстрочені, відстрочені), а також задекларовані платником податку - сільськогосподарським підприємством, що до 1 січня 2017 р. застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу.

?НаклВид - загальна сума податку за виданими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими у Реєстрі, яка визначається на підставі даних таких податкових накладних за операціями, дата виникнення податкових зобов`язань за якими припадає на податковий період починаючи з 1 липня 2015 р., а також розрахунків коригування, складених починаючи з 1 липня 2015 р. та зареєстрованих в Реєстрі, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 р., що підлягали наданню покупцям - платникам податку;

?Відшкод - загальна сума податку, заявлена платником податку до бюджетного відшкодування, що визначається на підставі задекларованих до відшкодування сум від`ємного значення податку, розрахованих за операціями, здійсненими після 1 липня 2015 р., згідно з податковими деклараціями з податку та уточнюючими розрахунками до них, поданими контролюючому органу, починаючи з податкової звітності за: липень 2015 р. - для платників податку, що застосовують місячний звітний період; III квартал 2015 р. - для платників податку, що застосовують квартальний звітний період. Показник ?Відшкод підлягає коригуванню за результатами перевірок, що проводяться відповідно до Кодексу.

За приписами п.13 Порядку № 569 ДПС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Наведене свідчить про те, що СЕА ПДВ організована на централізованому рівні ДПС, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ДПС протиправно не вжила заходів щодо збільшення у СЕА ПДВ на електронному рахунку позивача суми, на яку позивач має право зареєструвати ПН та/або РК в ЄРПН.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, під час розгляду даної справи відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано суду доказів, які б підтверджували, правомірність відмови позивачу у збільшенні в СЕА ПДВ суми ПДВ, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на 138177,00 грн.

Позивачем, в свою чергу, на підтвердження наявності правових підстав для збільшення в СЕА ПДВ суми, на яку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на 138177,00 грн підтверджено, що позивачем помилково зареєстровано податкові накладні та розрахунки коригування 25.11.2020 року та в подальшому виправлено у встановленому порядку вказані помилки шляхом подання у 23.12.2020 розрахунків коригування до податкових накладних. Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних, розрахунків коригування з доказами їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Податкового кодексу України.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289, (далі - Порядок № 21).

До податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку (абзац другий пункту 1 розділу III Порядку № 21).

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (абзац перший пункту 6 розділу III Порядку № 21).

З наведених положень законодавства вбачається, що в податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані у складених на підставі первинних документів податкових накладних. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані у податковій накладній, яка складена без факту здійснення господарської операції, не підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ.

Як зазначалося позивачем та не спростоване відповідачем, позивач помилково склав та зареєстрував податкову накладну, після чого створив та зареєстрував розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 21.09.2021 до податкової накладної №8 від 25.12.2020.

Проте, відповідачем на звернення позивача з проханням відновити/збільшити в даних СЕА ПДВ реєстраційний ліміт з ПДВ на суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та відобразити відповідне збільшення в СЕА ПДВ на суму 138177,00 грн. фактично відмовив позивачу з посиланням на те, що реєстраційна сума обчислюється автоматично та централізовано на рівні ДПС для кожного платника податку щоразу, як відбувається зміна значення будь-якого з показників формули та повідомив, що при розгляді звернення представника позивача не встановлено порушень в частині розрахунків показників СЕА ПДВ по ПП «Науково-виробнича фірма «Ербі».

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ДПС як адміністратор систем електронного адміністрування ПДВ не виконала покладених на неї обов`язків щодо своєчасного відображення у системі електронного адміністрування ПДВ заявлених позивачем згідно з чинними нормами ПК України, відомостей з урахуванням чого позовні вимоги про визнання протиправними дій Державної податкової служби України щодо зменшення ПП «Науково виробнича фірма «Ербі» реєстраційного ліміту у розмірі 138 177,00 грн. в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість є такими, що підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що з огляду на аналіз норм Податкового кодексу України та Порядку №569, поновлення порушених прав позивача шляхом збільшення у системі електронного адміністрування ПДВ суми, на яку приватне підприємство має право реєструвати ПН та/або РК в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до повноважень ДПС, а тому саме ДПС зобов`язаний здійснити відповідне збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у системі електронного адміністрування ПДВ, з урахуванням чого позовні вимоги зобов`язати ДПС України збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ПП «Науково-виробнича фірма «Ербі» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на 138177,00 грн. також підлягають задоволенню.

Аналогійний висновок викладений у Постанові Шостого апеляційного суду від 19.05.2021 по справі №640/24883/20.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України надати в 30-денний строк з дня набрання законної сили рішення звіт про його виконання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Здійснивши системний аналіз положень КАС України, суд вважає, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень відповідачем у справі суд може, а отже наділений правом, а не закріпленим обов`язком, під час прийняття рішення у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а у разі неподання такого звіту встановленням нового строку для подання звіту та накладанням штрафу.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджуються належними та допустимими доказами.

З огляду на ненаведення заявником аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів як встановлення судового контролю і ненадання останнім доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для задоволення вимог заявника у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №160/3208/22, шляхом подання звіту про виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Судом не вбачається, що загальний порядок виконання судового рішення не дасть в подальшому очікуваного результату, або, що відповідач буде створювати перешкоди для виконання такого рішення.

Суд зауважує, що зазначена позиція кореспондується позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 31.08.2018 року у справі №235/7638/16-а (адміністративне провадження №К/9901/43354/18).

Оскільки, заявник не навів жодних обґрунтувань та не надав жодних доказів, які б підтверджували необхідність застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням судового рішення, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю.

Таким чином, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов задоволено частково, на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1654,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (ст. 139 КАС України).

Керуючись ст. 2, 9, 19, 77, 241-243, 246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «ЕРБІ» (49038, м. Дніпро, вул. Фрунзе, 4, код ЄДРПОУ 23350949) до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо зменшення ПП «Науково виробнича фірма «Ербі» реєстраційного ліміту у розмірі 138 177,00 грн. в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

Зобов`язати Державну податкову службу України збільшити в системі електронного адміністрування ПДВ суму реєстраційного ліміту ПП «Науково виробнича фірма «Ербі» на суму 138 177,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Ербі» (49038, м. Дніпро, вул. Фрунзе, 4, код ЄДРПОУ 23350949) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1654,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Наталія ЗАХАРЧУК-БОРИСЕНКО