Рішення

від 09.05.2022 по справі 240/43377/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2022 року м. Житомир справа № 240/43377/21

категорія 109040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Утилізаційний комплекс" до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправним та скасування припису,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Утилізаційний комплекс" звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 26.11.2021 реєстраційний номер 907-ДК/0490Пр/03/01/-21.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що за результатами перевірки відповідачем встановлено, що на момент перевірки право власності та користування на земельну ділянку за кадастровим номером 1820600000:01:006:0034, площею 0,6211 га, із земель сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства комунальної форми власності у ТОВ "Утилізаційний комплекс" відсутнє, що свідчить про факт використання вказаної земельної ділянки без зареєстрованого права, що є порушенням ст. ст.125, 126 Земельного Кодексу України.

Відповідно до вимог припису від 26.11.2021 реєстраційний №907- ДК/0490Пр/03/01/-21, враховуючи зазначене, було приписано: оформити право користування на дану земельну ділянку у відповідності до вимог чинного земельного законодавства.

Позивач вважає, що висновки інспектора, який проводив перевірку, зроблені у документах перевірки, не відповідають вимогам законодавства та прийняті без урахування усіх обставин справи з огляду на наступне.

Ухвалою суду від 28.12.2021 відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 28.12.2021 вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії припису Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 26.11.2021 №907-ДК/0490Пр/03/01/-21, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №240/43377/21.

26 січня 2022 року до відділу документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву вказано, що на момент перевірки право власності та користування на земельну ділянку за кадастровим номером 1820600000:01:006:0034, площею 0.6211 га із земель сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства комунальної форми власності у ТОВ "Утилізаційний комплекс" відсутнє, що свідчить про факт використання земельної ділянки, площею 0,6211 га без зареєстрованого права, що є порушенням ст. ст. 125. 126 Земельного кодексу України.

Окрім того, перевіркою встановлено що вищевказана земельна ділянка за кадастровим номером 1820600000:01:006:0034, площею 0,6211 га із земель сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства.

Поза тим, на час перевірки встановлено, що на вищевказаній земельній ділянці із земель запасу сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 1820600000:01:006:0034, площею 0,6211 га розміщена котельня та фактично проводиться діяльність щодо поводження (утилізації) відходів ТОВ "Утилізаційний комплекс".

Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1ст.263 КАС України.

У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 05.11.2021 №907-ДК "Про здійснення нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності" Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області здійснено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок ТОВ "Утилізаціний комплекс" (а.с.97-98).

За результатами обстеження земель на підставі вищевказаного наказу складено акт перевірки від 26.11.2021 №907-ДК/837/АП/09/01/-21, яким зафіксовано, що на момент перевірки право власності та користування на земельну ділянку за кадастровим номером 1820600000:01:006:0034, площею 0,6211 га, із земель сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства комунальної форми власності у ТОВ "Утилізаційний комплекс" відсутнє, що свідчить про факт використання земельної ділянки, площею 0,6211 га без зареєстрованого права, що є порушенням ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України (а.с.99-102) та акт обстеження земельної ділянки від 26.11.2021 №907-ДК/350/АО/10/01-21 (а.с.103-105).

26 листопада 2021 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель приписано керівнику ТОВ "Утилізаційний комплекс" усунути порушення вимог земельного законодавства шляхом оформлення права користування на дану земельну ділянку у відповідності до чинного законодавства (а.с.106-108).

Не погоджуючись із винесеним приписом, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Повноваження державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель визначаються, зокрема, Земельним кодексом України, Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" № 963-IV від 19.06.2003 (далі - Закон № 963-IV).

Так, відповідно до статті 2 Закону № 963-IV основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, зокрема, забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Статтею 4 Закону № 963-IV встановлено, що об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно з положеннями статті 5 Закону № 963-IV органом, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів є центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, визначено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що ГУ Держгеокадастру в Житомирській області наділено повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. При цьому, об`єктом контролю є всі землі на території України, а також порядок їх використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.

Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі встановлені статтею 6 Закону № 963-IV, до яких належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання.

Відповідно до статті 9 Закону № 963-IV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об`єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Статтею 10 Закону №963-IV передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема: давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Положенням про Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, затвердженим наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру "Про затвердження положень про територіальні органи Держгеокадастру" 12 листопада 2019 року №285, пунктом 6 передбачено, що посадові особи Головного управління в межах повноважень мають право складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягненні осіб до відповідальності.

Статтею 15-2 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: дотриманням вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, застави та іншими цивільно-правовими угодами; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

Порядок та підстави проведення перевірок врегульовані Законом України від 5 квітня 2007 року №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877-V), який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно норм даного закону орган державного нагляду (контролю) здійснює контролюючі функції шляхом проведення планових та позапланових заходів.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником (частина 11 статті 4 Закону №877-V).

Так, за правилами статті 7 Закону №877-V визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити відомості про тип заходу (плановий або позаплановий): Форму заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); тощо.

Вищезазначені норми чинного законодавства, встановлюють, що контроль за використанням та охорона земель є прямим обов`язком Держгеокадастру, одна з законодавчо встановлених форм здійснення контролю є перевірка земельної ділянки. Законодавством визначено повноваження державного інспектора в рамках проведення перевірки земельної ділянки.

З метою здійснення державного контролю за використанням та охороною земель Головне управління видає наказ "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель", в якому визначено яким шляхом буде здійснено державний контроль.

У наказі також вказується відповідно до яких нормативно правових документів здійснюється перевірка. Даний наказ не містить посилань на Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

З аналізу наведених правових норм слідує, що державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися державним інспектором ГУ Держгеокадастру, у тому числі, шляхом проведення перевірок. Для реалізації завдань у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель державний інспектор має право, зокрема, видавати приписи, складати акти перевірки або протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до відповідальності.

Як встановлено судом, наказ від 05.11.2021 №907-ДК "Про здійснення нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності" прийнятий без обґрунтування підстав його прийняття та за відсутності вказівки про проведення перевірки суб`єктом владних повноважень щодо земель, де розташована земельна ділянка за кадастровим номером 1820600000:01:006:0034.

Водночас, відповідно до наказу від 05.11.2021 №907-К захід державного нагляду доручено провести старшому державному інспектору Юрію Михайловському та державному інспектору Івану Коробенку.

Натомість, зі змісту сформованих за результатами перевірки документів встановлено, що фактично захід контролю проведено державним інспектором Горбатюком Олександром.

Однак, доказів його уповноваження на здіснення відповідних інспекційних дій, що спрямовані на встановлення фактів порушень позивачем земельного законодавства до матеріалів справи не надано.

Відтак, проведення заходів контролю щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Утилізаційний комплекс" на підставі вищевказаного наказу визнається судом протиправним.

Водночас, за результатами проведених заходів контролю відповідачем складено припис про усунення порушень земельного законодавства, приписано оформити право користування на дану земельну ділянку у відповідності до чинного земельного законодавства (а.с.106-108).

Так, відповідачем під час проведення інспекції встановлено порушення, що полягає у використанні товариством з обмеженою відповідальністю "Утилізаційний комплекс" земельної ділянки, площею 0,6211 га за відсутності реєстрації відповідного права.

Слід зауважити, що на території земельної ділянки за кадастровим номером 1820600000:01:006:0034 розміщена котельня та фактично проводиться діяльність щодо поводження (утилізації) відходів ТОВ "Утилізаційний комплекс".

Згідно свідоцтва про право власності від 03.04.2014 Серія САС №507992 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності будівля котельні за адресою: Житомирська обл., Баранівський р-н, м.Баранівка, вул.Івана Франка, будинок 104-А, належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Утилізаційний комплекс" (а.с.21-23).

Наведені обставини дозволяють суду зробити висновок, що відсутність у особи правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне її зайняття, у разі правомірності набуття та оформлення у встановленому законом порядку розташованого на ній майна.

Так, ст.1 Закону №963-IV визначено поняття самовільного зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

За змістом статей 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 1 липня 2004 року №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за таке порушення як самовільне зайняття земельних ділянок (пункт "б" частини 1 статті 125 Земельного кодексу України).

Аналіз встановлених обставин справи свідчить, що спірним у вказаних правовідносинах є встановлення факту правомірності дій контролюючого органу при проведенні перевірки дотримання вимог земельного законодавства та наявності підстав для ухвалення цим органом за наслідками перевірки відповідного розпорядчого документу щодо позивача.

Всі наведені вище обставини свідчать на користь наявного протиправного характеру припису Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області від 26.11.2021 №907-ДК/0490Пр/03/01/-21.

Крім того, позивачем до матеріалів справи надано докази вчинення дій, що спрямовані на отримання права користування спірною земельною ділянкою впродовж 2014-2021 років, таких як: неодноразового звернення за отриманням дозволу на розробку проекту землеустрою та за затвердженням проекту землеустрою. Однак, рішення про затвердження проекту землеустрою та подальшого формування права користування станом на день виникнення спірних правовідносин позивачем не отримано.

Отже, суд враховує обставини виникнення спірних правовідносин та встановлений факт наявності у позивача права власності на приміщення котельні, що розміщена на земельній ділянці за кадастровим номером 1820600000:01:006:0034, що в свою чергу спростовує факт порушення позивачем земельного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведене, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження законності припису, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн, про, що свідчить платіжне доручення №538 від 20.12.2021 (а.с.17).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням задоволення позову, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області сплаченого судового збору в сумі 2270,00 грн.

Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 26.11.2021 №907-ДК/0490Пр/03/01/-21.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Утилізаційний комплекс" (вул.Івана Франка,104 А, м.Баранівка, Баранівський р-н, Житомирська обл., 12700, ЄДРПОУ 39134238) судові витрати в сумі 2270,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області (вул.Довженко,45, м.Житомир, 10002, ЄДРПОУ 39765513).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Панкеєва