Рішення

від 13.02.2022 по справі 360/4346/21

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

14 лютого 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4346/21

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого суддіПляшкової К.О.,

за участю

секретаря судового засіданняЗанічковської П.Є.,

представників

позивача:Косогової Л.О. (адвокат),

відповідача:Кремцової І.О. (самопредставництво),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом адвоката Косогової Людмили Олексіївни в інтересах Колективного підприємства «Кремінський Агрошляхбуд» до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправним та скасування припису, постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 16 серпня 2021 року надійшов адміністративний позов адвоката Косогової Людмили Олексіївни в інтересах Колективного підприємства «Кремінський Агрошляхбуд» (далі позивач, КП «Кремінський Агрошляхбуд») до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (далі відповідач, Східне міжрегіональне управління Держпраці), в якому з урахуванням уточненої позовної заяви позивачем заявлено позовні вимоги про:

визнання протиправним та скасування припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 29 липня 2021 року № СМУ 1743/1436/АВ/П;

визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 02 серпня 2021 року № СМУ1743/1436/АВ/ТД про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення в розмірі 360000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем отримано припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 29 липня 2021 року № СМУ 1743/1436/АВ/П та постанову від 02 серпня 2021 року № СМУ1743/1436/АВ/ТД, якою накладено штраф у розмірі 360000,00 грн на підставі абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) за порушення законодавства в частині фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), зокрема, допуску до роботи працівників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , які працювали у позивача за цивільно-правовими угодами, що містять в собі ознаки трудових відносин.

Позивач зазначає, що оскаржувана постанова прийнята без фактичного дослідження матеріалів та вирішення питання по суті, оскільки Акт отриманий уповноваженою особою відповідача 30 липня 2021 року (п`ятниця) напередодні неробочих днів, а постанову прийнято вже 02 серпня 2021 року (понеділок). Підтвердження про отримання документів та постанова про накладення штрафу направлені позивачу одним конвертом, про що свідчить відповідний опис. Вважає, що прийняття відповідачем оскаржуваної постанови про накладення штрафу 02 серпня 2021 року є прямим порушенням вимог пунктів 3-4 Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2013 № 509.

Також позивач вказує, що під час інспекційного відвідування інспектори праці не надали для ознайомлення ані свої службові посвідчення, ані наказ Східного міжрегіонального управління Держпраці про проведення інспекційного відвідування, що, на думку позивача, є порушенням Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823.

Позивач також зауважує, що взаємовідносини фізичної особи та роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового трудового договору, що укладається в письмовій формі. Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання кінцевих результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними та їх дія припиняється. Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності, який, в свою чергу, залишається поза межами цивільно-правового договору, метою якого є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, що виконує роботу за трудовим договором, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, сам організовує свою роботу та виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (підприємства, організації), не вноситься відповідний запис до трудової книжки такого працівника та не видається організаційно-розпорядчий документ про прийом такого працівника на роботу на відповідну посаду. Як встановлено інспекційним відвідуванням, позивачем укладено цивільно-правові угоди з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , метою яких було отримання певних матеріальних результатів. За цими договорами виконавці самостійно організовували свій процес праці, не підпорядковувалися внутрішньому трудовому розпорядку позивача, оплата праці здійснювалася за фактом надання конкретних послуг за договором, а не за сам процес виконання трудових обов`язків протягом робочого дня. Саме тому позивач вважає хибними висновки інспекторів праці, що вказані цивільно-правові угоди містять ознаки трудового договору.

З вищевикладених підстав позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню оскаржувані ним припис про усунення порушень трудового законодавства та постанова про накладення штрафу.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, про що ним 05 жовтня 2021 року подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що на виконання наказу Східного міжрегіонального управління Держпраці від 07 липня 2021 року № 1168, згідно з направленням на проведення інспекційного відвідування від 07 липня 2021 року № 307/4.5 посадові особи відповідача 08 липня 2021 року розпочали інспекційне відвідування КП «Кремінський Агрошляхбуд» за місцезнаходженням юридичної особи. Через відсутність керівника підприємства та відповідної уповноваженої особи 09 липня 2021 року поштовим відправленням відповідачу надіслано направлення на проведення інспекційного відвідування разом з вимогою про надання необхідних документів у строк до 15 липня 2021 року. Заступником директора відповідача з юридичних питань 15 липня 2021 року на виконання вимоги про надання документів до відповідача надано запитувані документи. В цей день представнику вдруге вручено другий екземпляр направлення на проведення інспекційного відвідування та вимоги про надання документів. Журнал реєстрації перевірок під час інспекційного відвідування позивачем не надавався, тому відповідний запис у цьому журналі відповідачем не здійснювався. За результатами опрацювання наданих документів інспекторами праці складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду від 21 липня 2021 року № СМУ1743/1436/АВ, який нарочно вручено уповноваженій особі відповідача під підпис із зазначенням, що будуть подані зауваження. За результатами розгляду заперечень до акта відповідачем 28 липня 2021 року надано відповідь. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що інспекторами праці у повній мірі дотримано порядок проведення інспекційного відвідування відповідача.

Щодо встановлених інспекційним відвідуванням порушень відповідач зазначив, що КП «Кремінський Агрошляхбуд» надано 6 цивільно-правових угод, укладених позивачем з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Вказані договори не містять відомостей щодо того, який саме конкретний результат роботи має передати виконавець замовнику, не встановлено детальний обсяг робіт, що виконуються, їх фізичний вимір, не визначено перелік завдань роботи, її видів, якісних та кількісних характеристик, від яких залежить оплата праці. Такі відомості відсутні й в актах здавання-приймання виконаних робіт. Вказані обставини, на думку відповідача, свідчать, що оплата праці цих робітників не залежала від обсягу виконаної роботи, як це відбувається при укладанні цивільно-правових договорів, а здійснювалася як оплата праці при виконанні працівниками трудових обов`язків. Також опрацюванням вказаних цивільно-правових договорів встановлено такі ознаки трудових відносин: більшість договорів переукладалася щомісяця та мала систематичний характер; в предметі всіх договорів відсутні відомості щодо конкретного результату виконаних робіт (наданих послуг), який виконавець має передати замовникові, а обумовлено зобов`язання виконати роботу, тобто зазначено сам процес роботи; договорами не встановлені обсяги виконуваної роботи, від яких залежить оплата праці; оплата праці мала систематичний характер та здійснювалася в одному й тому ж розмірі, що прямо свідчить про її незалежність від обсягу виконаних робіт. Все вказане свідчить, що цивільно-правові договори, укладені з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 можна вважати такими, що містять ознаки трудових договорів.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.

По справі сторонами заявлено такі клопотання та вчинено судом такі процесуальні дії:

- ухвалою від 25 серпня 2021 року позовну заяву залишено без руху;

- після усунення недоліків позовної заяви ухвалою від 13 вересня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі;

- ухвалою від 20 жовтня 2021 року задоволено клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі та зупинено провадження по справі до одужання представника позивача;

- ухвалою від 09 грудня 2021 року поновлено провадження по справі та призначено підготовче засідання у справі;

- ухвалою від 09 грудня 2021 року продовжено строк підготовчого провадження по справі;

- ухвалою від 22 грудня 2021 року задоволено клопотання представників сторін про виклик свідків, викликано у судове засідання як свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 ; закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, вважає їх такими, що слід задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, вказаних у відзиві на позов.

Опитаний у судовому засіданні як свідок ОСОБА_7 повідомив суду, що ним як інспектором праці здійснено інспекційне відвідування КП «Кремінський Агрошляхбуд», за результатами якого оформлено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду від 21 липня 2021 року № СМУ1743/1436/АВ. Опис встановлених ним порушень КП «Кремінський Агрошляхбуд» вимог трудового законодавства, а також мотиви, з яких виходив інспектор праці, наведені у вказано акті.

Опитана у судовому засіданні як свідок ОСОБА_1 повідомила, що між КП «Кремінський Агрошляхбуд» та нею був укладений цивільно-правовий договір, за умовами якого вона за визначену в договорі плату здійснювала догляд за сторожовими собаками позивача. Повідомила, що графік її роботи не був унормованим за трудовим розпорядком дня КП «Кремінський Агрошляхбуд», вона не мала обладнаного робочого місця. До її обов`язків входив догляд за собаками, їх годування, прибирання у вольєрі, у разі потреби виклик ветеринара тощо. Годування тварин та догляд за ними здійснювався за рахунок та засобами позивача.

ОСОБА_2 повідомила, що між КП «Кремінський Агрошляхбуд» та нею був укладений цивільно-правовий договір, за умовами якого вона як медсестра проводила медичний випуск автоводіїв на лінію. Свідок повідомила, що її робота у позивача не була основним місцем роботи, оскільки вона постійно працює медсестрею в поліклініці. Свою роботу по випуску водіїв вона здійснювала 5-6 разів на тиждень у вільний від роботи за основним місцем роботи час. Так випуск водіїв на лінію та їх повернення відбувалися приблизно о 06,00 год. та о 24,00 год. Оплата її праці не залежала від кількості її виходів на роботу та складала одну й ту саму суму на місяць. Також свідок повідомила, що вона не мала обладнаного місця роботи на території КП «Кремінський Агрошляхбуд».

Опитана у судовому засіданні як свідок ОСОБА_6 повідомила, що за її наполяганням між нею та позивачем були укладені цивільно-правові договори, за умовами яких вона виконувала роботу з надання консультацій щодо додержання законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, складання та подання відповідних звітів у сфері охорони навколишнього природного середовища, складання та подання на затвердження звіту про інвентаризацію джерел утворення відходів виробництва тощо. Всю роботу свідок виконувала за своїм місцем проживання у зручний для неї час. За місцезнаходженням КП «Кремінський Агрошляхбуд» свідок робочого місця не мала, не підпорядковувалася внутрішньому трудовому розпорядку позивача. Свідок повідомила, що оплата її праці здійснювалася щомісяця у фіксованому розмірі, який нею було визначено шляхом розподілу всієї суми, яку вона бажала отримати за виконаний нею обсяг робіт, на час протягом якого така робота виконувалась. Свідок наполягала на тому, що укладення між нею та роботодавцем цивільно-правового договору було її ініціативою, оскільки вона не бажала працювати у позивача за трудовим договором через поганий стан здоров`я.

Викликана у судові засідання як свідок ОСОБА_3 двічі не прибула до суду, причини неявки суду не повідомила. Представник позивача не наполягала на подальшому виклику свідка.

Заслухавши пояснення представників сторін, опитавши свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.

Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю», керуючись статтею 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 № 1985-IV, та статтею 259 Кодексу законів про працю України, за результатами аналізу інформації, отриманої листом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 11 березня 2021 року № 1200-010403-5/5776, Східним міжрегіональним управлінням Держпраці винесено наказ від 07 липня 2021 року № 1168, яким наказано заступнику начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці Чабарову А.В. та головному державному інспектору відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Міжрегіонального управління Башинській О.В. провести інспекційне відвідування КП «Кремінський Агрошляхбуд» у строк з 08 липня 2021 року по 21 липня 2021 року.

Східним міжрегіональним управлінням Держпраці 07 липня 2021 року видано направлення № 307/4.5 на проведення інспекційного відвідування заступнику начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці Чабарову А.В. та головному державному інспектору відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Міжрегіонального управління Башинській О.В.

Інспектором праці Чабаровим А.В. складено вимогу про надання документів від 09 липня 2021 року № 1743/1436/НД, якою зобов`язано керівника КП «Кремінський Агрошляхбуд» у строк до 12 год. 15 липня 2021 року надати для проведення заходу державного контролю документи, зокрема: витяг з ЄДРПОУ щодо підприємства; статут (положення) підприємства; наказ про призначення керівника на посаду, його паспортні дані, ідентифікаційний код; правила внутрішнього трудового розпорядку; штатний розпис; трудові договори всіх найманих працівників; повідомлення до ДФС про прийняття працівників за 2020-2021 роки; заяви про прийняття на роботу від працівників за 2020-2021 роки; накази про прийняття на роботу всіх працівників за 2020-2021 роки; копії трудових книжок; книгу обліку трудових книжок; графік роботи працівників; табелі обліку робочого часу за ІІ квартал 2021 року; відомості нарахування та виплати заробітної плати працівникам за ІІ квартал 2021 року; перелік об`єктів, за якими підприємство здійснює господарську діяльність; документи, що підтверджують працю осіб за відсутності трудового договору та підстави оплати (ЦПХ, стажування, практика тощо); звіти з ЄСВ.

Через неможливість особистого вручення примірники вимоги та направлення направлені до КП «Кремінський Агрошляхбуд» поштовим відправленням, що підтверджено наявною в матеріалах справи копіями опису вкладення до поштового відправлення за № 9312002427391, фіскального чеку та інформації про відправлення.

Як вказано у вимогі, витребувані документи уповноваженою особою позивача надано 15 липня 2021 року.

Серед іншого, КП «Кремінський Агрошляхбуд» надано копії шести договорів цивільно-правового характеру, укладені між КП «Кремінський Агрошляхбуд» в особі директора та фізичними особами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також копії актів здавання-приймання виконаних робіт до вказаних договорів.

За результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо додержання вимог законодавства у сфері праці КП «Кремінський Агрошляхбуд» складено акт від 21 липня 2021 року № СМУ1743/1436/АВ.

Як вказано в акті, в ході інспекційного відвідування підприємством надані копії шести договорів цивільно-правового характеру, укладені між КП «Кремінський Агрошляхбуд», в особі директора ОСОБА_8 , як замовником, і фізичними особами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , як виконавцями, а саме:

цивільно-правовий договір № 1 про надання послуг від 31 грудня 2020 року, укладений з ОСОБА_1 на термін з 01 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року, за умовами якого: виконавець взяв на себе зобов`язання за завданням замовника виконувати такі роботи: проводити догляд за сторожовими собаками (пункт 1.1 договору); замовник забезпечує виконавця всім необхідним для виконання покладеної на виконавця роботи (пункт 1.2 договору); строк виконання робіт складає з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року (пункт 1.6 договору); замовним сплачує виконавцю за виконану роботу 6014 грн із розрахунку за місяць (пункт 2.1 договору).

До договору № 1 надані копії актів про здавання-приймання виконаних робіт від 31 січня 2021 року за січень 2021 року, від 28 лютого 2021 року за лютий 2021 року, від 31 березня 2021 року за березень 2021 року, від 30 квітня 2021 року за квітень 2021 року, від 31 травня 2021 року за травень 2021 року, від 30 червня 2021 року за червень 2021 року. Загальна вартість робіт за кожним вказаним актом складає 6014 грн;

цивільно-правовий договір № 2 про надання послуг від 31 грудня 2020 року, укладений з ОСОБА_2 на термін з 01 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року, за умовами якого: виконавець взяв на себе зобов`язання за завданням замовника виконувати такі роботи: проводити медичний випуск водіїв автомашин на лінію (пункт 1.1 договору); замовник забезпечує виконавця всім необхідним для виконання покладеної на виконавця роботи (пункт 1.2 договору); строк виконання робіт складає з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року (пункт 1.6 договору); замовним сплачує виконавцю за виконану роботу 2600 грн із розрахунку за місяць (пункт 2.1 договору).

До договору № 2 надані копії актів про здавання-приймання виконаних робіт від 31 січня 2021 року за січень 2021 року, від 28 лютого 2021 року за лютий 2021 року, від 31 березня 2021 року за березень 2021 року, від 30 квітня 2021 року за квітень 2021 року, від 31 травня 2021 року за травень 2021 року, від 30 червня 2021 року за червень 2021 року. Загальна вартість робіт за кожним вказаним актом складає 2600 грн;

цивільно-правовий договір № 3 про надання послуг від 01 січня 2021 року, укладений з ОСОБА_3 на термін з 01 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року, за умовами якого: виконавець взяв на себе зобов`язання за завданням замовника виконувати такі роботи: проводити обслуговування комп`ютерної техніки, супроводження програмного забезпечення (пункт 1.1 договору); замовник забезпечує виконавця всім необхідним для виконання покладеної на виконавця роботи (пункт 1.2 договору); строк виконання робіт складає з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року (пункт 1.6 договору); замовним сплачує виконавцю за виконану роботу 2000 грн із розрахунку за місяць (пункт 2.1 договору).

До договору № 3 надані копії актів про здавання-приймання виконаних робіт від 31 січня 2021 року за січень 2021 року, від 28 лютого 2021 року за лютий 2021 року, від 31 березня 2021 року за березень 2021 року, від 30 квітня 2021 року за квітень 2021 року, від 31 травня 2021 року за травень 2021 року, від 30 червня 2021 року за червень 2021 року. Загальна вартість робіт за кожним вказаним актом складає 2000 грн;

цивільно-правовий договір № 4 про надання послуг від 12 квітня 2021 року, укладений з ОСОБА_4 на термін з 12 квітня 2021 року до 30 вересня 2021 року, за умовами якого: виконавець взяв на себе зобов`язання надати замовнику послуги (виконати роботу) щодо демонтажу водопровідних труб на умовах, передбачених даним договором, на період виконання робіт на об`єкті: поточний середній ремонт автомобільної дороги О131003 Ганнусівка-Новорозсош на ділянці км 14+000 км 21+000 (пункт 1.1 договору); акт прийому наданих послуг (виконаних робіт) підписується сторонами після надання послуг (виконання робіт) та є невід`ємною частиною даного договору (пункт 1.5 договору).

До договору № 4 надані копії актів про здавання-приймання виконаних робіт від 30 квітня 2021 року за період з 14 квітня 2021 року по 30 квітня 2021 року, від 31 травня 2021 року за період з 01 травня 2021 року по 08 травня 2021 року;

цивільно-правовий договір № 5 про надання послуг від 03 червня 2021 року, укладений з ОСОБА_9 на термін з 03 червня 2021 року до 31 серпня 2021 року, за умовами якого: виконавець взяв на себе зобов`язання надати замовнику послуги (виконати роботу) щодо ремонту та технічного обслуговування автогрейдера на умовах, передбачених даним договором, на період виконання робіт на об`єкті: поточний середній ремонт автомобільної дороги О131003 Ганнусівка-Новорозсош на ділянці км 14+000 км 21+000 (пункт 1.1 договору); акт прийому наданих послуг (виконаних робіт) підписується сторонами після надання послуг (виконання робіт) та є невід`ємною частиною даного договору (пункт 1.5 договору).

До договору № 5 надана копія акта про здавання-приймання виконаних робіт від 30 червня 2021 року за період з 07 червня 2021 року по 30 червня 2021 року;

договір підряду № 116/10 від 30 жовтня 2020 року (далі договір № 6), укладений з ОСОБА_6 на термін з 01 листопада 2020 року до 31 грудня 2021 року, за умовами якого: виконавець взяв на себе зобов`язання за завданням замовника виконувати такі роботи: надання консультацій щодо додержання законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища тощо; складання місячних, квартальних, щорічних та інших звітів у сфері охорони навколишнього природного середовища; складання і здача на затвердження до відповідних органів «Звіту про інвентаризацію джерел утворення відходів виробництва» (пункти 1.1 та 1.2 договору); оплата виконаних виконавцем робіт здійснюється щомісяця за договірною ціною, яка становить 7500 грн на місяць (пункт 2.1 договору).

До договору № 6 надані копії актів про здавання-приймання виконаних робіт від 30 листопада 2020 року за листопад 2020 року, без дати за грудень 2020 року, без дати за січень 2021 року, від 05 березня 2021 року за лютий 2021 року за період з 01 лютого 2021 року по 15 лютого 2021 року, від 01 квітня 2021 року за березень 2021 року, від 01 травня 2021 року за квітень 2021 року, від 01 червня 2021 року за травень 2021 року. Загальна вартість робіт за кожним вказаним актом складає 7500 грн, окрім акта за лютий 2021 року, за яким вартість робіт складає 3750 грн.

За підсумками аналізу вказаних договорів цивільно-правового характеру, укладених КП «Кремінський Агрошляхбуд» з фізичними особами, встановлено такі ознаки трудових відносин:

- договори №№ 1-4 та 6 переукладались щомісячно та мали систематичний характер;

- в предметі всіх договорів не містяться відомості, який саме конкретний результат виконаних робіт (наданих послуг) повинен передати виконавець замовникові, а обумовлено зобов`язання виконувати роботи, тобто визначається саме процес роботи;

- договорами не встановлені обсяги виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню (також ці відомості не відображені в актах прийому виконаних робіт (наданих послуг), які супроводжували кожний договір);

- оплата праці за виконану роботу мала систематичний характер, більш того, згідно з договорами №№ 1-4 та 6 виконавцям кожного місяця виплачувалась винагорода одного й того ж розміру, що свідчить про не обумовленість оплати результатами труда.

Тому вказані договори цивільно-правового характеру можна вважати такими, що мають ознаки трудових.

За таких обставин інспектор праці дійшов висновку, що КП «Кремінський Агрошляхбуд» допущено порушення частини першої статті 21 та частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Копії описаних в акті інспекційного відвідування договорів цивільно-правового характеру та актів приймання-передавання виконаних робіт (послуг) також наявні в матеріалах адміністративної справи.

Вказаний акт 21 липня 2021 року вручений під підпис директору КП «Кремінський Агрошляхбуд».

Позивачем 27 липня 2021 року до Східного міжрегіонального управління Держпраці подано заперечення до акта інспекційного відвідування, про результати розгляду яких повідомлено КП «Кремінський Агрошляхбуд» листом від 28 липня 2021 року.

Зі змісту вказаного листа слідує, що в наданих КП «Кремінський Агрошляхбуд» договорах вбачаються ознаки трудових відносин, а викладені позивачем зауваження не спростовують виявлені порушення під час проведення інспекційного відвідування.

Інспектором праці Чабаровим А.В. складено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 29 липня 2021 року № СМУ 1743/1436/АВ/П, яким зобов`язано директора КП «Кремінський Агрошляхбуд» у строк до 30 серпня 2021 року усунути встановлені інспекційним відвідуванням порушення.

Лист про розгляд заперечень та припис направлені КП «Кремінський Агрошляхбуд» поштовим відправленням, що підтверджено описом вкладення до поштового відправлення за № 9312002434509, фіскальним чеком та інформацією про відправлення, копії яких наявні в матеріалах справи.

Також 30 липня 2021 року заступником начальника Східного міжрегіонального управління Держпраці складено повідомлення про дату одержання документів.

Заступником начальника Міжрегіонального управління Мартинюк М.М. за результатами розгляду справи про накладення штрафу та на підставі акта, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо додержання законодавства у сфері праці, від 21 липня 2021 року № СМУ1743/1436/АВ щодо порушень КП «Кремінський Агрошляхбуд» законодавства про працю, встановлено факт порушення законодавства в частині фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), зокрема допуску до роботи працівників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , які працюють за цивільно-правовими угодами, що містять в собі ознаки трудових відносин; керуючись статтею 265 Кодексу законів про працю України, статтею 53 Закону України «Про зайнятість населення», частиною третьою статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування», Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, та на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України вирішено накласти на КП «Кремінський Агрошляхбуд» штраф у розмірі 360000,00 грн, про що прийнято постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 02 серпня 2021 року № СМУ1743/1436/АВ/ТД.

Повідомлення про дату одержання документів від 30 липня 2021 року та постанову про накладення штрафу від 02 серпня 2021 року № СМУ1743/1436/АВ/ТД направлено КП «Кремінський Агрошляхбуд» поштовим відправленням, що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення у поштове відправлення № 9312002434509, фіскального чеку, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення проти задоволення таких вимог, суд виходить з такого.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено, крім Конституції України, Кодексом законів про працю України (далі КЗпП України).

Так, частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Статтею 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Частинами першою третьою статті 24 КЗпП України визначено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 265 КЗпП України визначено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Відповідно до частини четвертої статті 265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регламентовано Законом України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон № 877-V).

Частинами першою та п`ятою статті 2 Закону № 877-V (тут і надалі положення Закону наведені в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі Положення № 96), визначено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

За приписами пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань:

здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (підпункт 6);

здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування (підпункт 9).

Відповідно до підпунктів 1, 3 підпункту 5 пункту 4 Положення про Міжрегіональне управління, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 29.10.2020 № 140, Східне міжрегіональне управління Держпраці є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Міжрегіональне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, іншими актами законодавства України.

Міжрегіональне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» (далі Порядок № 823), визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року № 1986-IV, та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон).

Відповідно до абзацу першого пункту 2 Порядку № 823 (тут і надалі посилання на норми Порядку № 823 наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формі, визначеній абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 2 Порядку № 823).

Згідно з абзацами першим, другим пункту 3 Порядку № 823 інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження) та які пройшли перевірку знань у порядку, визначеному Мінекономіки. Контрольні повноваження інспектора праці підтверджуються службовим посвідченням встановленої Мінекономіки форми, що видається Держпраці та її територіальними органами.

Згідно з підпунктом 3 пункту 5 Порядку № 823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Згідно з абзацом одинадцятим підпункту 6 пункту 5 Порядку № 823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є інформація Пенсійного фонду України та його територіальних органів про фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року.

Пунктом 8 Порядку № 823 визначено, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

Відповідно до пункту 9 Порядку № 823 тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів.

Згідно з підпунктами 1, 3 пункту 10 Порядку № 823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця, та наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення.

Пунктом 11 Порядку № 823 встановлено, що вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Згідно із пунктами 16, 17, 18 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю. Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці. Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Пунктами 20, 21 Порядку № 823 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування. Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. Припис складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування.

Згідно з пунктом 24 Порядку № 823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування (пункт 25 Порядку № 823).

Відповідно до пункту 1 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі Порядок № 509) (тут і надалі посилання на норми Порядку № 509 наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), цей Порядок визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - штрафи).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі, зокрема акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.

Пунктом 3 Порядку № 509 визначено, що справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Згідно з абзацами першим третім, п`ятим пункту 4 Порядку № 509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

До затвердження Мінекономіки зазначеної у цьому пункті форми постанови про накладення штрафу застосовується форма постанови про накладення штрафу, затверджена Мінсоцполітики.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача, та яке проводиться на підставі наказу та направлення. За результатами інспекційного відвідування складається акт і в разі виявлення порушень - виноситься припис. Якщо під час інспекційного відвідування встановлено факти використання праці неоформлених працівників, то вживаються заходи до притягнення об`єкта відвідування до відповідальності незалежно від усунення виявлених порушень. Інспекційне відвідування може здійснюватися без попереднього повідомлення об`єкта відвідування. Службове посвідчення інспектор праці пред`являє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі під час інспекційного відвідування.

Системним опрацюванням документів, якими оформлено інспекційне відвідування КП «Кремінський Агрошляхбуд», та постанови про накладення штрафу, суд дійшов висновку, що захід державного контролю здійснений відповідачем із дотриманням вимог Порядку № 823, а справа про накладення штрафу розглянута відповідно до положень Порядку № 509.

Представник позивача стверджує, що інспекторами праці інспекційне відвідування здійснено з порушенням Порядку № 823, оскільки не надано наказ на проведення позапланового заходу, а також не ознайомлено з підставами для здійснення інспекційного відвідування.

Проте, з системного аналізу положень пунктів 8, 10 Порядку № 823 та Закону № 877-V судом встановлено обов`язок інспектора праці під час проведення інспекційного відвідування пред`явити суб`єкту відвідування або уповноваженій ним особі своє службове посвідчення та перед підписанням акта інспекційного відвідування надати відповідне направлення. В свою чергу, обов`язок надати суб`єкту відвідування копію наказу перед початком проведення інспекційного відвідування та ознайомити з підставами для видання такого наказу в інспектора праці відсутній.

Тому вказані твердження представника позивача відхиляються судом як безпідставні.

Крім того суд зауважує, що з вищеописаних доказів слідує, що копія направлення на проведення інспекційного відвідування разом з вимогою про надання документів інспектором праці надіслані до КП «Кремінський Агрошляхбуд» поштовим відправленням та отримані останнім.

Вся необхідна інформація, що міститься в наказі Східного міжрегіонального управління Держпраці від 07 липня 2021 року № 1168 щодо підстав для здійснення заходу, його типу та тривалості, осіб, яким доручено здійснення інспекційного відвідування, а також предмету здійснення інспекційного відвідування, зазначена в направленні на проведення інспекційного відвідування від 07 липня 2021 року № 307/4.5.

У судовому засіданні також встановлено, що під час оформлення копії наказу про проведення інспекційного відвідування від 07 липня 2021 року № 1168 відповідачем допущено описку в даті цього наказу та замість 07 липня 2021 року помилково вказано 08 липня 2021 року. На користь того, що правильною є дата 07 липня 2021 року свідчать надані в судовому засіданні пояснення представника відповідача, належним чином засвідчена копія наказу від 07 липня 2021 року, а також інформація про дату наказу, вказана в направленні на інспекційне відвідування, акті інспекційного відвідування, листі про розгляд заперечень до акта інспекційного відвідування.

Проте такий недолік, на думку суду, жодним чином не свідчить про протиправність проведеного інспекційного відвідування та рішень, прийнятих за результатами проведення цього заходу, оскільки є формальним.

Що стосується тверджень представника позивача про розгляд справи про штраф наступного робочого дня після отримання, суд зазначає, що Порядком № 509 не передбачено особистої участі суб`єкта господарювання у розгляді справи про штраф, надання ним додаткових доказів, пояснень тощо, тобто вжиття суб`єктом господарювання будь-яких додаткових заходів, відмінних від визначених Порядком № 823, що можуть вплинути на рішення, яке приймається за результатами розгляду справи. Тому розгляд справи наступного дня після отримання матеріалів жодним чином не суперечить положенням Порядку № 509 та не свідчить, що рішення прийнято без врахування всіх обставин справи про штраф.

Позивачем не наведено інших обставин, які свідчать про недотримання Східним міжрегіональним управлінням Держпраці положень Порядку № 823 та Порядку № 509. Не встановлено таких обставин й судом при розгляді даної адміністративної справи.

Щодо порушень КП «Кремінський Агрошляхбуд» частини першої статті 21 КЗпП України, встановлених під час інспекційного відвідування, суд зазначає таке.

Визначальним для вирішення спірних правовідносин у цій справі є встановлення наявності чи відсутності трудових відносин між КП «Кремінський Агрошляхбуд» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , які працювали у позивача за цивільно-правовими договорами.

Згідно з концепцією прихованого працевлаштування (deemed employment), яка знайшла своє відображення, серед іншого, у Рекомендаціях про трудове правовідношення № 198 (далі - Рекомендації) МОП, держави-члени МОП повинні передбачити можливість визначення у своїх законодавчих та нормативно-правових актах, або іншими засобами, конкретних ознак існування трудових правовідносин. Серед таких ознак у Рекомендаціях зазначаються «підпорядкованість» та «залежність».

У пункті 13 Рекомендацій «підпорядкованість» проявляється, якщо робота:

1. виконується відповідно до вказівок та під контролем іншої сторони;

2. передбачає інтеграцію працівника в організаційну структуру підприємства;

3. виконується виключно або переважним чином в інтересах іншої особи;

4. виконується працівником особисто;

5. виконується відповідно до графіка або на робочому місці, яке вказується або погоджується стороною, яка її замовила;

6. має характерну тривалість/продовжуваність;

7. вимагає особисту присутність працівника;

8. передбачає надання інструментів, матеріалів та механізмів стороною, яка є замовником.

При встановленні трудових відносин за допомогою критерію «залежності» беруться до уваги наступні елементи:

1. періодичність виплати винагороди працівнику;

2. той факт, що така винагорода являється єдиним або основним джерелом доходів працівника;

3. виплата винагороди працівнику в натуральному вигляді шляхом надання працівнику, наприклад, продуктів харчування, житла, транспортних засобів;

4. реалізація таких прав як право на вихідні та відпустку;

5. оплата стороною, яка замовила роботу, поїздок працівника з метою виконання роботи;

6. відсутність фінансового ризику у працівника.

З аналізу вищевказаних положень Кодексу законів про працю України слідує, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Характерними ознаками трудових відносин є: систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат); підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку; виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28 липня 2010 року № 327; обов`язок роботодавця надати робоче місце; дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.

Взаємовідносини фізичної особи і суб`єкта господарювання можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 ЦК України.

Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли угоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є - предмет договору, умови, визначені законом як істотні чи необхідні для договору даного виду, а також всі ті умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. Згідно зі статтею 6 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента і визначенні умов договору з врахуванням законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядчик) зобов`язується на свій ризик, виконати певну роботу за завданням іншої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 839 ЦК України визначено, що підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Обов`язок підрядника виконати роботу або виконавця надати послугу на свій ризик говорить про те, що він не може відмовитися від прийняття на себе певних негативних наслідків, що виникають при виконанні підрядних робіт.

За приписами статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання кінцевих результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

За положеннями частини першої статті 854 ЦК України замовник виплачує належну підрядчику суму за результатами виконаної роботи. Щодо наданих послуг винагорода за виконану роботу (надані послуги) виплачується виконавцю в розмірі, в терміни і в порядку, який встановлений в договорі (частина перша статті 903 ЦК України).

З аналізу наведених норм слідує, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Суд зазначає, що основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.

Зокрема, відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами (КЗпП України та інших актів трудового законодавства), що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегулюване - чинним законодавством України.

Зі співставлення трудового договору з цивільно-правовим договором, відмінним є те, що трудовим договором регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ним ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З вищеописаних доказів судом встановлено, що КП «Кремінський Агрошляхбуд» укладено цивільно-правові договори з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , дослідженням змісту яких встановлено, що вони не містять відомостей про обсяг виконуваної роботи, а обумовлено лише зобов`язання виконувати роботи. В самих договорах не зазначається, який саме конкретно результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не визначено переліку завдань роботи, його обсягу, видів, що притаманне цивільно-правовим договорам. Відсутні відомості й про форму обліку виконаних робіт (наданих послуг).

Тобто змість вказаних договорів свідчить, що їх предметом є процес праці, а не кінцевий результат.

Також у вказаних договорах визначено, що за виконання робіт (надання послуг) замовник виплачує виконавцю винагороду у фіксованому розмірі на місяць. Договори не містять інформації про обсяги виконаних робіт, від яких залежить розмір оплати.

Дослідженням актів прийому виконаних робіт (наданих послуг) до цивільних договорів встановлено, що акти складено про те, що виконавець виконав обумовлену договором роботу (надав послуги), а замовник прийняв її та здійснив відповідні виплати. При цьому акти не містять обсягів виконаної роботи (наданої послуги), калькуляції тощо. Також суд зауважує, що такі акти складалися помісячно, окрім договору, укладеного з ОСОБА_5 .

Натомість вказані акти у повній мірі свідчать про систематичність оплати праці та незалежність розміру здійснених виплат від обсягу виконаних робіт (наданих послуг).

Як слідує з пояснень опитаних в судовому засіданні як свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вони не підпорядковувалися внутрішньому трудовому розпорядку позивача, не мали визначеного робочого місця. Проте такі обставини, на думку суду, не змінюють того, що робота вказаних осіб відповідає більшості вищенаведених ознак «підпорядкованості» та «залежності», відображених у Рекомендаціях про трудове правовідношення № 198 (далі - Рекомендації) МОП.

Зважаючи на встановлені обставини, суд погоджується з твердженнями відповідача, що зазначені вище угоди, укладені позивачем з фізичними особами, можна вважати такими, що мають ознаки трудових.

Наведене свідчить про факт прийняття КП «Кремінський Агрошляхбуд» на роботу 6 фізичних осіб та допуск їх до роботи без укладення з ними трудового договору відповідно до вимог статті 21 КЗпП України, за що встановлена відповідальність згідно з пунктом 2 частини другої статті 265 КЗпП України.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була викладена Верховним Судом у постановах від 04 липня 2018 року у справі № 820/1432/17 (№ рішення в ЄДРСР 75148848), від 26 вересня 2018 року у справі № 822/723/17 (№ рішення в ЄДРСР 76695525), від 13 червня 2019 року у справі № 1840/2507/18 (№ рішення в ЄДРСР 82406167), від 13 червня 2019 року у справі № 824/896/18-а (№ рішення в ЄДРСР 82406158), від 13 червня 2019 року у справі № 815/954/18 (№ рішення в ЄДРСР 82406152), від 18 серпня 2020 року у справі № 808/3054/16 (№ рішення в ЄДРСР 91036729).

Крім того, суд звертає увагу на те, що дії позивача щодо надання трудовому договору форми цивільно-правового договору перешкоджають реалізації права фізичної особи на працю, гарантованого Конституцією України та КЗпП України, шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації, а також права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічну оплачувану відпустку, права на здорові і безпечні умови праці, на об`єднання в професійні спілки тощо.

За вказане порушення абзацом другим частини другої статті 265 КЗпП України передбачена відповідальність у вигляд штрафу в десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України від 15.12.2020 № 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено в 2021 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 6000 гривень, з 1 грудня - 6500 гривень.

Отже, десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за одну особу працівника становить 60000,00 грн. Відповідно, за шість працівників, по яких встановлено порушення, - 360000,00 грн.

Таким чином, постанова Східного міжрегіонального управління Держпраці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 02 серпня 2021 року № СМУ1743/1436/АВ/ТД в частині розміру застосованого штрафу відповідає вимогам абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи під час судового розгляду), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а оскаржувані рішення суб`єкта владних повноважень є правомірними, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити повністю.

За правилами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Однак, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на право звернутися до суду із заявою про повернення надміру сплаченого ним судового збору.

Так позивачем сплачено судовий збір в загальному розмірі 9940,00 грн за три позовні вимоги (дві вимоги немайнового характеру (щодо оскарження наказу про призначення інспекційного відвідування та припису про усунення порушень) по 2270,00 грн за кожну та одна майнового характеру (щодо оскарження постанови про накладення штрафу) 5400,00 грн), сформовані ним у первісній позовній заяві. Однак внаслідок подання позивачем уточненого адміністративного позову на розгляд суду залишені дві позовні вимоги (одна немайнового характеру (щодо оскарження припису про усунення порушень) та одна майнового характеру (щодо оскарження постанови про штраф)). Таким чином, зважаючи на подання уточненої позовної заяви, позивачем надмірно сплачено судовий збір на 2270,00 грн.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову адвоката Косогової Людмили Олексіївни в інтересах Колективного підприємства «Кремінський Агрошляхбуд» (місцезнаходження: 92900, Луганська область, Сєвєродонецький район, місто Кремінна, площа Шахтна (Піонерська), будинок 2, код за ЄДРПОУ 03579696) до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (місцезнаходження: 85302, Донецька область, місто Покровськ, вулиця Прокоф`єва, будинок 82, код за ЄДРПОУ 43866127) про визнання протиправним та скасування припису, постанови про накладення штрафу відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 10 травня 2022 року.

Суддя К.О. Пляшкова