Рішення

від 10.05.2022 по справі 440/1470/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 11 травня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/1470/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, в якій просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 87 від 19 жовтня 2021 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 за межами населених пунктів на території Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області", яким відповідач рішення не прийняв;

зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га, кадастровий номер: 5320681000:00:013:0046 земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 на території Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за результатами розгляду відповідачем його заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою в порядку статті 118 Земельного кодексу України фактично одержав відмову, мотиви якої не узгоджуються з положеннями Земельного кодексу України.

Ухвалою суду від 31 січня 2022 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників сторін у судове засідання.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, витребуваних судом документів не надав, що в силу частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України кваліфікується судом як визнання позову.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши матеріали позовної заяви, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що у серпні 2021 року позивач звернувся до Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області (вхідний № 62).

За результатами розгляду поданих позивачем документів Градизькою селищною радою Кременчуцького району Полтавської області складено рішення № 87 від 19 жовтня 2021 року, відповідно до змісту якого рішення про затвердження проекту землеустрою позивача не прийнято через ненабрання достатньої кількості голосів за наслідками поіменного голосування депутатів.

Не погодившись з правомірністю зазначеного рішення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

У силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини четвертої цієї статті, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Частинами шостою, сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

За змістом пункту "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з частиною дев`ятою статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

У силу частин десятої, одинадцятої цієї статті, відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Згідно з частиною першою статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України від 21.05.97 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (надалі - Закон № 280/97-ВР) передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

За змістом статті 59 Закону № 280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету /частина перша/.

Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради /абзац другий частини другої/.

Суд враховує, що виходячи з положень статті 118 ЗК України, статей 26, 59 Закону № 280/97-ВР рішення про затвердження чи відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки у власність належить до виключних повноважень селищної ради шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні.

У той же час, у спірному випадку, відповідач одне із передбачених законодавцем рішень у спосіб встановлений законом (питання регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях ради) не прийняв.

Залучений до матеріалів справи витяг з поіменного голосування 11 сесії 8 скликання Градизької селищної ради містить відомості про результат голосування зі спірного питання, згідно з яким рішення не прийняте.

Оскільки відповідач не прийняв жодного передбаченого законом рішення за наслідками розгляду клопотання від 25 серпня 2021 року, відповідач у спірних відносинах допустив протиправну бездіяльність.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За таких обставин, з метою належного захисту прав позивача у спірних відносинах, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою, зобов`язавши відповідача розглянути зазначене клопотання та увалити відповідне рішення.

Разом із цим суд звертає увагу відповідача на те, що умови, за яких орган відмовляє у затвердженні проекту землеустрою, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен затвердити цей проект. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - затвердити проект землеустрою або відмовити у його затвердженні (з посиланням на визначену законом підставу та її документальне підтвердження). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, а тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд також враховує факт неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин, що в дослідженому випадку кваліфікується як визнання позову та визнається додаткової підставою для задоволення позовних вимог.

Отже, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 496,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 11, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області (вул. Київська, 51, смт. Градизьк, Полтавська область, 39071, ЄДРПОУ 21063176) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області щодо розгляду заяви гр. ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 5320681000:00:013:0046, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування на території Градизької селищної ради, з метою передачі у власність від 25 серпня 2021 року.

Зобов`язати Градизьку селищну раду Кременчуцького району Полтавської області повторно розглянути заяву гр. ОСОБА_1 щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5320681000:00:013:0046) у власність для ведення особистого селянського господарства, земель сільськогосподарського призначення нерозподіленої колективної власності розташованої за межами населених пунктів на території Градизької селищної ради від 25 серпня 2021 року з урахуванням висновків суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору загальному розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок за рахунок бюджетних асигнувань Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області (вул. Київська, 51, смт. Градизьк, Полтавська область, 39071, ЄДРПОУ 21063176).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяА.О. Чеснокова