Ухвала

від 04.05.2022 по справі 711/1819/22

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Номер провадження 1-кс/711/529/22

Справа № 711/1819/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2022 року слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю слідчої ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання слідчого СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , винесене у кримінальному провадженні №12021250000000211 від 23.02.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2,3 ст.190 КК України про проведення обшуку, -

встановив:

Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про проведення обшуку житла (в квартирі та в будь-яких приміщеннях, які знаходяться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу та пристосованих для постійного чи тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всіх складових частин такого приміщення) за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що до СУ ГУНП в Черкаській області надійшли заяви ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про те, що вони на сайті «АВТОРІА» замовили автозапчастини та перерахували грошові кошти в загальній сумі 160530 гривень на вказані їм номери банківських карток, але запчастини так і не отримали. Крім того встановлено, що на території Черкаської області локалізувалась група осіб, які розміщують оголошення на легальному торговельному Інтернет - майданчику «АВТОРІА», оголошення про продаж запчастин, внаслідок чого потерпілі здійснюють замовлення та діють за інструкцією продавця чи особи котра надає послуги в результаті чого потерпілі перераховують грошові кошти на вказані їм карткові рахунки, а замовлені товари не отримують.

В ході проведення слідчих дій по кримінальному провадженню встановлено що 20.09.2021 до ОСОБА_9 на мобільний номер НОМЕР_1 з мобільного номеру НОМЕР_2 зателефонував ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який представився менеджером ТОВ «Тракторист ПРО» підприємства, яке спеціалізується на реалізації автозапчастин та запропонував придбати автозапчастини до автомобіля «Mazda CX-9» та в ході спілкування схилив останню до перерахування коштів в сумі 115 000 (сто п`ятнадцять) тисяч гривень на розрахунковий рахунок ТОВ «Тракторист ПРО» код ЄДРПОУ 44128032, відкритий в АБ «УКРГАЗБАНК» НОМЕР_3 , після чого на телефонні дзвінки ОСОБА_9 перестали відповідати, замовлені автозапчастини він не отримав, внаслідок чого було завдано матеріальних збитків на суму 115 000 (сто п`ятнадцять) тисяч гривень.

26.09.2021 до ОСОБА_10 на мобільний номер НОМЕР_4 з мобільного номера НОМЕР_5 зателефонував ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який представився представником авторозбірки та запропонував придбати автозапчастини до автомобіля. Під час спілкування було досягнуто домовленості про перерахунок коштів в сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень на номер банківської картки № НОМЕР_6 , номер якої йому було надіслано повідомленням на месенджер «viber» від особи, яка представилась бухгалтером підприємства з мобільного номера НОМЕР_7 , після чого до ОСОБА_10 з номеру НОМЕР_8 зателефонувала інша особа, яка представилась керівником менеджера по продажу запчастин та повідомив, що менеджер вказав невірно товар який необхідно доставити, а товар який необхідно доставити ОСОБА_10 коштує дорожче, тому необхідно додатково сплатити грошові кошти. ОСОБА_10 повідомив, що відмовляється оплачувати додатково товар, після чого на дзвінки ОСОБА_10 перестали відповідати та замовлені запчастини не доставлені, внаслідок чого було завдано матеріальних збитків на суму 5000 (п`ять тисяч) гривень.

27.09.2021 до ОСОБА_11 на мобільний номер НОМЕР_9 з мобільного номера НОМЕР_8 зателефонував ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який представився менеджером авторозбірки та запропонував придбати автозапчастини до автомобіля, а саме двигун та колесо до автомобіля «Subary Libero». Під час спілкування було досягнуто домовленості про перерахунок коштів у сумі 5050 (п`ять тисяч п`ятдесят) гривень на номер банківської карти НОМЕР_10 , виданої АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_14 . В подальшому на вимогу особи, яка представлялась менеджером авторозборки ОСОБА_11 перерахував ще додатково 4900 (чотири тисячі дев`ятсот) гривень на номер банківської картки НОМЕР_10 . Після остаточного перерахунку грошових коштів, на телефонні дзвінки ОСОБА_11 перестали відповідати, замовлені запчастини не надіслані, внаслідок чого було завдано матеріальних збитків на суму 9950 (дев`ять тисяч дев`ятсот пятдесят) гривень.

01.08.2021 до ОСОБА_6 на мобільний номер НОМЕР_11 з мобільного номера НОМЕР_12 зателефонував ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який представився менеджером авторозбірки та запропонував придбати автозапчастини до автомобіля, а саме до автомобіля марки «LEXUS». Під час спілкування було досягнуто домовленості про перерахунок коштів у сумі 12500 гривень на номер банківської карти НОМЕР_13 , виданої АТ КБ «Приватбанк». Після остаточного перерахунку грошових коштів, на телефонні дзвінки ОСОБА_6 перестали відповідати, замовлені запчастини не надіслані, внаслідок чого було завдано матеріальних збитків на суму 12500 гривень.

07.08.2021 до ОСОБА_7 на мобільний номер НОМЕР_14 з мобільного номера НОМЕР_12 зателефонував ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який представився менеджером авторозбірки та запропонував придбати автозапчастини до автомобіля, а саме до автомобіля марки «DACIA». Під час спілкування було досягнуто домовленості про перерахунок коштів у сумі 1200 гривень на номер банківської карти НОМЕР_13 , виданої АТ КБ «Приватбанк». Після остаточного перерахунку грошових коштів, на телефонні дзвінки ОСОБА_7 перестали відповідати, замовлені запчастини не надіслані, внаслідок чого було завдано матеріальних збитків на суму 12500 гривень.

28.08.2021 до ОСОБА_8 на мобільний номер НОМЕР_15 з мобільного номера НОМЕР_16 зателефонував ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який представився менеджером авторозбірки та запропонував придбати автозапчастини до автомобіля, а саме до автомобіля марки «NISSAN». Під час спілкування було досягнуто домовленості про перерахунок коштів у сумі 13480 гривень на номер банківської карти АТ «ПУМБ». Після остаточного перерахунку грошових коштів, на телефонні дзвінки ОСОБА_8 перестали відповідати, замовлені запчастини не надіслані, внаслідок чого було завдано матеріальних збитків на суму 13480 гривень.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_6 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , організовує діяльність вищевказаних осіб, розподіляє між учасниками групи кошти отримані в результаті злочинних дій, займається пошуком та орендою приміщень, банківських карток, комп`ютерної техніки, мобільних телефонів, які учасники злочинної групи використовують для вчинення шахрайських дій, а також отримує звіти від учасників групи про суму грошових коштів, які були отримані внаслідок шахрайських дій.

В ході проведення досудового розслідування та в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій встановлено особу ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає: АДРЕСА_3 , яка також здійснює шахрайські дії, телефонує до потерпілих від виглядом менеджера авторозборки та пропонує придбати необхідні потерпілому автозапчастини та схиляє до перерахунку грошових коштів на визначені ОСОБА_17 банківські картки. З метою конспірації протиправної діяльності здійснює транзакції по перерахунку грошових коштів на інші банківські картки та обготівковує кошти в банкоматах.

В ході проведення досудового розслідування та в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій встановлено особу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка також здійснює шахрайські дії, а саме займається розміщенням оголошень в мережі Інтернет, телефонує до потерпілих під виглядом менеджера авторозборки та пропонує придбати необхідні потерпілому автозапчастини та схиляє до перерахунку грошових коштів на визначені ОСОБА_17 банківські картки. Встановлено, що ОСОБА_4 використовує власні картки для обготівкування коштів отриманих внаслідок вчинення шахрайських дій.

Під час досудового розслідування встановлено, що група осіб, що вказана в клопотанні, скориставшись тим, що на території України, згідно Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, введено воєнний стан, 14 березня 2022 року під приводом здачі в оренду житла в м. Мукачево, шахрайським шляхом заволоділи грошовими коштами ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що проживає в м. Київ, чим завдали матеріальних збитків на загальну суму 10000 гривень.

В зв`язку з вищевикладеним, виникає необхідність в отриманні речових доказів, що підтверджують діяльність останніх, а саме комп`ютерної техніки, мобільних телефонів, банківських карток, чорнових записів, установчих документів та копії установчих документів суб`єктів господарської діяльності, які використовувались при вчиненні шахрайських дій.

В зв`язку з вищевикладеним, виникає необхідність в проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , так як отримати документи, що вказані в клопотанні іншим способом неможливо.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.10.1992 року, власником вказаного будинку є ОСОБА_19 .

Слідча в судовому засіданні клопотання підтримала. просила задовольнити його повністю.

Відповідно до ст. 233 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Згідно ч.1 ст.234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Відповідно до п.5 ст.236 КПК України, обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження.

Стаття 30 Конституції гарантує кожному недоторканність житла чи іншого володіння. Так, згідно із цією статтею «не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше, як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку».

У свою чергу обшук, як слідча дія, має наслідком суттєве обмеження законних прав та інтересів учасників суспільних правовідносин, а відтак передумовою проведення такої слідчої дії є обґрунтування того, що доступ до речей, документів або відомостей, які можуть у них міститися, неможливо отримати органом досудового розслідування у добровільному порядку шляхом витребування речей, документів, відомостей відповідно до частини другої статті 93 цього Кодексу, або за допомогою інших слідчих дій, передбачених цим Кодексом.

Необхідно звернути увагу, що судове рішення про обшук має бути мотивованим (ст. 13 КПК України) та відповідати засадам розумності прийняття й виконання процесуальних рішень (ст. 28 КПК України), що обумовлює необхідність існування об`єктивних відомостей, які свідчать про те, що у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи можуть знаходитись речові докази, внаслідок чого обшук є найбільш доцільним та ефективним способом їх відшукання та вилучення. Проте таких відомостей слідчому судді не надано.

У Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначено, що кожен має право на повагу до свого приватного життя, до свого житла і кореспонденції; органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб (стаття 8).

З метою належного дотримання вимог, закріплених у конвенції, слідчим суддям під час розгляду клопотань про обшук слід ураховувати позиції Європейського суду з прав людини, сформульовані ним у рішеннях «Ратушна проти України», «Поліщук проти України», «Васильчук проти України», «Головань проти України», «Смирнов проти Росії».

Міжнародним пактом про громадянські і політичні права 1966 року встановлено, що ніхто не повинен зазнавати свавільних чи незаконних посягань на недоторканність його житла чи незаконних посягань на його честь і репутацію (пункт 1 статті 17).

Відповідно до ч.5 ст. 234 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення; відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування; відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах можуть бути доказами під час судового розгляду; відшукуванні речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.

З аналізу вказаної норми виходить, що слідчий в клопотанні має довести слідчому судді, що речі і документи знаходяться в приміщенні, в якому планується проведення обшуку. Проте КПК чітко не зазначає меж відповідного доведення, наділяючи свободою розсуду слідчого суддю у визначенні наявності достатніх підстав вважати, що речі, документи можуть знаходитися у запланованому для проведення обшуку приміщенні.

Як вбачається з клопотання про проведення обшуку, слідчий просить надати дозвіл на проведення обшуку житла (в квартирі та будь-яких приміщеннях, які знаходяться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу та пристосованих для постійного чи тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всіх складових частин такого приміщення) за адресою: АДРЕСА_1 ,

Натомість, відповідно до свідоцтво про право на спадщину по закону від 07 жовтня 1992 року, яке додане до клопотання вказано, що власником будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_19 .

Тобто, органом досудового розслідування на рівні припущень доведено, що право власності на домоволодіння, в якому планується провести обшук належить на час розгляду клопотання належить саме ОСОБА_19 доведено.

Так само не доведено в судовому засіданні, що ОСОБА_4 проживає за вказаною адресою, так як в матеріалах наявна інша адреса її проживання (реєстрація), а за адресою АДРЕСА_1 вона двічі викликала таксі, що належним чином не перевірено органом досудового розслідування та не доведено за межами розумного припущення.

Таким чином, ні змістом клопотання, ні матеріалами на його обґрунтування, ні наданими в судовому засіданні поясненнями слідчого не доведено підстав для проведення обшуку в будинку АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_4 .

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя не вбачає на даний час підстав для надання дозволу на проведення обшуку зазначеного у клопотанні, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 93, 166, 233-235, 309, 372 КПК України,

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , винесене у кримінальному провадженні №12021250000000211 від 23.02.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2,3 ст.190 КК України про проведення обшуку відмовити.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Повний текст ухвали проголошено 04.05.2022 року о 15.00. год.

Слідчий суддя: ОСОБА_1