Постанова

від 09.05.2022 по справі 640/22072/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/22072/18 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Мельничука В.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетоненерго» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бетоненерго» звернулося з позовом до суду, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати в повному обсязі рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві №963533/41491196 від 23.10.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №83 від 24.11.2017; №965842/41491196 від 25.10.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №67 від 20.11.2017; №965843/41491196 від 25.10.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №84 від 28.11.2017; №965844/41491196 від 25.10.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №86 від 30.11.2017; №965845/41491196 від 25.10.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №70 від 21.11.2017; №965847/41491196 від 25.10.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №90 від 30.11.2017; №965848/41491196 від 25.10.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №87 від 30.11.2017; №969603/41491196 від 29.10.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №74 від 22.11.2017; №969604/41491196 від 29.10.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №71 від 21.11.2017; №969605/41491196 від 29.10.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №99 від 24.11.2017; №969606/41491196 від 29.10.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №58 від 16.11.2017; №975502/41491196 від 02.11.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №103 від 24.11.2017; №975503/41491196 від 02.11.2018 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №3 від 06.11.2017 до податкової накладної № 73 від 23.10.2017;

- зобов`язати ДФС України здійснити реєстрацію податкових накладних №83 від 24.11.2017, №67 від 20.11.2017, №84 від 28.11.2017, №86 від 30.11.2017, №70 від 21.11.2017, №90 від 30.11.2017, №87 від 30.11.2017, №74 від 22.11.2017, №71 від 21.11.2017, №99 від 24.11.2017, №58 від 16.11.2017, №103 від 24.11.2017 та розрахунок коригування №3 від 06.11.2017 до податкової накладної № 73 від 23.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкової накладної є безпідставними та протиправними. Позивач стверджує, що у квитанції про прийняття податкової накладної та розрахунку коригування не було зазначено конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладеної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкових накладних, а в оскаржуваних рішеннях взагалі не зазначено, які саме порушення і в яких саме наданих документах містяться недоліки, а також яких саме документів не вистачає чи яку іншу інформацію необхідно надати. Позивач наголошує, що виходячи з типової форми рішення про відмову у реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування, у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені. Натомість, оскаржуване рішення не містить конкретного позначення, а саме підкреслення документів, яких саме не надано позивачем. Позивач переконаний, що господарські операції, за результатом яких виписано податкову накладну, мають реальний характер. Крім того, позивач на здійснення таких операцій має реальні технічні, трудові та матеріальні ресурси, усі підтверджуючі первинні документи були надані контролюючому органу. Проте ці документи не були взяті контролюючим органом до уваги. Тому на думку позивача, на тій стадії, коли позивачу у квитанції було запропоновано надати пояснення та документи, але не було визначено відповідачем чіткого критерію оцінки ступнею ризиків та некоректно зазначені пропозиції щодо надання документів, - все це унеможливило платнику податків надати обґрунтовані пояснення чи конкретні документи на підтвердження здійснення господарської операції за поданими податковими накладними.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено правові акти, якими врегульовано відносини щодо підстав зупинення реєстрації податкових накладних та розгляду відповідною комісією контролюючого органу первинних документів для вирішення питання про наявність підстав для реєстрації податкової накладної.

Рішенням Окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовано правомірністю прийнятого відповідачем рішення. Зазначено, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх обставин у справі. Наголошує, що відсутність відповідних документів та відсутність можливості ідентифікації таких документів не дає можливість підтвердити реальність здійснення господарської операції позивача, згідно якої виписана податкова накладна подана для реєстрації. Вказує на дискрецію повноважень податкового органу щодо реєстрації податкових накладних.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що за результатами господарських операцій позивача з ТОВ «Бетоненерго» виписано податкові накладні №83 від 24.11.2017, №67 від 20.11.2017, №84 від 28.11.2017, №86 від 30.11.2017, №70 від 21.11.2017, №90 від 30.11.2017, №87 від 30.11.2017, №74 від 22.11.2017, №71 від 21.11.2017, №99 від 24.11.2017, №58 від 16.11.2017 та подано їх на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Квитанціями №9269654697 від 15.12.2017, №9269651424 від 15.12.2017, №9269654082 від 15.12.2017, №9269642958 від 15.12.2017, №9269643489 від 15.12.2017, №9269655307 від 15.12.2017, №9269652423 від 15.12.2017, №9269648255 від 15.12.2017, №9269644672 від 15.12.2017, №9269654740 від 15.12.2017, №9269646147 від 15.12.2017 ДФС України повідомила про те, що вказані податкові накладні прийняті, але її реєстрація зупинена. У цій квитанції орган ДФС повідомив таку підставу для зупинення реєстрації податкової накладної: «Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК (відповідний номер і дату) зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 68.10. <%REFINE%>. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту «в» п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу».

На підтвердження реальності здійснення операцій по вказаних податкових накладних у жовтні 2018 року позивач подав до органу ДФС (ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві) пояснення та документи, а саме: податкові накладні, квитанції, договори, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, акти надання послуг, рахунки.

Проте, надані позивачем пояснення та документи, не були прийняті до уваги, оскільки рішеннями комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС України: №963533/41491196 від 23.10.2018 (по ПН №83 від 24.11.2017) (т.1 а.с.43); №969603/41491196 від 29.10.2018 (по ПН №74 від 22.11.2017) (т.1 а.с.50); №969604/41491196 від 29.10.2018 (по ПН №71 від 21.11.2017) (т.1 а.с.51); №969605/41491196 від 29.10.2018 (по ПН №99 від 24.11.2017) (т.1 а.с.52); №969606/41491196 від 29.10.2018 (по ПН №58 від 16.11.2017) (т.1 а.с.53) - відмовлено у реєстрації податкових накладних з таких підстав: «Ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків».

Рішеннями комісії ГУ ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: №965842/41491196 від 25.10.2018 відмовлено у реєстрації ПН №67 від 20.11.2017 (т.1 а.с.44); №965843/41491196 від 25.10.2018 відмовлено у реєстрації ПН №84 від 28.11.2017 (т.1 а.с.45); №965844/41491196 від 25.10.2018 відмовлено у реєстрації ПН №86 від 30.11.2017 (т.1 а.с.46); №965845/41491196 від 25.10.2018 відмовлено у реєстрації ПН №70 від 21.11.2017 (т.1 а.с.47); №965847/41491196 від 25.10.2018 відмовлено у реєстрації ПН №90 від 30.11.2017 (т.1 а.с.48); №965848/41491196 від 25.10.2018 відмовлено у реєстрації ПН №87 від 30.11.2017 (т.1 а.с.49), із зазначенням такої підстави: «Ненадання платником податку копій документів: розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків».

Матеріалами справи підтверджується, що за результатами господарських операцій позивача з ТОВ «НАІ УКРАЇНА» виписано податкову накладну №103 від 24.11.2017 та подано її на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Квитанцією №9269651446 від 15.12.2017 ДФС України повідомила про те, що податкова накладна №103 від 24.11.2017 прийнята, але її реєстрація зупинена. У цій квитанції орган ДФС повідомило підставу зупинення реєстрації податкових накладних: «Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 3824. <%REFINE%>. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту «в» п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу».

На підтвердження реальності здійснення операцій по вказаної податкової накладної 26.10.2018 позивач подав до органу ДФС (ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві) пояснення та документи, а саме: податкові накладні, квитанції, договори, платіжні доручення.

Проте, надані позивачем пояснення та документи, не були прийняті до уваги, оскільки рішенням комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС України №975502/41491196 від 02.11.2018 (т.1 а.с.54) відмовлено у реєстрації податкової накладної №103 від 24.11.2017 з підстави ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

За результатами господарських операцій позивача з ТОВ «ЕНЕРГОІНВЕСМОНТАЖ» виписано розрахунок коригування №3 від 06.11.2017 до податкової накладної № 73 від 23.10.2017 та подано її на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Квитанцією №9269654697 від 15.12.2017 ДФС України повідомила про те, що розрахунок коригування №3 від 06.11.2017 до податкової накладної № 73 від 23.10.2017 прийнято, але його реєстрація зупинена. У цій квитанції орган ДФС повідомила підставу зупинення реєстрації розрахунку коригування: «Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація РК зупинена. РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків визначеним пунктом 3 пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567 (зі змінами та доповненнями). Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту «в» п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу».

На підтвердження реальності здійснення відповідного коригування 26.10.2018 позивач подав до органу ДФС (ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві) пояснення та документи, а саме: податкові накладні, квитанції, договори, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, акти надання послуг, рахунки.

Проте, надані позивачем пояснення та документи, не були прийняті до уваги, оскільки рішенням комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС України №975503/41491196 від 02.11.2018 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №3 від 06.11.2017 до податкової накладної № 73 від 23.10.2017 з таких підстав: «Ненадання платником податку копій документів: розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків».

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Проте, Листом ДФС України від 12.11.2018 за №36709/6/99-99-11-04-15 повідомила, що листи (скарги) позивача надіслані у письмовій формі, чим порушено п. 5 Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄДРП або відмову в такій реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117.

Позивач, не погоджуючись із діями відповідача щодо відмови у реєстрації податкових накладних, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, їх відповідності вимогам частини другої ст. 2 КАС України, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання протиправними та скасування рішень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 201.1 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок зупинення реєстрації ПН/РК).

Відповідно до пункту 5 Порядку ПН/РК, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно пункту 6 вказаного Порядку у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У пункті 7 Порядку у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно пункту 10 Порядку критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Відповідно до п. 12 - 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно Критеріїв оцінки ступеня ризиків, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пункт 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), містить у собі визначення двох різних критеріїв моніторингу податкової накладної:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

При цьому, який саме із указаних в п.6 Критеріїв відповідач застосував до ТОВ «Бетоненерго» у квитанції відсутні.

Відповідачем не було надано ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно Критеріїв; ні матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку; ані іншої інформації, що розглядається Комісією, яка, відповідно до Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, обов`язково додається до протоколу засідання Комісій.

Крім того, відповідно до п.13 зазначеного Порядку № 117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Проте, відповідачем не дотримано вимоги п. 13 зазначеного Порядку № 117 та не вказано: розрахованих показників критерію, якому на думку відповідача відповідають податкові накладні позивача; та не вказано конкретної пропозиції щодо переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

Тобто, фіскальним органом, не вказано конкретного переліку документів, які, на думку контролюючого органу, необхідно надати.

Згідно з положень пунктів 14, 15, 16 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 21-22 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Таким чином, Порядком № 117 встановлені виключні підстави для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

В оскаржуваному рішенні, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної зазначено ненадання платником податку копій документів.

Додатком 2 до Порядку зупинення реєстрації затверджено форму рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі податкових накладних.

Проте, в порушення вимог законодавства, оскаржуване рішення містить лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток 2 до вказаного Порядку), які на думку контролюючого органу, позивачем не надано.

Тобто, контролюючим органом не зазначено конкретного переліку документів, які мають бути подані платником податків, а наведено лише загальне найменування з вичерпного переліку без додаткової конкретизації, що позбавляє можливості встановити, які саме документи не надані позивачем.

Разом із тим, платником податків разом із поясненнями було подано достатню кількість копій документів, з аналізу яких можна зробити висновок про здійснення господарських операцій.

При цьому, оспорюване рішення не містить мотивів відхилення наданих позивачем пояснень та документів.

Зазначене свідчить про те, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є формальними та об`єктивно не містять чіткого визначення підстав та мотивів для його прийняття, а тому не може бути визнаним законним та обґрунтованим.

Колегія суддів зазначає, що не зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, відповідачем протиправно прийнято рішення про відмову у реєстрації.

Аналізуючи зміст рішення, колегія суддів вважає, що відповідач розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовував специфіку проведених господарських операцій та не визначав документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.

Колегія суддів вважає, що позивачем було надані всі необхідні та достатні документи для обґрунтування і підтвердження господарської операції та розблокування накладної.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування визначено, зокрема, надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Разом із тим, відповідачем не зазначено, які саме документи складені з порушеннями та які документи не подані на підтвердження відповідної господарської операції.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

В той же час, рішення суб`єкта владних повноважень повинно відповідати ст. 2 КАС України, згідно з якою у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Однак, відповідач не навів жодного обґрунтування щодо підстав для зупинення реєстрації податкових накладних.

Тому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність оспорюваного рішення.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідні податкові накладні, колегія суддів, виходить з наступного.

Згідно пункту 28 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Аналогічні норми закріплені в пункті 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.10.2010, згідно якого податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

Відповідно до пункту 20 вказаного Порядку у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрація якої попередньо була зупинена, є повноваженням ДПС.

За таких обставин, враховуючи відсутність обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні та розрахунок коригування позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні та розрахунок коригування є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дослідивши докази на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу, наявні підстави для її відшкодування у розмірі 12000,00 грн. При цьому, апелянтом вказаний висновок суду не спростовано, доводів щодо неспівмірності таких витрат не зазначено.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 10.05.2022.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

В.П. Мельничук