Рішення

від 03.05.2022 по справі 914/4050/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2022 Справа № 914/4050/21

За позовом: Комунального підприємства «Медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» Мішково-Погорілівської сільської ради, с.Мішково-Погорілове Миколаївського району Миколаївської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик», м.Львів

про стягнення заборгованості. Ціна позову: 151332,23 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

При секретарі Зарицькій О.Р.

Представники сторін

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» Мішково-Погорілівської сільської ради звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик» про стягнення заборгованості у розмірі 151332,23 грн.

Ухвалою суду від 24.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження судове засідання призначено на 16.02.2022. Призначене на 16.02.2022 судове засідання не відбулося, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кітаєвої С.Б. з 02.02.2022 по 18.02.2022. Ухвалою суду від 22.02.2022 призначено судове засідання на 23.03.2022. Ухвалою суду від 23.03.2022 відкладено розгляд справи на 04.05.2022.

В судове засідання 04.05.2022 представники сторін не з`явилися.

Згідно з п. 1 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Водночас, суд зазначає, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"" затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 7300 від 19.04.2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а суди повинні забезпечувати безпеку учасників судового провадження, запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист та визначених законом процесуальних прав в умовах воєнного стану, коли реалізація учасниками справи своїх прав і обов`язків є суттєво ускладеною.

Рада суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, зокрема, вказала по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні суд розглядає дану справу з перевищенням встановленого ст. 248 Господарського процесуального кодексу України строку.

Судом встановлено, що згідно трек-коду №7901414365305, на офіційному сайті АТ "Укрпошта" ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 24.01.2022 отримано позивачем (31.01.2022). Згідно трек-коду №7901414444973, на офіційному сайті АТ "Укрпошта" ухвалу суду від 22.02.2022 у справі отримано позивачем (21.03.2022). Згідно трек-коду №7901414487869, на офіційному сайті АТ "Укрпошта" ухвалу суду від 23.03.2022 отримано позивачем (28.04.2022).

Судом встановлено, що згідно трек-коду №7901414365313, на офіційному сайті АТ "Укрпошта" ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 24.01.2022 отримано відповідачем (27.01.2022). Згідно трек-коду №7901414444388, на офіційному сайті АТ "Укрпошта" ухвалу суду від 22.02.2022 у справі отримано відповідачем (02.03.2022). Згідно трек-коду №7901414487125, на офіційному сайті АТ "Укрпошта" ухвалу суду від 23.03.2022 отримано відповідачем (28.03.2022).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа підлягає розгляду за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Позиція позивача.

Позов обґрунтовано тим, що 10.08.2021 між відповідачем (постачальником) та позивачем (покупцем) укладено договір постачання товару №187, за яким постачальник зобов`язувався передати у власність покупця нафтопродукти (бензин марки А-92), загальною вартістю 60335,10 грн. з ПДВ. Як стверджує позивач у позовній заяві, на виконання умов договору ним було перераховано відповідачеві 60335,10 грн. в якості оплати товару, а відповідачем передані талони на відпуск відповідного пального. Відповідач разом із видатковою накладною передав у власність Позивача картки номіналом по 10 і 20 літрів на загальну кількість пального, що відповідала заявленій у Договорі - 2135літрів.

Внаслідок відсутності пального за такими картками починаючи з 03.09.2021року автозаправні станції відмовили Позивачу у заправці транспортних засобів за паливними картками, переданими Відповідачем за Договором №187 від 10.08.2021року, посилаючись на не оплату такої кількості пального. Станом на 03.09.2021року залишок суми, на яку не було видано пального становила - 58922,10грн.

Позивачем було складено Акти про відмову в надані палива за картками, у зв`язку з їх не активністю, а саме: 03.09.2021року, 07.09.2021 року, 10.09.2021року, 21.09.2021року, 24.09.2021року, 27.09.2021 року, 27.09.2021 року, 28.09.2021року, 28.09.2021року.

15.11.2021року Відповідачем в телефонному режимі повідомлено Позивача про активацію карток і що паливо буде у доступі. В період з 16.11.2021року по 21.11.2021 року дійсно було активовані картки на загальну кількість пального 320літрів на загальну суму 9043,20грн.

Станом на дату подання позову сума заборгованості становила 49878,90 грн. Позивач звернувся із позовом до суду про стягнення з відповідача 49878,90 грн. боргу. Крім того, на підставі п.7.2 договору позивач просить стягнути з відповідача 101453,33 грн. пені.

Станом на момент ухвалення рішення жодної заяви в порядку ст.46 ГПК України від позивача до суду не надходила.

Позиція відповідача.

Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті акціонерного товариства "Укрпошта", копію ухвали суду від 24.01.2022 про відкриття провадження у справі (ідентифікатор поштового відправлення 7901414365313) відповідач отримав 27.01.2022. Строк на подання відзиву на позовну заяву 11.02.2022 включно. Відповідач щодо позовних вимог не заперечив, відзиву на позовну заяву, у визначений судом строк, не подав. Матеріали справи не місять доказів повернення відповідачем позивачу коштів в заявленій сумі основного бору (49878,90 грн.), як і не містять доказів відпуску позивачу товару на зазначену суму.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Обставини справи.

Комунальне підприємство «Медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївської області (далі - Позивач) є закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає первинну медичну допомогу та здійснює управління медичним обслуговуванням населення Мішково-Погорілівської сільської ради, вживає заходи з профілактики захворювань населення та підтримання громадського здоров`я.

В результаті проведеного аукціону на закупівлю ДК 021:2015- 09130000-9 - Нафта і дистиляти (ідентифікатор Рrоzоrrо: UА-2021-07-21-001406-b), який було проведено Позивачем в липні-серпні 2021 року.

03.08.2021 Замовником (Позивачем) було обрано переможця процедури закупівлі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик» (Відповідач), оскільки тендерна документація останнього відповідає встановленим вимогам та пропозиція якого є найнижчою серед інших учасників.

10.08.2021року за результатами проведеної тендерної закупівлі між КП «Медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» Мішково-Погорілівської сільської ради та ТОВ «Кондор Логістик» (далі - Відповідач) було укладеного Договір № 187 (далі - Договір), предметом якого є поставка протягом 2021 року товару, а саме: нафтопродуктів - (бензин марки А-92).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору Відповідач зобов`язується протягом 2021 року поставити Позивачу товар згідно коду ДК 021:2015-09130000-9 - Нафта і дистиляти (бензин марки А-92) (надалі - Товар), згідно специфікації, яка є додатком до Договору, а Позивач прийняти та оплатити Товар.

Згідно Специфікації (додаток 1 до Договору) товаром, що поставляється, є Бензин А-92 у кількості 2135 літрів.

Загальна вартість за Договором, яку Позивач мав сплатити за поставлений Відповідачем товар складає 60335,10 (шістдесят тисяч триста тридцять п`ять грн. 10 коп.).

Відповідно до положень п. 4.1. Договору оплата за поставлені товари Постачальником проводиться за фактом отримання Замовником таких товарів протягом 15 робочих днів після пред`явлення Учасником рахунка на оплату товару та видаткової накладної. За п. 4.2. Договору усі розрахунки за договором проводяться у безготівковій формі на підставі рахунків, Актів та видаткових накладних (на товар), згідно до специфікації, на розрахунковий рахунок Постачальника.

11.08.2021року Відповідачем було надано до Позивача рахунок на оплату №261 від 11.08.2021року на суму 60335,10грн. та видаткову накладну № 110821/3 від 11.08.2021року.

Платіжними дорученнями № 565 та 566 від 27.08.2021року Позивачем було здійснено оплату рахунка № 261 від 11.08.2021року в сумі 29485,00грн. та 30850,10грн. відповідно, що за загальною сумою відповідає сумі договору - 60335,10грн.

Відповідно до п. 2.1. Договору Постачальник гарантує якість товарів, що постачаються.

Пунктом 5.3. закріплено, що поставка товару за цим договором здійснюється шляхом відпуску пального по талонам, скетч-карткам на автозаправних станціях Постачальника (власних чи орендованих). Постачальник гарантує наявність автозаправних станцій у Корабельному та Вітовському районах Миколаївської області, та заправки розташовані у напрямках Херсонського шосе, Баштанського та Снігурівського напрямку Миколаївської області.

За змістом Постанови КМУ «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами» від 20.12.1997 № 1442 - картка - це довірчий документ, що підтверджує право його власника на отримання через АЗС певного виду палива в кількості номіналу карти. Паливна картка (талон, бланк-дозвіл) - емітований постачальником та захищений від підробки документ внутрішнього обігу, який підтверджує право покупця на нафтопродукти і надає можливість її власнику/пред`явнику отримати від продавця нафтопродукти за умови її пред`явлення в мережі АЗС. Паливна картка не є платіжним засобом. Наявність паливної картки дозволяє її пред`явнику фактично отримати товар.

Відповідно до п. 5.4. Договору Постачальник разом з видатковою накладною на товар передає Замовнику паперові картки (талони) Постачальника, на яких відображено найменування, асортимент та кількість товару.

Відповідно до п.6.3.1. Договору Постачальник зобов`язується забезпечити поставку (передачу) товару у строки, встановлені договором. Договір про закупівлю набирає чинність з дня їх підписання та діє до 31.12.2021 року, а в частині взятих зобов`язань до повного їх виконання (п.10.1 договорів). Тобто, до вказаного терміну Постачальник зобов`язаний своєчасно та якісно продовжувати виконувати постачання товару - бензин А-92 (талонами).

Так, Відповідач разом із видатковою накладною передав у власність Позивача картки номіналом по 10 і 20 літрів на загальну кількість пального, що відповідала заявленій у Договорі - 2135літрів, за якими Позивач мав би отримати закуплений бензин. Разом із картками Відповідачем було передано пам`ятку користування картками (роздруківка на аркуші паперу формату А5).

З моменту отримання паливних карток, Позивачем було запущено їх в роботу - передано водіям для здійснення заправки транспортних засобів, які залучені для перевезення працівників медичного закладу для надання вчасної медичної допомоги та хворих громадян до лікарень. Втім, внаслідок відсутності пального за такими картками, починаючи з 03.09.2021року автозаправні станції ГУУОС) відмовили Позивачу у заправці транспортних засобів за паливними картками, переданими Відповідачем за Договором №187 від 10.08.2021року, посилаючись на не оплату такої кількості пального.

На 03.09.2021року залишок суми, на яку не було видано пального становила - 58922,10грн. (п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот двадцять дві грн. 10коп.).

Позивачем було складено Акти про відмову в надані палива за картками у зв`язку з їх не активністю, а саме: 03.09.2021року, 07.09.2021 року, 10.09.2021року, 21.09.2021року, 24.09.2021року, 27.09.2021 року, 27.09.2021 року, 28.09.2021року, 28.09.2021року.

03.09.2021 року, за вих. № 1006, Позивачем було направлено на адресу Відповідача було направлено претензію.

15.09.2021року, за вих. № 1031, Позивачем повторно направлено претензію Відповідачу через відсутність пального.

30.09.2021року, за вих.№ 1080, Позивачем було направлено претензію, в якій останній вимагав від Відповідача повернути перераховану, але не закриту виконанням суму в розмірі 58922,10грн. Одночасно повідомлено про прийняте рішення про дострокове розірвання Договору на підставі п. 6.2.1. Договору - «Замовник має право достроково розірвати цей Договір у разі невиконання зобов`язань Постачальником, повідомивши про це його у місячний строк», тобто з 01.11.2021 року.

Листом від 11.10.2021 року за вих. № 3838 відповідач повідомив Позивача про надання вибачень за ситуацію, що сталась та перекладення відповідальності за непостачання бензину на ТОВ «ІНТЕР КАРД».

15.11.2021року Відповідачем було в телефонному режимі повідомлено Позивача про активацію карток і що паливо буде у доступі. В період з 16.11.2021року по 21.11.2021 року дійсно було активовані картки на загальну кількість пального 320літрів на загальну суму 9043,20грн.

Станом на дату подання позову сума заборгованості (на яку не було видано бензину) становить 49878,90 грн.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором №187 від 10.08.2021 стало підставою для звернення Позивача з цим позовом до суду.

У зв`язку з викладеним позивач просив стягнути з відповідача 49878,90 грн. основного боргу, 101453,33 грн пені за період з 22.11.2021 20.12.2021.

Відповідач проти задоволення позову не заперечив, доказів повернення коштів позивачу не надав.

Позиція суду.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного між сторонами Договору про постачання товару №187 від 10.08.2021.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Пунктом п. 4.1 Договору передбачено, що оплата за поставлені товари Постачальником проводиться за фактом отримання Замовником таких товарів протягом 15 робочих днів після пред`явлення Учасником рахунка на оплату товару та видаткової накладної.

Позивачем виконано прийняті на себе зобов`язання із своєчасної оплати за товар, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжним дорученням.

У свою чергу відповідач своїх зобов`язань щодо поставки оплаченого позивачем товару повністю не виконав.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Згідно п.5.3 Договору, поставка товару за цим договором здійснюється шляхом відпуску пального по талонам, скетч-карткам на автозаправних станціях Постачальника (власних чи орендованих). Постачальник гарантує наявність автозаправних станцій у Корабельному та Вітовському районах Миколаївської області, та заправки розташовані у напрямках Херсонського шосе, Баштанського та Снігурівського напрямку Миколаївської області.

В п.10.1. Договору зазначено термін поставки товару: з моменту підписання Договору до 31.12.2021 року.

Таким чином, факт передачі відповідачем позивачу талонів або стрейч-карток на отримання Товару надавав позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому, однак не свідчив про факт передачі товару позивачу.

Картка лише посвідчує право Покупця та/або уповноваженого ним користувача на одержання певної кількості та певної марки нафтопродукту на АЗС Постачальника.

Водночас, як зазначено позивачем, підтверджується матеріалами справи, не спростовано відповідачем, останнім не передано позивачу замовлений та оплачений товар на суму 49878,90 грн.

Відповідач доказів належного виконання зобов`язань за Договором щодо поставки оплаченого позивачем товару у повному обсязі не подав.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов`язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми сплачених коштів в сумі 49878,90 грн.

Щодо стягнення пені суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Порушення зобов`язання відповідно до статті 218 Господарського кодексу України є підставою для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Однак, відповідач не надав суду жодних пояснень і доказів в обґрунтування того, що невиконання умов Договору сталось внаслідок дії непереборної сили, що унеможливили належне виконання відповідачем зобов`язання за Договором.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як зазначено вище, пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти Постачальник сплачує Замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пені) у розмірі 10% (десяти відсотків) від суми не отриманих товарів за кожний день затримки.

Пунктом 1.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 (із змінами і доповненнями) "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" роз`яснено, що грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Грошове зобов`язання виражається в грошових одиницях України або в грошовому еквіваленті в іноземній валюті.

У спірних правовідносинах з боку відповідача має місце не грошове зобов`язання, оскільки відповідач мав зобов`язання перед позивачем вчинити певну дію - поставити товар, і сторони передбачили у Договорі господарську санкцію, що стягується за прострочення постачальником виконання негрошового зобов`язання у відсотках від суми недопоставленого (непоставленого) товару за кожен день прострочення.

Відтак, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми матеріального права - статті 343 Господарського кодексу України (що врегульовує питання відповідальності за порушення строків розрахунків), якою передбачено, що пеня за прострочення платежу (тобто, виконання грошових зобов`язань) не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Обмежень розміру стягнення неустойки за порушення стороною негрошового зобов`язання законодавством не встановлено.

Здійснивши перерахунок пені, суд встановив, що розмірі пені розраховано вірно, а відтак вимога про стягнення пені у розмірі 101453,33 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

За приписами ст.ст.76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію такого стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати

За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням №2098 від 15.12.2021.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 46, 73-80, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кондор Логістик (79044, Львівська область, м.Львів, вул.Єфремова,буд.84 офіс 1Б, ідентифікаційний код 39046990) на користь Комунального підприємства «Медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» Мішково-Погорілівської сільської ради (57214, Миколаївська область, Миколаївський район, с.Мішково-Погорілове, вул.Волкова, буд.19, ідентифікаційний код 38476906) 49878,90 грн основного боргу, 101453,33 грн пені, 2270,00 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення підписано 09.05.2022.

Суддя Кітаєва С.Б.