Постанова

від 10.05.2022 по справі 640/11506/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2022 року

м. Київ

справа № 640/11506/19

адміністративне провадження № К/9901/2602/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів Шишова О.О., Яковенка М. М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "РАЗНОБИТПРОДУКТ" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року, у складі колегії суддів: Безименної Н.В., Бєлової Л.В., Кучми А.Ю, у справі №640/11506/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "РАЗНОБИТПРОДУКТ" до Київської митниці Держмитслужби, треті особи - Державна казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві, про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС, треті особи - Головне управління Державної казначейської служби України, Державна казначейська служба України, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови ПрАТ «Разнобитпродукт» у проведенні процедури повернення надміру сплачених коштів;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання до органів Державної казначейської служби подання щодо повернення ПрАТ «Разнобитпродукт» надміру сплачених коштів;

- зобов`язати Київську митницю скласти та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення ПрАТ «Разнобитпродукт» надміру сплаченої суми з наступних платежів:

- мито на товари, що ввозяться на територію України, у розмірі 540890,03 грн;

- податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України, у розмірі 108559,50 грн на р/р НОМЕР_1 в ПАТ «КредіАгріколь Банк», МФО 300614.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Київської міської митниці Державної фіскальної служби України щодо відмови Приватному акціонерному товариству «РАЗНОБИТПРОДУКТ» у проведенні процедури повернення надміру сплачених коштів.

Визнано протиправною бездіяльність Київської міської митниці Державної фіскальної служби України щодо ненадання до органів Державної казначейської служби подання про повернення Приватному акціонерному товариству «РАЗНОБИТПРОДУКТ» надміру сплачених коштів.

Зобов`язано Київську міську митницю Державної фіскальної служби України (адреса місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульв. Гавела Вацлава, 8 А, ідентифікаційний код - 39422888) скласти та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення Приватному акціонерному товариству «РАЗНОБИТПРОДУКТ» (адреса: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 12, ідентифікаційний код - 23494973) надміру сплаченої суми з наступних платежів: мито на товари, що ввозяться на територію України, у розмірі 540 890,03 (п`ятсот сорок тисяч вісімсот дев`яноста гривень 03 копійки) грн та податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України, у розмірі 108 559,50 грн на р/р НОМЕР_1 в ПАТ «КредіАгріколь Банк», МФО 300614.

Cтягнуто на користь Приватного акціонерного товариства «РАЗНОБИТПРОДУКТ» (адреса: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 12, ідентифікаційний код - 23494973) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці Державної фіскальної служби України (адреса: 03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8А, ідентифікаційний код 39422888) понесені ПрАТ «РАЗНОБИТПРОДУКТ» витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 763,00 грн (п`ять тисяч сімсот шістдесят три гривні).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що станом на час звернення позивача до відповідача із зазначеною заявою від 16.05.2019 № 12/05 про повернення надміру сплачених митних платежів податковий борг, про який стверджує митний орган, у нього був відсутній, що підтверджується судовими рішеннями у справах №№ 826/9310/16, 826/14798/16, які набрали законної сили та відповідно до частини п`ятої статті 78 КАС України мають преюдиціальне значення для розгляду цієї справи.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року було скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Разнобитпродукт» відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наявність у позивача заборгованості з ПДВ та податку на прибуток підтверджується інформацією з інтегрованої картки платника податків ПрАТ «Разнобитпродукт», відповідно до якої, за позивачем не обліковувався податковий борг за 1-й та 2-й квартали 2016 року (а.с.111, 113 т.1), що відповідає висновкам, викладеним у судових рішеннях у справах №№ 826/9310/16, 826/14798/16, які набрали законної сили, натомість, станом на 29.05.2019 (день розгляду відповідачем заяви ПрАТ «Разнобитпродукт» від 16.05.2019 № 12/05 про повернення надміру сплаченої суми митних та інших платежів), у позивача наявний податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1838024,29 грн та з податку на додану вартість на суму 2723,37 грн (а. с. 96-100 т.1), про що позивача повідомлено листом за №24918/6/99-99-11-06-01-25 та позивачем не спростовано. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ПрАТ «Разнобитпродукт», оскільки контролюючий орган, відмовляючи в поверненні надміру сплачених сум митних платежів, діяв у відповідності до вимог законодавства, оскільки таке є можливим лише після погашення податкового боргу згідно з п.43.2 ст.43 ПК України.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

У період з 2016 по 2019 роки ПрАТ «РАЗНОБИТПРОДУКТ» здійснювалося імпортування товарів на митну територію України в порядку ст. ст. 260, 261 Митного кодексу України на підставі тимчасових митних декларацій № UА100110/2019/125776 від 16.03.2019, № UА100270001/2016/266584 від 19.08.2016, № 100270001/2016/260037 від 14.06.2016, № UА100270001/2016/265187 від 05.08.2016, № UА100270001/2016/263715 від 23.07.2016, №А100270001/2016/258993 від 03.06.2016.

Відповідно до процедури митного оформлення, визначеної вказаними нормами, позивачем було подано додаткові митні декларації № UА100110/2019/130054 від 15.04.2019, № UА100270001/2016/270601 від 26.09.2016, № UА100270001/2016/264229 від 27.07.2016, №А100270001/2016/269909 від 19.09.2016, № UА100270001/2016/267507 від 29.08.2016, №А100270001/2016/262225 від 07.07.2016.

У зв`язку з різницею сум митних платежів, сплачених за вказаними тимчасовими митними деклараціями та за додатковими, у позивача виникла позитивна різниця (надміру сплачені митні платежі) у розмірі 649 449,53 грн.

17 травня 2019 року ПрАТ «РАЗНОБИТПРОДУКТ» в порядку статті 301 Митного Кодексу України звернулося до Київської міської митниці ДФС України із заявою від 16.05.2019 № 12/05 щодо повернення надміру сплаченої суми митних та інших платежів.

30 травня 2019 року за результатами розгляду вказаної заяви відповідач повідомив позивача про відмову в задоволенні його вимог через наявність у базі даних інформаційної системи «Податковий блок» станом на 29.05.2019 податкового боргу ПрАТ «РАЗНОБИТПРОДУКТ» у розмірі 1 875 081, 84 грн.

Разом з тим, суди установили, що судовим рішенням у справі № 826/9310/16, яке набрало законної сили, під час перевірки правомірності податкової вимоги від 27.05.2016 № 6512-17 та рішення про опис майна в податкову заставу від 27.05.2016 № 6512-17 установлено відсутність у позивача податкового боргу.

Судовим рішенням у справі № 826/14798/16, яке набрало законної сили, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві було зобов`язано здійснити облікові операції з коригування облікових даних ПрАТ «РАЗНОБИТПРОДУКТ» в інтегрованих картках обліку та податків з податку на прибуток та податку на додану вартість шляхом відображення про сплату грошових коштів згідно з платіжними дорученнями від 17.05.2016 № 328 з ПДВ в сумі 429 000 грн, згідно з декларацією з податку на додану вартість за травень 2016 року, від 17.05.2016 № 326 про сплату податку на прибуток 5300 грн, згідно з декларацією з податку на прибуток за 1-й квартал 2016 року, від 17.05.2016 № 327 про сплату податку на прибуток в сумі 1 318 000 грн, згідно з декларацією з податку па за 1-й та 2-й квартали 2016 року та згідно з платіжним дорученням від 19.05.2016 № 329 про сплату податку на прибуток в сумі 194 300 грн, згідно з декларацією з податку на прибуток за 1-й та 2-й квартали 2016 року.

Незгода з відмовою відповідача у проведенні процедури повернення надміру сплачених коштів та бездіяльністю щодо ненадання до органів Державної казначейської служби подання про повернення ПрАТ «РАЗНОБИТПРОДУКТ» надміру сплачених коштів обумовила звернення позивача до суду з цим адміністративним позовом.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Позивачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Доводи касаційної скарги ґрунтуються на тому, що станом на час звернення позивача до відповідача із зазначеною заявою від 16.05.2019 № 12/05 про повернення надміру сплачених митних платежів податковий борг, про який стверджує митний орган, у нього був відсутній, що підтверджується судовими рішеннями у справах №№ 826/9310/16, 826/14798/16. Скаржник указував, що судом апеляційної інстанції не було враховано висновків Верховного Суду у справі №826/13360/18 стосовно обставин відсутності податкового боргу у платника податків, №260/290/19, №814/627/18, №826/10089/18, №160/3055/19, №815/5542/17 стосовно не надання судом апеляційної інстанції обґрунтованих мотивів не взяття до уваги всіх доводів позивача.

З огляду на зміст касаційної скарги, підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Відповідачем було подано відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість прийнятого судом апеляційної інстанції судового рішення, просив залишити його без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Митним кодексом України (далі по тексту - ПК України) та Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Усі відомості, внесені до митних декларацій на підставі скасованих рішень про коригування митної вартості товарів, є помилковими, що підтверджується судовими рішеннями, які набрали законної сили, а сплачені на підставі скасованих рішень про коригування митної вартості товарів митні платежі є надміру сплаченими та підлягають поверненню позивачу у порядку і на умовах, визначених законодавством.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Згідно з ч.5 ст. 301 МК України повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо:

1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом;

2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим;

3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі;

4) митну декларацію змінено або визнано недійсною;

5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом «а» пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу;

6) платником податків подано органу доходів і зборів документи, які підтверджують наявність у нього на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Відповідно до ч. ч. 6-7 ст. 301 МК України повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів. Повернення сплачених сум митних платежів здійснюється у валюті України. Якщо сплата або стягнення митних платежів здійснювалося в іноземній валюті, повернення сум митних платежів здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 3-1 цього Кодексу, на день, коли відбулася їх сплата.

Пунктом 43.1 ст. 43 ПК України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до п. 43.2 ст. 43 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Згідно з п. 43.3 та п .43.4 ст. 43 ПК України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Так, п. 43.5 ст.43 ПК України встановлено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 року № 643 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.07.2017 року за №976/30844, (в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин) визначає послідовність та порядок виконання дій посадовими особами митниць Державної фіскальної служби при поверненні суб`єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митницями ДФС, та пені, у тому числі у випадках, зазначених у частинах дев`ятій, десятій статті 55, частині п`ятій статті 299, частинах третій, п`ятій статті 301 МК України, статті 43 ПК України, частині першій статті 9 глави V Додатка А до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 р.), частині третій статті 11 глави ІІ Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року.

Згідно з п. п. 1-3 Розділу 3 Порядку № 643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 301 МК України, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Граничні строки для подання заяви підлягають продовженню керівником митниці ДФС (його заступником) за письмовим запитом платника податків у випадках, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України.

У заяві зазначаються: 1) сума коштів до повернення за видами митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів; 3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); 4) напрям(и) перерахування суми коштів: а) на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів; б) для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); в) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на депозитний рахунок 3734; на депозитний рахунок 3734 іншої митниці ДФС; на банківський рахунок 2603 (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); г) для погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету; 5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачені суми митних платежів. До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо повернення сум відповідних митних платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).

Відповідно до п.п.4-6 Розділу 3 Порядку № 643 після реєстрації в митниці ДФС заява платника податку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені передається на опрацювання до Підрозділу. Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням (пункт 11 цього розділу). Заява платника податку, висновок, завізований керівником (заступником керівника) Підрозділу, реєстри висновків за відповідними платежами, підготовлені за формами згідно з додатками 1, 2 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року № 1146, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за №1679/28124, та акт звірки (у разі складання) подаються керівнику (заступнику керівника) митниці ДФС для прийняття рішення та підписання висновку і реєстрів за відповідними платежами.

Згідно з п.8 Розділу 3 Порядку № 643 митниця ДФС у строк не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за відповідними платежами для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України (далі - орган Казначейства).

Аналогічні за змістом приписи наведено у Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1146 від 15.12.2015 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.12.2015р. за № 1679/28124.

Відповідно до п.п.5-6 Порядку №1146 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

У заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштів, що повертаються:

1) на поточний рахунок платника податку в установі банку;

2) на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно від виду бюджету;

3) готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку;

4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку;

5) поштовим переказом через підприємства поштового зв`язку;

6) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на небюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві; банківський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу ДФС у відповідному уповноваженому банку (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).

Згідно з абз.2 п.7 Порядку № 1146 заява платника про повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов`язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, після реєстрації передається до структурного підрозділу митниці ДФС, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Відповідно до положень п. п. 8-9 Порядку № 1146 у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку; три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Орган ДФС несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання.

З огляду на вищевказані норми чинного законодавства та обставини даної справи, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що обов`язковою умовою для здійснення повернення надмірно сплачених сум митних та інших платежів є наявність факту надмірної сплати коштів, подання платником податків заяви про таке повернення до митного органу не пізніше 1095-го від дня виникнення надміру сплаченої суми із зазначенням напрямку перерахування коштів, відсутність податкового боргу.

Також, законодавчою передумовою та необхідною обставиною для повернення платникам податків надмірно сплачених сум митних платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, є факт ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених сум митних платежів.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 29.01.2019 року по справі №804/2048/15.

Так, суд першої інстанції, пов`язує відсутність у позивача податкового боргу з установленими судовими рішеннями у справах №№826/9310/16, 826/14798/16, що набрали законної сили, обставинами, якими, зокрема, податковий орган зобов`язано видалити відповідні записи з облікових даних позивача в його інтегрованих картках обліку.

Натомість, суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, указував на наявність у позивача заборгованості з ПДВ та податку на прибуток, що підтверджується інформацією з інтегрованої картки платника податків ПрАТ «Разнобитпродукт», відповідно до якої, за позивачем не обліковувався податковий борг за 1-й та 2-й квартали 2016 року (а.с.111, 113 т.1), що відповідає висновкам, викладеним у судових рішеннях у справах №№ 826/9310/16, 826/14798/16, які набрали законної сили, проте, станом на 29.05.2019, у позивача наявний податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1838024,29 грн та з податку на додану вартість на суму 2723,37 грн (а.с.96-100 т.1).

При цьому, судом апеляційної інстанції не було враховано, що судові рішення у справах №№ 826/9310/16, 826/14798/16 не могли бути відображені в інтегрованій картці платника податків ПрАТ «Разнобитпродукт» за 2016 рік (а.с.111, 113 т.1), з огляду на час їх ухвалення судом.

Також, залишились не з`ясованими судами період виникнення у позивача грошового зобов`язання з податку на прибуток, в результаті невиконання якого винесено податкову вимогу від 27 травня 2016 року № 6512-17 станом на 26 травня 2016 року, склад та структура цього податкового боргу, а також можливість застосування судових рішень, якими скасовано зазначену вимогу, як преюдицію, при вирішенні питання про виключення з інтегрованої карти платника податків суми податкового боргу по постійно визначеним податковим зобов`язанням, згідно з податковими деклараціями з податку на прибуток за 1 та 2 квартали 2016 року.

Суди не з`ясували суму наявного податкового боргу з податку на прибуток за 1 та 2 квартали 2016 року та з податку на додану вартість за травень 2016 року, наявність певних рішень контролюючого органу, які б зобов`язували Товариство виконати грошові зобов`язання за весь цей період, рішень прийнятих за результатами адміністративного або судового оскарження.

Принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, закріплений частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов`язує суди вживати заходи для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі шляхом виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Як уже зазначалось Судом раніше, підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, судом апеляційної інстанції не було враховано висновків Верховного Суду у справі №826/13360/18 стосовно обставин відсутності податкового боргу у платника податків, у справах №260/290/19, №814/627/18, №826/10089/18, №160/3055/19, №815/5542/17 стосовно не надання судом апеляційної інстанції обґрунтованих мотивів не взяття до уваги всіх доводів позивача.

Разом з тим, застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами.

Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути встановлені судами на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.

Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд звертає увагу, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суди повинні належним чином мотивувати свої висновки та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що висновки судів не ґрунтуються на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.

Вказані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які міститься в матеріалах справи або витребовується, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Зазначені обставини залишились поза увагою судів попередніх інстанцій, при цьому колегія суддів уважає, що оцінка таким доводам сторін та наявним у справі доказам є необхідним та першочерговим для вирішення справи. Крім того, з урахуванням такого висновку залежить висновок щодо правильності дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права.

За змістом частини 2 статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 2 статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

З огляду на обмежений обсяг процесуальних повноважень Верховного Суду та на те, що суд першої та апеляційної інстанції не перевірили й не встановили ті фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення позовних вимог, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанції слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

З огляду на наведене, касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "РАЗНОБИТПРОДУКТ" підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "РАЗНОБИТПРОДУКТ" - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року - скасувати, справу №640/11506/19 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "РАЗНОБИТПРОДУКТ" до Київської митниці Держмитслужби, треті особи - Державна казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві, про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії - направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М. М. Яковенко