Рішення

від 10.05.2022 по справі 480/9480/21

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2022 року Справа № 480/9480/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/9480/21 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерносвіт Агро" про стягнення податкового боргу та накладення арешту,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Сумській області звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерносвіт Агро", в якій просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерносвіт Агро» за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг загальною сумою 173 506,00 грн., а саме:

з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарі (робіт, послуг) (код податку 14010100) в сумі 163 751,00 грн.;

з податку на прибуток приватних підприємств (код податку 11021000) в сумі 9 755,00 грн.

- накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерносвіт Агро» в загальній сумі 173 506,00 грн., які знаходяться на відкритих рахунках у таких банках:

МФО банку - 380634; назва банку - ПуАТ «КБ «АкордБанк»; номер рахунку - НОМЕР_1 ; валюта рахунку - 980-українська гривня;

МФО банку - 300346; назва банку - АТ «Альфа-Банк» у м. Києві; номер рахунку - НОМЕР_2 ; валюта рахунку - 980-українська гривня.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що за відповідачем обліковується податковий борг, який виник у зв`язку з несплатою ним суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та з податку на прибуток приватних підприємств. Відповідачу надсилалась податкова вимога, однак, сума боргу залишилась не сплаченою.

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Цією ж ухвалою встановлено відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позов, доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи за адресою місця реєстрації, м.Суми, вул.Герасима Кондратьєва, 6, але поштове відправлення повернуто поштовим відділенням до суду із зазначенням причин невручення - адресат відсутній за вказаною адресою. Враховуючи положення ст. ст. 124, 126 КАС України вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

На момент розгляду даної справи, відзив на позов до суду не надходив.

Відповідно до ч. 6ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором і є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до витягу з історії недоїмок, сформованого на підставі ІКПП ITC Податковий блок (а.с.6) та витягу з КОР (а.с.17-18), у відповідача наявний податковий борг по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарі (робіт, послуг) (код податку 14010100) в загальному розмірі 163751,00 грн., з яких: основний платіж 381,00 грн., штрафні санкції 163370,00 грн.; з податку на прибуток приватних підприємств (код податку 11021000) в сумі 9755,00 грн., з яких: основний платіж 9755,00 грн.

Щодо податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств.

Так, податковий борг сформований на підставі самостійно визначених податкових зобов`язань в податковій декларації з податку на прибуток підприємства №9372774593 від 26.02.2021 на суму 9755,00 грн. (а.с.8-9).

Щодо податкового боргу з податку на додану вартість вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Так, податковий борг сформований на підставі самостійно визначеного податкового зобов`язання в податковій декларації з податку на додану вартість №9369637532 від 19.01.2021 на суму 381,00 грн. (а.с.10).

Крім того, на підставі акту перевірки:

- від 19.02.2021 №810/18-28-18-10/42925275 (а.с.12-13) контролюючим органом було сформовано податкове повідомлення-рішення від 23.03.2021 №0020851810, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 163030,00 грн. (основний платіж 130424,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 32606,00 грн.) (а.с.11);

- від 10.03.2021 №1087/А/18-28-18-10/42925275 (а.с.15) контролюючим органом було сформовано податкове повідомлення-рішення від 01.04.2021 №0023401810, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 340,00 грн. (а.с.14).

Податковим органом були направлені зазначені податкові повідомлення-рішення за податковою адресою відповідача, вважаються врученими платнику податків.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися ні в адміністративному ні в судовому порядку.

Податковим органом було сформовано податкову вимогу форми Ю від 17.03.2021 №14692-13, яка була надіслана за податковою адресою відповідача та вважається врученою платнику податків (а.с.16).

Згідно з п. 20.1.34 ст. 20 Податкового Кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 175 ч. 1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановленому Податковим кодексом України строк, не погашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному даним кодексом.

Згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно із п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У відповідності до п. 20.1.34 ст. 20 ПК України, контролюючі органам мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Згідно із п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Враховуючи те, що сума податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарі (робіт, послуг) в загальному розмірі 163751,00 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 9755,00 грн., не сплачена відповідачем на момент розгляду справи, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення такого боргу правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача в частині накладення арешту на кошти відповідача, які знаходяться на відкритих рахунках у банках, суд зазначає наступне.

Так, позивач просить суд накласти арешт на кошти ТОВ "Зерносвіт Агро", що знаходяться у банку, на суму податкового боргу, посилаючись на інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відповідно до яких відомості щодо наявності у відповідача права власності, інших речових прав, іпотек, обтяжень відсутні (а.с.19).

Відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до п.п. 94.1, 94.2, 94.4 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абз. 2 п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Так, відповідно до п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: 94.2.1. платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; 94.2.2. фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; 94.2.3. платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; 94.2.4. відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; 94.2.5. відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; 94.2.6. платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; 94.2.7. платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; 94.2.8. платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Приписи ст. 94 Податкового кодексу України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Таким чином, арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.11.2018 по справі № 820/1929/17.

Крім того, відповідно до п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі, якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В рішенні від 01.10.2019 по справі № 825/2243/18 Верховний Суд зазначив: "Не зважаючи на те, що кошти є також складовою майна платника податків, що складає загальний об`єкт, в той же час має свої особливості та різницю виникнення підстав для вчинення відповідних дій пов`язаних із встановленням певного виду обмеження щодо такого майна (коштів), у вигляді арешту, а також можливим порядком його застосування. Обидва види арешту розрізняються процедурою застосування або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). В зв`язку з чим, має місце різна правова природа виникнення та регулювання цих предметів, які не можна вважати тотожними в межах спірних правовідносинах.

З огляду на правовий зміст та аналіз наведених норм матеріального права у їх взаємному зв`язку, вбачається, що законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але і за наявністю підстав (умов) для такого звернення.

Наявність у відповідача податкового боргу, а також наявність обставин визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом є підставами для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку".

У даному випадку ГУ ДПС у Сумській області не зазначило та не довело належними доказами наявність підстав застосування арешту коштів ТОВ "Зерносвіт Агро", передбачених п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України.

Зазначені висновки суду узгоджуються із правовою позицією Другого апеляційного адміністративного суду, викладеною у постановах від 10.11.2020 по справі №480/4396/19, від 07.10.2020 по справі №480/4478/19, від 26.10.2020 по справі №480/4422/19.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог ГУ ДПС у Сумській області в частині накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерносвіт Агро" в загальній сумі 173506,00 грн., які знаходяться на відкритих рахунках в ПуАТ "КБ «АкордБанк" та АТ «Альфа-Банк».

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерносвіт Агро" про стягнення податкового боргу та накладення арешту задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерносвіт Агро" (вул. Герасима Кондратьєва, 6, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 42925275), за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платників податковий борг загальною сумою 173506,00 грн., в тому числі;

- з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарі (робіт, послуг) (код податку 14010100) в сумі 163751 (сто шістдесят три тисячі сімсот п`ятдесят одан) грн. 00 коп. отримувач ГУК Сум.обл./Сумська МТГ на р/р UА158999980313040029000018540, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998;

- з податку на прибуток приватних підприємств (код податку 11021000) в сумі 9755 (дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят п`ять) грн. 00 коп. отримувач ГУК Сум.обл./Сумська МТГ, на р/р UА718999980333139318000018540, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець