Рішення

від 10.05.2022 по справі 357/14986/21

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/14986/21

2/357/486/22

Категорія 82

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 травня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Орєхова О. І. ,

за участі секретаря - Сокур О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) про зняття арешту з нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2021 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Кукса Г.А. звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) про зняття арешту з нерухомого майна, посилаючись на наступні обставини.

Позивачка ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,0686 га, яка знаходиться в адміністративних межах Пилипчанської сільської ради Білоцерківського району Київської області, має кадастровий номер: 3220485100:01:002:0186 та реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 135264832204, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим 16.08.2013 р. реєстраційною службою Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області (індексний номер 8103268).

28 жовтня 2021 року позивачка уклала з фермерським господарством Чудова Марка договір оренди вказаної вище земельної ділянки.

Проте, зареєструвати цей договір в реєстраційній службі не вдалося в зв`язку з наявністю арешту нерухомого майна позивачки.

Згідно з даними інформаційної довідки номер 279530934 від 13.10.2021 р., зареєстровано 11.03.2010 обтяження ( номер запису про обтяження 2150630), а саме: арешт всього нерухомого майна, належного ОСОБА_1 , на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АА №725870, виданої 10.02.2010 р. районним відділом ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області.

В зв`язку з цим позивачка звернулась до відповідача, де їй було роз`яснено те, які борги, суми виконавчого збору та витрат необхідно сплатити для зняття арешту.

02 листопада 2021 року позивачка сплатила в касі AT Ощадбанк 3352,30 гривень боргу та необхідних сум у виконавчому провадженні 17787696 щодо виконавчого листа від 04.12.2009 №2-5955, що підтверджується квитанцією № 14 та 1674,20 гривень боргу та необхідних сум у виконавчому провадженні 42522053 щодо виконавчого листа від 27.11.2013 №2/357/2760/13, що підтверджується квитанцією № 15.

Цього ж дня, ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою, де просила зняти арешт з її нерухомого майна в зв`язку з погашенням боргів, на підтвердження чого надала оригінали квитанції №№ 14 і 15.

Відповідач не зняв арешт з майна позивачки, а надав відповідь від 08.11.2021 р. № 40657 з пропозицією позивачці надати копію постанови, на підставі якої зареєстровано обтяження, а також підтверджуючі документи про виконання виконавчого листа від 27.11.2013 №2/357/2760/13 в повному обсязі.

Отже, постанова про арешт видана 10.02.2010 р. у виконавчому провадженні щодо

виконавчого листа від 04.12.2009 №2-5955, виданого Білоцерківським міськрайонним судом про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь БЦ РЕМ на суму 2860,19 грн. 02 листопада 2021 року цей борг позивачкою сплачено.

Також, позивачкою 02 листопада 2021 року сплачено борг за виконавчим листом №2/357/2760/13 від 27.11.2013 р., виданим Білоцерківським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат в сумі 1334,70 грн.

Щодо виконавчого провадження за виконавчим листом №2/357/2760/13 від 27.11.2013, виданим Білоцерківським міськрайонним судом про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками шляхом її звільнення ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , то в ньому винесена постанова про закінчення виконавчого провадження.

Крім того, під час виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії, арешт майна боржника не передбачений, що випливає зі змісту статті 75 Закону України Про виконавче провадження N 606-XIV від 21.04.1999 та статті 63 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 2 червня 2016 року.

Просив суд зняти арешт з всього нерухомого майна, належного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 (паспорт НОМЕР_1 , виданий Білоцерківським РВ ГУ МВС України в Київській області 06 вересня 2006; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), який було накладено в межах виконавчого провадження районним відділом державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АА № 725870, виданий 10.02.2010; номер запису про обтяження: 2150630; реєстраційний номер обтяження: 9603334, 11.03.2010 11:25:05 ( а. с. 1-5 ).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2021 року ( а. с. 21 ) головуючим суддею визначено Орєхова О.І. та матеріали передані для розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

Ухвалою судді від 20.12.2021 року позовна заява ОСОБА_1 до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) про зняття арешту з нерухомого майна була залишена без руху ( а. с. 26-28 ). Ухвалою судді від 10 січня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у вищезазначеній цивільній справі. Постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 12 годину 30 хвилин 02 лютого 2022 року ( а. с. 35-36 ).

27 січня 2022 року за вх. № 3795 судом отримано відзив на позовну заяву, в якому просили відмовити у задоволенні позову ( а. с. 42-44 ).

Ухвалою суду від 02 лютого 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10 годину 00 хвилин 10 березня 2022 року ( а. с. 50-51 ).

У зв`язку із перебуванням головуючого судді по цій справі у відпустці ( Наказ № 16/в/г від 09.03.2022 року ( а. с. 54 ), розгляд справи відкладено на 11 травня 2022 року ( а. с. 55 ).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, 11.05.2022 року за вх. № 13916 судом отримано заяву від представника позивача - адвоката Кукси Г.А., в якому останній просив розглядати справу без участі позивача та представника повивача.

Відповідач Білоцерківський міський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) в судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Оскільки відповідач був належним чином повідомленим про дату, час та місце слухання справи, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило, відповідач надав відзив на позовну заяву позивача, тим самим висловив свою правову позицію стосовно позовних вимог, тому суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності учасників судового розгляду на підставі наявним матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин,крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,0686 га, яка знаходиться в адміністративних межах Пилипчанської сільської ради Білоцерківського району Київської області, має кадастровий номер: 3220485100:01:002:0186 та реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 135264832204, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим 16.08.2013 р. реєстраційною службою Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області (індексний номер 8103268), що підтверджується наявним в матеріалах справи відповідним Свідоцтвом про право власності ( а. с. 9 ).

