Постанова від 05.05.2022 по справі 592/15773/19

Постанова

Іменем України

06 травня 2022 року

м. Київ

справа № 592/15773/19

провадження № 61-2464св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Сумське АТП-15927»,

відповідачі: ОСОБА_1 , Головне управління Державної податкової служби у Сумській області, товариство з обмеженою відповідальністю «Центр брокерських послуг», товарна біржа «Міжрегіональна товарно-промислова біржа»,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське АТП-15927» на рішення Ковпаківського районного суду міста Суми від 29 вересня 2020 року у складі судді Литовченка О. В. та постанову Сумського апеляційного суду від 14 січня 2021 року у складі колегії суддів: Левченко Т. А., Кононенко О. Ю., Собини О. І.,

у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське АТП-15927» до ОСОБА_1 , Головного управління Державної податкової служби у Сумській області, товариства з обмеженою відповідальністю «Центр брокерських послуг», товарної біржі «Міжрегіональна товарно-промислова біржа» про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Короткий зміст позовних вимог

08 жовтня 2019 року ТОВ «Сумське АТП-15927» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ГУ ДПС у Сумській області, ТОВ «Центр брокерських послуг», товарної біржі «Міжрегіональна товарно-промислова біржа» про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що він є власником нежитлового приміщення, а саме профілакторію № 4, літера К, загальною площею 329,4 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року у справі № 818/782/13-а надано дозвіл на погашення податкового боргу ТОВ «Сумське АТП-15927» у розмірі 383 711,92 грн за рахунок майна товариства, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до протоколу проведення аукціону від 30 липня 2019 року № 141/19 в м. Києві товарною біржою «Міжрегіональна товарно-промислова біржа» 30 липня 2019 року з 10:30 до 10:50 був проведений аукціон з продажу майна платника податків, що перебуває у власності ТОВ «Сумське АТП-15927» та знаходиться в податковій заставі ГУ ДФС у Сумській області. За результатами проведення аукціону майно реалізовано за ціною 336 921,00 грн громадянці України ОСОБА_1 .

Позивач зазначав, що в порушення умов договору та чинного законодавства договір купівлі-продажу майна не був підписаний всіма сторонами та учасниками договору.

Позивач вказував, що аукціон був проведений у м. Києві, а не за місцем реєстрації ТОВ «Сумське АТП-15927» в м. Суми, що також свідчить про порушення процедури.

Крім того, позивач посилався на те, що ГУ ДФС у Сумській області, не зареєструвавши податкову заставу та заборону на відчуження на вказане майно та не перевіривши належним чином наявність/відсутність заборон на відчуження спірного майна, продало його та як наслідок, було укладено договір купівлі-продажу майна.

Посилаючись на вказані обставини, остаточно уточнивши позовні вимоги, позивач просив визнати недійсним договір купівлі-продажу майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі від 01 серпня 2019 року, укладений між ГУ ДФС у Сумській області, ТОВ «Сумське АТП-15927» та громадянкою України ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Ковпаківського районного суду міста Суми від 29 вересня 2020 року, яке залишено без змін постановою Сумського апеляційного суду від 14 січня 2021 року, позов залишено без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, порушення прав та законних інтересів позивача не встановлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2021 року до Верховного Суду, ТОВ «Сумське АТП-15927», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Ковпаківського районного суду міста Суми.

05 травня 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В касаційній скарзі заявник як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року в справі № 910/1454/17, від 05 червня 2018 року в справі № 910/856/17, від 21 листопада 2018 року в справі № 465/650/16-ц, постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року в справі № 296/3647/18 та на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суди не повно з`ясували обставини справи та дослідили докази.

Відзив на касаційну скаргу

У квітні 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, проте вказаний відзив Верховний Суд залишає без розгляду, оскільки він не підписаний ОСОБА_1 .

У квітні 2021 року ГУ ДПС у Сумській області засобами поштового зв`язку подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року у справі № 818/782/13-а задоволено позов ДПІ в м. Суми, надано дозвіл на погашення податкового боргу ТОВ «Сумське АТП-15927» у розмірі 383 711,92 грн за рахунок майна товариства, що перебуває у податковій заставі згідно актів опису майна від 04 лютого 2011 року № 7, від 20 березня 2012 року № 8, від 06 серпня 2012 року № 3, від 20 жовтня 2012 року № 40.

Опис майна - нежитлового приміщення профілакторію № 4 у податкову заставу платника податків ТОВ «Сумське АТП 15927» підтверджується актом опису майна від 04 лютого 2011 року № 7 (т. 1 а. с. 189, 190).

24 лютого 2014 року ДПІ в м. Суми прийняла рішення № 2 про погашення усієї суми податкового боргу за рахунок продажу майна, яке перебуває у податковій заставі (т. 1 а. с. 201).

Оцінку заставного майна не було проведено ТОВ «Сумське АТП-15927» самостійно в установлений термін.

15 травня 2019 року ГУ ДФС у Сумській області укладено договір на надання послуг з оцінки майна та проведено заходи щодо його реалізації відповідно до статті 95 ПК України. Документи щодо продажу заставного майна ТОВ «Сумське АТП-15927» направлено за юридичною адресою підприємства рекомендованим листом від 12 серпня 2019 року № 16800/10/18-28-17-02-10 та відповідно до відмітки пошти отримано 20 серпня 2019 року (т. 1 а. с. 88).

21 травня 2019 року здійснено оцінку вартості майна, відповідно до висновку якого ринкова вартість нежитлового приміщення, а саме профілакторію № 4, літера К, загальною площею 329,4 кв. м складає 333 586,00 грн (т. 1 а. с. 207-210).

08 липня 2019 року між ГУ ДФС у Сумській області та товарною біржою «Міжрегіональна товарно-промислова біржа» укладено договір-доручення на організацію аукціону № 12/18-28-17-02-15, відповідно до якого біржа організовує та проводить аукціон з продажу майна, що описане для реалізації в рахунок погашення податкового боргу (т. 1 а. с. 215-218).

Оголошення про проведення аукціону було опубліковано у газеті «Експрес об`ява» № 27 (5295), 12-18 липня 2019 року (т. 1 а. с. 219-221).

Відповідно до протоколу проведення аукціону з продажу майна платника податків, що перебуває у власності ТОВ «Сумське АТП-15927» та знаходиться в податковій заставі ГУ ДФС у Сумській області від 30 липня 2019 року № 141/19 в м. Києві на пров. Виноградний, 4, оф. 41 товарною біржою «Міжрегіональна товарно-промислова біржа» (організатор аукціону), яка діє на підставі договору-доручення № 12/18-28-17-02-15 на організацію аукціону, укладеного з ГУ ДФС у Сумській області від 08 липня 2019 року, з 10:30 до 10:50 був проведений аукціон з продажу майна платника податків, що перебуває у власності ТОВ «Сумське АТП-15927» та знаходиться в податковій заставі ГУ ДФС у Сумській області. За результатами проведення аукціону майно, яке належить на праві власності ТОВ «Сумське АТП-15927», а саме нежитлове приміщення профілакторій № 4, літера К, загальною площею 329,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реалізовано за ціною 336 921,00 грн (з врахуванням кроку аукціону) (т. 1 а. с. 11, 12).

Згідно протоколу учасниками аукціону були: ОСОБА_2 , що діє на підставі довіреності від 29 липня 2019 року, посвідченої приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Резніченко М. О., в інтересах ОСОБА_1 , що діє на підставі договору № 19-07/19 про участь в аукціоні від 19 липня 2019 року; ОСОБА_3 , що діє на підставі договору № 22-07/19 про участь в аукціоні від 22 липня 2019 року (т. 1 а. с. 11 - зворот).

Переможець аукціону - громадянка України ОСОБА_1 , яку на аукціоні за довіреністю представляв ОСОБА_2 (т. 1 а. с. 11, 12).

30 липня 2019 року протокол № 141/19 проведення аукціону погоджено заступником начальника ГУ ДФС у Сумській області Мельником Ю. В., підписано від продавця представником ТОВ «Центр брокерських послуг», від покупця представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , від ліцитатора - представником товарної біржі «Міжрегіональна товарно-промислова біржа» (т. 1 а. с. 11, 12).

01 серпня 2019 року укладено договір купівлі-продажу майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі між продавцем ГУ ДФС у Сумській області в особі повіреного ТОВ «Центр брокерських послуг», який на підставі постанови Сумського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року у справі № 818/782/13-а здійснює продаж майна, яке перебуває на балансі ТОВ «Сумське АТП-15927», знаходиться в податковій заставі та підлягає реалізації в рахунок погашення податкового боргу з однієї сторони, боржника - платника податків ТОВ «Сумське АТП-15927» з іншої сторони, покупцем - громадянкою України ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , що діє на підставі довіреності, на підставі протоколу від 30 липня 2019 року № 141/19 за результатами проведення аукціону з продажу майна платника податків (т. 1 а. с. 13, 14).

За умовами пункту 1.1. договору продавець продав, а покупець купив на аукціоні з продажу майна платника податків, що знаходиться у власності ТОВ «Сумське АТП-15927» та знаходиться в податковій заставі ГУ ДФС у Сумській області, проведеному товарною біржою «Міжрегіональна товарно-промислова біржа» лот № 331/19, нежитлове приміщення профілакторій № 4, літера К, загальною площею 329,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - майно).

Згідно з пунктом 1.2 договору майно, що відчужується за цим договором, перебуває на балансі ТОВ «Сумське АТП-15927».

Пункт 1.3 договору встановлює, що податкова застава на майно оформлена актом опису майна від 04 лютого 2011 року № 7.

Відповідно до пункту 1.4 договору відчуження майна, шляхом продажу на аукціоні, здійснено в рахунок погашення податкового боргу платника податків за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі, на підставі договору доручення на продаж майна на аукціоні № 13/18-28-17-02-15 від 08 липня 2019 року, укладеного між ТОВ «Центр брокерських послуг» та ГУ ДФС у Сумській області, а також договору доручення на організацію проведення цільового аукціону з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі від 08 липня 2019 року, укладеного між товарною біржою «Міжрегіональна товарно-промислова біржа» та ГУ ДФС у Сумській області.

Пункт 4.3 договору передбачає, що згідно пункту 95.14 статті 95 ПК України, покупець набуває право власності на майно з моменту підписання сторонами договору, виконання покупцем пункту 3.1 цього договору та державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Майно вважається переданим в момент підписання цього договору сторонами.

Відповідно до пункту 5.2 договору згідно пункту 95.14 статті 95 ПК України цей договір має бути підписаний платником податків ТОВ «Сумське АТП-15927», майно якого було продано на аукціоні. У разі відмови боржника від підписання договору купівлі-продажу, продавець зобов`язаний забезпечити підписання цього договору керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, за дорученням якого здійснювався продаж майна, у присутності не менш, як двох понятих, та згідно умов чинного законодавства.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту (дати) його підписання сторонами.

Всі повідомлення за цим договором мають бути вчинені у письмовій формі та надіслані поштою рекомендованим листом, кур`єром, факсограмою або вручені особисто за зазначеними адресами сторін (пункт 8.3 договору).

Договір було підписано від продавця представником ТОВ «Центр брокерських послуг», від покупця ОСОБА_1 , від платника податків ТОВ «Сумське АТП-15927» наявне застереження «Складено акт відмови від підпису директором ТОВ «Сумське АТП-15927» Клочко С. М.».

01 серпня 2019 року заступником начальника управління - начальником відділу стягнення боргу ГУ ДФС у Сумській області Сумцовим В. В. здійснено вихід за адресою реєстрації ТОВ «Сумське АТП-15927» з метою підписання договору купівлі-продажу майна - платника податків, яке перебуває в податковій заставі. За результатами виходу встановлено, що посадова особа ТОВ «Сумське АТП-15927» Клочко С. М. або інші особи, які мають право підпису за юридичною адресою підприємства відсутні. Можливості підписати договір купівлі-продажу немає (т. 1 а. с. 71).

05 серпня 2019 року податковим керуючим ТОВ «Сумське АТП-15927» Твердою О. здійснено вихід за адресою підприємства: м. Суми, вул. Білопільський шлях, 16, з метою підписання договору купівлі-продажу майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі. За результатами виїзду встановлено, що посадова особа - директор ТОВ «Сумське АТП-15927» Клочко С. М. за юридичною адресою відсутній, можливості підписати договір купівлі-продажу немає (т. 1 а. с. 70).

08 серпня 2019 року податковим керуючим ТОВ «Сумське АТП-15927» Твердою О. в присутності двох понятих складено акт про те, що директор підприємства ТОВ «Сумське АТП-15927» Клочко С. М. відмовився від підпису договору купівлі-продажу майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі, що також підтверджується копією доповідної записки податкового керуючого Твердої О. (т. 1 а. с. 69, 222).

Після складання акта відмови від підпису від 08 серпня 2019 року заступник начальника ГУ ДФС у Сумській області Мельник Ю. В. в присутності понятих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підписав договір купівлі-продажу від 01 серпня 2019 року (т. 1 а. с. 72).

25 вересня 2019 року на адресу ТОВ «Сумське АТП-15927» направлено повідомлення про реалізацію майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (т. 1 а. с. 89).

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на аукціонах (прилюдних торгах), яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення таких аукціонів, складання за результатами їх проведення відповідного документа про їх проведення є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання недійсними правочинів, які укладені за результатом аукціону, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених чинним законодавством.

При цьому підставою для визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, а правочину недійсним є порушення встановлених законодавством правил проведення таких торгів, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки та проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію майна; розміщення оголошення; правил, які регулюють сам порядок проведення торгів; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів, тощо).

Стаття 67 Конституції України встановлює, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 14.1.8 пункту 14 статті 14 ПК України аукціон (публічні торги) - це публічний спосіб продажу активів з метою отримання максимальної виручки від продажу активів у визначений час і в установленому місці.

Відповідно до статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (95.1).

Продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації. Об`єкти рухомого чи нерухомого майна, а також цілісні майнові комплекси підприємств підлягають продажу за кошти виключно на цільових аукціонах, які організовуються за поданням відповідного контролюючого органу на зазначених біржах (95.7).

Під час продажу майна на товарних біржах контролюючий орган укладає відповідний договір з брокером (брокерською конторою), яка вчиняє дії з продажу такого майна за дорученням контролюючого органу на умовах найкращої цінової пропозиції (95.13).

Покупець майна, яке перебуває у податковій заставі, набуває права власності на таке майно відповідно до умов, визначених у договорі купівлі-продажу, що укладається за результатами проведених торгів. Договір купівлі-продажу майна, що укладається за результатами проведених торгів, обов`язково має бути підписаний платником податків - боржником, майно якого було продано на торгах. У разі відмови боржника від підписання договору купівлі-продажу такий договір підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, за дорученням якого здійснювався продаж майна, у присутності не менш як двох понятих (95.14).

Відповідно до статті 95 глави 9 розділу II ПК України, Закону України «Про товарну біржу», розроблено Порядок проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затверджений наказом Міністерства фінансів України 22 травня 2017 року № 518.

З матеріалів справи вбачається, що аукціон проведений уповноваженою товарною біржою та затверджено протоколом. Встановлена на аукціоні вартість майна відповідала звіту про оцінку майна.

На підставі затвердженого протоколу проведених торгів було підготовлено оскаржуваний договір купівлі-продажу майна платника податків.

Директор ТОВ «Сумське АТП-15927» Клочко С. М. відмовився від підпису договору купівлі-продажу майна платника податків, а тому ГУ ДФС у Сумській області було застосовано процедуру підписання договору, передбачену Порядком проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 22 травня 2017 року № 518.

Податкова застава на майно зареєстрована відповідно до чинних на час реєстрації нормативно-правових актів згідно з актом опису майна від 04 лютого 2011 року № 7.

Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується із висновками зробленими судами попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову, оскільки позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог. Оскаржуваний договір був підписаний згідно встановленого законом порядку.

Отже, не заслуговують на увагу доводи заявника про те, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року в справі № 910/1454/17, від 05 червня 2018 року в справі № 910/856/17, від 21 листопада 2018 року в справі № 465/650/16-ц, постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року в справі № 296/3647/18,оскільки фактичні обставини у вказаних справах не є подібними до обставин цієї справи, в зв`язку з чим матеріально-правове регулювання спірних правовідносин є різним.

Доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальних частинах рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанцій.

Вищевикладене свідчить про те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське АТП-15927» залишити без задоволення.

Рішення Ковпаківського районного суду міста Суми від 29 вересня 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 14 січня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький І. В. Литвиненко Є. В. Петров