Рішення

від 09.05.2022 по справі 607/893/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

10.05.2022 Справа №607/893/22 Провадження № 2/607/1525/2022

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Марциновської І.В.,

за участю секретаря судового засідання Семенець Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом органу опіки та піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, комунальний заклад Тернопільської міської ради «Тернопільський міський центр соціальних служб» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей,

УСТАНОВИВ:

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачка ОСОБА_1 є матір`ю малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а відповідач ОСОБА_2 є батьком малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 04.08.2020 діти відповідачів перебувають на обліку служби у справах дітей управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради як такі, що опинилися в складних життєвих обставинах (ухиляння матері від виконання батьківських обов`язків).

03.03.2021 дитина ОСОБА_4 влаштована до комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини» Тернопільської обласної ради. 26.02.2021 дитина ОСОБА_5 влаштована до закладу освіти І-ІІІ ступенів «Тернопільський обласний навчально-реабілітаційний центр». За період перебування дітей у даних закладах відповідачка періодично відвідувала дітей. Відповідач сина не відвідував жодного разу.

Згідно з інформацією комунального закладу Тернопільської міської ради «Тернопільський міський центр соціальних служб» сім`я ОСОБА_1 у період з 24.09.2020 до 24.03.2021 перебувала під соціальним супроводом. Відповідачці надавалось сприяння в оформленні соціальних пільг та отриманні гуманітарної допомоги, з ОСОБА_1 проводились профілактичні бесіди та її сім`я залучалась до благодійних акцій.

Однак відповідачі самоусунулись від виконання батьківських обов`язків по відношенню до дітей, не приділяють їм уваги, не піклуються про їхнє здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, не виявляють інтерес до дітей, не створюють умов для їхнього нормального проживання, не надають матеріальну допомогу на утримання дітей.

Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 1210 від 22.12.2021 затверджено висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав відносно дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 .

За таких підстав відповідно до ст. 164, 166 ч. 3 СК України позивач просить: 1). позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 2). позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 3). стягнути з відповідачів на користь закладу освіти І-ІІІ ступенів «Тернопільський обласний навчально-реабілітаційний центр» аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі по 1309 грн з кожного щомісячно, починаючи стягнення з 18.01.2022 і до досягнення дитиною повноліття; 4). стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини» Тернопільської обласної ради аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі у розмірі 1050 грн щомісячно, починаючи стягнення з 18.01.2022 і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.02.2022 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, наданий учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.04.2022, постановленою у судовому засіданні та занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду на 10.05.2022.

У судове засідання 10.05.2022 уповноважений представник позивача ОСОБА_6 не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, не заперечувала проти винесення рішення на підставі наявних у справі доказів.

У судове засідання 10.05.2022 уповноважений представник третьої особи ОСОБА_7 не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Думку щодо можливості задоволення позову не висловила.

У судове засідання 10.05.2022 відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , належним чином повідомлені про дату, час і місце цього судового засідання, не з`явилися. Відповідач ОСОБА_2 у тому числі повідомлявся і через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Правом подання відзиву відповідачі не скористалися. Заяв чи клопотань на день розгляду справи від відповідачів до суду не надходило.

Ураховуючи наявність усіх умов, визначених ст. 280 ЦПК України, суд прийшов до переконання про можливість здійснення заочного розгляду даної справи та ухвалення за наслідками її розгляду заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замініють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Суд встановив, що батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Указане підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Крім цього, відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 відповідачка є матір`ю дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно з копією довідки Тернопільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану № 340/24.16.1-07.5 від 17.02.2021 запис про батька дитини здійснений на підставі ч. 1 ст. 135 СК України за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записані за її вказівкою.

Як вбачається з матеріалів справи, сім`я відповідачки належить до сім`ї із складним внутрішнім соціальним середовищем, внаслідок чого ОСОБА_1 не є працевлаштованою, належним чином не виконує свої батьківські обов`язки та не створює дітям належних житлово-побутових умов. Згідно з копією повідомлення комунального закладу Тернопільської міської ради «Тернопільський міський центр соціальних служб» № 336 від 09.08.2021 у ОСОБА_1 низький виховний потенціал, умови сім`ї не відповідали санітарно-гігієнічним нормам, відповідачка догляд за дітьми не здійснювала.

Відповідач проживає окремо та участі у житті дитини ОСОБА_3 не приймає.

За таких обставин державні органи соціального захисту у період з 24.09.2020 до 24.03.2021 надавали сім`ї відповідачки належну соціальну допомогу, здійснювали соціальний контроль та створювали умови для покращення соціального середовища у родині та можливості належного виконання відповідачкою своїх батьківських обов`язків. Відповідачці надавалось сприяння в оформленні соціальних пільг та отриманні гуманітарної допомоги, з ОСОБА_1 проводились профілактичні бесіди та її сім`я залучалась до благодійних акцій.

Так, згідно з рішеннями комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 144 від 31.07.2020, № 322 від 26.11.2020 службі у справах дітей управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради доручено взяти на облік дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах, та здійснювати контроль за виконанням відповідачкою батьківських обов`язків стосовно її дітей. Також ОСОБА_1 зобов`язано підтримувати санітарно-гігієнічні умови та здійснювати належний догляд за дітьми і рекомендовано звернутися до медичного закладу для обстеження дитини ОСОБА_3 .

Однак актами візиту у сім`ю відповідачки від 21.07.2020, 05.08.2020, 20.10.2020, 12.11.2020 встановлено, що у квартирі, в якій проживає сім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , брудно, наявний стійкий неприємний запах, періодично відсутні продукти харчування, діти та їхній одяг брудні, діти часто залишаються з хворою матір`ю відповідачки, а остання вдома відсутня. Подати необхідні документи для продовження отримання виплат соціальної допомоги одинокій матері відповідачка з невідомих причин не бажає.

Більше того зі змісту подання Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області № 2173/05/04/10-21 від 12.02.2021 вбачається, що 24.11.2020 дитина ОСОБА_3 переліз через поручні балкону квартири та звисав з балкону, який розташований на 4 поверсі багатоповерхового будинку. Відповідачка у цей час перебувала у ванній кімнаті, залишивши дитину без догляду.

Рішенням комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 79 від 26.02.2021 доручено службі у справах дітей управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради підготувати проект рішення про влаштування дитини ОСОБА_4 на пів року до комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини» Тернопільської обласної ради, а також погоджено цілодобове перебування дитини ОСОБА_3 у закладі освіти І-ІІІ ступенів «Тернопільський обласний навчально-реабілітаційний центр» у зв`язку із складними життєвими обставинами. У подальшому відповідно до рішення комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 194 від 31.05.2021 дитина ОСОБА_3 залишена у вказаному закладі на період літніх канікул.

Як вбачається з листів комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини» Тернопільської обласної ради № 158 від 05.08.2021, № 204 від 20.10.2021 та № 237 від 07.12.2021, а також з листів закладу освіти І-ІІІ ступенів «Тернопільський обласний навчально-реабілітаційний центр» № 237 від 16.08.2021, № 311 від 13.10.2021 та № 378 від 09.12.2021, за період перебування дітей у закладах з березня до серпня 2021 року мати ОСОБА_1 відвідувала дитину ОСОБА_4 7 разів, а дитину ОСОБА_3 - 10 разів. Батько ОСОБА_2 не відвідував хлопчика жодного разу. За період з серпня до грудня 2021 року відповідачі не відвідували дітей жодного разу.

Рішеннями комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 316 від 20.08.2021 та № 351 від 17.09.2021 переносився розгляд питання про можливість повернення малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на утримання та виховання матері ОСОБА_1 у зв`язку із неявкою останньої на засідання комісії. Так само рішенням № 408 від 22.10.2021 перенесений розгляд питання щодо доцільності позбавлення відповідачів батьківських прав відносно їхніх дітей.

Згідно з актами візиту у сім`ю відповідачки від 29.07.2021, 04.08.2021, 06.08.2021, 15.09.2021, 11.10.2021 ОСОБА_1 за місцем свого проживання була відсутня. Відповідно до копії повідомлення Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області № 5612 від 19.08.2021 за наслідками проведеної перевірки встановити місце перебування відповідачки не виявилось за можливе.

Відтак рішенням комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 455 від 19.11.2021 визнано доцільним позбавити відповідачів батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

З висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради вбачається, що відповідачі не виконують обов`язки щодо виховання та утримання дітей, свідомо нехтують ними та самоусунулися від виконання батьківських обов`язків. Відтак орган опіки та піклування вважав за доцільне позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 1210 від 22.12.2021 затверджено вказаний висновок органу опіки та піклування та доручено службі у справах дітей управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради вжити заходів щодо звернення до суду з відповідним позовом.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Такий обов`язок батьків передбачений і ч. 2 ст. 150 СК України.

Статтею 9 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Частиною 1 ст. 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09, рішення від 17.07.2015) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Таким чином суд констатує безумовне право батьків на виховання дітей, однак вважає, що у даному випадку неможливо надати перевагу саме цьому праву, оскільки воно суперечить інтересам дітей, які мають першочергове значення при вирішенні справи.

Суд вважає, що наявними в матеріалах справи належними, допустимими та достатніми доказами підтверджено, що як відповідачка по відношенню до дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , так і відповідач по відношенню до дитини ОСОБА_3 не проявляють батьківської турботи та любові, не піклуються про їхній фізичний і духовний розвиток, не забезпечують дітей необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, а також не спілкуються з дітьми взагалі і, зокрема, в обсязі, необхідному для їхнього нормального самоусвідомлення, не виявляють інтересу до їхнього внутрішнього світу. При цьому протягом тривалого часу держава приймала усі міри для надання відповідачам можливості покращити житлово-побутові умови, влаштуватись на роботу та налагодити взаємовідносини зі своїми дітьми. Однак відповідачі такими можливостями нехтують та виконувати батьківські обов`язки по вихованню дітей не бажають, що свідчить про вину у діях відповідачів та неможливість покращити їхню поведінку по відношенню до малолітніх дітей.

За таких підстав суд доходить висновку, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини ОСОБА_3 , а тому позов в частині позбавлення батьківських прав є обґрунтованим, доведеним, а відтак таким, що підлягає задоволенню.

Суд доходить висновку, що саме рішення про позбавлення батьківських прав відповідає якнайкращим інтересам дітей, не позбавляючи при цьому відповідачів можливості за їх бажанням піклуватися про дітей. Більше того за правилами ст. 169 СК України позбавлені батьківських прав батьки вправі звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав за умови зміни своєї поведінки, якщо це буде відповідати інтересам дитини.

Також ч. 5 ст. 167 СК України визначає, що якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування. Аналогічно і в ч. 3 ст. 60 ЦК України вказано, що суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування.

Враховуючи відсутність інших родичів, яким діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 можуть бути передані під опіку, суд вважає за доцільне передати дітей під опіку органу опіки та піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради.

Щодо стягнення аліментів суд зазначає таке.

Стаття 180 СК України визначає, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно з ч. 2 ст. 193 СК України якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров`я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.

Частина 3 ст. 166 СК України визначає, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Враховуючи, що дитина ОСОБА_3 перебуває на повному утриманні в закладі освіти І-ІІІ ступенів «Тернопільський обласний навчально-реабілітаційний центр», а дитина ОСОБА_4 перебуває на повному утриманні в комунальному некомерційному підприємстві «Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини» Тернопільської обласної ради, відповідачка участь у їх утриманні не приймає, суд вважає, що з ОСОБА_1 мають стягуватись аліменти на користь даних соціальних закладів на утримання дітей.

Так само стягненню підлягають і аліменти з ОСОБА_2 на користь закладу освіти І-ІІІ ступенів «Тернопільський обласний навчально-реабілітаційний центр» на утримання дитини ОСОБА_3 .

Частина 2 ст. 182 СК України визначає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімально необхідний рівень матеріального забезпечення дитини відповідного віку встановлений на законодавчому рівні.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Так, згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років з 01.01.2022 становить 2100 грн, а на дітей віком від 6 до 18 років - 2618 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Враховуючи стан здоров`я та матеріальне становище дітей, зважаючи на рівний обов`язок батьків утримувати дитину, суд доходить висновку, що достатніми та фінансово можливими для відповідачів для забезпечення належного рівня життя дітей будуть аліменти у твердій грошовій сумі у мінімальному визначеному законом розмірі, а саме: на утримання дитини ОСОБА_3 по 1309 грн з кожного відповідача щомісячно та на утримання дитини ОСОБА_4 з відповідачки у розмірі 1050 грн щомісячно.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).

Приймаючи до уваги, що згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі по 2481 грн з кожного.

Керуючись ст. 150 ч. 2, 3, 164, 166, 167, 180, 181, 182, 184, 191, 193 ч. 2 СК України, ст. 4, 76-82, 89, 133 ч. 1, 141 ч. 1, 6, 247 ч. 2, 259, 263-265, 280, 282-284, 288, 289, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов органу опіки та піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, комунальний заклад Тернопільської міської ради «Тернопільський міський центр соціальних служб» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передати під опіку органу опіки та піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь закладу освіти І-ІІІ ступенів «Тернопільський обласний навчально-реабілітаційний центр» (р/р UA678201720314291003302046639 в ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 21157160) аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 1309 (одна тисяча триста дев`ять) гривень з кожного щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з кожного щомісячно, починаючи стягнення з 18 січня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини» Тернопільської обласної ради (р/р НОМЕР_3 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 338783, код ЄДРПОУ 03395192) аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1050 (одна тисяча п`ятдесят) гривень щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 18 січня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судовий збір у сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь держави судовий збір у сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня.

Рішення суду в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: орган опіки та піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради, місцезнаходження: вул. Листопадова, буд. 5, м. Тернопіль; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04058344.

Третя особа: комунальний заклад «Тернопільський міський центр соціальних служб», місцезнаходження: вул. Медова, буд. 3, м. Тернопіль; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 22607257.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

СуддяІ. В. Марциновська