Постанова

від 05.10.2007 по справі 47/237-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "1" жовтня 2007 р.                                                             

Справа №47/237-07       

Колегія суддів у складі:

головуючого

судді Бондаренко В.П., судді Лакізи В.В., судді Шепітько І.І.

при

секретарі Коваленко І.Є.    

за

участю представників сторін:

позивача -Титов Р.В.

дов. від 11.04.2007 р.,

відповідача -ОСОБА_1 дов.

від 17.08.2007 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні

Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача вх.

№ 2746Х/1-10 на рішення господарського суду Харківської області від

14.05.07 по справі № 47/237-07

за позовом Товариства з

обмеженою відповідальністю "Балаклійський шиферний комбінат", м. Харків

до  Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про визнання договору нечинним та виселення

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.05.2007 р.

по справі № 47/237-05 (суддя Светлічний Ю.В.) позовні вимоги задоволені

повністю. Визнано нечинним договір оренди від 01.01.2000 р., укладений між

пансіонатом "Васищеве" та ПП ОСОБА_2 та виселено ПП ОСОБА_2, із

займаного нею приміщення пансіонату "Васищеве" загальною площею 260 м2,

розташованого за АДРЕСА_1.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився,

звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій

просить рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до

господарського суду Харківської області, посилаючись на порушення судом норм  процесуального права. В обґрунтування

апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що він не був повідомлений

належним чином про час та місце судового засідання, оскільки згідно зі

свідоцтвом  про державну реєстрацію

фізичної особи -підприємця НОМЕР_1, приватний підприємець ОСОБА_2 знаходиться

за АДРЕСА_2, а в рішенні господарського суду вказана АДРЕСА_3, що свідчить про

те, що всі документи відправлялися не на належний адрес і приватний

підприємець  ОСОБА_2 не була попереджена

про позовну заяву, про час та місце слухання справи, тому не мала можливості

ознайомитися з матеріалами справи, дати пояснення і заперечити позов.

                    Позивач

відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні просив суд відмовити

відповідачу в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення господарського

суду Харківської області від 14.05.07 по справі № 47/237-07 без змін, мотивуючи

тим, що вказане рішення є законним та обґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши

пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим

господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та

процесуального права, колегія суддів 

встановила наступне.

          Як вбачається з

апеляційної скарги, однією з підстав скасування рішення суду першої інстанції

від 14.05.07 по справі № 47/237-07 відповідач вказує на те, що він не був

повідомлений належним чином про місце судового засідання.

          Відповідно до п.2 ч. 3 ст. 104 Господарського

процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в

будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського

суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із

сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання.

          Як вбачається з матеріалів справи, копія

ухвали про відкладення розгляду справи від 27.04.2007 р. по справі №47/237-07,

яка була надіслана відповідачу -ПП ОСОБА_2, повернулася до суду з відміткою

пошти про те, що причиною повернення є неповна адреса (а.с. 28-30).

          Крім того, з

матеріалів справи вбачається, що згідно зі свідоцтвом  про державну реєстрацію фізичної особи

-підприємця НОМЕР_1, приватний підприємець ОСОБА_2 знаходиться за АДРЕСА_2, а в

рішенні господарського суду вказана АДРЕСА_3, що свідчить про те, що всі

документи відправлялися не на належний адрес і приватний підприємець  ОСОБА_2 не була попереджена про час та місце

слухання справи, тому не мала можливості прийняти участь у судовому засіданні.

          Таким чином суд

першої інстанції прийняв рішення по справі за відсутністю відповідача, який не

був повідомлений належним чином про місце судового засідання.

На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення

господарського суду   Харківської області від 14.05.07 по справі №

47/237-07   прийняте при порушенні норм

процесуального права, в зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню.

          Відповідно пункту

2 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція

за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення

повністю або частково і прийняти нове рішення.

          Відповідно статті

99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи

переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням

особливостей, передбачених у розділі ХІІ цього кодексу. Апеляційний

господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується

правами, наданими суду першої інстанції, таким чином, розглянувши матеріали

справи, апеляційний суд встановив наступне.

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з

позовною заявою, в якій просив суд визнати нечинним договір оренди нежитлових

приміщень пансіонату "Васищеве" від 01.01.2000р., що укладений між

сторонами, виселити відповідача з приміщення складу загальною площею 260кв.м.

пансіонату "Васищеве". Крім того, позивач просив суд покласти на

відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 170,00грн.

та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118

грн.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що зміст спірного

договору оренди не відповідає вимогам чинного законодавства, в договорі

відсутні істотні умови, а також взагалі не вказаний предмет договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 1 січня 2000р. між пансіонатом

„Васищеве" та відповідачем було підписано договір оренди нежитлових

приміщень на території пансіонату „Васищеве", розташованого за адресою:

Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве.

В пункті 1, наданих сторонами екземплярів договору оренди не

зазначено яке саме нежитлове приміщення розташоване на території пансіонату

«Васищеве» передається в оренду.

При цьому в екземплярі договору, наданому позивачем до матеріалів справи

не зазначена площа приміщення яке передається в оренду, а в копії договору

наданій відповідачем зазначена загальна площа 260 м2.

Строк дії договору оренди в екземплярі, наданому позивачем

зазначений з 01.01.2000 р. по 01.01.2001 р., а в екземплярі, наданому

відповідачем строк дії договору оренди зазначений з 01.01.2000 р. по 01.01.2010

р.

Як позивач, так і відповідач наполягають на тому, що належним

договором є саме той екземпляр, який наданий кожною із сторін та заперечують

наявність інших екземплярів договору оренди. При цьому акт приймання-передачі

орендованого майна ні позивач, ні відповідач суду не надали.

З матеріалів справи також вбачається, що власником орендованих

приміщень є позивач, оскільки 14 лютого 2007р. позивач придбав у ТОВ „Логістик-центр-2005",

згідно договору купівлі-продажу  

нежитлові   будівлі   пансіонату  

„Васищеве",    розташованого

за АДРЕСА_1.

Згідно витягу з Державного реєстру правочинів договір

купівлі-продажу від 14.02.2007 р. зареєстровано під №1914112.

Право власності позивача на нежитлові будівлі пансіонату

«Васищеве»розташованого за АДРЕСА_1 підтверджується також витягом про

реєстрацію права власності на нерухоме майно, наданим КП «Харківське районне

бюро технічної інвентаризації» від 16.02.2007 р. №13605248.

Таким чином, на момент подання позову власником приміщень

пансіонату "Васищеве" є позивач.

Відповідно до статті 770 Цивільного кодексу України у разі зміни

власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та

обов'язки наймодавця.

Відповідно до частини першої ст. 628 Цивільного кодексу України

зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і

погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного

законодавства.

На підставі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є

укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов

договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору; умови, що

визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду; усі

ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 760 Цивільного кодексу України встановлює, що предметом

договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка

зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна

річ).

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України господарський

договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку

та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані

такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо

яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно із частиною третьою ст. 180 Господарського кодексу України

до будь-якого господарського договору мають бути включені такі умови: предмет,

ціна та термін дії договору.

Статтею  181 Господарського

кодексу України  встановлено, що у разі

якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору,

такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду державного та

комунального майна»оренда майна інших форм власності може регулюватися

положеннями цього закону, якщо інше не передбачено законодавством та договором

оренди.

В наданому позивачем договорі оренди, а також в копії договору

оренди, наданій відповідачем,  відсутня

угода сторін щодо незастосування до нього норм Закону України „Про оренду

державного та комунального майна".

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що відповідно до ст.

1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» можливо

застосування вказаного закону до відносин оренди за договором від 01 січня

2000р.

Статтею 10 Закону України «Про оренду державного та комунального

майна»встановлено, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди  (склад 

і  вартість  майна 

з  урахуванням  її індексації);    термін, на 

який  укладається  договір 

оренди; орендна плата  з

урахуванням її індексації; порядок використання 

амортизаційних   відрахувань;

відновлення орендованого  майна  та 

умови  його  повернення; 

виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка

(штраф, пеня), порука,  завдаток,  гарантія 

тощо;  порядок  здійснення 

орендодавцем  контролю за станом об'єкта

оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду

майна;  обов'язки сторін  щодо забезпечення   пожежної  

безпеки орендованого   майна. 

Як вбачається з копій договору оренди, наданих сторонами, в

договорі оренди від 01.01.2000 р. відсутній предмет (об'єкт оренди) договору -

приміщення яке надається в оренду та не можливо встановити яке саме приміщення

або будинок надається в оренду, його індивідуальні ознаки, вартість, термін дії

договору.

Розглянувши договір оренди від 1 січня 2000р.,  судом також встановлено відсутність умов, що

є істотними для даного виду господарських договорів згідно статті 10 Закону

України „Про оренду державного та комунального майна", а саме про порядок

використання амортизаційних відрахувань, страхування орендарем взятого ним в

оренду майна .

За таких обставин судова колегія вважає, що договір оренди

нежитлових приміщень на території пансіонату «Васищеве»від 01.01.2000 р. є

неукладеним.

Враховуючи, що судова колегія дійшла висновку, що між позивачем та

відповідачем не було досягнуто згоди щодо істотних умов договору оренди від

01.01.2000 р. і договір є неукладеним у відповідача відсутні правові підстави

для зайняття приміщень за АДРЕСА_1, в зв'язку з чим позовні вимоги позивача про

виселення відповідача з нежитлового приміщення розташованого на території

пансіонату "Васищеве"  за

АДРЕСА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судова колегія вважає, що вимоги позивача про визнання нечинним

договору оренди від 01.01.2000 р. не відповідають способу захисту порушеного

права, в зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що відповідно до

статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті

державного мита у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів

України "Про державне мито", що становить 85,00 грн. та згідно зі

статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету

Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00грн. слід

покласти на відповідача.

          На підставі

викладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду

Харківської області від 14.05.07 по справі № 47/237-07 прийняте при невірному

застосуванні норм процесуального та матеріального права, в зв'язку з чим

підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача підлягає частковому

задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 101, п.2 ст. 103, п. 4 ч.1 та

п.2. ч.3 статті 104, статтею 105 

Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

          Апеляційну скаргу

відповідача задовольнити частково.

          Рішення

господарського суду Харківської області від 14.05.07 по справі № 47/237-07 скасувати

та прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити частково.

        Виселити Приватного

Підприємця ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) із займаного нею

нежитлового приміщення, загальною площею 260 м2 розташованого на

території пансіонату "Васищеве", 

за АДРЕСА_1.

       Стягнути   з  

Приватного   підприємця   ОСОБА_2  

(ІНФОРМАЦІЯ_1)  на користь

Товариства з обмеженою відповідальністю "Балаклійський шиферний

комбінат" (61030, м. Харків, вул. Біологічна, 6.10, п/р 26008845683510 в ХОФ

АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016, код ЄДРПОУ 32898167) витрати по сплаті

державного мита у розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу у розмірі 118,00грн.

Зобов'язати господарський суд Харківської області видати

відповідний наказ.

                    Головуючий суддя          (підпис)                                  Бондаренко

В.П.

суддя            (підпис)                                  Лакіза В.В.

суддя            (підпис)                                 Шепітько І.І.

Постанову підписано 04.10.2007 р.