Рішення

від 13.03.2022 по справі 355/360/21

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/360/21

Провадження № 2/355/190/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2022 року

Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Червонописького В.С.,

секретаря судового засідання Ющенко Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності « НАТУРЕ» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

в с т а н о в и в :

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача

24.03.2021 за вх.№ 1921 позивач ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТУРЕ» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що 26.02.2021 вона була звільнена з посади укладальника-пакувальника ТОВ «НАТУРЕ» на підставі ч.1 ст.36 КЗпП України. На момент звільнення, заборгованість підприємства по виплаті заробітної плати становила 12000,00 грн. та 3493,98 грн. компенсації за 14 днів невикористаної відпустки, які підприємство їй не виплатило.

Окрім того, посилаючись на приписи ст.117 КЗпП, також просить суд стягнути на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку за період із 01.01.2021 року по 24.03.2021 року (до дати звернення із відповідною заявою до суду), що становить 4903,82грн., а всього просить стягнути 20397,80 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

2.1 Одночасно із поданою до суду заявою, позивач просить витребувати від відповідача довідку про заборгованість по заробітній платі та невикористаній відпустці.

2.2. 21.10.2021 року за вх.№ 6372 від позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності за наявності тих письмових доказів, які є в матеріалах справи ( а.с.28)

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

3.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 24.03.2021 справу для розгляду визначено судді Коваленку К.В.. (а.с. 14)

3.2. Ухвалою судді від 26.03.2021 відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду у загальному позовному провадженні. (а.с.15)

3.3. Оскільки відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, на розгляд справи не з`явився, відзиву на позовну заяву не надав, а позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд відповідно до ст.280 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів .

3.4. Судом на підставі частини другої статті 247Цивільного процесуальногокодексу України (даліЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до статті 43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 21КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Судом встановлено, що наказом № 15 від 26.12.2019 ОСОБА_1 зараховано на посаду укладальника-пакувальника ТОВ «НАТУРЕ» з оплатою праці згідно штатного розкладу.

Відповідно до наказу № 05 від 26.02.2021 ОСОБА_1 звільнено з посади укладальника-пакувальника ТОВ «НАТУРЕ» за ч.1 ст.36 КЗпП за згодою сторін (а.с.6).

При звільненні позивача з роботи, остаточний розрахунок з нею не було проведено.

Відповідно до частини першоїстатті 47 КЗпП Українивласник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу.

Згідно зістаттею 116КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до частини першоїстатті 117КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. При невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу настає передбачена статтею 117КЗпП України відповідальність.

Невиплата працівникові при звільненні всіх належних йому сум є триваючим правопорушенням, а тому працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 20 постанови від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у терміни, зазначені устатті 116 КЗпП України, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховують у розмірі середнього заробітку і який спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом термін винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18 січня 2017 року у справі № 6-2912цс16, всі суми (заробітна плата, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, слід зазначити, що відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. У разі не проведення розрахунку у зв`язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

У відповідності до витягу з реєстру Пенсійного фонду застрахованих осіб від 10 березня 2021 року, заробітна плата в грудні 2020 року складала - 6500 грн.

Як вбачається із виписки АТ КБ «ПриватБанк» по особовому рахунку ОСОБА_1 (а.с.9) останній, 29.01.2022 на її особовий рахунок зараховані кошти в сумі 4226,25 грн. заробітної плати за січень місяць 2021 року. Таким чином, недоплачена сума за січень місяць 2021 року становить 2273,75 грн. З урахуванням невиплаченої суми за лютий місяць в сумі 6500 грн. борг підприємства по заробітній платі становить 8773,75 грн.

Вирішуючи питання стягнення компенсації за 14 днів невикористаної відпустки в сумі 3493 грн. 98 коп., суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні даної позовної вимоги, оскільки позивачем не надано жодних доказів на їх обґрунтування.

Згідно з п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі -Порядок), у випадку нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на число робочих днів у розрахунковому періоді, при цьому день звільнення працівника та день остаточного проведення з ним розрахунків у цей період не включаються.

У відповідності до витягу з реєстру Пенсійного фонду застрахованих осіб від 10 березня 2021 року, заробітна плата в грудні 2020 року складала - 6500 грн., а тому, 6500 грн. х на 2 місяці заборгованості (лютий 2021 року 28 днів та 26 днів березня місяця 2021 року, а всього 52 дні за період виникнення заборгованості до дня подачі заяви до суду становить 232,14 гривні середньомісячної заробітної плати.

З 01 лютого 2021 року по 26 березня 2021 року - сума середньомісячного заробітку становить 232,14 грн. х 48 робочих днів = 11142,86 гривень.

Згідно ч. 1-2 ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінивши в сукупності надані позивачем докази, суд, встановивши, що при звільненні позивачки з роботи з нею повний розрахунок не був повністю проведений вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення в сумі 19916 ( дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот шістнадцять грн.) 61 коп.

V. Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з частинами першою, тринадцятою статі 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено позов про відшкодування заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 20397.80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарг подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270 грн. 00 коп. (ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» № 1082 -IX від 15.12.2020).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі одного відсотка ціни позову, але не менше 908,00 грн.

Таким чином, за результатами розгляду справи по суті із відповідача підлягає до стягнення на користь ОСОБА_1 19916,61 грн. у зв`язку з чим, судовий збір за розгляд справи судом становить 908,00 грн.

Оскільки позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України « Про судовий збір» , то вказана сума в розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню із відповідача на користь держави.

Керуючись ст.43Конституції України,ч.1ст.47,ч.1ст.116,ч.1ст.117,ч.1ст.237-1КЗпП України,ст.ст. 2,5,10-13,18,258-259,263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд ,-

У х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності «НАТУРЕ» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку задовільнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТУРЕ» ідентифікаційний код 36355992) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі в сумі 8773,75 грн. та 11142,86 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку, в сього стягнути 19916,61 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот шістнадцять грн. 61 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТУРЕ» ідентифікаційний код 36355992) на користь держави отримувач коштів ГУК у Київській області/Баришівська сел/22030101, код отримувача ( код за ЄДРПОУ ) 37955989, банк отримувача Казначейство України, код банку отримувача ( МФО) 899998, рахунок отримувача UA758999980313151206000010742, код класифікації бюджету 22030101, судовий збір в розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім грн.) за розгляд справи Баришівським районним судом Київської області.

В іншій задоволенні іншої частини позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя В.Червонописький