Постанова

від 10.05.2022 по справі 185/9960/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4050/22 Справа № 185/9960/21 Суддя у 1-й інстанції - Шаповалова І.С. Суддя у 2-й інстанції - Деркач Н. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2022 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Деркач Н.М.

суддів - Пищиди М.М., Ткаченко І.Ю.,

при секретарі - Усик А.Д.

розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення осіб апеляційну скаргу Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2022 року у справі за позовом Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Товариства з обмеженою відповідальністю Сегеста, Товариства з обмеженою відповідальністю Агротехеко, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, витребування земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2021 року Павлоградська окружна прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради звернулась до суду з позовом до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ТОВ Сегеста, ТОВ Агротехеко, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, витребування земельної ділянки.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2022 року позовну заяву Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради залишено без руху.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2022 року позовну заяву Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради повернуто позивачу на підставі ч. 3 ст.185 ЦПК України.

В апеляційній скарзі позивач просить ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2022 року скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на те, що ухвала суду винесена з порушенням норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач виконав умови ухвали про залишення позову без руху. Наполягав на тому, що прокуратура чітко дотрималась вимог ст. 23 Закону України Про прокуратуру. Звертав увагу на те, що в ухвалі зазначено про те, що відповідач ТОВ «Сегеста» подало до суду заяву про повернення їх позову, втім копію даної заяви вони не отримували, що свідчить про те, що суд повернувши позов з підстав не виконання вимог цілком безпідставної ухвали про залишення їх позову без руху фактично підтримав позицію відповідача ТОВ «Сегеста».

Правом на надання відзиву на апеляційну скаргу сторони по справі не скористались.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву позивачеві на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що відповідь Вербківської сільської ради від 05 листопада 2021 року № 1925 та лист Вербківської сільської ради № 2091 від 06 грудня 2021 року підписані неповноважною особою ОСОБА_2 , тому не можуть бути доказом дотримання прокурором порядку повідомлення позивача Вербківської сільської ради про звернення до суду, передбаченого частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Оскільки прокурором не усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява підлягає поверненню.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції.

Так, за положеннями ст.ст. 55,124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Однією з основних засад судочинства, визначених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України - якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Як передбачено ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Белле проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст.6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Таким чином, в розумінні Європейського суду з прав людини основною складовою права на суд є право доступу до правосуддя, яке полягає в тому, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Реалізація основоположного принципу здійснення правосуддя як верховенства права безпосередньо залежить від права на доступ до суду, яке має застосовуватися на практиці та бути ефективним. Для того, щоб право на доступ було ефективним, повинна бути реальна можливість оскаржити дію, що порушує право.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2022 позову заяву Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради залишено без руху як таку, що подана з порушеннями, а саме відсутнє підтвердження відправлення та отримання Вербківською сільською радою повідомлення про їх звернення до суду з позовом про захист інтересів держави в особі Вербківської сільської ради.

18 лютого 2022 року на виконання ухвали позивачем було надано заяву про усунення недоліків, до якої долучено відповідь Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про те, що вони не заперечують та не оскаржують дій щодо їх представництва Павлоградською окружною прокуратурою Дніпропетровської області.

Повертаючи позовну заяву позивачеві, суд першої інстанції також зазначав, що ОСОБА_2 не є представником Вербківської сільської ради, що має право діяти в судах без окремого доручення керівника (самопредставництво) та підписувати документи, що стосуються пред`явлення позову до суду.

Проте, ОСОБА_2 як секретарем сільської ради підписані 05.11.2021 року та 06.12.2021 року відповіді на запити Павлоградської окружної прокуратури, а не документи, які безпосередньо подаються в суд, в порядку передбаченому процесуальним законодавством, в тому числі ЦПК України.

Крім того, на запит Павлоградської окружної прокуратури №04/63-867вих-22 від 10.02.2022 року, Вербківська сільська рада надала розгорнуту відповідь щодо повноважень секретаря сільської ради Шахової Є.Д. взагалі, а також повідомила, що 06.12.2021 ОСОБА_2 виконувала повноваження сільського голови у зв`язку з відсутністю останнього, надавши копію відповідного розпорядження виконкому сільської ради №304-к від 15.11.2021 року.

У частині 3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Тлумачення цієї статті дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; б) у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Згідно із ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на виконання зазначеної статті Павлоградською окружною прокуратурою Дніпропетровської області було належним чином, відповідно до вимог закону, повідомлено Вербківську сільську раду Павлоградського району Дніпропетровської області про представництво інтересів держави в особі Вербківської сільської ради, яка в свою чергу надала відповідь про те, що вони не заперечують та не оскаржують дій щодо їх представництва Павлоградською окружною прокуратурою Дніпропетровської області в суді.

З огляду на вищевикладене, ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви позивачу є незаконною.

Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами апеляційної скарги та приймає їх до уваги, та вважає їх такими, що підлягають задоволенню, оскільки доводи апеляційної скарги підтверджують, що судом допущено порушення вимог процесуального права.

За таких обставин, відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підстави для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області задовольнити.

Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2022 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: Н.М. Деркач

М.М. Пищида

І.Ю. Ткаченко