Ухвала

від 09.05.2022 по справі 761/43598/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/43598/21

Провадження № 2-з/761/675/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2022 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Романишеної І.П., за участю секретаря Войновського О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції про визначення розміру заборгованості за аліментами,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції про визначення розміру заборгованості за аліментами.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 18 січня 2022 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання.

06.05.2022 року представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме на: житловий будинок загальною площею 120, 7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1772232832224, який належить ОСОБА_2 та земельну діялнку площею 0, 2 га, кадастровий номер 3221484003:04:012:0013, за адресою: Київська обл., Васильківський район, с/рада Крушинська, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 187714132214, яка належить ОСОБА_2 .

Заяву про забезпечення позову мотивовано тим, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що відповідач зможе здійснити відчуження наявного у нього на території України нерухомого майна, що ускладнить чи взагалі унеможливить виконання рішення суду або ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду.

Так, у поданій заяві представник позивача посилається на те, що на початку лютого 2022 року позивачу з матеріалів іншої судової справи стало відомо, що відповідач виїхав на постійне місце проживання до Об`єднаних Арабських Еміратів, що підтверджується довідкою, доданою до заяви, а тому, враховуючи викладене та беручи до уваги факт запровадження воєнного стану на території України та існування ризиків пошкодження нерухомого майна та його знецінення внаслідок економічної кризи, позивач вважає, що відповідач може здійсними відчуження належного йому нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

За таких обставин, розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належить або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

У пункті 4 цієї постанови Верховний Суд України вказав, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У відповідності до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Поняття «законність» у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справах «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»).

Про необхідність досягнення справедливого балансу йдеться в ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Баланс не буде забезпечений, якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти.

Такий вид забезпечення позову як накладення арешту застосовується судом, як правило, у майнових спорах у тих випадках, коли спірне майно може бути відповідачем продане, розтрачене, кошти витрачені, що в майбутньому перешкоджатиме виконанню рішення або взагалі зробить його виконання неможливим. Отже, необхідними умовами для вжиття забезпечувальних заходів, зокрема арешту майна, є, насамперед, належність цього майна позивачеві, розумна співмірність вартості арештованого майна ціні позову, обґрунтування необхідності вжиття заходів для захисту прав позивача та можливість такого заходу забезпечити реальне виконання очікуваного позивачем рішення.

Заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову за запропонованим ним способом може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, не доведено можливість такого заходу забезпечити реальне виконання очікуваного позивачем рішення.

Оцінюючи співмірність, необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, відповідність заявленій вимозі, їхній меті, необхідність вжиття забезпечувальних заходів.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в даному випадку не вбачається співмірності між заходом забезпечення позову, який представник позивача просить застосувати та позовними вимогами, оскільки, зокрема, матеріали заяви не містять грошової оцінки нерухомого майна, на яке висунуто вимогу про накладення арешту, що належить відповідачу або будь-якого іншого обґрунтування вартості майна.

При цьому, представником позивача не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити (унеможливити) виконання рішення суду, виходячи з предмету позову, не надано також доказів, які б могли свідчити про намір відповідача відчужити належне йому на праві власності майно.

Так, до заяви про забезпечення позову позивачем додано довідку, датовану 01 липня 2021 року, про зняття з реєстрації місця проживання, з якої вбачається, що відповідач у 2020 році виїхав на постійне місце проживання до Об`єднаних Арабських Еміратів. Проте, зазначена довідка не свідчить про вчинення відповідачем дій, направлених на відчуження належного йому майна, а інших доказів на підтвердження вчинення зазначених дій відповідачем заява не містить.

Беручи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з урахуванням роз`яснення Верховного Суду України та позиції Європейського суду з прав людини, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, суд вважає, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 151-153, 259, 260, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції про визначення розміру заборгованості за аліментами.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.П.Романишена