28 жовтня 2021 року укладено Договір оренди землі між Орендодавцем ОСОБА_1 та з фермерським господарством Чудова Марка ( а. с. 10).

Встановлено, що зареєструвати вищевказаний договір в реєстраційній службі не вдалося в зв`язку з наявністю арешту нерухомого майна позивача.

Згідно з даними інформаційної довідки номер 279530934 від 13.10.2021 р., зареєстровано 11.03.2010 обтяження ( номер запису про обтяження 2150630), а саме: арешт всього нерухомого майна, належного ОСОБА_1 , на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АА №725870, виданої 10.02.2010 р. районним відділом ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області ( а. с. 11-12 ).

Згідно наявних в матеріалах справи квитанцій № 14 та № 15 від 02.11.2021 року ОСОБА_1 сплатила 3 352,30 гривень та 1 674,20 гривень відповідно, де отримувачем є БЦ РВ ДВС ЦМУ МЮ ( м. Київ ) ( а. с. 13, 14 ).

Встановлено, що 02.11.2021 року позивач ОСОБА_3 звернулась до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) із заявою, де просила зняти арешт з її нерухомого майна в зв`язку з погашенням боргів.

Відповіддю від 08.11.2021 року за № 40657 відповідач Білоцерківський міський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) відмовив у знятті арешту та пропонував надати копію постанови, на підставі якої зареєстровано обтяження, а також підтверджуючі документи про виконання виконавчого листа від 27.11.2013 №2/357/2760/13 в повному обсязі ( а. с. 15-16 ).

Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач ОСОБА_1 вважає, що вищезазначене обтяження порушує її права як власника на вільне володіння та розпорядження власністю, оскільки нею добровільно сплачено за виконавчими листами, на сьогодні відсутнє будь-яке виконавче провадження відносно неї.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (Постанова № 5) від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

У відповідності зі ст. 41 Конституції України, кожний має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №475/97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод. Першого протоколу та протоколів № 2, 4. 7. та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За приписами ч. 3 ст. 3 ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час проведення окремих процесуальних дій, розгляду та вирішення справи.

Згідно положень ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Пунктом 2 частини 4 статті 59 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.

Частиною 5 статті 59 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

З наявних в матеріалах справи квитанцій № 14 та № 15 від 02.11.2021 року, які додані позивачем до позову вбачається, що ОСОБА_1 сплатила 3 352,30 гривень та 1 674,20 гривень відповідно, де отримувачем є БЦ РВ ДВС ЦМУ МЮ, призначення платежу ВП 17787696, виконавчий лист від 04.12.2009 року та ВП 42522053, виконавчий лист від 27.11.2013 року ( м. Київ ) ( а. с. 13, 14 ).

Тобто, позивачем ОСОБА_1 виконано добровільно по погашенню боргу за вказаними виконавчими провадженнями.

У відповіді від 08.11.2021 року за № 40657 відповідач Білоцерківський міський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) зазначив, що постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа не скасовані, підстави для відновлення виконавчих проваджень, відсутні. ( а. с. 16 ).

Окрім цього у даній відповіді відповідач зазначав, що відповідно до даних АСВП відносно боржника ОСОБА_1 на примусовому виконанні перебували виконавчі провадження.

Тобто, з вищенаведеного суд приходить до висновку, що наразі відкриті виконавчі провадження відносно позивача на виконанні у Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ), відсутні.

Жодних належних та допустимих доказів зворотному з боку відповідача суду не надано.

Отже, безпідставна наявність арешту майна, яке належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 порушує права останньої на вільне володіння та розпорядження майном на власний розсуд.

Тому, не зняття державними виконавцями арешту з майна боржника у виконавчому провадженні, відсутністю відкритого виконавчого провадження, порушує право позивача на володіння, користування та розпорядження майном.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 березня 2020 року по справі № 817/928/17.

З огляду на ту обставину, що виконавчим провадженням, за яким відповідачем було накладено арешт на майно позивача виконано, наразі відсутні на примусовому виконанні у Білоцерківському міському відділі державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) не перебувають виконавчі провадження стороною у яких є ОСОБА_1 , а захист прав позивача у спосіб оскарження бездіяльності державного виконавця неможливий, в зв`язку з чим права останньої підлягають захисту шляхом звільнення майна з-під арешту, накладеного постановою державного виконавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду наведеного, даючи оцінку зібраним доказам по справі, суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 1 ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Звертаючись до суду з позовними вимогами позивачем ОСОБА_1 були понесені судові витрати в розмірі 908 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією від 09.12.2021 року ( а. с. 6 ).

Отже, позивач ОСОБА_1 , як сторона на користь якої виноситься рішення суду, також має право в порядку ст. 141 ЦПК України на стягнення з відповідача понесених документально підтверджених витрат судового збору у розмірі 908 грн.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 41Конституції України, ст.ст. 16, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 265, 273, 353, 355 ЦПК України, п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) про зняття арешту з нерухомого майна, - задовольнити.

Зняти арешт з всього нерухомого майна, належного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 (паспорт НОМЕР_1 , виданий Білоцерківським РВ ГУ МВС України в Київській області 06 вересня 2006; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), який було накладено в межах виконавчого провадження районним відділом державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АА № 725870, виданий 10.02.2010; номер запису про обтяження: 2150630; реєстраційний номер обтяження: 9603334, 11.03.2010 11:25:05.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) на корись ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім ) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Білоцерківським РВ ГУ МВС України в Київській області 06 вересня 2006 року );

Відповідач: Білоцерківський міський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) ( адреса місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, буд. 94, ЄДРПОУ: 34846037 ).

Повне судове рішення складено 11 травня 2022 року.

Рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов