Рішення

від 11.05.2022 по справі 340/5332/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/5332/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРЖІ" (далі позивач) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (також відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.06.2021 №00019290703 та №00019280703.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновок про завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на 80938 грн., та про завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 76662 грн., зроблені виключно на припущеннях щодо неможливості ведення господарської діяльності через відсутність договору на поставку електроенергії безпосередньо у ТОВ "СТАРЖІ" та щодо списання бочок, якого не було.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовну повністю, обґрунтовуючи це тим, що перевіркою встановлено порушення п.44.6 ст. 44, п. 189.1 ст.189, п. 198.5 ст. 198 п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, оскільки завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на 80938 грн., та від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на суму 76662 грн. (а.с.78-82).

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що в період з 26.04.2021 по 30.04.2021 посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "СТАРЖІ" (код ЄДРПОУ 43207029) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2021 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування, за результатами якої складено акт від 12.05.2021 №1351/11-28-07-03/43207029, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем:

- п.44.6 ст. 44, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на 80938 грн.;

- п.44.6 ст.44, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на суму 76662 грн. (а.с.84-104).

На підставі акту перевірки податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.06.2021 №00019290703 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 76662 грн.; №00019280703 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 80938 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 20235 грн. (а.с.114-115, 116-117).

За результатами адміністративного оскарження зазначені податкові повідомлення-рішення були залишені без змін (а.с.21-25).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі ПК України).

Згідно до пп.14.1.36 п. 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно з п. 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до п. 44.3 ст. 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

Згідно з п. 44.4 статті 44 Податкового кодексу України, якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов`язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

Пунктом 44.6 статті 44 ПК України визначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно до ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Підприємства зобов`язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку (ст. 11 Закону № 996-XIV).

Перевіркою встановлено, що на порушення п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 ПК України позивачем, при списані у виробництво сировини та товарно-матеріальних цінностей, придбаних з ПДВ, та які були використані в операціях, що не є господарською діяльністю платника, у зв`язку з відсутністю фізичної можливості для його здійснення, занижено базу оподаткування з ПДВ (рядок 1.1 Декларацій з ПДВ) на загальну суму 746331,66 грн. (в т.ч.: за червень 2020 64005,71 грн., за липень 2020 203026,05 грн., за серпень 2020 137285,2 грн., за вересень 2020 - 154523,21 грн., за жовтень 2020 - 100606,23 грн., за листопад 2020 86885,26 грн). На порушення п.44.6 ст.44, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст. 198 ПК України позивачем, при списані майна, придбаного з ПДВ, та яке не використано у господарській діяльності, занижено базу оподаткування з ПДВ (рядок 1.1 Декларацій з ПДВ) за листопад 2019 на загальну суму 41670 грн., що в свою чергу призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ (рядок 9 колонка Б Декларації з ПДВ) на загальну суму 8334,00 грн..

Пунктом 189.1 ст. 189 ПК України передбачено, що у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

У відповідності до пп. "г" п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/ виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Згідно з п.192.1 ст.192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Перевірки було встановлено, що ТОВ "СТАРЖІ" мало можливість здійснювати діяльність по виробництву жирних кислот соапстока починаючи з 01.12.2020 року, оскільки для роботи реакторів періодичної дії (для змішування та підігріву сировини), необхідно використовувати електроенергію, а трансформаторну підстанцію позивач отримано в оренду з 01.12.2020 року. Придбання електроенергії товариство здійснювало протягом грудня 2020 - лютого 2021 у ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК". В інших періодах відсутнє придбання електроенергії. Твердопаливний котел, також отриманий лише 19.11.2020, при цьому для перевірки не надано документів щодо придбання товариством твердого палива, необхідного для роботи котла, що свідчить про неможливість його використання для виробництва жирних кислот соапстока.

Разом з тим, для виробництва жирних кислот соапстока ТОВ "СТАРЖІ" витрачало електричну енергію в значних обсягах, зокрема у грудні 2020 5015 кВт на суму 18546,28 грн., в т.ч. ПДВ 3091,05 грн., - у січні 2021 8621 кВт на суму 34796,28 грн., в т.ч. ПДВ 5799,38 грн., у лютому 2021 7618 кВт на суму 30747,95 грн., в т.ч. ПДВ 5124,66 грн.. Зазначене підтверджується актами постачання електроенергії, наданими ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК", податковими накладними та даними бухгалтерського обліку ТОВ "СТАРЖІ" (Д-т рах. 91 з К-том рах. 63). Водночас, відсутні витрати електроенергії у періоді з липня по листопад 2020, хоча у цих періодах списано на виробництво жирних кислот соапстока, фуз у обсягах, що майже дорівнюють обсягам використання фузу в періодах, де відбувалось споживання електричної енергії (інформація наведена на стор.6-7 акту перевірки).

Позивач пояснив, що відсутність договору на поставку електроенергії між ТОВ "СТАРЖІ" та ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК" до грудня 2020 не виключає здійснення ТОВ "СТАРЖІ" виробничої діяльності з використанням електричної енергії у періоді червень-листопад 2020. За договором №1 про надання послуг відповідального зберігання від 17.10.2019, що укладений між ТОВ "СТАРЖІ" і ОСОБА_1 (власником об`єкту нерухомого майна), ТОВ "СТАРЖІ2 мало право, окрім зберігання майна, здійснювати виробничу діяльність за адресою АДРЕСА_1 . Поставка електроенергії за вказаною адресою здійснювалась в період червень-листопад 2020 від ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК" за договором №23-1515 від 01.01.2019 на ім`я споживача ПП "М.С.-ОЙЛ" (код 40987717). В свою чергу, ТОВ "СТАРЖІ" використовувало електричну енергію на підставі договору про відшкодування витрат на електроенергію від 01.06.2020, укладеним з ПП "М.С.-ОЙЛ" (а.с.44-59).

Так, відповідно до договору від 17.10.2019, укладеного між ТОВ "СТАРЖІ" (поклажодавець) та ОСОБА_1 (зберігач), передбачено лише зберігання останнім товару (фуз олійний, гідрофуз олійний, соапсток масла соняшникового, соєвого, рапсового, що знаходиться в металевих ємностях) (п.1 договору) та не передбачено (окрім зберігання) здійснення виробничої діяльності ТОВ "СТАРЖІ" на території об`єкту.

Як зазначено відповідачем, для перевірки ТОВ "СТАРЖІ" не надавало акти прийому-передачі наданих послуг зберігання ОСОБА_1 , акти прийому-передачі товару на зберігання ОСОБА_1 та будь-яких розрахункових документів за отримані послуги. Крім того, згідно даних ІТС Податковий блок ТОВ "СТАРЖІ" за 2019 рік не подавало звітність 1ДФ, тобто не нараховувало та не виплачувало доходи фізичним особам, а у поданих звітах 1ДФ за 2020 відсутнє нарахування та виплата доходів ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ).

Також по бухгалтерському обліку товариства не відображались взаємовідносини з ОСОБА_1 в частині отримання послуг зберігання.

Щодо твердження про споживача електроенергії ПП "М.С.-ОЙЛ", то відповідача зазначив, що згідно до даних бухгалтерського обліку підприємства відсутні будь-які взаємовідносини з ПП "М.С.-ОЙЛ", що підтверджується даними картки по бухгалтерському рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за період жовтень 2019 року - лютий 2021 року, яка надавалась в ході проведення документальної перевірки. Також, в ході перевірки не надавались документи щодо взаємовідносини між вказаними платниками, а саме: акти прийому-передачі, платіжні документи тощо. Згідно з даними ІТС Податковий блок ПП "М.С.-ОЙЛ" знаходиться на обліку в ГУ ДПС у Кіровоградській області (Світловодський район), зареєстроване 29.11.2016, вид діяльності 10.41 - ВИРОБНИЦТВО ОЛІЇ ТА ТВАРИННИХ ЖИРІВ, не реєструвалось платником ПДВ, з 07.12.2016 зареєстроване платником єдиного податку. З моменту реєстрації (29.11.2016) до теперішнього часу жодної податкової звітності до контролюючих органів не подавало, податки до бюджету, в т.ч. єдиний податок не сплачувало. Тобто, підприємство не декларує здійснення будь-якої діяльності, в тому числі із придбання та постачання електричної енергії. Зазначене свідчить про неможливість здійснення ТОВ "СТАРЖІ" діяльності з виробництва жирних кислот соапстока протягом червня - листопада 2020, а отже списання на витрати виробництва (Д-т рах. 23 "Виробництво", К-т рах. 201 "Сировина та матеріали") сировини: фузу соняшникового, фосфатидного концентрату, Квара LowP, розчину сірчаної кислоти відповідно до специфікацій від 24.06.2020, 17.07.2020; 28.07.2020; 18.08.2020; 15.09.2020; 05.10.2020; 32.11.2020 вважаються таким, що використані в операціях, що не є господарською діяльністю платника.

Позивачем не спростовано вищевказаного.

Відтак, суд погоджується з висновками податкового органу, що на порушення п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 ПК України ТОВ "СТАРЖІ", при списані у виробництво вищезазначених сировини та товарно-матеріальних цінностей, придбаних з ПДВ, які використані в операціях, що не є господарською діяльністю платника, у зв`язку з відсутністю фізичної можливості для його здійснення, занижено базу оподаткування з ПДВ (рядок 1.1 Декларацій з ПДВ) на загальну суму 746331,66 грн..

Згідно з наданими до перевірки первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку ТОВ "СТАРЖІ" придбавало у ТОВ "МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД" з жовтня по листопад 2019 бочки 220 л. в кількості 320 шт. на загальну суму 80006,4 грн., в т.ч. ПДВ 13334,4 грн..

За даними бухгалтерського обліку вказані бочки оприбутковані по Д-ту рах. 201 "Сировина та матеріали" з К-том рах. 631 "Розрахунки з постачальниками та підрядчиками" на вартість без ПДВ та по Д-ту рах. 644 "Податковий кредит" з К-том рах. 631 "Розрахунки з постачальниками та підрядчиками" на суму ПДВ. Разом з тим, згідно з даними картки рахунку 201 "Сировина та матеріали" 11.11.2019 проведено списання бочок в кількості 200 шт. на загальну суму 41670 грн. (без ПДВ) бухгалтерською проводкою Д-т рах. 631 "Розрахунки з постачальниками та підрядчиками" з К-том рах. 201 "Сировина та матеріали" за змістом операції - повернення товару постачальнику, Д-т 6442 "Податковий кредит непідтверджений" з К-том рах. 631 Розрахунки з постачальниками та підрядчиками" на суму ПДВ "-" 8334 грн. (сторно).

Як зазначив позивач, до перевірки надано накладну на повернення №35 від 11.11.2019, за якою повернуто бочки 200 л. в кількості 200 шт. на суму 50004,00 грн., в т.ч. ПДВ 8334,00 грн. на адресу ТОВ "МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЩЙНИЙ ЗАВОД". У даних бочках ТОВ "СТАРЖІ" отримало фуз, який було використано у виробництві.

Разом з тим, як встановлено перевіркою, повернення перерахованих раніше коштів на адресу ТОВ"МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД" за бочки не відбулося. Документів, що підтверджують факт повернення бочок на адресу вказаного товариства для перевірки не надано. Платником при проведені перевірки був складений опис документів, що надавались до перевірки, який підписаний директором підприємства Пономаренком О.М., в якому відсутня накладна від 11.11.2019 №35.В ході проведення перевірки керівнику ТОВ "СТАРЖІ" Пономаренку О.М. надавалися два запити про надання необхідних для перевірки документів від 26.04.2021, які отримані ОСОБА_2 о 10.45 год. та о 12.30 год. та направлений запит від 29.04.2021 на електронну скриньку ОСОБА_2 про надання документів, в т.ч. відповідно до яких здійснені бухгалтерські проводки за операціями з повернення бочок на ТОВ "МОЕЗ", однак вказані документи до перевірки на надавались, про що перевіряючими було складено акт від 30.04.2021.

Про те, що операції з повернення бочок ТОВ "МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАЦІЙНИЙ ЗАВОД" не відбувались у дійсності також свідчать дані Єдиного реєстру податкових накладних. Так, у разі здійснення операції з повернення ТОВ "СТАРЖІ" бочок на адресу ТОВ "МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАЦІЙНИЙ ЗАВОД", останнє у відповідності до вимог Податкового кодексу України повинно було виписати розрахунки коригування до податкових накладних від 17.10.2019 №128 та від 30.10.2019 №212, а ТОВ "СТАРЖІ" повинно було зареєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, такі дії платниками не здійснено, що свідчить на користь висновку перевірки щодо не підтвердження операції з повернення бочок.

Позивачем не спростовано вищевказаного також.

Відтак, суд погоджується з висновком податкового органу, що на порушення п.44.6 ст.44, п.189.1 ст.189, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ "СТАРЖІ", при списані бочок, придбаних з ПДВ, та які не використані у господарській діяльності товариства, занижено базу оподаткування з ПДВ (рядок 1.1 Декларацій з ПДВ) за листопад 2019 на загальну суму 41670 грн, що в свою чергу призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ (рядок 9 колонка Б Декларації з ПДВ) на загальну суму 8334,00 грн..

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 74 КАС України закріплено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.75 КАС України).

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).

Підсумовуючи вищевказане, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову, підстави для присудження на його користь понесених судових витрат у справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько