Ухвала

від 31.03.2020 по справі 761/3773/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/3773/20

Провадження № 1-кс/761/2719/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2020 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретарів судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна ПАТ «Аграрний фонд» ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання в.о. голови правління ПАТ «Аграрний фонд» ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 120190000000002 26 від 02.02.2019,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування у кримінальному провадженні № 120190000000002 26 від 02.02.2019 за ч. 3 ст. 2585, ч. 5 ст. 191 КК України звернувся в.о. голови правління ПАТ «Аграрний фонд» ОСОБА_4 .

На обґрунтування клопотання його ініціатор зазначив, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08.02.2019 (справа № 761/5589/19) накладений арешт на соняшник некласний обсягом 2480 тонн, що належить ПАТ «Аграрний фонд» та зберігається на ТОВ «Заплазський елеватор», з метою збереження соняшника як речового доказу.

Як вважав заявник, вказаний захід забезпечення кримінального провадження застосований необґрунтовано, внаслідок чого суттєво обмежені права власника ПАТ «Аграрний фонд» щодо розпорядження належним йому майном.

У судовому засіданні представник власника клопотання підтримав та просив арешт соняшника обсягом 2480 тонн скасувати з наведених у клопотанні підстав.

Слідчий ГУ НП України, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, до суду не прибув, про поважність причини неявки не повідомив.

Слідчий суддя, заслухавши представника власника майна, дослідивши надані документи, дійшов висновку про таке.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Наведена конституційна норма гарантує, що позбавлення права власності, невід`ємними складовими якого є можливість безперешкодного володіння, користування та розпорядження об`єктом права власності, допускається виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.

Отже, навіть тимчасове обмеження права власності є фактичне позбавленнямвласника майнаможливості на свій розсудкористуватися та розпоряджатисяцим майном, що є тотожним позбавленню права власності.

Практичне застосування встановленої Конституцією України гарантії охорони власності, доводить, що позбавлення будь-якої особи права вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належним їй на законних підставах майном у спосіб або через застосування процедури, які не відповідають приписам закону, є протиправним.

Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав особи щодо реалізації нею усієї сукупності або ж окремих складових права власності під час досудового розслідування визначені кримінальним процесуальним законодавством.

З вищеназваною конституційною нормою кореспондуються положення ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), якою до завдань кримінального провадження з-поміж іншого віднесена охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

У контексті клопотання, що є предметом цього розгляду, першочергово має бути надана оцінка правомірності втручання державного органу у реалізацію особою свого права власності, таке втручання полягає у примусовому, тобто без добровільної згоди власника, обмеженні його права розпорядження майном.

Главою 2 КПК встановлені засади, тобто основоположні принципи кримінального провадження, до яких серед інших віднесені верховенство права (ст. 8 КПК), законність (ст. 9 КПК), недоторканність права власності (ст. 16).

Відповідно до ст. 9 КПК під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною РадоюУкраїни. Кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції кожна фізична або юридична особа мають право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, що передбачені законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні «Смірнов проти Росії» від 07.06.2007 ЄСПЛ зазначив, що найбільш важлива вимогаст. 2 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, щобудь-який акт втручання державного органу у здійсненняправа на безперешкодне користування своїм майном повинен бути законним.

Крім того, наведена засада закріплена у ст. 16 КПК, яка визначає, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

Сукупність наведених норм кримінального процесуального законодавства, їх внутрішній, змістовний зв`язок доводять, що будь-які процесуальні рішення, дії слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинені під час досудового розслідування, мають відповідати вищевказаним засадам.

Крім того, процесуальним законом визначено, що обов`язок здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні покладається на слідчого суддю.

Таким чином, саме слідчий суддя шляхом застосування своїх повноважень покликаний забезпечити дотримання закону усіма учасниками кримінального провадження, а також зобов`язаний вживати передбачених законом заходів для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та інтересів осіб.

Отже, слідчий суддя, виконуючи покладені на нього обов`язки, має запобігти зловживанню стороною обвинувачення зазначеними повноваженнями з метою суворого дотримання закону, забезпечення рівності сторін кримінального провадження та збалансованості їх прав.

Статтею 131 КПК арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення прокурором наявності трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; а також у разі існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання завдання, поставленого прокурором.

Досліджуючи існування зазначених складових, слідчий суддя бере до уваги, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120190000000002 26 здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 2585, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме незаконне вивезення службовими особами низки підприємств, зокрема, ТОВ «Заплазський елеватор» ввіреного їм, державного майна - 22 тис. тонн зернових на тимчасово окуповану територію.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Шевченківського районногосуду м.Києвавід 08.02.2019 (справа № 761/5589/19), на час застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження власність ПАТ «Аграрний фонд» у вигляді зернових, що зберігались на складах, орендованих ТОВ «Заплазський елеватор», була предметом протиправних посягань, що стало підставою для накладення на надані на зберігання зернові культутри арештк, як речові докази.

У той же час, на момент розгляду клопотання про скасування арешту майна ПАТ «Аграрний фонд», слідчий не підтвердив, що на теперішній час існує загроза втрати соняшника некласного обсягом 2480 тонн, який згідно з долучених до клопотання документів: договору складського зберігання зерна № 45 від 22.10.2018, укладеного між ТОВ «Заплазьський елеватор» та ПАТ «Аграрний фонд», додаткової угоди № 8 до договору постави сільськогосподарської продукції від 24.10.2018 № 405-10-18, Акту передання приймання до договору постави сільськогосподарської продукції від 24.10.2018 № 405-10-18, податкової накладеної від 24.10.2018, що свідчить про законність придбання ПАТ «Аграрний фонд» соняшника, правомірно переданий останнім на відповідальне зберігання ТОВ «Заплазьський елеватор».

Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.

У силу ст. 98 КПК до речових доказів кримінальний процесуальний закон відносить серед іншого об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, набуті протиправним шляхом чи були об`єктом кримінально протиправних дій.

Таким чином, завданням арешту майна у цьому випадку є збереження речей або документів у їх фізичній наявності у тому вигляді, який би дозволив стороні обвинувачення забезпечити доведення обставин вчинення кримінального правопорушення.

Виходячи з того, що слідчим не спростовані аргументи ініціатора клопотання про те, що піддане арешту майно має законне походження, відсутні ознаки для віднесення його до речових доказів, застосування щодо нього зазначеного заходу забезпечення не відповідає вимогам ст. 170 КПК.

Враховуючи, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває, однак слідчим на день розгляду клопотання про скасування арешту майна доказів, що соняшник, який належить ПАТ «Аграрний фонд» та зберігається на орендованих ТОВ «Заплазьський елеватор» складах має кримінальне походження чи може бути використаний як доказ фактів чи обставин, на встановлення спрямоване розслідування, подальше перебування його під арештом не відповідає завданням, визначеним ч. 3 ст.132 КПК.

Зазначене приводить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про скасування арешту.

Приймаючи до уваги вищенаведене, керуючись ст. 7, 9, 132, 170, 174 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання в.о. голови правління ПАТ «Аграрнийфонд» ОСОБА_4 задовольнити.

Арешт, накладений 08.02.2019 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва (справа № 761/5589/19) на соняшник некласний обсягом 2480 тонн, що належить ПАТ «Аграрний фонд» та зберігається у ТОВ «Заплазський елеватор» (ЄДРПОУ 39767526) за адресою: Одеська обл., Любашівський р-н, с. Солтанівка, вул. Молодіжна, 97, скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1