Рішення

від 09.05.2022 по справі 120/19746/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

10 травня 2022 р. Справа № 120/19746/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Джуринської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ

29.12.2021 у Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Джуринської сільської ради (далі - відповідач, Рада). У позовній заяві позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення 13 сесії 8 скликання Джуринської сільської ради від 30.11.2021 № 518 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га, яка розташована на території Джуринської сільської ради.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив що 12.11.2021 звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га.

Рішенням 13 сесії 8 скликання Джуринської сільської ради від 30.11.2021 № 518 відмовлено у наданні дозволу у зв`язку із включенням земельної ділянки до переліку земельних ділянок, право оренди на які реалізується на конкурсних умовах (земельних торгах).

Позивач із рішенням Ради від 30.11.2021 № 518 не погоджується мотивуючи його протиправність тим, що виключний перелік підстав для відмови у наданні бажаного для нього дозволу передбачений ч. 7 ст. 118 ЗК України. Такої підстави для відмови як включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, право оренди на які реалізується на конкурсних умовах (земельних торгах) ч. 7 ст. 118 ЗК України не передбачено.

Тому просить скасувати рішення від 30.11.2021 № 518 в частині відмови ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та зобов`язати Раду повторно розглянути клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Ухвалою від 10.01.2022 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Крім цього, учасникам справи встановлено строки для подання заяв по суті справи та витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії клопотання ОСОБА_1 від 12.11.2021 із додатками до нього та рішення Джуринської сільської ради від 30.11.2021 № 518, яким відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із документами, що стали підставою для його прийняття.

09.05.2022 подано відзив на позовну заяву у якому відповідач не погоджується із аргументами позивача та просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Мотивуючи відзив Рада зазначає, що на момент прийняття рішення від 30.11.2021 № 518 земельна ділянка, яку позивач намагався отримати у власність охоплювалася земельною ділянкою площею 5,3810 га якій було присвоєно кадастровий номер 0525381400:01:001:0202. Рішенням Джуринської сільської ради від 17.06.2021 № 336 земельну ділянку з кадастровим номером 0525381400:01:001:0202 включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, право оренди на які виставляється на земельні торги (аукціон) (п. 6 додатку до рішення від 17.06.2021 № 336). На думку відповідача, віднесення земельних ділянок до переліку тих, право оренди на які виставляється на земельні торги є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу про який просив позивач, а тому вважає, що орган місцевого самоврядування при прийнятті оскарженого рішення діяв правомірно.

Надавши оцінку мотивам заяв по суті справи та дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

12.11.2021 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га.

До заяви заявник долучив копію паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, викопіювання з публічної кадастрової карти України з позначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, копію посвідчення учасника бойових дій (а.с. 7).

На викопіюванні з публічної кадастрової карти України позивач позначив, що бажана для нього земельна ділянка є частиною уже сформованої ділянки з кадастровим номером 0525381400:01:001:0202.

Рішенням 13 сесії 8 скликання Джуринської сільської ради від 30.11.2021 № 518 відмовлено у наданні дозволу у зв`язку із включенням земельної ділянки з кадастровим номером 0525381400:01:001:0202 до переліку земельних ділянок, право оренди на які реалізується на конкурсних умовах (земельних торгах) (а.с. 8).

Позивач із рішенням Ради від 30.11.2021 № 518 не погоджується мотивуючи його протиправність тим, що виключний перелік підстав для відмови у наданні бажаного для нього дозволу передбачений ч. 7 ст. 118 ЗК України. Такої підстави для відмови як включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, право оренди на які реалізується на конкурсних умовах (земельних торгах) ч. 7 ст. 118 ЗК України не передбачено.

Тому з метою скасування рішення та зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання йому бажаного дозволу, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Із урахуванням підстав прийняття Радою рішення від 30.11.2021 № 518 у частині яка стосується позивача та аргументів учасників справи, ключовим питанням цього спору є те, чи може вважатися правомірною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою з метою подальшої передачі земельної ділянки у власність, включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, право оренди на які виставляються на земельні торги (аукціон).

Визначаючись щодо вказаного питання суд враховує, що правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (по тексту - ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III).

Згідно із ст. 116 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III.

Нормами ч. 6 ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Із аналізу вищезазначених положень слідує, що законодавцем у ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III передбачено підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Дійсно як зазначає позивач, включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, право на які буде виставлено на земельні торги не передбачено серед підстав для відмови у наданні дозволу на виготовлення документації із землеустрою, визначених у ч.7 ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III, проте така підстава для відмови передбачена у ст. 136 ЗК України.

Згідно із ч. 5 ст. 136 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Верховний Суд неодноразово розглядав справи, де поставало таке ж питання і сформував висновок, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної чи комунальної власності права оренди на які виставляється на земельні торги є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Ця правова позиція є усталеною адже була підтримана в постановах Верховного Суду, зокрема, від 03.04.2018 у справі № 815/3059/17, від 23.01.2020 у справі № 620/1058/19, від 28.10.2020 у справі № 819/1976/17, від 22.10.2020 у справі № 815/7279/16.

Застосовуючи цей підхід до справи, що розглядається, суд звертає увагу, що на момент розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та прийняття відповідачем рішення з цього питання, ділянка якої стосувалося клопотання, була включена до переліку земельних ділянок, права оренди на які можуть бути реалізовані на земельних торгах.

Ця обставина підтверджується копією долученого до відзиву рішення Джуринської сільської ради від 17.06.2021 № 336 відповідно до якого земельну ділянку з кадастровим номером 0525381400:01:001:0202 включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, право оренди на які виставляється на земельні торги (аукціон) (п. 6 додатку до рішення від 17.06.2021 № 336).

Тому, в силу приписів ч. 5 ст. 136 ЗК України, це є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу.

Правова позиція щодо застосування норм права у схожих правовідносинах також викладена Верховним Судом у постановах від 30.03.2021 у справі № 2040/6485/18 та від 13.04.2021 у справі № 818/1470/18, від 29.07.2021 у справі № 120/1317/19.

При цьому приписи ст. 136 ЗК України, якою визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах, свідчать про те, що включення до переліку і виставлення земельної ділянки на торги не є тотожним, проте віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності для продажу прав на них на земельних торгах, вже є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Відтак, відповідач у повній відповідності із нормами Земельного кодексу України прийняв оскаржене у цій справі рішення від 30.11.2021 № 518 та правомірно відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. За таких обставин відсутні підстави для задоволення позовних вимог та скасування спірного рішення.

З огляду на це, позовна вимога про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність теж не підлягає задоволенню, адже є похідною від позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач також вказує на порушення відповідачем процедури прийняття оскаржуваного рішення внаслідок не опублікування проекту рішення, результатів поіменного голосування, протоколів постійної комісії, висновків (рекомендацій) постійних комісії, порядку денного, а також оскаржуваного рішення від 30.11.2021 № 518.

Системний аналіз приписів ч. 10 ст. 47, ч. 11 ст. 59 Закону № 280/97-ВР та ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" свідчить про обов`язок розпорядників інформації, до яких належить і відповідач, оприлюднювати інформацію про свою діяльність, а саме результати поіменного голосування; висновки і рекомендації постійних комісій, протоколи засідань постійних комісій; акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також проекти актів органів місцевого самоврядування (крім деяких виключень).

Водночас з наданням належним та допустимих доказів відповідач доводів позивача в цій частині не спростував.

Поряд з цим суд враховує, що в силу вимог статей 23, 24 Закону України "Про доступ до публічної інформації" рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до суду.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, зокрема, як неоприлюднення інформації відповідно до ст. 15 цього Закону, надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації.

Особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом.

Таким чином, законом чітко передбачено підстави та способи захисту права на доступ до публічної інформації, а також можливість притягнення до відповідальності розпорядника інформації та його посадових і службових осіб за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Втім, порушення норм Закону України "Про доступ до публічної інформації" на які посилається позивач, не можуть кваліфікуватися як достатні самостійні підстави для скасування оскаржуваного рішення, яке по суті є правильним та не суперечить вимогам чинного земельного законодавства.

Відтак, перевіривши доводи учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення від 30.11.2021 № 518, в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд не встановив факту їх понесення сторонами у справі.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ

У задоволенні вимог адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

Відповідач: Джуринська сільська рада - вул. Заводська, 2, с. Джурин, Жмеринський район, Вінницька область, 23545, код ЄДРПОУ 04325489.

Суддя Богоніс Михайло Богданович