Рішення

від 10.05.2022 по справі 288/446/22

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/446/22

Провадження № 2/288/222/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2022 року смт Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Зайченко Є. О.,

за участю секретаря судових засідань - Костюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 до Квітневої сільської ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулась до суду з позовною заявою до Квітневої сільської ради Житомирського району Житомирської області (далі - Відповідач), про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в обґрунтування якої вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який являвся батьком ОСОБА_1 , та проживав до дня смерті в АДРЕСА_1 .

Про факт смерті ОСОБА_3 , який являвся батьком ОСОБА_1 , остання дізналась на початку 2022 року, оскільки тривалий час не мала будь-якого зв`язку з своїм батьком та останнє місце проживання батька її не було відомо.

Після його смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на все належне йому майно, в тому числі на земельну ділянку площею 6.7821 га.

ОСОБА_1 дізналась на початку 2022 року про смерть свого батька ОСОБА_3 , тривалий час не мала будь-якого зв`язку з своїм батьком, останнє місце проживання батька її не було відомо і у зв`язку із поганим станом здоров`я ОСОБА_1 не мала змоги приїхати на територію Попільнянського району, а тому у встановлений законом для прийняття спадщини 6 місячний строк, ОСОБА_1 не мала можливості звернутися до нотаріальної контори з відповідною заявою.

Після звернення до Попільнянської нотаріальної контори, ОСОБА_1 23.02.2022 року відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно ОСОБА_3 . Нотаріус за заявою про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом, відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, мотивуючи це тим, що ОСОБА_1 пропустила шестимісячний строк для її прийняття.

Інших спадкоємців за законом немає.

Позивач просить, визначити додатковий строк ОСОБА_1 в 3 місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті ОСОБА_3 .

Представник Позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник Відповідача Квітневої сільської ради Житомирського району Житомирської області в судове засідання не з`явився, надав до суду лист в якому просив справу слухати без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Згідно частини третьої статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 24 квітня 2009 року Романівською сільською радою Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 6.

Відповідно до довідки Романівського старостинського округу Квітневої сільської ради Житомирського району Житомирської області від 09 лютого 2022 року № 40, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець села Теково Виноградівського району Закарпатської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживав одиноко.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на все належне йому майно, в тому числі на земельну ділянку площею 6.7821 га, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №015835, кадастровий номер 1824785700:07:000:0003, розташованої на території Романівської сільської ради Попільнянського району.

Як вбачається з Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори, спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) у Спадковому реєстрі інформація відсутня.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , записаний ОСОБА_5 .

Згідно експертного висновку №056/141-т від 26 січня 2022 року, імена по батькові ОСОБА_5 (свідоцтво про народження ОСОБА_1 , запис батько ОСОБА_5 ) та ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть, державний акт на право власності на земельну ділянку, запис ОСОБА_3 ) попри розбіжності в документах, наданих для експертизи, а також в інших документах зазначеної особи є ідентичними.

31 січня 1976 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_7 та змінила прізвище на ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_3 .

Відповідно до постанови державного нотаріуса Попільнянської державної нотаріальної контори в Житомирській області від 23 лютого 2022 року, ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно ОСОБА_3 , мотивуючи це тим, що ОСОБА_1 пропустила шестимісячний строк для її прийняття.

Судом досліджено поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини Позивачем в зв`язку з тим, що вона дізналась на початку 2022 року про смерть свого батька ОСОБА_3 , тривалий час не мала будь-якого зв`язку з своїм батьком, останнє місце проживання батька її не було відомо і у зв`язку із поганим станом здоров`я, на підтвердження чого надала копії листів в медичної карти, не мала змоги приїхати на територію Попільнянського району, а тому у встановлений законом для прийняття спадщини 6 місячний строк, ОСОБА_1 не мала можливості звернутися до нотаріальної контори з відповідною заявою, що є підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, сформованої під час розгляду цивільної справи № 565/1145/17, Верховний Суд прийнявши 26 червня 2019 року постанову, зазначив, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Спадкоємці, які протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України не подали заяву про прийняття спадщини, вважаються такими що не прийняли її.

Згідно з правилами статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини вважається день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, виданим відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану.

Згідно частини п`ятої статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Статтею 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо).

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженням, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 7, 209, 188, 214 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 283/8882 (чинних на час виникнення спірних правовідносин), довідки про заповіти (про наявність заповіту, його зміст та ін.) видаються особам, щодо яких було складено заповіт, а також органам, переліченим в абзаці третьому пункту 7, та спадкоємцям за законом тільки після смерті заповідача за умови подання свідоцтва про його смерть. При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування відповідних доказів перевіряє: факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, наявність та чинність спадкового договору, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво; перевіряє коло осіб, які мають право на обов`язкову частку в спадщині. Нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Отже, Закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

Встановивши, що ОСОБА_1 була необізнана про смерть батька, оскільки з ним вона не проживала, і мала поганий стан здоров`я, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення їй додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

За змістом статей 12, 81, 89, 263 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

За вищенаведених обставин, є достатні підстави для задоволення позовних вимог та надання позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Вимогу про стягнення з відповідача понесених судових витрат позивач не заявляв, тому керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у статті 13 ЦПК України, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно статті 141 ЦПК України.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»; ст. ст. 1223, 1265, 1268-1270, 1272 ЦК України; ст. ст. 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 189-200, 206, 211, 247, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 до Квітневої сільської ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити додатковий строк ОСОБА_1 в 3 місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Є. О. Зайченко