Рішення

від 10.05.2022 по справі 910/1590/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.05.2022Справа № 910/1590/22Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Ра"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронас Бізнес-Груп"

про стягнення 892941,28 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Ра" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронас Бізнес-Груп" про стягнення за договором від 08.02.2021 № 20/21 основного боргу в розмірі 770000 грн., трьох процентів річних у розмірі 18606,58 грн., інфляційних втрат у розмірі 44127,03 грн. та пені в розмірі 60207,67 грн.

Ухвалою суду від 07.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Вказана ухвала суду направлена, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 24, оф. 7.

Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу за закінченням терміну зберігання.

Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

08.02.2021 між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено договір № 20/21, за умовами якого продавець зобов`язується передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати у порядку та на умовах, які визначені даним договором, засоби індивідуального захисту, найменування, загальна кількість, часткове співвідношення (асортимент, сортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами і ціна та якісні показники (ТУ, ДСТУ чи інші умови/стандарти) якого вказуються у заявці покупця на підставі комерційної пропозиції продавця та зазначаються у складеному на підставі заявки рахунку/рахунку-фактурі продавця.

Відповідно до пункту 2.3 договору дата відвантаження товару відповідає даті складення видаткової накладної, підписаної сторонами.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що ціна за одиницю товару та загальна вартість партії погоджується сторонами та зазначаються в рахунку/рахунку-фактурі на кожну партію товару, які є невід`ємними частинами даного договору.

Орієнтовна сума даного договору становить 2000000 грн. з урахуванням ПДВ (пункт 5.2 договору).

Згідно з пунктом 6.1 договору розрахунки за даним договором між продавцем та покупцем здійснюються у національній валюті України - гривні, безготівково, в сумі, що зазначена у відповідному рахунку-фактурі на відповідну партію товару.

Порядок оплати встановлений пунктом 6.2 договору, за яким покупець здійснює оплату за отриманий товар в розмірі 100% від загальної вартості товару шляхом перерахування продавцеві грошових коштів згідно з наданим ним рахунком/рахунком-фактурою протягом 30 банківських днів з моменту отримання товару покупцем.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань по договору (пункт 12.1 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар - nitrylex basic рукавички нітрилові оглядові нестерильні, неприпудрені, розмір L (Малазія) на суму 790000 грн., що підтверджується підписаною між обома сторонами видатковою накладною від 01.03.2021 № РА-0000220.

Також 01.03.2021 позивачем складена податкова накладна № 220, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних із відміткою про прийняття документу контрагентом.

Разом із цим, відповідач оплату поставленого товару здійснив частково, сплативши згідно з платіжним дорученням від 08.07.2021 № 296 на рахунок позивача 200000 грн. із призначенням платежу «рах.-фак.№ РА0000078 від 01.03.2021 nitrylex рукавички нітрилові оглядові нест.непр.розм.L (Малазія) без ПДВ».

07.08.2021 позивач звернувся до відповідача з претензією щодо сплати заборгованості за договором від 08.02.2021 № 20/21.

У відповідь на дану претензію відповідач листом від 15.08.2021 повідомив, що повністю підтверджує необхідність виконання своїх грошових зобов`язань за укладеним з позивачем договором.

Крім того, між сторонами підписано та скріплено печатками акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2021по 24.01.2022, за яким борг відповідача на користь позивача становить 770000 грн. У даному акті в тому числі зазначено поставку товару за видатковою накладною № РА-0000220.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача в розмірі 770000 грн. підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Також позивачем за несвоєчасну оплату товару нарахована пеня в розмірі 60207,67 грн., три проценти річних у розмірі 18606,58 грн., інфляційні втрати в розмірі 44127,03 грн.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини 2, 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 7.3 договору у випадку прострочення оплати поставленого товару продавець має право вимагати від покупця сплати на користь продавця пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За арифметичним перерахунком суду, з урахуванням пункту 6.2 договору, нарахована на суму боргу в розмірі 770000 грн. пеня за період з 13.04.2021 по 12.10.2021 підлягає стягненню в заявленому позивачем розмірі.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

За арифметичним перерахунком суду нараховані позивачем на суму боргу в розмірі 770000 грн. три проценти річних за період з 13.04.2021 по 31.01.2022 у сумі 18606,58 грн. та інфляційні втрати за період з 13.04.2021 по 31.12.2021 у сумі 44127,03 грн. підлягають стягненню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Ра" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронас Бізнес-Груп" (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 24, оф. 7; ідентифікаційний код 37946953) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Ра" (45000, Волинська обл., м. Ковель, вул. Березовського, 8; ідентифікаційний код 37373478) 770000 (сімсот сімдесят тисяч) грн. основного боргу, 60207 (шістдесят тисяч двісті сім) грн. 67 коп. пені, три проценти річних у розмірі 18606 (вісімнадцять тисяч шістсот шість) грн. 58 коп., інфляційні втрати в розмірі 44127 (сорок чотири тисячі сто двадцять сім) грн. 03 коп., а також 13394 (тринадцять тисяч триста дев`яносто чотири) грн. 12 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова