Ухвала

від 09.05.2022 по справі 465/6107/17

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/6107/17

4-с/465/28/22

У Х В А Л А

судового засідання

10.05.2022 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого - суддіВанівського Ю.М.

секретаря судового засідання Лозинського Т.-Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за скаргою Кредитної спілки «Орізон» на бездіяльністьдержавних виконавців Франківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (.Львів),-

ВСТАНОВИВ :

голова правління Кредитної спілки «Орізон» О.В. Чумакзвернулася до суду із скаргою, в якій просить суд визнати бездіяльність державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Корпало Ірини Романівни, неправомірною.

Свої вимоги мотивує тим, що на виконанні у Франківському ВДВС у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) перебуває виконавчий лист №465/6107/17 від 08.02.2019 року виданий Франківським районним судом м.Львова про стягнення боргу на суму 6092, 11 грн. із ОСОБА_1 .

Зазначає, що державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Корпало І. Р. не вчинено відповідних згідно законодавства виконавчих дій щодо стягнення в рахунок погашення кредиту перед Кредитною спілкою «Орізон». Державним виконавцем не надано інформацію стягувачу щодо місця знаходження виконавчого документу. 24.11.2020 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника оригінал якої стягувачем так і не було отримано.

Вважає таку бездіяльність неправомірною та просить скаргу задовольнити .

Представник скаржника та державний виконавець в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідившиматеріали скарги та встановивши її дійсні обставини, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що на виконанні у Франківського ВДВС у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) перебуває виконавче провадження №61322300 про стягнення з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки «Орізон» заборгованість на суму 6092,11 грн.

Постановою від 21.02.2020 державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Корпало І.Р. відкрито виконавче провадження.

Державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Корпало І.Р. 21.02.2020 року винесено постанову про арешт коштів боржника.

Державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Корпало І.Р. 02.03.2020 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Корпало І.Р. 24.11.2020 року винесено постанову про арешт коштів боржника.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, орган державної влади та орган місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції України та законам України.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (ч.2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»). Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку передбаченому законом (ч.2 ст. 4 Закону України «Про державну виконавчу службу»).

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені Законом України «Про виконавче провадження», заходи для виконання рішення суду.

У пункті3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, , № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статті 1 Закону N 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (стаття 2 Закону N 1404-VIII).

Стаття 5 Закону N 1404-VIII визначає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до статті 10 Закону N 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 18 Закону N 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (стаття 48 Закону N 1404-VIII).

За статтею 56 Закону N 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення та накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Разом з тим, станом на день звернення зі скаргою до суду, виконавцем не вчинено жодних дій щодо реалізації майна, для стягнення заборгованості, щоб виконати рішення.

Суд витребовував матеріали виконавчого провадження, однак суду такі надані не були. Також жодних письмових пояснень на скаргу подано не було.

Законодавством покладено контрольза виконанням судового рішення на суд.

Щодо вимоги про застосування до державних виконавців заходів трудового впливу, то такі заходи застосовуються безпосереднім керівником, а не судом.

Згідно вимог ч. 1, 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи вищенаведене, виходячи із заявлених вимог скарги, встановлених обставин, системного аналізу положень чинного законодавства, суд вважає вимоги скарги підставними та підлягають до часткового задоволення, оскільки державним виконавцем не вжито всіх заходів для необхідні для проведення виконавчих дій.

Керуючись ст. 247, 447, 451 ЦПК України, суд,-

постановив:

скаргу задовольнити частково.

Визнати бездіяльність головного державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /м.Львів/ Корпало Ірини Романівни у виконавчому провадженні №61322300 в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки «Орізон» заборгованість на суму 6092, 11 гривень, неправомірною

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ванівський Ю.М.