ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2022 року Справа № 280/705/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РОНКПП НОМЕР_1 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся ізпозовною заявою до Управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області (далі відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області щодо невиплати ОСОБА_1 у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги та зобов`язати здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги у розмірі 7354,00 гривні за 2021 рік, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, як учаснику бойових дій.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Стверджує, що в квітні 2021 року отримав грошову допомогу у розмірі 1491,00 грн. Вказує, що листом Управління соціального захисту населення адміністрації Мелітопольської районної державної адміністрації від 18.11.2021 за № М -513/015 його повідомлено про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 року №325 «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» встановлено, що у 2021 році учасникам бойових дій розмір допомоги складає 1491,00 грн. та вказало, що Управління не має підстав здійснити перерахунок вищевказаної допомоги. Вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач позовну заяву не визнав. У відзиві вх. №10825 від 14.02.2022 посилається на те, що управлiння бере на себе зобов`язання та проводить видатки тiльки в межах бюджетних асигнувань, що видiляються Міністерством фiнансiв України у розмiрi встановленому Кабiнетом Miнicтpiв України в Законi України «Про Державний бюджет». Вказує, що вiдповідач виконує функцiю виплати допомоги, а не встановлює розмiри цих виплат або видiляє цiльовi кошти, якi згiдно ч.2 ст.95 Конституції України визначаються тiльки законом про Державний бюджет України. Вважає, що управління діяло в межах бюджетних асигнувань та згідно чинного законодавства. Просить суд у позові відмовити.
Ухвалою суду від 24.01.2022 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/705/22 без виклику сторін.
Відповідно до ч. 5ст. 262 КАС Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1ст. 4 КАС Україниписьмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Приписами ч. 4ст. 243 КАС Українивизначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням НОМЕР_2 від 02.02.2015 року.
ОСОБА_1 звернувся до Управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області із заявою, в якій просив перерахувати та виплатити грошову допомогу до 5 травня.
Листом 18.11.2021 вих.№М-513/01-5 Управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області повідомило про те, що позивачу була виплачена грошова допомога до 5 травня, як учаснику бойових дiй за 2021 piк згiдно вимог чинного законодавства України. Управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації не має підстав здійснити перерахунок вищевказаної допомоги.
Позивач, не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо перерахунку та з вимогою вчинити дії, звернувся до суду із вказаним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно достатті 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною другоюстатті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Згідно із частиною другоюстатті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписамиЗакону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII). ЦейЗакон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Пільги часникам бойових дій встановленістаттею 12 вказаного Закону №3551-XII, відповідно до частини 5 якої (в редакціїЗакону України від 25.12.1998 №367-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Як визначено статтею 17цього Закону, фінансування витрат, пов`язаних з введенням його в дію, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України від 28.12.2007 №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (набрав чинності 01 січня 2008 року) частину 5статті 12 Закону №3551-XII викладено у новій редакції, за змістом якої разова грошова допомога учасникам бойових дій до 5 травня виплачується щорічно у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 вказані зміни визнані неконституційними.
Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положеннястатті 13 Закону № 3551-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Поряд із цим, законодавцем правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня були з 01.01.2015 також врегульовані пунктом 26розділу VI Бюджетного кодексу України.
Згідно із підпунктом 5 пункту 63розділу І Закону України від 28.12.2014 № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин"розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей12,13,14,15 та16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня.
На реалізацію приписів цієї нормизакону, Кабінетом Міністрів Україникожного бюджетного року приймалися відповідні постанови. Зокрема, Кабінет Міністрів України у Постанові №325 установив, що у 2021 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченаЗаконом №3551-XII, учасникам бойових дій здійснюється в розмірі 1491,00 грн., тобто у розмірі меншому, ніж це передбаченостаттею 12 цього Закону. Отже, на час виплати позивачу у 2021 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діялиЗакон №3551-XII і Постанова №325.
Водночас, Конституційний Суд України рішенням від 27.02.2020 № 3-р/2-2020 визнав таким, що не відповідаєКонституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей12,13,14,15 та16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного рішення, посилаючись на положення свого рішення від 22.05.2008 № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, щоБюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Частиною 2статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей12,13,14,15 та16 Закону №3551-XII, не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. У даному випадку застосуванню підлягають положеннястатті 12 Закону №3551-XII в редакціїЗакону №367-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", частиною 5 якої встановлено виплату разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.
При цьому суд наголошує, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі іпостанов Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач у листі-відповіді, не можуть змінювати приписівЗакону №3551-ХІІ, який має вищу юридичну силу.
Згідно із частиною третьоюстатті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Як зазначено в постанові Великої палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі №440/2722/20, правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначаєЗакон №3551-XII. Згідно із підпунктом 5 пункту 63розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року №79-VIII Про внесення змін доБюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин розділVIПрикінцеві та перехідні положення Бюджетний кодекс України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей12,13,14,15 та16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.Конституційний Суд України Рішенням від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 визнав таким, що не відповідаєКонституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділуVIПрикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей12,13,14,15 та16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини першоїстатті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IVмінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України від 15.12.2020 № 1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік"установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2020 року - 1769 гривень.
Таким чином, з прийняттямКонституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020 позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня як учасник бойових дій у 2021 році у розмірі п`яти мінімальних пенсій.
Органами, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача.
В даному випадку, безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу як учаснику бойових дій за 2021 рік має здійснювати Управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області, зважаючи також на те, що у відзиві управління підтверджує, що позивач перебуває на обліку як учасник бойових дій.
Судом встановлено, що виплата позивачу разової грошової допомоги не відповідаєстатті 12 Закону №3551-ХІІта свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Відповідно достатті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини як джерело права.
Разова грошова допомога учасникам бойових дій є доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Стаття 1 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, у редакції протоколів № 11 та № 14 (04.11.1950), визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.
Стаття 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободвизначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбаченихзаконом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Суханов та Ільченко проти України" (Заяви № 68385/10 та № 71378/10) від 26.06.2014 Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).
Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 №17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011).
Частиною четвертоюстатті 245 КАС Українипередбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначенізаконом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, висновків Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення взаємопов`язаних позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності Управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року як учаснику бойових дій у розмірі п`ять мінімальних пенсій за віком та зобов`язання Управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 як учаснику бойових дій щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з частинами 1 та 2статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно достатті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак не довів правомірності своєї бездіяльності щодо невиплати разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
У зв`язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат на підставіст. 139 КАС Українине здійснюється.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі, суд зазначає наступне.
Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Судом встановлено, що10.12.2021 між адвокатом Муратовою О.О. та гр. ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати клієнту правову допомогу в обсязі визначеному договором.
14.02.2022 між сторонами підписано акт, в якому підтверджено факт надання правничих послуг, а саме: консультація 900,00 грн., складання договору, вивчення нормативно-правової бази, аналіз судової практики 100,00 грн.; складання позовної заяви 2500,00 грн.; складання відповіді на відзив 1500,00 грн. всього на загальну суму 5000,00 грн.
14.02.2022 клієнтом здійснено оплату за договором шляхом банківського переказу через систему «Приват 24» квитанція № Р24А1999376119С3116 від 14.02.2022 в сумі 5000,00 грн.
Погоджений сторонами у акті виконаних робіт розмір (вартість) наданих правничих послуг на думку суду є завищеним, оскільки справа не вирізняється особливою складністю чи великою кількістю документів на обґрунтування позовних вимог, судова практика у вказаній категорії спорів є досить сталою та поширеною.
Не заперечуючи проти наданої правничої допомоги у справі, суд вважає співмірним та обґрунтованим її розмір в сумі 2500 грн., який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області. В задоволені іншої частини заяви суд відмовляє.
Керуючись ст.ст.2,5,72,77,139,241,243-246,255 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РОНКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Михайла Грушевського, 10, код ЄДРПОУ 03193057) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов`язати Управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 як учаснику бойових дій щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн. 00коп. витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 10.05.2022.
Суддя Л.Я. Максименко
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.05.2022 |
Оприлюднено | 21.06.2022 |
Номер документу | 104233842 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо соціального захисту (крім соціального страхування), з них |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Максименко Лілія Яковлівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Максименко Лілія Яковлівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Максименко Лілія Яковлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні