Рішення

від 08.05.2022 по справі 600/6216/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/6216/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чагорської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:

- визнати протиправною бездіяльність Чагорської сільської ради щодо нерозгляду та неприйняття рішення по заяві фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 05 липня 2021 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 5 років, орієнтовним розміром біля 0,11 га, з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (12.04);

- зобов`язати Чагорську сільську раду Чернівецького району Чернівецької області на черговому засіданні сесії міської ради прийняти рішення, яким надати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 5 років, орієнтовним розміром біля 0,11 га, з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (12.04).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що звертався до відповідача із заявою про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 5 років, орієнтовним розміром біля 0,11 га, з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (12.04), яка розташована у с. Чагор Чернівецького району між земельною ділянкою кадастровий номер 7321087900:01:003:0921 та землями Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області. Однак відповідач на пленарному засіданні 17.09.2021 р. відклав розгляд заяви позивача, у зв`язку із необхідністю провести громадські слухання з вказаного питання та на день звернення до суду не прийняв відповідного рішення. Таким чином позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач не подав у встановлений строк відзив на позов.

Рух справи у суді

Судом відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

05.07.2021 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 5 років, орієнтовним розміром біля 0,11 га, з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (12.04), яка розташована у с. Чагор Чернівецького району між земельною ділянкою кадастровий номер 7321087900:01:003:0921 та землями Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області. До заяви додано графічні матеріали бажаного місця розташування земельної ділянки. (а.с. 7-9).

03.08.2021 р. відповідач надіслав позивачу лист, в якому проінформував, що заява від 05.07.2021 р. направлена на опрацювання постійній комісії сільської ради з питань земельних відносин з подальшим розглядом на черговій сесії сільської ради. (а.с. 10).

22.09.2021 р. відповідач надіслав позивачу лист, в якому повідомив, що заява від 05.07.2021 р. розглянута на пленарному засіданні 8 сесії Чагорської сільської ради VІІІ скликання від 17.09.2021 р. Питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відкладено, у зв`язку із необхідністю провести громадські слухання з мешканцями прилеглих вулиць щодо вказаного питання. (а.с. 11).

Мотивувальна частина

Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

Відповідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. N 2768-III (далі ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Стаття 123 ЗК України встановлює порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч. 3 ст. 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, зокрема: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст. 123 ЗК України.

Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого питання. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 5 років, орієнтовним розміром біля 0,11 га, з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (12.04), яка розташована у с. Чагор Чернівецького району між земельною ділянкою кадастровий номер 7321087900:01:003:0921 та землями Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області. До заяви додано графічні матеріали бажаного місця розташування земельної ділянки.

03.08.2021 р. відповідач надіслав позивачу лист, в якому проінформував, що заява від 05.07.2021 р. направлена на опрацювання постійній комісії сільської ради з питань земельних відносин з подальшим розглядом на черговій сесії сільської ради.

22.09.2021 р. відповідач надіслав позивачу лист, в якому повідомив, що заява від 05.07.2021 р. розглянута на пленарному засіданні 8 сесії Чагорської сільської ради VІІІ скликання від 17.09.2021 р. Питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відкладено, у зв`язку із необхідністю провести громадські слухання з мешканцями прилеглих вулиць щодо вказаного питання.

Суд звертає увагу, що дозвіл і проект землеустрою, розроблений на його підставі, є стадіями єдиного процесу надання земельної ділянки в оренду. Передача (надання) земельної ділянки в оренду відповідно до ст. 123 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури надання земельної ділянки у користування.

При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.

Як слідує з приписів статті 79-1 ЗК України метою надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок є формування земельної ділянки, яке полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Суд наголошує, що відповідач був зобов`язаний у місячний строк розглянути заяву позивача на засіданні сесії сільської ради та прийняти одне із рішень передбачених ст. 123 ЗК України. Тобто прийняти органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

При цьому, зазначеними положеннями ст. 123 ЗК України не передбачено право чи обов`язок відповідача передавати розгляд вказаного питання на розгляд постійних комісій чи проводити громадські слухання, а отже відповідачем порушено порядок прийняття рішень у спірних правовідносинах.

Судом встановлено, що відповідачем фактично не прийнято жодного із рішень визначених ЗК України за результатами розгляду заяви (клопотання) позивача, чим допущено протиправну бездіяльність.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачем не доведено правомірність бездіяльності щодо нерозгляду та неприйняття у місячний строк рішення по заяві фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 05.07.2021 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 5 років, орієнтовним розміром біля 0,11 га, з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (12.04).

Позиція суду щодо позовних вимог зобов`язального характеру.

Статтею 55 Конституції України закріплено фундаментальний принцип судового захисту всіх порушених прав людини і громадянина. Так, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, зокрема, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, здійснюючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Суд звертає увагу, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Аналогічна правова позиція застосована Верховним Судом у постанові від 02.02.2021 р. справа №420/3294/19 (провадження №К/9901/32192/19).

Судом встановлено, що позивачем, під час звернення до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, дотримано усі передбачені ЗК України умови для його отримання, однак відповідач не прийняв жодного із рішень, визначених ст. 123 ЗК України, а тому належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов`язання відповідача розглянути у місячний строк заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 5 років, орієнтовним розміром біля 0,11 га, з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (12.04).

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати

Відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

У зв`язку із частковим задоволення позову, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 9, 14, 77, 78, 90, 139, 143, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України ,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Чагорської сільської ради щодо нерозгляду та неприйняття рішення по заяві фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 05 липня 2021 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 5 років, орієнтовним розміром біля 0,11 га, з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (12.04).

3. Зобов`язати Чагорську сільську раду Чернівецького району Чернівецької області на черговому засіданні сесії міської ради розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 05.07.2021 р. з питання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 5 років, орієнтовним розміром біля 0,11 га, з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (12.04).

4. В решті позову відмовити.

5. Стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, пропорційно задоволеним позовним вимогам, в сумі 454 грн згідно платіжної квитанції № 0.0.2340903334.1 від 15.11.2021 року.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач: Чагорська сільська рада (вул. Незалежності, 79, с. Чагор, Глибоцький район, Чернівецька область,60412, код ЄДРПОУ 04418498).

Суддя Т.М. Брезіна