Рішення

від 13.02.2022 по справі 280/10492/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 лютого 2022 року (10 год. 30 хв.) Справа № 280/10492/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Конишевої О.В.

за участю секретаря судового засідання Власов В.В.,

представників сторін:

позивача- Лучинкіна Г.Г.,

відповідача - Мєхтієва К.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ ВП 44118663)

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

03.11.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Запорізькій області № 729 від 28 вересня 2021 року про застосування до головного державного ревізора - інспектора Мелітопольського сектору податків і зборів з юридичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування юридичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області ОСОБА_1 , дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Ухвалою суду від 08.11.2021 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 30.11.2021.

Протокольною ухвалою суду від 30.11.2021 відкладено підготовче засідання на 13.12.2021.

Протокольною ухвалою суду від 13.12.2021 відкладено підготовче засідання на 10.01.2022.

Протокольною ухвалою суду від 10.01.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 07.02.2022.

У судовому зсіданні 07.02.2022 оголошено перерву до 14.02.2022.

Обґрунтовуючи заявлений позов, позивач зазначає, що притягненню до дисциплінарної відповідальності підлягає особа, яка вчинила корупційне правопорушення однак судом не застосовано до неї покарання, матеріали дисциплінарної справи не містять будь яких листів Національного агентства з питань запобігання корупції, як спеціального органу, кожного року здійснювались перевірки декларації, зокрема і на наявність конфлікту інтересів, однак жодних заходів з приводу конфлікту інтересів з боку керівництва не здійснювалось. Зокрема звертає увагу щодо необхідності проведення саме службового розслідування ані дисциплінарного провадження. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав. У письмовому відзиві на позовну заяву вказує, що дисциплінарне провадження стосовно позивача ініційоване та проведено з дотримання норм чинного законодавства, наявність потенційного конфлікту інтересів було встановлено під час перевірки позивача, тому вважає були всі законні підстав для притягнення позивач до дисциплінарної відповідальності. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 з 05.01.2021 обіймає посаду головного державного ревізора - інспектора Мелітопольського сектору податків і зборів з юридичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування юридичних осіб Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Протягом періоду з 23.08.2019 по 18.09.2020 обіймала посаду головного державного ревізора - інспектора відділу податків і зборів з юридичних осіб Мелітопольського управління ГУ ДПС у Запорізькій області.

З 18.09.2020 по 04.01.2021 обіймала посаду головного державного ревізора - інспектора Мелітопольського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління податкового адміністрування ГУ ДПС у Запорізькій області.

Відповідно до інформації наявної у публічній частині Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції встановлено, що головним державним ревізором - інспектором Мелітопольського сектору податків і зборів з юридичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування юридичних осіб Головного управління ДПС у Запорізькій області Чертковою Альбіною у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік у р.11 «Доходи, у тому числі подарунки» було відображено отримання доходу від надання майна в оренду у розмірі 7500,00 грн. від підприємства ФГ «Мрія 1991» (код ЄДРПОУ 20470877).

ОСОБА_1 23.08.2019 та 05.01.2021 особисто, під розписку ознайомлена з вимогами закону України «Про запобігання корупції». Проти чого позивач не заперечував.

На підставі доповідної записки відділу з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Запорізькій області від 09.08.2021 №4853вн щодо встановлення ймовірного порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» в частині врегулювання конфлікту інтересів та можливого вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ст. 1727 Кодексу України про адміністративні правопорушення, було розпочато перевірку даного питання.

Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 20.08.2021 №640 «Про проведення перевірки» була проведена тематична перевірка щодо з`ясування обставин що підтверджують або спростовують наявність приватного інтересу у вчинених діях головним державним ревізором - інспектором Мелітопольського сектору податків і зборів з юридичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування юридичних осіб Головного управління ДПС у Запорізькій області Чертковою Альбіною під час проведення камеральних перевірок уточнюючих податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік підприємству ФГ «Мрія 1991» (ЄДРПОУ 20470877).

Під час проведення перевірки використано наявні інформаційні бази даних, а саме дані Державного реєстру фізичних осіб - платників податків щодо арахованих та/або отриманих доходів Чертковою Альбіною у 3 кварталі 2020 року було отримано/нараховано дохід у сумі 2413,45 грн. від суб`єкта господарської діяльності ФГ «Мрія 1991» (код ЄДРПОУ 20470877) з ознакою доходу «106» - Дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 розділу IV Податкового кодексу України (підпункт 164.2.5 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Податкового кодексу України) (далі по тексту - Податковий кодекс України).

За результатами перевірки було складено Акт Головного управління ДПС у Запорізькій області від 28.08.2021 року №6/08-01-14-14 відповідно до якого встановлено, що підприємство ФГ «Мрія 1991» (код ЄДРПОУ 20470877) перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Запорізькій області у Мелітопольській Державній податковій інспекції (м.Мелітополь).

При опрацюванні в межах компетенції зазначеної інформації відповідно до відомостей, наявних у ІС «Податковий блок», виявлено, що позивачем проведено камеральні перевірки податкової звітності підприємства ФГ «Мрія 1991», а саме дванадцяти уточнюючих звітних податкових декларацій платника єдиного податку за 2020 рік.

Згідно наданих пояснень ОСОБА_1 зазначено, що договір оренди земельної ділянки з підприємством ФГ «Мрія 1991» (код ЄДРПОУ 20470877) було укладено при житті її батьком та після його смерті право орендодавця перейшло до неї як спадкоємиці, новий договір з ФГ «Мрія 1991» (код ЄДРПОУ 20470877) не переукладався. Позивачем відображалось право на земельну ділянку та дохід від надання її в оренду від ФГ «Мрія 1991» в Розділі 3 Декларації «Об`єкти нерухомості». У розділі 11 Декларації « Доходи, у тому числі подарунки» відображено Дохід від надання майна в оренду Джерело доходу: Юридична особа, зареєстрована в Україні, Найменування: ФГ «Мрія 1991». Відповідні декларації розміщені на Веб порталі «ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ДЕКЛАРАЦІЙ»

В акті перевірки зроблений висновок, що у ОСОБА_1 вбачається приватний інтерес, який може впливати на об`єктивність або упередженість прийняття рішень, а також існування суперечностей між приватним інтересом та її службовими повноваженнями під час виконання своїх посадових обов`язків відносно підприємства ФГ «Мрія 1991» (код ЄДРПОУ 20470877), з яким у неї існують договірні відносини. Сутність приватного інтересу полягає у небажані зашкодити вигідним для себе договірним відносинам. Таким чином перевіркою встановлено порушення вимог ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» пов`язаного з корупцією, передбаченого ст.1727 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За період з 01.01.2020 по теперішній час, повідомлень про наявність потенційного або реального конфлікту інтересів від ОСОБА_1 стосовно підприємства ФГ «Мрія 1991» (код ЄДРПОУ 20470877) не надходило.

В результаті виявлення порушень відділом з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Запорізькій області було підготовлено доповідну записку №5373вн від 02.09.2021 щодо виявлення підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за неповідомлення про потенційний конфлікт.

Наказом Головного управління ДПС у Запорізькій області № 675 від 02.09.021 було розпочате дисциплінарне провадження відносно головного державного ревізора - інспектора Мелітопольського сектору податків і зборів з юридичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування юридичних осіб Головного управління ДПС у Запорізькій області ОСОБА_1 у зв`язку з вчиненням дій, які підпадають під ознаку дисциплінарного проступку, визначеного п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу».

09.09.2021 на засіданні Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління ДПС у Запорізькій області розглядалася дисциплінарна справа стосовно позивача, за результатами розгляду якої був складений протокол за №14 і запропоновано направити листа позивачу, яким запросити її на засідання дисциплінарної комісії для надання пояснень з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та направити службовий лист безпосередньому керівнику позивача, з метою надання ним пояснень щодо повідомлення/не повідомлення ОСОБА_1 про наявність у неї потенційного/реального конфлікту інтересів.

В особовій картці позивача зазначені контактні данні, серед яких і зазначена її електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 , на яку і було направлене запрошення на засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі по тексту - Дисциплінарна комісія), про що свідчить відповідний протокол № 9 від 09.09.2021 про відправлення листа-запрошення на наступне засідання дисциплінарної комісії на 16.09.2021.

На засідання Дисциплінарної комісії, яке відбулося 16.09.2021, позивач не з`явилась, хоча про дату, час і місце була повідомлена заздалегідь на зазначену електронну адресу. На засіданні був продовжений розгляд дисциплінарної справи позивача. Позивач відмовилася надати пояснення, про що був складено відповідний акт про відмову в наданні пояснень від 16.09.2021 №1/ДС. .

В протоколі від 16.09.2021 року №15 зазначено, що дисциплінарна комісія Головного управління ДПС у Запорізькій області більшістю голосів дійшла згоди рекомендувати начальнику Головного управління ДПС у Запорізькій області притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді догани на підставі абз. 5 ч. 2 ст. 65 закону України «Про державну службу» за неналежне виконання Позивачем своїх посадових обов`язків, що призвело до порушення вимог ст. 28 закону України «Про запобігання корупції» в частині неповідомлення про наявність потенційного конфлікту інтересів відносно ФГ «Мрія 1991».

09.09.2021(вх..15980/5) Головне управління отримало подання Запорізької міської прокуратури від 08.09.2021 року №23-459вих-21 від року) щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Вищевказане подання було долучено до матеріалів дисциплінарної комісії відділом з питань запобігання та виявлення корупції листом від 13.09.2021 року №300/08-01-14-08.

20.09.2021 №28/08-01 ДС відповідач надіслав на електронну адресу позивача лист-повідомлення про направлення подання начальнику ГУ ДПС у Запорізькій області щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та можливості подати пояснення до 27.09.2021 (а.с.91-93). Пояснення від позивача не надходили.

Наказом Головного управління ДПС у Запорізькій області №729 від 28 вересня 2021 року після проведення дисциплінарного провадження застосуванно до головного державного ревізора - інспектора Мелітопольського сектору податків і зборів з юридичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування юридичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани за неповідомлення про потенційний конфлікт інтересів.

Не погоджуючись з Наказом №729 від 28.09.2021 позивач звернулася до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Порядок проходження державної служби, особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців на момент виникнення спірних правовідносин врегульовано Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII).

Порядок проходження державної служби, особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців на момент виникнення спірних правовідносин врегульовано Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII).

Згідно пп.9,10 ч.1 ст.8 Закону України «Про державну службу» Державний службовець зобов`язаний: (…) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби;

Згідно ч. 1 ст. 63 Закону України «Про державну службу» керівник державної служби несе відповідальність за належний рівень службової дисципліни і здійснює повноваження щодо притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності.

Частиною 1 ст. 65 Закону України «Про державну службу» встановлено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» дисциплінарними проступками є: невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

У відповідності до вимог ст. 66 Закону «Про державну службу» до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: зауваження; догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби.

Так, згідно ч.3 ст.66 Закону України «Про державну службу» у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2, 4, 5 та 9 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

За приписами статті 69 Закону України «Про державну службу», для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.

З огляду на зазначене, накладання дисциплінарного стягнення за дисциплінарний поступок віднесено до виключної компетенції суб`єкта призначення на підставі подання дисциплінарної комісії, відповідно до вимог статті 69 Закону, тобто застосуванню підлягає той вид стягнення, що рекомендований дисциплінарною комісією.

В даному випадку до позивача застосовано дисциплінарне стягнення догана передбаченого п.5 ч.2. ст.65 Закону України «Про державну службу» у зв`язку із порушень норм корупційного законодавства, а саме ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про державну службу» порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Процедура здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців регламентована Главою 2 Розділу VIII закону України «Про державну службу» та Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 р. № 1039 (далі по тексту - Порядок №1039).

Відповідно до ст. 68 закону України «Про державну службу», п. п. 3,4 Порядку № 1039 рішення про порушення дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення шляхом видання відповідного наказу. Дисциплінарне провадження розпочинається з моменту прийняття такого рішення та завершується прийняттям рішення про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Відповідно до ст. 69 закону України «Про державну службу», п. п. 7, 19, 22, 23, 24 Порядку № 1039 для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ. Формою роботи дисциплінарної комісії є засідання. Рішення дисциплінарної комісії оформляється протоколом. Дисциплінарна комісія на своєму засіданні приймає рішення про початок розгляду дисциплінарної справи. З метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Відповідно до п. п. 33, 35 Порядку № 1039 Дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання. Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити:

чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження;

чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку;

чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був

вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати

оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень

та його ставлення до державної служби;

чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності;

який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного

службовця.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є подання Дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Подання готується дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні. Дисциплінарна комісія вносить суб`єкту призначення (керівникові державної служби) пропозицію (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання.

Судом встановлено, що матеріали дисциплінарного провадження місять результатами перевірки щодо наявності приватного інтересу у вчинених діях позивача, які викладені в Акті Головного управління ДПС у Запорізькій області від 28.08.2021 року №6/08-01-14-14, скріншоти податкових декларацій позивача, документи про право на земельну ділянку, з яких позивач отримує орендну плату, посадова інструкція позивача та інші документи, з аналізу яких дисциплінарна комісія могла дійти обгрунтованого висновку чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності.

Будь-яких порушень Дисциплінарною комісію Головного управління ДПС у Запорізькій області вимог закону, судом не встановлено, а тому твердження позивача з приводу відсутності інформації у дисциплінарної комісії щодо необ`єктивності позивача під час виконання службових обов`язків є безпідставним.

Також позивач стверджує про те, що подані нею декларації з 2016 року перевірялися, зокрема і на наявність конфлікту інтересів, однак жодного разу у тому числі за періоди роботи з 2016, жодних заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів з боку керівництва не здійснювалось, що свідчить про їх відсутність та неможливість притягнення до дисциплінарної відповідальності. Суд з цього приводу зазначає, що перевірка проведена за 2020 рік, та встановлено порушення не лише з аналізу декларацій позивача, а і на підставі дослідження іншої інформації, тому керівник державної служби після того як дізнався про вчинення дисциплінарного проступку, після вчинення якого не минув один рік, тому притягнення позивача відбулося в межа визначених законодавством строків.

Відповідно до ст. 75 Закону України «Про державну службу», п. п. 31, 32 Порядку №1039 Дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді. Про дату, час і місце засідання Дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними. У разі коли державний службовець не прибув на засідання або не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, Дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень. Відсутність державного службовця на засіданні Дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.

Згідно ст. 9-1 Закону України «Про державну службу» доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідно до вимог цього Закону здійснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку.

Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними.

Державний службовець при вступі чи проходженні державної служби зобов`язаний повідомити службу управління персоналом про його засоби електронної пошти чи інші засоби телекомунікаційного зв`язку з ним з метою їх використання для доведення до відома державного службовця інформації або документів.

Зокрема в матеріалах справи наявна особова картка державного службовця із зазначенням адреси проживання та електронної адреси позивача від 05.01.2021 за її особистим підписом.

Інформація або документи, надіслані поштою, втому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв`язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п`ятий календарний день з моменту їх відправлення.

Додержуючись ст. 9-1 Закону України «Про державну службу» та Порядку фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1042, враховуючи контактні данні в особовій картці позивача, на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачем надсилалися інформація та документи, які пов`язані з проведеною перевіркою позивача та дисциплінарним провадження.

На підтвердження даних обставин в матеріалах справи наявні супровідні листи відповідача, протоколи про направлення листів позивачу та скріншоти про направлення листів до позивача на його електронну адресу (а.с. 72-75, 91-93, 98-106), що суд вважає належним повідомлення позивача.

Що стосується направлення Наказу про застосування дисциплінарного стягнення до позивача від 28.09.2021 №729 та змісту зазначеного наказу, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 77. Закону України «Про державну службу» рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).

У разі виявлення за результатами розгляду ознак кримінального чи адміністративного правопорушення суб`єкт призначення зобов`язаний протягом трьох календарних днів передати відповідну заяву та копію матеріалів справи до відповідного правоохоронного органу.

Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.

У разі відмови державного службовця від одержання копії наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження такий документ не пізніш як у триденний строк з дня прийняття рішення надсилається державному службовцеві за місцем його проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

В наказі №729 від 28.09.2021 зазначені найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, а саме те що проводилося перевірки, дисциплінарною комісією зроблені висновки, які викладенні у поданні та зазначено в наказі, що позивачем допущено дисиплінарний проступок щодо не повідомлення про наявність потенційного конфлікту інтересів відносно ФГ «Мрія 1991», також надана йому юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення, що відповідає ч.2 ст. 77 Закону України «Про державну службу».

Зокрема, позивач покликається на те, що в наказі відсутнє належне наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також не наведені обставини вчинення дисциплінарного проступку.

З цього приводу суд зазначає, що ч.2 ст. 77 Закону України «Про державну службу» не передбачає такого обов`язку відповідача зазначати в наказі мотиви та аналізувати норми права, так як прийняттю наказа передує подання дисциплінарної комісії від 20.09.2021, в якому всі ці обставини були викладені та на яке в наказі є посилання, відповідно це спростовує доводи позивача стосовно неналежного оформлення оскаржуваного наказу.

Стосовно строку прийняття наказу, судом встановлено, що наказ №729 про застосування дисциплінарного стягнення до позивача прийнятий 28.09.2021, а подання дисциплінарної комісії від 20.09.2021 №5713вн, що свідчить про дотримання 10 денного строку прийняття наказу.

Також судом встановлено, що наказ №729 від 28.09.2021 про застосування дисциплінарного стягнення намагалися вручити позивачу особисто, про що складені доповідні про відсутність позивача вдома 29.09.2021, направляли на електронну адресу супровідний лист від 29.09.2021 №678/08-01-11-01 (а.с.98-107).

У відповідності до ч.7 ст.77 Закону України «Про державну службу» наказ №729 від 28.09.2021 направили позивачу за місцем його проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується квитанцією «Укрпошти» від 29.09.2021, списком направлень рекомендованих листів відповідача зі штемпелем «Укрпошти» від 29.09.2021, супровідним листом відповідача від 29.09.2021 №6-659/6/08-01-11-01 та копією конверта (номер поштового відправлення 6900511306968), який повернувся за закінченням терміну зберігання відповідачу 04.11.2021 (дана інформація наявна на сайті «Укрпошти»). (а.с.195-202)

Відповідно до ч.4 ст. 9-1 Закону України «Про державну службу» інформація або документи, надіслані поштою, втому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв`язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п`ятий календарний день з моменту їх відправлення.

З огляду на викладене, суд вважає, доводи позивача про не належне повідомлення його та не вручення оскаржуваного наказу є не обрунтованими.

Стосовно посилання позивача на ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України та фразу «паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом», суд зазначає наступне.

Згідно ч.2,3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, визначеному законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Фраза «паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом», жодним чином не спростовує право відповідача на подачу таких документів в паперових копіях, а зазначена фраза, лише свідчить про те, що подача електронного доказу у паперовому вигляді не змінює його на інший вид доказу, а саме «письмові докази», тобто навіть після подачі в паперовому вигляді, такий доказ залишається «електронним доказом». Крім того, ст.99 КАС України не зобов`язує подавати разом з паперовою копією і електронну копію доказу. Тому даний аргумент позивача, суд вважає безпідставним.

Щодо конфлікту інтересів та необхідності проведення службового розслідування, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України «Про запобігання корупції» (далі - Закон №1700-VІІ).

Відповідно до підп. "в" п. 1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» є державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.

До кола суб`єктів на яких поширюється вищевказаний закон і віднесено позивача.

Відповідно до ч. 2 Закону України «Про запобігання корупції», у випадках виявлення порушення вимог цього Закону щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, захисту викривачів або іншого порушення цього Закону Національне агентство вносить керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації припис щодо усунення порушень законодавства, проведення службового розслідування, притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності.

Згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції чинній на час спірних правовідносин) потенційний конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

За результатами дисциплінарного провадження комісією встановлено, що в діях позивача наявний потенційний конфлікт інтересів про який вона не повідомила у встановленому законом порядку.

Відтак, для конфлікту інтересів характерна наявність трьох об`єктивних ознак: приватний інтерес, службові повноваження, суперечність між ними, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішення або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання службових повноважень.

У відповідності із статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані:

- вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

- повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

- не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

- вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

Частиною 3 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.

Згідно ч. 4 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов`язаний вжити передбачені Закону України «Про запобігання корупції» заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи.

Судом встановлено, що відділом з питань запобігання та виявлення корупції Головного Управління ДПС у Запорізькій області був виявлений конфлікт інтересів позивача про що було проінформовано керівника та вжиті відповідні заходи для його врегулювання.

Відповідачем прийнято рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів шляхом застосування до позивача зовнішнього контролю за вчиненням дій чи прийняттям рішень, про що свідчить відповідний наказ Головного управління ДПС у Запорізькій області «Про застосування зовнішнього контролю» від 15.11.2021 №828.

Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона має право звернутися за роз`ясненням до Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених Закону України «Про запобігання корупції»

В матеріалах справи як судової так і дисциплінарного провадження відсутні будь-які звернення позивача з приводу надання роз`яснень про конфлікт інтересів або повідомлення про його існування.

Відповідно до ч.1 ст.65-1 Закону України «Про запобігання корупції» за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Згідно ч.3 ст.65-1 Закону України «Про запобігання корупції», з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, де працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Більш детально питання проведення службових розслідувань розкривається у Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 рок N 950.

Пунктом 1 Порядку №950 визначено, що службове розслідування може бути проведено:

- у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об`єднанню громадян;

- у разі недодержання посадовими особами місцевого самоврядування законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства;

- на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особи, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри;

- з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності - особи, яка виконує його обов`язки (далі - керівник органу).

З аналізу даної норми вбачається, що перелік підстав для проведення службового розслідування є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Дія цього Порядку не поширюється на: державних службовців, крім випадку, визначеного абзацом п`ятим цього пункту.

Тобто, Порядком №950 передбачено, що службове розслідування може бути проведено по відношенню до державних службовців з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності - особи, яка виконує його обов`язки (далі - керівник органу).

Відповідно до статті 1 Закону №1700-VII спеціально належними суб`єктами у сфері протидії корупції є органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.

Тобто хибними є висновки позивача, що єдиним спеціально належним суб`єктом у сфері протидії корупції є Національне агентство з питань запобігання корупції.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначалося вище дисциплінарне провадження було ініційовано доповідною запискою від 02.09.2021 Відділу з питань запобігання корупції Головного управління ДПС в Запорізькій області та розпочато дисциплінарне провадження відповідно до Наказу керівника Головного управління ДПС в Запорізькій області від 02.09.2021 №675. Лише 09.09.2021 до відповідача надійшло подання Запорізької обласної прокуратури від 08.09.2021, тобто подання надійшло після того, як вже було ініційоване відповідачем дисциплінарне провадження стосовно позивача.

Окрім цього, притягнутий до дисциплінарної відповідальності позивач був за те, що не повідомив безпосередньо керівника про наявність у неї потенційного конфлікту інтересів, чим порушив ст.28 Закону України «Про запобігання корупції, тобто підстав для проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, у відповідача не було.

Крім того, суд зазначає, що статтями 8, 65 та 66 Законом України « Про державну службу» чітко встановлено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, серед яких держаний службовець повинен додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби, передбачена така дисциплінарна відповідальність як догана.

Тому суд вважає, що проведення саме дисциплінарного провадження, а ні службового розслідування та притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, за неповідомлення керівника про потенційний конфлікт інтересів, що вважається неналежним виконанням позивачем своїх посадових обов`язків, є виваженою та законною дією відповідача.

Судом також були взяті до уваги Методичних рекомендацій від 02.04.2021 №5 щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції, затверджених Національним агентством з питань запобігання корупції, відповідно до яких в пп.13.3.п.13 зазначено, що дисциплінарна відповідальність передбачена за неповідомлення безпосередньо керівника про наявність у особи потенційного конфлікту інтересів, саме за це правопорушення позивачка була притягнута до дисциплінарної відповідальності.

Оскільки під час дослідження питання обов`язковості проведення службового розслідування, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача щодо проведення саме дисциплінарного провадження по відношенню до позивача та відсутність необхідності проведення службового розслідування, тому доводи позивач з цього приводу суд вважає безпідставними.

Стосовно правомірності відділом запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Запорізькій області проведення перевірки, суд погоджується з відповідачем, що Відповідно до ч.1 ст. 13-1 Закону України «Про запобігання корупції» з метою організації та здійснення заходів із запобігання та виявлення корупції, передбачених цим Законом, утворюються (визначаються) уповноважені підрозділи (уповноважені особи) з питань запобігання та виявлення корупції в апаратах та територіальних органах міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України (крім Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства) та на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління державного органу (крім юридичних осіб, у яких відповідно до цього Закону затверджуються антикорупційні програми).

Відповідно до ч.3 ст. 13-1 Закону України «Про запобігання корупції» керівник уповноваженого підрозділу (уповноважена особа) підзвітний і підконтрольний керівнику відповідного державного органу або органу місцевого самоврядування.

Керівник відповідного державного органу або органу місцевого самоврядування забезпечує гарантії незалежності уповноваженого підрозділу (уповноваженої особи) від впливу чи втручання у його роботу.

Відповідно до п.4 ч.6 ст. 13і Закону України «Про запобігання корупції» основними завданнями уповноважених підрозділів (уповноваженої особи) є: здійснення заходів з виявлення конфлікту інтересів, сприяння його врегулюванню, інформування керівника відповідного органу та Національного агентства про виявлення конфлікту інтересів та заходи, вжиті для його врегулювання;

Відповідно до п.4 ч.2 ст. 53-9 Закону України «Про запобігання корупції» на виконання повноважень у сфері захисту викривачів уповноважені підрозділи (уповноважені особи) з питань запобігання та виявлення корупції мають право: вносити подання керівнику відповідного органу чи юридичної особи про притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності за порушення цього Закону.

Тобто, не ґрунтується на законі висновки позивача про виключні повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції (далі за текстом - НАЗК) щодо встановленню наявності чи відсутності конфлікту інтересів у діях державного службовця.

Так, відповідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та те, що позивачем за період з 01.01.2020 по теперішній час, повідомлень про наявність потенційного або реального конфлікту інтересів стосовно підприємства ФГ «Мрія 1991» (код ЄДРПОУ 20470877) не надходило, порушень в діях відповідача судом не встановлено, тому суд вважає при застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, обґрунтовано, неупереджено, з дотриманням принципу рівності перед законом і вчасно. Тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Так як у задоволенні позовних вимог відмовлено, тому розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ ВП 44118663) - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 11.05.2022.

Суддя О.В. Конишева