Рішення

від 10.05.2022 по справі 910/20668/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.05.2022Справа № 910/20668/21

За позовомФермерського господарства «Козацька Садиба»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимус Еліт» простягнення 90004,50 грнСуддя Смирнова Ю.М.

Без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фермерське господарство «Козацька Садиба» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимус Еліт» 90004,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання укладеного між сторонами у спрощений спосіб договору купівлі-продажу добрива, позивачем було перераховано відповідачу попередню оплату за товар на суму 90004,50 грн, однак відповідач взятих на себе зобов`язань з передачі товару у власність Фермерського господарства «Козацька Садиба» не виконав, отримані від позивача грошові кошти на вимогу останнього не повернув.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/20668/21; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі №910/20668/21 отримана відповідачем 28.12.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105491668861.

Однак, відповідач відзив на позов не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

21.08.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптимус Еліт» (постачальник) виставлено Фермерському господарству «Козацька Садиба» (покупець) рахунок-фактуру №СФ-0000074 від 21.08.2020 на суму 90004,50 грн за товар - добриво складне азотно-фосфорне у кількості 9000 т загальною вартістю 90004,50 грн.

25.08.2020 позивачем здійснено оплату згідно з виставленим рахунком-фактурою у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №129 від 25.08.2021 на суму 90004,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач своїх зобов`язань з поставки товару, визначеного у рахунку-фактурі №СФ-0000074 від 21.08.2020, не виконав, а тому позивач вказує на наявність підстав для повернення на його користь суми попередньої оплати.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За змістом ст. 638 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Обставини справи свідчать, що між сторонами у спрощений спосіб укладено договір поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

27.10.2021 позивач направив на адресу відповідача вимогу-претензію від 26.10.2021, в якій вимагав виконати зобов`язання з поставки товару, визначеного у рахунку-фактурі №СФ-0000074 від 21.08.2020, а в разі невиконання - повернути сплачені кошти у сумі 90004,50 грн у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що вимога-претензія від 26.10.2021 була отримана відповідачем 29.10.2021.

Відтак, в силу приписів ст.ст. 530, 663 Цивільного кодексу України відповідач зобов`язаний був здійснити поставку товару у строк до 05.11.2021 включно.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідний товар Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптимус Еліт» поставлено не було. Доказів зворотного відповідач суду не надав.

За приписами ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином у відповідача (постачальника) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України з наступного дня після спливу строку поставки, тобто з 06.11.2021.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19.

Проте, доказів повернення позивачу суми сплаченої ним попередньої оплати у розмірі 90004,50 грн, відповідач суду не надав.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптимус Еліт» заперечень проти позову не наведено, доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надано.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 90004,50 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимус Еліт» (04119, місто Київ, вул.Зоологічна, будинок 4А, офіс 139, ідентифікаційний код 42456173) на користь Фермерського господарства «Козацька Садиба» (63042, Харківська обл., Валківський р-н, село Кантакузівка, провулок Ватутіна, будинок 2, ідентифікаційний код 41054267) суму попередньої оплати у розмірі 90004 (дев`яносто тисяч чотири) грн 50 коп. та судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М. Смирнова