Постанова

від 10.05.2022 по справі 526/1880/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 526/1880/21 Номер провадження 22-ц/814/1011/22Головуючий у 1-й інстанції Киричок С.А. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2022 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддівсудової палатиз розглядуцивільних справ:

Головуючого судді - доповідача Дорош А.І.

Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.

при секретарі:Коротун І.В.

переглянув у судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційноюскаргою ОСОБА_1

на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 17 січня 2022 року, ухвалене суддею Киричком С.А., повний текст рішення складено 25 січня 2022 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

03 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів у розмірі 2000 грн., сплачених ним за виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Позовна заява мотивована тим, що він та відповідач є спадкоємцями після смерті матері ОСОБА_3 , зокрема на земельні ділянки у кількості п`яти в с. Дучинці. 30.06.2020 року позивач отримав свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 2/3 часток у праві спільної часткової власності на дві земельні ділянки з відповідними кадастровими номерами, на інші три земельні ділянки з відповідними кадастровими номерами свідоцтва про право на спадщину не отримував. Відповідач спадщину прийняв, набувши 1/3 частку у праві спільної часткової власності на земельні ділянки, але свідоцтва про право на спадщину за законом не отримав. На замовлення позивача інженером - землевпорядником виготовлено технічну документацію з землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі в кількості 5 шт. та за виконання робіт ним сплачено 6 000 грн. Позивач вважає, що він поніс витрати, пов`язані з утриманням спільних земельних ділянок (витрати на землеустрій) у розумінні ч. 5 ст. 88 ЗК України, а обов`язки з оплати вартості землеустрою на користь сертифікованого інженера-землевпорядника є також зобов`язаннями, пов`язаними із спільними земельними ділянками перед третіми особами. Позивач вважає, що співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна, і незалежно від того, чи укладено між співвласниками договір щодо розподілу витрат на утримання нерухомості та чи користується відповідний співвласник нерухомим майном.

Рішенням Гадяцькогорайонного судуПолтавської областівід 17січня 2022року узадоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягненнягрошових коштів-відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відсутні підстав для задоволення заявлених позовних вимог, оскільки відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Таким чином, зобов`язання відповідача щодо відшкодування витрат на виготовлення позивачем технічної документації за відсутності договору між сторонами повинно бути прямо передбачено нормами цивільного законодавства. Суд першої інстанції не погодивсяся з доводами позивача щодо віднесення витрат з виготовлення технічної документації з встановлення меж до витрат на утримання земельної ділянки, оскільки вони є витратами, пов`язаними з оформленням права власності на зазначені земельні ділянки, а не їх утриманням. Окрім того, положення ст. 88 Земельного кодексу України можливо застосувати до учасників спільної часткової власності, але на час розгляду справи відповідач не є співвласником земельних ділянок, оскільки не отримав свідоцтва про право на спадщину, а лише звернувся з заявою про прийняття спадщини після померлої матері.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути понесені судові витрати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про те, що на час розгляду справи відповідач не є співвласником земельних ділянок, оскільки не отримав свідоцтво про право на спадщину, а лише звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, є помилковим. Вказує, що у постанові від 15.07.2020 року у справі №355/340/17-ц Верховний Суд зробив правовий висновок про те, що спадкоємиць, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття. Таким чином, з часу відкриття спадщини, тобто з 27 грудня 2016 року він з відповідачем є співвласниками земельних ділянок. За змістом ч. 5 ст. 88 ЗК України учасник спільної часткової власності відповідно до розміру своє частки має право на доходи від використання спільної земельної ділянки, відповідати перед третіми особами за забов`язаннями, пов`язаними із спільною земельною ділянкою, і повинен брати участь у сплаті податків, зборів і платежів, а також у витратах по утриманню і зберіганню спільної земельної ділянки. Відповідачем не заперечуються фактичні обставини щодо виконання робіт з виготовлення технічної документації та сплати позивачем 6000 грн. Як співвласник земельних ділянок, відповідач став співвласником і виготовленої на них технічної документації, яку, при оформленні свідоцтв про право на спадщину на земельні ділянки, не потрібно виготовляти, то вона вже існує та внесена до державних реєстрів. Позивач зазначає, що він поніс витрати, пов`язані з утриманням спільних земельних ділянок (витрати на землеустрій) у розумінні ч. 5 ст. 88 ЗК України, а обов`язки з оплати вартості землеустрою на користь сертифікованого інженера-землевпорядника є також зобов`язаннями, пов`язаними із спільними земельними ділянками перед третіми особами.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст.3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до якої входять зокрема земельні ділянки: - кадастровий номер 5320483004:04:001:0001, площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; - кадастровий номер 5320483004:04:001:0002, площею 0,0865 га для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: Гадяцький район, с. Дучинці; - кадастровий номер 5320483004:04:001:0003, площею 0,059 га для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою:Гадяцький район, с. Дучинці; - кадастровий номер 5320483004:04:001:0004, площею 0,1205 га для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою:Гадяцький район, с. Дучинці; - кадастровий номер 5320483004:04:001:0178, площею 0,0176 га для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою:Гадяцький район, с. Дучинці (а.с. 29,32,65,66,69,84,85,102-106).

30.06.2020 року позивач ОСОБА_1 отримав свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку кадастровий номер 5320483004:04:001:0001, площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 107) та на земельну ділянку кадастровий номер 5320483004:04:001:0178, площею 0,0176 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Гадяцький район, с. Дучинці (а.с. 109), а саме на 2/3 частини вказаних земельних ділянок.

Згідно договору №02/06-2020 від 02 червня 2020, протоколу погодження вартості робіт та акту прийомки - здачі робіт, ФОП ОСОБА_4 виконав роботи з виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) в кількості 5 шт, які розташовані в с. Дучинці Гадяцького району Полтавської області (а.с.15-101).

Квитанцією до прибуткового касового ордера №54 підтверджується прийняття коштів ФОП ОСОБА_4 від ОСОБА_1 в сумі 6 000 грн. (а.с. 14).

Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на ч. 5 ст. 88 Земельного кодексу України, відповідно до якої учасник спільної часткової власності відповідно до розміру своєї частки має право на доходи від використання спільної земельної ділянки, відповідає перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільною земельною ділянкою, і повинен брати участь у сплаті податків, зборів і платежів, а також у витратах по утриманню і зберіганню спільної земельної ділянки, проте, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Апеляційний суд у складі колегії суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Предметом позову є стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 2000 грн., сплачених ним за виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції не застосував закон, який підлягає застосуванню, та постанову Верховного Суду від 15.07.2020 року у справі №355/340/17-ц, оскільки у відповідності до вимог ч. 4. ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно зі статтею 1216ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1220ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною першою статті 1268ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

У спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України. Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, право розпорядження нерухомим майном виникає в нього з моменту державної реєстрації цього майна (частина друга статті 1299 ЦК України).

Зазначене відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постанові від 23 січня 2013 року у справі N 6-164цс12.

Відповідно до частини першої статті 1296ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною першою статті 1297ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Проте відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України"Прореєстрацію речовихправ нанерухому майнота їхобтяжень" не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

Відповідно до частини першої статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Згідно ч. 5 ст. 88 Земельного кодексу України учасник спільної часткової власності відповідно до розміру своєї частки має право на доходи від використання спільної земельної ділянки, відповідає перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільною земельною ділянкою, і повинен брати участь у сплаті податків, зборів і платежів, а також у витратах по утриманню і зберіганню спільної земельної ділянки.

Боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (ч. 4 ст. 544 ЦК України).

Аналіз наведених норм права дає підстави зробити висновок, що кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна. Співвласник, який виконав солідарний обов`язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги - регрес).

Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом першої інстанції, позивач виготовив технічну документацію на кожну із 5-ти земельні ділянки, які увійшли в спадкову масу, проведена її державна реєстрація, що підтверджується витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, позивачем сплачено ФОП ОСОБА_4 6000 грн. за їх виготовлення, що не заперечується відповідачем, тому на підставі вище вказаних норм ЦК та ЗК України відповідач як співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності, яка складає 1/3 частину, зобов`язаний брати участь у витратах позивача, які він поніс на виготовлення технічних документацій земельних ділянок, які є предметом спадкування після померлої матері сторін.

Технічна документація щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - це одна з видів землевпорядної документації, яка передбачена Земельним кодексом України, Законама України «Про землеустрій», «Про державний земельний кадастр» та іншими нормативно-правовими актами, а розроблена технічна документація щодо встановлення меж є одним з документів, який дає можливість отримати витяг із Державного земельного кадастру (витяг з ДЗК).

Крім безпосередньо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, технічна документація також обов`язково складається у випадках внесення до державного земельного кадастру даних про ділянки, право власності щодо яких виникло до 2004 р., але які не мають кадастрових номерів; у випадку наявності присвоєного раніше кадастрового номеру, але за відсутності даних щодо земельної ділянки у Державному земельному кадастрі; присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, документи на яку не оформлювались раніше, але на якій є житловий будинок та інші об`єкти нерухомості, право власності на які зареєстровано у встановленому порядку; для виправлення недоліків (технічних помилок) щодо невірно визначених меж (координат), накладень (перетину) з іншими ділянками та виправлення інших технічних даних щодо земельної ділянки.

Вказані вище випадки необхідності складання технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки сформувалися здебільшого після набрання чинності Законом України «Про державний земельний кадастр» та покликані вирішувати питання наповнення Державного земельного кадастру інформацією про земельні ділянки.

Оскільки, на час оформлення спадкових прав у Державному земельному кадастрі була відсутня інформація відносно земельних ділянок, які є предметом спадщини, та у зв`язку з чим приватним нотаріусом був виданий запит на адресу держгеокадастру, то позивачем правомірно була виготовлена технічна документація на кожну земельну ділянку та відповідна інформація була внесена до Державного земельного кадастру, що дає можливість належним чином оформити спадкові права сторін після смерті спадкодавця.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п. 1,3,4 ч.1 ст. 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ст. 382 ч.1 п. 4 п.п. «в» ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

По справі вбачається, що позивачем сплачено судовий збір при подачі позову у розмірі 908,00 грн., також ним сплачено судовий збір у розмірі 1362,00 грн. при подачі апеляційної скарги, що підтверджується відповідними квитанціями банку (а.с. 5,197) та виписками про зарахування судового збору (а.с. 112,200), а всього позивачем сплачено 2 270,00 грн. Вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1,2, 368 ч.1, 374 ч.1 п. 2, 376 ч.1 п. 4, 126 ч. 2, 381 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційнускаргу ОСОБА_1 задовольнити.

РішенняГадяцького районногосуду Полтавськоїобласті від17січня 2022року - скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 простягнення грошовихкоштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 2000 грн., сплачені за виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та судовий збір у розмірі 2 270 грн., а всього 4270 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її прийняття безпосередньо до суду касаційної інстанції, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 11 травня 2022 року.

СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов