Рішення

від 04.05.2022 по справі 921/701/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 травня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/701/21

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

при секретарі судового засідання Бега В.М.

розглянув справу

за позовом - Керівника Кременецької окружної прокуратури (вул. Словацького, 6а, м. Кременець, 47000) в інтересах держави, в особі

позивача 1 Міністерства освіти і науки України (пр. Перемоги, 10, м. Київ, 01135)

позивача 2 Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (вул. Лисенка, 20А, м. Тернопіль, 46021)

до відповідача 1 Державного навчального закладу "Почаївське вище професійне училище" (вул. Кременецька, 31, м. Почаїв, Кременецький район, Тернопільська область, 47025)

відповідача 2 Фізичної особи підприємця Трофимлюка Максима Георгійовича ( АДРЕСА_1 )

про визнання недійсним договору про спільну діяльність та звільнення земельних ділянок.

За участю від:

прокуратури Фігель О.Т.

позивача 1 не з`явився

позивача 2 не з`явився

відповідача 1 не з`явився

відповідача 2 не з`явився

Зміст позовних вимог.

Керівник Кременецької окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави, в особі Міністерства освіти і науки України, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до відповідачів Державного навчального закладу "Почаївське вище професійне училище", Фізичної особи підприємця Трофимлюка Максима Георгійовича про:

- визнання недійсним договору від 02.12.2019 № 1/19 про спільну діяльність без створення юридичної особи, укладеного між Державним навчальним закладом "Почаївське вище професійне училище" та Фізичною особою-підприємцем Трофимлюком М.Г.;

- зобов`язання Фізичну особу - підприємця Трофимлюка М.Г. звільнити земельні ділянки загальною площею 102,3707 га, які надані Державному навчальному закладу "Почаївське вище професійне училище" в постійне користування із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності без зміни цільового призначення для дослідних і навчальних цілей, що розташовані за межами населеного пункту на території Почаївської міської ради Кременецького району Тернопільської області, в тому числі земельну ділянку площею 42,3146 га (кадастровий номер 6123410500:01:002:0482), земельну ділянку площею 40,9271 га (кадастровий номер 6123410500:01:002:0481) та земельну ділянку площею 19,1290 га (кадастровий номер 6123410500:01:002:0484 (частина земельної ділянки) та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог прокурор у позовній заяві №51-4963 вих-21 від 22.10.2021 (вх. №777 від 26.10.2021), поясненнях №24-128 вих 22 від 05.04.2022 (вх. №2109 від 06.04.2022) зазначає, що: сторонами за договором, всупереч вимог ст.235 Цивільного кодексу України, укладено удаваний договір про спільну діяльність з метою приховати інший правочин договір оренди земельної ділянки; вказаний договір суперечить вимогам ст.ст. 92, 95 Земельного кодексу України, оскільки ДНЗ "Почаївське вище професійне училище", якому земельні ділянки передані в постійне користування, не наділений повноваженнями щодо розпорядження ними шляхом передачі в користування іншим особам; договір про спільну діяльність укладений ДНЗ "Почаївське вище професійне училище" без погодження із Міністерством освіти і науки України, у встановленому порядку не зареєстрований в органах ДПС, і спільної діяльності за договором, як такої, не велося, а фактично земельні ділянки були передані в користування ФОП Трофимлюку М.Г. всупереч цільовому призначенню. Таким чином, оскільки оспорюваний договір суперечать інтересам держави, не відповідає вимогам законодавства, а саме ст.ст. 92, 93, 96 Земельного кодексу України, а також не спрямований на настання обумовлених ним наслідків, прокурор просить визнати такий договір недійсним на підставі ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України та застосувати наслідки недійсності правочину шляхом зобов`язання ФОП Трофимлюка М.Г. звільнити земельні ділянки загальною площею 102,3707 га, які надані ДНЗ "Почаївське вище професійне училище" в постійне користування із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності для дослідних і навчальних цілей, що розташовані за межами населеного пункту на території Почаївської міської ради Кременецького району Тернопільської області, в тому числі земельну ділянку площею 42,3146 га (кадастровий номер 6123410500:01:002:0482), земельну ділянку площею 40,9271 га (кадастровий номер 6123410500:01:002:0481), земельну ділянку площею 19,1290 га (кадастровий номер 6123410500:01:002:0484 (частина земельної ділянки)), які використовуються підприємцем.

При цьому, прокурор також зазначає, що Міністерство освіти і науки України, як орган державної влади, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави у сфері захисту майнових прав, у тому числі земельних, державних навчальних закладів, неналежним чином здійснює захист порушених інтересів держави, оскільки всупереч законодавству України не забезпечило належного використання майна, переданого в управління державного навчального закладу, та не вживає заходів до поновлення майнових прав навчальної установи. Укладення спірного договору всупереч встановленому державою порядку зачіпає інтереси у сфері контролю за використанням та охороною земель, оскільки земельні ділянки, що виступають предметом договору належать на праві власності державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, яким заходи щодо усунення порушень також не вживаються. Наведені обставини слугували підставою для звернення керівника Кременецької окружної прокуратури з даним позовом до суду, спрямованого на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання користування земельними ділянками державної форми власності, яке здійснюється з порушенням вимог чинного законодавства.

У поясненнях №24-9 вих-22 від 14.01.2022 (вх. №253 від 17.01.2022) Тернопільською обласною прокуратурою також підтримано позовні вимоги. У них прокурором зазначено, що розірвання сторонами договору чи закінчення його дії не перешкоджають розгляду по суті спору щодо законності такого правочину, адже визнаний судом недійсний правочин вважається таким з моменту його вчинення.

Надалі, у клопотаннях №24-160 вих-22 від 26.04.2022 (вх. №2626 від 29.04.2022), №24-166 вих-22 від 02.05.2022 (вх. №2716 від 04.05.2022) прокурором повідомлено, що відповідачем 2 після відкриття провадження у справі самостійно звільнено земельні ділянки в добровільному порядку. За даними Державного навчального закладу "Почаївське вище професійне училище", після припинення дії спірного договору, ФОП Трофимлюком М.Г. не виконуються жодні роботи на зазначених у позові земельних ділянках. ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області не має змоги проводити перевірки законності використання земельних ділянок відповідачем 2, оскільки його діяльність призупинено оголошено простій під час воєнного стану. У зв`язку з цим, Тернопільською обласною прокуратурою заявлено клопотання про закриття провадження у справі відповідно до п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору в частині заявленої позовної вимоги про зобов`язання відповідача 2 звільнити земельні ділянки та, як наслідок, про повернення судового збору в сумі 2270 грн відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Позиція позивача 1 - Міністерства освіти і науки України.

16.02.2022 від позивача 1 до матеріалів справи надійшло клопотання №14.1/54-22 від 07.02.2022 (вх. №1179) про закриття провадження у справі на підставі ст. 231 ГПК України. Таке клопотання мотивоване тим, що договір №1/19 від 02.12.2019 розірвано, відповідно до укладеної 02.12.2021 між сторонами додаткової угоди №2.

Позиція позивача 2 - Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

26.01.2022 позивачем 2 подано до матеріалів справи пояснення №9-19-0.92-265/2-22 від 26.01.2022 (вх. №563). У них ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області, наводячи перелік його повноважень відповідно до Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та норм Земельного кодексу України, зазначено, що за наслідками перевірки встановлено порушення землекористувачем ст. ст. 92,95,96 ЗК України використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, з цільовим призначенням для дослідних та навчальних цілей, шляхом укладення договору про спільну діяльність без створення юридичної особи, що не передбачено положеннями земельного законодавства. Разом з цим, ним звернено увагу на те, що додатковою угодою №2 від 02.12.2021 спірний у даній справі договір розірвано.

Позиція відповідача 1 - Державного навчального закладу "Почаївське вище професійне училище".

Відповідач 1 участі уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву, в порядку ст. 165 ГПК України, у встановлений в ухвалі від 09.11.2021 (про відкриття провадження у справі) не надав.

Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у ч.2 ст. 178 ГПК України.

В матеріалах справи міститься письмове звернення №761 від 29.12.2021 (вх. №208 від 14.01.2022), у якому відповідачем 1 повідомлено про те, що додатковою угодою №2 від 02.12.2021 розірвано договір №1/19 від 02.12.2019.

Позиція відповідача 2 - Фізичної особи підприємця Трофимлюка Максима Георгійовича.

Відповідач 2 участі уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву, в порядку ст. 165 ГПК України, у встановлений в ухвалі від 09.11.2021 (про відкриття провадження у справі) не надав.

Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у ч.2 ст. 178 ГПК України.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою суду від 27.10.2021 позовну заяву Керівника Кременецької окружної прокуратури було залишено без руху, на підставі ст. 174 ГПК України, у зв`язку з недотриманням заявником вимог ст. ст. 162, 164 ГПК України при її подачі до суду.

Ухвалою суду від 09.11.2021: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/701/21 за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 06.12.2021.

Ухвалою суду від 06.12.2021 було відкладено підготовче судове засідання на 10.01.2022.

Ухвалою суду від 22.12.2022 підготовче судове засідання перенесено на 17.01.2022.

Надалі, ухвалою суду від 17.01.2022: прийнято до розгляду: письмове звернення за № 761 від 29.12.2021 (вх. 208 від 14.01.2021) з додатками; письмові пояснення прокурора за №24-9вих-22 від 14.01.2022 (вх. № 253 від 17.01.2022); продовжено строк підготовчого провадження; відкладено підготовче судове засідання на 27.01.2022.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Шумського І. П. підготовче судове засідання 27.01.2022 не проводилось.

Ухвалою суду від 08.02.2022 підготовче судове засідання у справі №921/701/21 призначено на 03.03.2022.

Ухвалою суду від 03.03.2022: прийнято до розгляду: пояснення Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 26.01.2022 за № 9-19-0.92-265/2-22; пояснення Міністерства освіти і науки України від 07.02.2022 за № 14.1/54-22; відкладено підготовче судове засідання у справі № 921/701/21 на 07.04.2022.

Надалі, ухвалою від 07.04.2022: прийнято до розгляду: письмові пояснення за № 24-128 вих-22 від 05.04.2022 (вх. №2109 від 06.04.2022) з додатками; додаткові матеріали за № 24-130 вих-22 від 06.04.2022 (вх. №2131 від 07.04.2022) з додатками; закрито підготовче провадження по справі №921/701/21 та призначено її до розгляду по суті на 05.05.2022.

29.04.2022 Тернопільською обласною прокуратурою подано клопотання №24-160 вих- 22 від 26.04.2022 (вх. №2626) про закриття провадження у справі №921/701/21 в частині позовної вимоги про зобов`язання ФОП Трофимлюка М.Г. звільнити земельні ділянки загальною площею 102,3707 га сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Почаївської міської ради Кременецького району Тернопільської області (кадастрові номери 6123410500:01:002:0482, 6123410500:01:002:0481, 6123410500:01:002:0484) відповідно до п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України, а також повернення з Державного бюджету України 2270 грн судового збору відповідно до п. 5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

04.05.2022 прокурором подано клопотання №24-166 вих-22 від 02.05.2022 про доручення до матеріалів справи листа ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області №10-19-0.181-168/90-22 від 15.04.2022 щодо порядку організації роботи позивача 2 у період воєнного стану.

Присутнім в судовому засіданні 05.05.2022 представником прокуратури підтримано позовні вимоги, з урахуванням клопотання №24-166 вих-22 від 02.05.2022 (вх. №2716 від 04.05.2022) про закриття провадження у справі в частині позовної вимоги про зобов`язання відповідача 2 звільнити земельні ділянки, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Позивач 2 ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області, відповідач 1 ДНЗ "Почаївське вище професійне училище", відповідач 2 ФОП Трофимлюк М.Г. явку повноважних представників в судове засідання 05.05.2022 не забезпечили, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином.

При цьому, у письмових зверненнях №761 від 29.12.2021, №30 від 25.01.2022 ДНЗ "Почаївське вище професійне училище" просило суд справу розглядати без участі його представника.

Позивач 1 - Міністерство освіти і науки України явку повноважного представника в судове засідання 05.05.2022 не забезпечив.

Як у позовній заяві від 22.10.2021, так і у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Міністерства освіти і науки України зазначений пр. Перемоги, 10, м. Київ, 01135.

В матеріалах справи містяться рекомендовані повідомлення від 10.11.2021, від 07.12.2021 із штрихкодовими ідентифікаторами 4602510034010, 4602510108170, якими на адресу позивача 1 направлялись копії ухвал від 09.11.2021 (про відкриття провадження у справі), від 06.12.2022 (про відкладення підготовчого судового засідання), із відмітками про вручення їх адресату.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 № 755-IV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Не перебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого повноважного представника і ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом відповідно за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 03.03.2018, винесеній по справі №911/1163/17.

Направлення процесуальних документів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу учасників справи є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених документів перебуває поза межами контролю суду. Подібний висновок зроблено у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 №911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-5, постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17.

Про обізнаність позивача 1 щодо розгляду судом справи №921/701/21 свідчить наявне у матеріалах справи клопотання №14.1/54-22 від 07.02.2022 (вх. №1179 від 16.02.2022) про закриття провадження у справі.

Судом також враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Суд, у судовому засіданні 05.05.2022, після виходу з нарадчої кімнати, ухвалив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Наказами Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 19.05.2017 №19-3344/14-17-сг, №19-3348/14-17-сг, № 19-3343/14-17-сг "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у постійне користування без зміни цільового призначення" Державному навчальному закладу "Почаївське вище професійне училище" надано в постійне користування:

- земельну ділянку, площею 42,3146 га (кадастровий номер 6123410500:01:002:0482) із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності (землі, що перебувають у його користуванні згідно Акта на право користування землею від 02.04.1964 - рілля) без зміни цільового призначення для дослідних і навчальних цілей, розташовану за межами населеного пункту на території Почаївської міської ради Кременецького району Тернопільської області;

- земельну ділянку, площею 40,9271 га (кадастровий номер 6123410500:01:002:0481) із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності (землі, що перебувають у його користуванні згідно Акту на право користування землею від 02.04.1964 - рілля) без зміни цільового призначення для дослідних і навчальних цілей, розташовану за межами населеного пункту на території Почаївської міської ради Кременецького району Тернопільської області;

- земельну ділянку, площею 20,8530 га (кадастровий номер 6123410500:01:002:0484) із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності (землі, що перебувають у його користуванні згідно Акту на право користування землею від 02.04.1964 - рілля) без зміни цільового призначення для дослідних і навчальних цілей, розташовану за межами населеного пункту на території Почаївської міської ради Кременецького району Тернопільської області.

Згідно даних, що містяться в Інформаційних довідках з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна №278318390, №278314812, №278318066 від 06.10.2021, земельні ділянки з кадастровими номерами 6123410500:01:002:0482, 6123410500:01:002:0481, 6123410500:01:002:0484, з цільовим призначенням - для дослідних і навчальних цілей, належать до державної форми власності, власником яких являється Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, а правокористувачем (право постійного користування земельною ділянкою) - Державний навчальний заклад "Почаївське вище професійне училище".

02.12.2019 між Державним навчальним закладом "Почаївське вище професійне училище" (замовником) та Фізичною особою-підприємцем Трофимлюком Максимом Георгійовичем (виконавцем) укладено договір №1/19 про спільну діяльність без створення юридичної особи, відповідно до п.1.1 якого замовник та виконавець уклали цей договір з метою покращення професійно-практичної підготовки учнів Державного навчального закладу "Почаївське вище професійне училище" та ефективного використання землі для дослідних начальних цілей.

Для цілей досягнення загальних умов договору учасники договору зобов`язались провадити спільну діяльність у сфері вирощування сільськогосподарської продукції на земельних ділянках загальною площею 102,3707 га, а саме: площа 40,9271 га, кадастровий номер 6123410500:01:002:0481; площа 42,3146 га, кадастровий номер 6123410500:01:002:0482; площа 19,1290 га (частина земельної ділянки), кадастровий номер 6123410500:01:002:0484, які перебувають на праві постійного користування у замовника, здійснювати її збір, переробку, реалізацію та розподіл отриманої продукції (п. 1.2 договору).

Згідно п. 2.1 договору виконавець відповідно до загальних умов розділу 1 вказаного договору, з урахуванням цілей та мети, зобов`язався з використанням власних паливно-мастильних матеріалів сільськогосподарської техніки та іншого необхідного обладнання у ході посіву, вирощування, збору та реалізації сільськогосподарської продукції покращувати професійно-практичну підготовку учнів Державного навчального закладу "Почаївське вище професійне училище" та ефективно використовувати землі для дослідних і навчальних цілей училища.

Замовник відповідно до загальних умов розділу 1 вказаного договору, з урахуванням цілей та мети, зобов`язався оплатити частку зібраної продукції рослинництва (врожаю) виконавцю за надані послуги пов`язані з використанням власних паливно-мастильних матеріалів, сільськогосподарської техніки та іншого необхідного обладнання у ході посіву, вирощування, збору та реалізації сільськогосподарської продукції з метою покращення професійно- практичної підготовки учнів Державного навчального закладу "Почаївське вище професійне училище" (п. 2.2 договору).

Учасники договору вправі рівною мірою, незалежно від внеску брати участь у керуванні справами для досягнення спільної мети. Учасники договору вправі самостійно укладати угоди в інтересах спільної діяльності в межах внеску з негайним наступним повідомленням сторін. Такі угоди будуть тягти наслідки для учасників договору після їхнього схвалення. Доходи, отримані за рахунок або в результаті спільної діяльності, надходять на рахунок кожної зі сторін за підсумками фінансового року (пропорційно внеску, порівну або інший порядок розподілу) (п. 3.1, п. 3.2, п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору виконавець за використання власних паливно-мастильних матеріалів сільськогосподарської техніки та іншого обладнання у ході посіву, вирощування, збору та реалізації сільськогосподарської продукції тощо…, метою якого є покращення професійно-практичної підготовки учнів Державного навчального закладу "Почаївське вище професійне училище", отримує до 90 % валового збору продукції рослинництва, отриманого від спільної діяльності на 102,3707 га землі, які замовник використовує на праві постійного користування.

Протягом першого року дії договору замовник відповідно до розділу 1 вказаного договору отримує 10% валового збору продукції рослинництва (що в грошовому виразі має становити не менше 1900 грн із 1 га землі) отриманого від спільної діяльності із виконавцем на 102,3707 га землі, які виконавець обробляв власними паливно-мастильними матеріалами, сільськогосподарською технікою у ході посіву, вирощування, збору та реалізації сільськогосподарської продукції з метою навчання та покращення професійно-практичної підготовки учнів Державного навчального закладу "Почаївське вище професійне училище" (п. 4.2 договору).

У п. 4.3 договору зазначено, що погодження часток отримання валового збору продукції рослинництва, отриманого від спільної діяльності замовника із виконавцем на 102,3707 га землі, в натуральному і грошовому виразі, здійснюється щорічно шляхом укладення додаткової угоди.

Підставою погодження часток валового збору продукції рослинництва, отриманого від спільної діяльності замовника і виконавця, є акт (п. 4.4 договору).

У п. 7.1 договору зазначено, що його укладено на строк до 01.12.2021.

Договір може бути розірваний за згодою сторін до закінчення терміну дії та може бути продовжений шляхом підписання додаткової угоди та узгодження порядку розрахунків (п. 7.2 договору).

30.09.2020 між сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору №1/19 про спільну діяльність без створення юридичної особи від 02.12.2019, п. 1 якої доповнено розділ 1 договору «Загальні умови» пунктом 1.3, який викладено в наступній редакції «Земельні ділянки площею 102,3707 га та речові права на них не передаються у спільну діяльність, оренду, інше право користування стороні договору чи третім особам під час дії договору». Земельні ділянки площею 102,3707 га залишаються у постійному користуванні Державного навчального закладу "Почаївське вище професійне училище" під час дії договору».

17.11.2020 між сторонами оформлено акт погодження часток отриманої продукції кукурудзи урожаю 2020 року. З його змісту вбачається, що: загальна кількість отриманої продукції склала 560 т; кількість отриманої продукції ФОП - Трофимлюк М.Г. 500 т; кількість отриманої продукції ДНЗ "Почаївське вище професійне училище" 60 т (при вологості зерна 31% - 35%); вартість 1 т продукції 7300 грн, з ПДВ; фактична вартість кукурудзи отриманої ДНЗ "Почаївське вище професійне училище" з 1 га земельних ділянок, які використовуються у спільній діяльності - 2111,27 грн.

В матеріалах справи містяться складені 07.06.2021 cтаршим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Акти №786ДК/0769АП/09/01/-21, №787ДК/0770АП/09/01/-21, №778ДК/0773АП/09/01/-21 перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки, у яких зафіксовано, що земельні ділянки з кадастровими номерами 6123410500:01:002:0481, 6123410500:01:002:0482, 6123410500:01:002:0484 обробляє ФОП Трофимлюк М.Г. на підставі договору №1/19 від 02.12.2019 "Про спільну діяльність без створення юридичної особи", з терміном дії договору до 01.12.2021, із зазначенням того, що такий містить ознаки удаваного правочину - договору оренди земельної ділянки.

ГУ ДПС у Тернопільській області у листі №623/5/19-00-12-01-03/4177 від 24.02.2021 повідомлено Кременецьку місцеву прокуратуру про те, що станом на 22.02.2021 у контролюючих органах не перебуває на обліку договір про спільну діяльність між ДНЗ "Почаївське вище професійне училище" та ФОП Трофимлюком М.Г.

В матеріалах справи міститься перелік 149 осіб учнів з професії "Тракторист-машиніст с/г виробництва, слюсар з ремонту с/г машин та устаткування, водій автотранспортних засобів категорії "С1", сформований по групах (кожна по 3 роки навчання) у період навчання з 2017 по 2022 роки.

Згідно переліку учнів ДНЗ "Почаївське вище професійне училище", які проходили виробничу практику у 2019-2020 навчальних роках в ПП Трофимлюка М.Г. ДНЗ "Почаївське вище професійне училище" повідомлено, для проходження виробничої практики до ФОП Трофимлюка М.Г. були направлені: 1 учень групи №21 у період з 02.09.2019 по 11.10.2019; 5 учнів групи №31 у період з 02.09.2019 по 02.10.2019; 4 учні групи №31 у період 01.09.2020 по 01.10.2020; 4 учні групи №21 у період з 01.09.2020 по 06.11.2020; 3 учні групи №29 у період з 22.12.2021 по 06.01.2021, з 25.01.2021 по 23.02.2021. У письмовій відповіді №99 від 10.03.2021 (наданій у відповіді на запит місцевої прокуратури №1325 вих-21 від 17.02.2021), навчальним закладом зазначено, що у 2020 році ним отримано свою частку урожаю у розмірі 60 тонн кукурудзи, яку було реалізовано ТДВ «Кременчанка», за що отримано кошти в сумі 216132,64 грн.

02.12.2021 між ФОП Трофимлюком М.Г. та ДНЗ "Почаївське вище професійне училище" укладено додатку угоду №2, згідно п. 1 якої договір №1/19 від 02.12.2019 «Про спільну діяльність без створення юридичної особи» є розірваним з 03.12.2021.

У листі №106 від 29.03.2022 (наданому у відповідь на запит Тернопільської обласної прокуратури) ДНЗ "Почаївське вище професійне училище" повідомило, що після розірвання договору №1/19 від 02.12.2019 згідно додаткової угоди №2 від 02.12.2021, жодні роботи на земельних ділянках, вказаних у договорі, не виконуються.

Разом з цим, ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області у листі №10-19-0.181-168/90-22 від 15.04.2022 повідомлено Тернопільську обласну прокуратуру, що наказом Держгеокадастру від 24.02.2022 №82 «Про встановлення простою у роботі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальних органів» встановлено простій у роботі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області. У зв`язку з введенням воєнного стану в Україні відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (із змінами від 14.03.2022 №133/2022) та на виконання п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

Зазначаючи про те, що позивачами не здійснювались заходи щодо звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору №1/19 від 02.12.2019 та повернення земельних ділянок, прокурором пред`явлено позов в інтересах держави, в особі Міністерства освіти і науки України та ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області.

Статтею 4 ГПК України гарантовано право юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державних органів, органів місцевого самоврядування на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. А також зазначено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді регулюється ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", частиною 3 якої передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 3 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 (про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), обираючи форму представництва прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту. Водночас інтереси держави можуть як збігатися, так і не збігатися з інтересами державних органів. Поняття "інтереси держави" є оціночним і у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося або має відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави.

Поняття орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду у справі №924/1237/17 від 20.09.2018, у справі №918/313/17 від 27.02.2018.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті цього ж Закону).

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Статтями 13,14 Конституції України зазначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 53 Конституції України держава забезпечує доступність і безоплатність освіти в державних і комунальних навчальних закладах, розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти.

Статтею 5 Закону України «Про освіту» передбачено, що освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і культурний розвиток суспільства. Фінансування освіти є інвестицією в людський потенціал, сталий розвиток суспільства і держави.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту", професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань Державний навчальний заклад "Почаївське вище професійне училище" є юридичною особою, яка належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

Державний навчальний заклад "Почаївське вище професійне училище" здійснює свою діяльність відповідно до Статуту, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 27.12.2011 №1536, з урахуванням змін, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 29.03.2012 року №380 та наказом Міністерства освіти і науки України від 19.08.2013 №1211.

Відповідно до п.1.1 Статуту вказаного навчального закладу (з урахуванням внесених змін), Державний навчальний заклад "Почаївське вище професійне училище" (ВПУ) є підпорядкованим Міністерству освіти і науки державним професійно-технічним навчальним закладом третього атестаційного рівня.

Пунктом 7.9 Статуту передбачено, що об`єкти права власності: навчально-виробничі, побутові, культурно-освітні, оздоровчі, спортивні будівлі та споруди, житло, комунікації, обладнання, засоби навчання, транспортні засоби та інше майно ВПУ є державною власністю, що закріплене Міністерством освіти і науки за ВПУ, і перебуває у оперативному управлінні ВПУ.

Згідно ст. 80 Закону України «Про освіту» (в редакції на момент укладення спірного договору) до майна закладів освіти серед іншого належать земельні ділянки, майно державних освітніх установ не підлягає приватизації чи використанню не за освітнім призначенням.

Як вже зазначалось, земельні ділянки площею 42,3146 га кадастровий номер 6123410500:01:002:0482, площею 40,9271 га кадастровий номер 6123410500:01:002:0481, площею 20,8530 га кадастровий номер 6123410500:01:002:0484 є землями державної форми власності, уповноваженим органом якої є Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, а постійним користувачем - Державний навчальний заклад "Почаївське вище професійне училище".

Частиною 2 статті 141 ГК України зазначено, що управління об`єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб`єкти.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про управління об`єктами державної власності, управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Статтями 4, 5 вказаного Закону визначено, що Кабінет Міністрів України є суб`єктом управління, що визначає об`єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об`єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб`єктам управління, визначеним цим Законом.

Пунктом 20 частини 1 статті 6 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" визначено, що уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань погоджують підприємствам, установам, організаціям, що належать до сфери їх управління, а також господарським товариствам, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, повноваження з управління корпоративними правами держави яких він здійснює, договори про спільну діяльність, договори комісії, доручення та управління майном, зміни до них та контролюють виконання умов цих договорів.

Відповідно до положень ст. 8 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту", до повноважень міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані професійно-технічні навчальні заклади, відноситься розпорядження державним майном, що перебуває у користуванні підпорядкованих професійно-технічних навчальних закладів.

Постановою Кабінету Міністрів України №296 від 11.04.2012 затверджено Порядок укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном.

Пунктами 2, 4 вказаного Порядку, зокрема передбачено, що суб`єкт господарювання, що виявив намір укласти договір, подає центральному органові виконавчої влади, до сфери управління якого він належить, звернення щодо погодження укладення договору разом з відповідними документами (згідно наведеного переліку); орган управління подає в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України узгоджений проект рішення щодо погодження укладення договору разом з документами, зазначеними в абзацах четвертому - шостому пункту 3 цього Порядку.

Згідно ст. 24, ст. 25 Закону України «Про освіту», ст. 7 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту", п.п.89 п.4, п.п.3 п.5 Положення про Міністерство освіти і науки України (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 16.10.2014) міністерство здійснює управління об`єктами державної власності, контролює їх діяльність.

Статтею 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» передбачено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

У ч.4 ст. 122 Земельного кодексу України вказано, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15) (в редакції станом на момент подачі прокурором позову) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Наказами ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області від 19.05.2017 надано земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності, про які йде мова у позові , у постійне користування ДНЗ "Почаївське вище професійне училище".

У п. п. 25-1, 31, 54 п. 4 Положення зазначено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань: організовує та здійснює державний нагляд за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за веденням державного обліку і реєстрацією земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель; дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах; розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи; здійснює функції з управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Згідно п. 7 Положення Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно п. 3, п.п. 13 п. 4 Положення про головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області (затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №308 від 17.11.2016) завданням Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Тернопільської області.

Статтею 188 Земельного кодексу України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Згідно зі ст. 5 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Статтею 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі відповідно до яких належать: здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладення цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в т.ч. оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

З аналізу наведених правових норм слідує, що державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися державним інспектором ГУ Держгеокадастру, у тому числі, шляхом проведення перевірок. Для реалізації завдань у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель державний інспектор має право, зокрема складати акти перевірки.

Отже, уповноваженим державою органом щодо здійснення функцій з розпорядження зазначеними у позові земельними ділянками державної власності, є ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області. Водночас, законодавством визначено особливий порядок укладення договорів про спільну діяльність державними установами - навчальними закладами, предметом яких є використання державного майна, який передбачає необхідність отримання в уповноваженого органу управління Міністерства освіти і науки України спеціального дозволу (погодження).

При цьому, позивачами - Міністерством освіти і науки України та Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області не здійснювався захист інтересів держави у даному випадку.

Кременецька окружна прокуратура у датованих 09.09.2021 листах №4426 вих-21 та №4427 вих-21 зверталась до Міністерства освіти і науки України та до Головного управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області, з повідомленням про вивчення нею стану дотримання законодавства при укладенні спірного договору про спільну діяльність, його невідповідність вимогам чинного законодавства, з проханням в строк до 27.09.2021 повідомити про вжиття Міністерством освіти і науки України та Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області заходів щодо самостійного усунення вказаних порушень, у т. ч. оскарження в судовому порядку договору №1/19 від 02.12.2019.

У відповідь на таке звернення, Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області, у листі №10-19-0.181-804/90-21 від 23.09.2021 зазначено про відсутність у нього повноважень на звернення до суду із позовом про визнання недійсним договору про спільну діяльність.

Адресоване прокуратурою звернення №4426 вих-21 від 09.09.2021 до Міністерства освіти і науки України залишено останнім без відповіді та реагування.

Не дивлячись на наявність повноважень, наділених законодавцем з метою захисту інтересів держави, а також враховуючи обізнаність про порушення законодавства позивачами у даній справі самостійно не вживались заходи для усунення порушень договору оренди.

В матеріалах справи також міститься письмове повідомлення №4928 вих-21 від 20.10.2021, адресоване Міністерству освіти і науки України та Головному управлінню Держгеокадастру у Тернопільській області, від Кременецької окружної прокуратури, про те, що останньою (в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру") з метою захисту інтересів держави в особі Міністерства освіти і науки України, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області будуть вживатися заходи представницького характеру шляхом подачі позовної заяви до Державного навчального закладу "Почаївське вище професійне училище", Фізичної особи підприємця Трофимлюка Максима Георгійовича про визнання недійсним договору №1/9 від 02.12.2019 про спільну діяльність без створення юридичної особи та про зобов`язання ФОП Трофимлюка М.Г. звільнити земельні ділянки загальною площею 102, 3707 га.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 по справі №913/166/19 зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Верховним Судом у постанові від 09.11.2021 по справі №904/7181/20 також зазначено, що прокурор на виконання ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» зобов`язаний попередньо, до подання позову до суду, звернутися до органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах з повідомленням про порушення закону. Таким органом повинно бути розглянуто таке звернення і вжито заходів щодо захисту інтересів держави, та лише у випадку невжиття таких заходів у розумний строк з боку вказаного органу або невмотивованої відмови вжити такі заходи це вважається достатнім аргументом для підтвердження бездіяльності цього органу, та давало би підстави прокурору для звернення із позовом до суду в інтересах держави.

У даній справі позивач ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області, надаючи відповідь прокурору на його звернення, своєї позиції щодо порушення інтересів держави жодним чином не висловив, про намір самостійно звернутися з позовом не заявив, посилаючись на відсутність у нього повноважень на звернення до суду з такими позовами. А Міністерством освіти і науки України звернення прокурора від 09.09.2021 взагалі залишене без відповіді. Такі дії були оцінені прокурором як бездіяльність.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України і частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави Міністерством освіти і науки України та Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області, які не вжили заходів до оспорювання договору №1/19 від 02.12.2019 та повернення земельних ділянок судовому порядку; зазначив, що законодавством визначено особливий порядок укладення договорів про спільну діяльність державними установами (навчальними закладами), предметом яких є використання державного майна, і який передбачає необхідність отримання в уповноваженого органу управління спеціального дозволу (погодження); порушення майнових прав державного навчального закладу призводить до порушення прав його органу управління, є причиною незабезпечення державної політики в освітній галузі, а відтак, порушує державні інтереси у цій сфері, чим обґрунтував порушення інтересів держави (тобто навів підстави для звернення з позовом).

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також із угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства (ст.ст.626, 627 ЦК України).

Частинами 1, 2 ст.203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно статті 1130 ЦК України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

У відповідності до ст.1131 ЦК України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Слід зазначити, що в даному випадку стороною оспорюваного договору №1/19 є державний навчальний заклад, підпорядкований Міністерству освіти і науки України, діяльність якого (ДНЗ) регулюється, серед іншого, Законами України "Про освіту", "Про професійну (професійно-технічну) освіту", "Про управління об`єктами державної власності".

Зміст вже наведених норм ст. ст. 1, 4, 6 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", ст. 8 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" та п. 2, п. 4 Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном вказує на те, що законодавством визначено особливий порядок укладення договорів про спільну діяльність державними установами (навчальними закладами), предметом яких є використання державного майна, і який передбачає необхідність отримання в уповноваженого органу управління спеціального дозволу (погодження).

Натомість, матеріалами справи підтверджується укладення Державним навчальним закладом "Почаївське вище професійне училище" оспорюваного договору без відповідного погодження із Міністерством освіти і науки України та Кабінету Міністрів України.

Також, відповідно до положень ст.64.6 Податкового кодексу України, договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами, визначені ПКУ, повинні перебувати на обліку у контролюючих органах.

Листом ГУ ДПС у Тернопільській області №623/5/19-00-12-01-03/4177 від 24.02.2021 підтверджено, що укладений договір про спільну діяльність між ДНЗ "Почаївське вище професійне училище" та ФОП Трофимлюк М.Г. в органах ДПС Тернопільської області на обліку не перебуває.

Статтею 215 ЦК України закріплено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч.1 ст.92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до ч.1 ст.95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Як зазначено в п.5.6 рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками), суб`єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб`єктивного права власності на землю та суб`єктивного права оренди. Власники землі та орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі - в частині передачі земель у суборенду за згодою власника), а постійні користувачі такої можливості позбавлені.

Отже, ДНЗ "Почаївське вище професійне училище" як постійний користувач земельних ділянок державної форми власності з кадастровими номерами 6123410500:01:002:0481, 6123410500:01:002:0482, 6123410500:01:002:0484, розташованих за межами населеного пункту на території Почаївської міської ради Кременецького району Тернопільської області, має право володіти та безпосередньо користуватись такими земельними ділянками, проте повноваженнями щодо розпорядження останніми не наділений.

Водночас, зміст погоджених сторонами оспорюваного договору №1/19 умов свідчить про те, що ДНЗ "Почаївське вище професійне училище" фактично усунувся від права самостійного господарювання на земельних ділянках, переданих йому у постійне користування, та надав право обробки земельних ділянок для вирощування сільськогосподарських культур і збору врожаю ФОП Трофимлюку М.Г., що вказує на вчинення правочину без відповідних повноважень. При цьому, будь-якої діяльності, пов`язаної із спільним обробітком землі ДНЗ "Почаївське вище професійне училище" не здійснювало, а фактично мало місце платне користування відповідачем-2 земельними ділянками, наданими відповідачем-1 у користування, для отримання прибутку.

З урахуванням такого висновку суду, суд критично оцінює формальне зазначення сторонами у додатковій угоді №1 від 30.09.2020 до договору №1/19 від 02.12.2019 інформації про те, що земельні ділянки площею 102,3707 га та речові права на них не передаються у спільну діяльність, оренду, інше право користування стороні договору чи третім особам під час дії договору, а також те, що земельні ділянки площею 102,3707 га залишаються у постійному користуванні Державного навчального закладу «Почаївське вище професійне училище під час дії договору».

Також слід зазначити, що до обов`язків виконавця договору ФОП Трофимлюка М.Г. умовами договору віднесено використанням власних паливно-мастильних матеріалів сільськогосподарської техніки та іншого необхідного обладнання у ході посіву, вирощування, збору та реалізації сільськогосподарської продукції, з метою покращення професійно-практичної підготовки учнів Державного навчального закладу "Почаївське вище професійне училище" та ефективно використовувати землі для дослідних і навчальних цілей училища.

Згідно інформації, наданої у відповіді на запит місцевої прокуратури №99 від 10.03.2021, ДНЗ "Почаївське вище професійне училище" долучено перелік із 149 учнів з професії "Тракторист-машиніст с/г виробництва, слюсар з ремонту с/г машин та устаткування, водій автотранспортних засобів категорії "С1". Проте, згідно вимог навчальних планів та програм проходження виробничої практики учнями груп "Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва" не передбачалося. Виробничу практику у 2019-2021 навчальних роках пройшли лише 17 учнів. У цій письмовій відповіді відповідачем 1 також повідомлено, що навчальним закладом у 2020 році отримано свою частку урожаю у розмірі 60 тонн кукурудзи (відповідно до умов акту від 17.11.2020 погодження часток отриманої продукції кукурудзи урожаю 2020 року), яку реалізовано іншій юридичній особі та отримано кошти в сумі 216132,64 грн.

Проаналізувавши правовідносини сторін, що виникли за вищезазначеним договором №1/19 від 02.12.2019, суд погоджується із твердженнями прокуратури про те, що такий договір є удаваним правочином, оскільки укладений сторонами з метою приховання іншого правочину, на виконання умов якого фактично були спрямовані їхні зусилля, а саме - договору оренди земельної ділянки.

Статтею 235 ЦК України передбачено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Як роз`яснено у п.25 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", за удаваним правочином (стаття 235 ЦК України) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права і обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі ст.235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним (аналогічна правова позиція викладена у п.3.11 Постанови пленуму ВГСУ від 29.05.2013р. №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

На відміну від договору про спільну діяльність, договір оренди землі укладається саме на платній основі та для отримання можливості користуватися земельною ділянкою з використанням її корисних властивостей.

Правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна.

Оскільки, з урахуванням умов п. 2.1 договору №1/19 від 02.12.2019 та акту від 17.11.2020 погодження часток отриманої продукції кукурудзи урожаю 2020 року, на відповідача 2 за договором покладається обов`язок обробляти земельні ділянки, здійснювати посівні роботи з метою вирощування сільськогосподарської продукції, проводити роботу із збору та реалізації такої продукції власними силами (з використанням власних паливно-мастильних матеріалів та сільськогосподарської техніки) та передавати за це відповідачу 1 у 2020 році 60 т. продукції кукурудзи (з визначеною вартістю 1 т продукції 7300 грн (з ПДВ) та фактичною вартістю кукурудзи отриманої відповідачем 1 з 1 га земельних ділянок, які використовуються у спільній діяльності), то ФОП Трофимлюк М.Г. фактично є орендарем земельних ділянок.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що між сторонами фактично існують відносини з передання в користування земельних ділянок, метою яких є отримання прибутку від врожаю сільськогосподарських культур, які там вирощуються.

Таким чином, суд приходить до висновку, що укладення оспорюваного правочину та передання відповідачу-2 в користування на виконання договору земельних ділянок державної форми власності, загальною площею 102,3707 га, що розташовані за межами населеного пункту на території Почаївської міської ради Кременецького району Тернопільської області, які надані Державному навчальному закладу "Почаївське вище професійне училище" в постійне користування, відбулося з порушенням норм чинного законодавства та без належних на те повноважень у навчального закладу; договір не відповідає вимогам законодавства, зокрема ст.ст. 92, 93, 96 Земельного кодексу України, суперечить інтересам держави та не спрямований на настання обумовлених ним наслідків, тому даний правочин, з огляду на правову природу орендних відносин, підлягає визнанню недійсним на майбутнє згідно ч.ч.1, 2 ст.203, ст.ст.215 ЦК України, як такий, що суперечить закону.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, суд визнає позовні вимоги керівника Кременецької окружної прокуратури, заявлені в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області щодо визнання недійсним договору №1/19, укладеного між ДНЗ "Почаївське вище професійне училище" та Фізичною особою-підприємцем Трофимлюком Максимом Георгійовичем про спільну діяльність без створення юридичної особи, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Стаття 654 ЦК України передбачає, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

У п. 7.1 договору сторонами обумовлено строк дії договору до 01.12.2021.

Наступним днем після зазначеної дати, 02.12.2021 сторонами оформлено додаткову угоду №2 про розірвання договору з 03.12.2021.

З урахуванням змісту п. 7.1 та додаткової угоди №2 від 02.12.2021 строк дії договору №1/19 від 02.12.2019 припинив свою дію.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 у справі №905/1227/17 зазначено, що якщо предметом спору у справі є недійсність договору і такий договір визнається недійсним з моменту вчинення, укладення сторонами додаткової угоди про припинення такого договору та повернення майна не може розцінюватися як підстава для припинення провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення). Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову.

Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України, ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З урахуванням наведеного не підлягає до задоволення подане Міністерством освіти і науки України клопотання №14.1/54-22 від 07.02.2022 (вх. №1179 від 16.02.2022) про закриття провадження у даній справі, у зв`язку з розірванням сторонами спірного договору.

Прокурором заявлено другу позовну вимогу у справі №921/701/21 про зобов`язання ФОП Трофимлюка М. Г. звільнити земельні ділянки загальною площею 102,3707 га

Відповідно до наданої ДНЗ "Почаївське вище професійне училище" інформації №106 від 29.03.2022, після розірвання договору №1/19 від 02.12.2019, шляхом укладення додаткової угоди №2 від 02.12.2021, жодні роботи на земельних ділянках загальною площею 102,3707 га не проводяться.

З урахуванням наведеного, прокурором зазначено про відсутність предмету спору у справі в частині заявленої другої позовної вимоги.

Дана обставина виникла після звернення прокурора з позовом до суду та відкриття провадження у справі №921/701/21.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За твердженням прокурора в судовому засіданні 05.05.2022, інших спірних правовідносин з приводу цієї заявленої позовної вимоги не має.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, відсутність предмета спору є підставою для закриття провадження у справі.

З урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, в частині позовної вимоги про зобов`язання Фізичної особи - підприємця Трофимлюка Максима Георгійовича звільнити земельні ділянки загальною площею 102,3707 га, які надані Державному навчальному закладу "Почаївське вище професійне училище" в постійне користування із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності без зміни цільового призначення для дослідних і навчальних цілей, що розташовані за межами населеного пункту на території Почаївської міської ради Кременецького району Тернопільської області, в тому числі земельну ділянку площею 42,3146 га (кадастровий номер 6123410500:01:002:0482), земельну ділянку площею 40,9271 га (кадастровий номер 6123410500:01:002:0481) та земельну ділянку площею 19,1290 га (кадастровий номер 6123410500:01:002:0484 (частина земельної ділянки).

Розподіл судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, відсутність предмета спору є підставою для закриття провадження у справі.

За приписами процесуального законодавства, у разі закриття провадження у справі слід вирішити питання про повернення судового збору з бюджету (ч. 3, ч. 4 ст. 231 ГПК України).

Таким спеціальним законом, що регулює підстави сплати та повернення судового збору є Закон України Про судовий збір.

При зверненні до суду з позовом у справі №921/701/21 Тернопільською обласною прокуратурою сплачено судовий збір в сумі 4540 грн, згідно платіжного доручення №1954 від 18.10.2021. Тобто, по 2270 грн за кожну із заявлених двох позовних вимог.

В судовому засіданні 05.05.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі №921/701/21, яким зокрема закрито провадження у справі відповідно до п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору в частині вимоги про зобов`язання відповідача 2 повернути земельні ділянки.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

З урахуванням наведеного, ухвалою суду від 05.05.2022 в межах справи №921/701/21, за клопотанням Тернопільської обласної прокуратури, повернено їй з Державного бюджету України судовий збір в сумі 2270 грн, сплачений згідно платіжного доручення №1954 від 18.10.2021 на загальну суму 4540 грн.

В порядку ст. ст. 123, 129 ГПК України, решта суми судового збору покладається порівну на відповідачів у справі.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12-13, 20, 42, 53, 73-80, 86, 91, 123, 129, 231, 233, 236-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

1. Закрити провадження у справі за п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору, в частині позовних вимог про зобов`язання Фізичної особи - підприємця Трофимлюка Максима Георгійовича звільнити земельні ділянки загальною площею 102,3707 га, які надані Державному навчальному закладу "Почаївське вище професійне училище" в постійне користування із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності без зміни цільового призначення для дослідних і навчальних цілей, що розташовані за межами населеного пункту на території Почаївської міської ради Кременецького району Тернопільської області, в тому числі земельну ділянку площею 42,3146 га (кадастровий номер 6123410500:01:002:0482), земельну ділянку площею 40,9271 га (кадастровий номер 6123410500:01:002:0481) та земельну ділянку площею 19,1290 га (кадастровий номер 6123410500:01:002:0484 (частина земельної ділянки).

2. Визнати недійсним договір від 02.12.2019 № 1/19 про спільну діяльність без створення юридичної особи, укладений між Державним навчальним закладом "Почаївське вище професійне училище" (вул. Кременецька, 31, м. Почаїв, Кременецький район, Тернопільська область, 47025, ідентифікаційний код 02547524) та Фізичною особою-підприємцем Трофимлюком Максимом Георгійовичем ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

3. Стягнути з Державного навчального закладу "Почаївське вище професійне училище" (вул. Кременецька, 31, м. Почаїв, Кременецький район, Тернопільська область, 47025, ідентифікаційний код 02547524) 1135 (одну тисячу cто тридцять п`ять) грн витрат по сплаті судового збору на користь Тернопільської обласної прокуратури (вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль, р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910098).

Видати наказ.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Трофимлюка Максима Георгійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 1135 (одну тисячу cто тридцять п`ять) грн витрат по сплаті судового збору на користь Тернопільської обласної прокуратури (вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль, р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910098).

Видати наказ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено 12 травня 2022 року.

Суддя І.П. Шумський